печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54622/21-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42020111200000392, -
ВСТАНОВИВ:
12.10.2021 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2020 у справі №367/7493/20 на майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , а саме нежитлове приміщення № 98, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОНМ 1348707832109.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України з 04.03.2021 перебуває кримінальне провадження №42020111200000392 від 28.08.2020 за фактом розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що пов`язується із начебто незаконною реєстрацією 04.03.2021 права власності на підставі підроблених документів.
У зв`язку із наявністю даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2020 задоволено клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури про арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 .
Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що звертаючись із вказаним клопотанням про скасування арешту майна, повідомляє обставини щодо отримання (набуття) ОСОБА_4 вказаного майна у власність, які не були повідомлені слідчому судді прокурором під час розгляду клопотання про арешт майна та які вказують, що арешт майна є необґрунтованим.
Так, відповідно до вищевказаної ухвали, арешт на майно, належне ОСОБА_4 , накладено з метою збереження його в якості речового доказу у незмінному стані для проведення ряду оглядів із залученням відповідних спеціалістів. Заявник вказує, що нежитлове приміщення, приналежне ОСОБА_4 , не є речовим доказом, не відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки предметом досудового розслідування є реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що має іншу правову природу, аніж об`єкт, завершений будівництвом, у конкретному випадку нежитлове приміщення № 98. Також зазначає, що арештоване майно набуте у власність ОСОБА_4 на підставі договору дарування № 874 від 15.09.2017, укладеного ще задовго до початку досудового розслідування, при цьому вказаний договір дарування ніколи не був та не є предметом судових спорів, що підтверджує законність набуття ОСОБА_4 права власності на вказаний об`єкт. За таких обставин, арешт майна з метою збереження речових доказів та його спеціальної конфіскації, за відсутності в майна ознак, визначених ст. 98 КПК України не має правового підґрунтя та жодним чином не забезпечує реалізацію завдань кримінального провадження.
Крім того, представник власника майна зазначає, що потреба у накладенні арешту на майно, приналежне ОСОБА_4 , задля його збереження для проведення подальшого огляду, із самого початку не виправдовувала мету такого арешту, оскільки кримінальним процесуальним законодавством встановлено чіткий процесуальний механізм реалізації огляду, який жодним чином не включає у себе накладення арешту на майно, задля його реалізації.
Представник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 , направив на адресу суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд вказаного клопотання без його участі, доводи клопотання підтримав, просив задовольнити.
Слідчий у кримінальному провадженні ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. Поряд з тим надіслав суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні заявленого клопотання. Обґрунтовуючи надані заперечення, вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України з 04.03.2021 здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження за фактом незаконної реєстрації 04.06.2020 на підставі підроблених документів державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області ОСОБА_6 за ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою з невстановленими особами, права власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташований в АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. З метою набуття права власності шляхом обману та зловживання довірою на новостворені об`єкти нерухомого майна впродовж 2017-2020 років ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою та згідно розподілених злочинних ролей з ОСОБА_4 та іншими особами, на підставі підроблених документів незаконно зареєстрували за ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 право власності на квартири та нежитлові приміщення, розташовані в належному ОСОБА_12 побудованому багатоквартирному житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_2 , частину яких в подальшому легалізували шляхом передачі до статутного капіталу ПП «МІКС ЛТД», ТОВ «ДИНАСТІЯ 2021», та в подальшому продавши їх іншим особам. Також слідчий зазначає, що постановою прокурора, який здійснював процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням, винесено постанову про визнання речовим доказом двох земельних ділянок, об`єкта незавершеного будівництва, квартир та нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_2 .
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_13 в судове засідання не з`явився. Водночас надав суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні означеного клопотання. Так, вказує, що на підставі поданих державному реєстратору Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_14 підроблених документів: технічного паспорту б/н від 05.12.2013, виданого ТОВ «ТЕХСЕРВІСБУД», договору купівлі-продажу майнових №Є/ІІІ-1г-97 від 10.05.2012, довідки №890 від 25.05.2017, останнім незаконно прийнято рішення про державну реєстрацію права власності та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на частину вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення комерційного призначення (вставка), яке є частиною не введеного в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , що вони нібито відносяться до введеного у 2013 році в експлуатацію, 10 поверхового 88 квартирного житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , а саме: 08.09.2017 о 11:46:45 год. права власності на нежитлове приміщення № 98, загальною площею 252, 1 кв. м., за індексним номером рішення 37019027 від 12.09.2017 10:04:27 год. та з присвоєнням даному приміщенні реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна 1348707832109. В подальшому, нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_15 на підставі договору дарування нежитлового приміщення від 15.09.2017 за реєстровим №874 укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.09.2017 внесено відомості про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на нежитлове приміщення № 98, загальною площею 252, 1 кв. м., за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1348707832109. На підставі скарги ОСОБА_12 та ТОВ «ЄВРАЗІЯБУД ТРЕЙД» наказом Міністра юстиції України №3201/5 від 16.09.2020 скасовано незаконні рішення, прийняті державними реєстраторами Київської області, зокрема, ОСОБА_14 , щодо проведення реєстрації права власності на невведені в експлуатацію об`єкти нерухомості, розташовані в АДРЕСА_2 . Постановою прокурора від 12.11.2020 земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:045:0119 та 3210900000:01:045:0116, об`єкт незавершеного будівництва, квартири та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом. Крім того, прокурор зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, у зв`язку з викладеними обставинами, за яких накладався арешт, продовжують існувати по теперішній час.
Також просив здійснювати розгляд клопотання за відсутності сторони обвинувачення.
Слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, строків розгляду клопотань, вважає можливим провести розгляд клопотання у відсутність сторін, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, письмові заперечення слідчого, прокурора, слідчий суддя надходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020111200000392 від 28.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2020 накладено арешт на нерухоме майно, зокрема нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , що належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За змістом зазначеної ухвали, арешт на вказане майно був накладений з метою збереження його в якості речового доказу у незмінному стані для проведення ряду оглядів із залученням відповідних спеціалістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У своєму клопотанні представник власника майна зазначає, що нежитлове приміщення, належне ОСОБА_4 , не є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки є об`єктом завершеного будівництва, у той час як органом досудового розслідування досліджуються обставини незаконної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва.
Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтувань слідчого, прокурора, вважає наявними достатні підстави обґрунтовано припускати, що мало місце кримінальне правопорушення, що розслідується в рамках кримінального провадження № 42020111200000392, та нежитлове приміщення № 98, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки відноситься до об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , обставини незаконної реєстрації права власності на який є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Постановою прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_16 від 12.11.2020 зазначене нерухоме майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області при постановленні ухвали про накладення арешту від 23.11.2020.
Також, у своєму клопотанні представник власника майна зазначає про відсутність правових підстав для накладення арешту, посилаючись на законність набуття ОСОБА_4 вищевказаного нерухомого майна.
Слідчий суддя зауважує, що при вирішенні питань про накладення арешту слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Таким чином, обставина на яку посилається представник власника майна в обґрунтування доводів клопотання, підлягає оцінці судом при розгляді кримінального провадження по суті.
Крім того, адвокат ОСОБА_17 зазначає, що потреба в накладенні арешту на дане майно не виправдовує мету такого арешту, оскільки кримінальним процесуальним законодавством не передбачена обов`язковість накладення арешту на майно з метою його подальшого огляду.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, а тому з метою запобігання можливості приховування, знищення, перетворення, відчуження означеного нерухомого майна існує необхідність у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що представником власника майна не доведено необґрунтованості накладення арешту або того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, із чим закон пов`язує можливість скасування арешту, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 103957312 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Шапутько С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні