Рішення

від 12.04.2022 по справі 340/8760/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8760/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 27.07.2021 року №36543 Про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (код ЄДРПОУ - 40395287) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 07.10.2021 року №43703 Про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (код ЄДРПОУ - 40395287) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №3268719/40395287 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 07.07.2021 року на суму 200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.) Товариства з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (код ЄДРПОУ - 40395287) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову служби України (код ЄДРПОУ - 43005393, адреса: Львівська пл., 8, м. Київ53, МСП 04655) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (код ЄДРПОУ - 40395287) №6 від 07.07.2021 року на суму 200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.) датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №3268721/40395287 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 26.07.2021 року на суму 250000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн.) Товариства з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (код ЄДРПОУ - 40395287) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову служби України (код ЄДРПОУ - 43005393, адреса: Львівська пл., 8, м. Київ53, МСП 04655) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (код ЄДРПОУ - 40395287) №11 від 26.07.2021 року на суму 250000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн.) датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №3216038/40395287 від 07.10.2021 року Про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, оскаржувані рішення щодо відповідності позивача критеріям ризиковості прийнято відповідачем-1 з порушенням норм чинного України. Зазначав, що позивач не погоджується з висновками Комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність ТОВ Стройбат-Плюс критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника, викладеними у рішеннях від 27.07.2021 №36543, від 07.10.2021 № 43703. Оскільки, дані рішення не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Крім того, на переконання позивача, контролюючим органом у даному рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено показників та розрахунків відповідності товариства п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій. Таким чином, зазначені вище обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для включення ТОВ Стройбат-Плюс до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваних рішень. Також, позивач вважає, що внесення його до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності позивача, та створює для нього певні перешкоди у здійсненні ним законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації податкових накладних. Позивач зазначає, що відповідачем-1 не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку і відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Також, посилається на те, що позивачем на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкових накладних надані письмові пояснення з документами, що стали підставою для складення податкових накладних, проте, відповідні документи не були прийняті комісією до уваги, у зв`язку з чим прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача. На переконання позивача, контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Позивач стверджує, що він є сумлінним платником податків, а господарські операції щодо виконання робіт, за якими складено податкові накладні, підтверджується необхідними первинними документами, копії яких надавалися відповідачам. Також представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення в частині зупинення реєстрації податкових накладних прийнято відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки, ТОВ Стройбат-Плюс скористалось наданим правом та подало письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення податкової накладної, реєстрація якої зупинена, та копії документів на їх підтвердження. Зазначені пояснення та копії документів були прийняті відповідачем-1. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість, відповідач-1 прийняв спірні рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної. До того ж вказує, що оскаржувані рішення відповідача-1 не містить конкретної інформації щодо підстав їх прийняття, не наведено жодної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представником відповідачів надано до суду відзиви на адміністративний позов (т.2 а.с.4-7, 11-14), в яких позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Стверджував про законність спірних рішень, посилаючись на те, що Комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області встановлено формування податкового кредиту за рахунок суб`єктів господарювання, яких внесено до переліку ризикових підприємств, а саме ТОВ Дженті Люкс, а тому було прийнято рішення відповідності позивача критеріям ризиковості платника ПДВ. Додатково представник відповідача-1 зазначив, що у зв`язку з наявною податковою інформацією, про здійснення платником ризикових операцій Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення №3216038/40395287 від 07.10.2021 про неврахування таблиці даних ТОВ Стройбат-Плюс, з огляду на те, що позивачем надано на розгляд комісії: ПН №6 від 07.07.2021 виписану на адресу ПАТ КІРОВОГРАДГРАНІТ на суму 200 000 грн., ПДВ - 33333,334 грн. та ПН №11 від 26.07.2021 виписану на адресу ТОВ ЖЕМЧУЖИНА на суму 250 000 грн., ПДВ - 41 666,66 грн., проте при аналізі поданих документів встановлено, що ТОВ Стройбат-Плюс не надано до податкового органу копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. За таких умов, на переконання представника відповідачів, оскаржувані рішення є правомірними.

Представником позивача подана відповідь на відзив, згідно якої не погоджується з доводами представника відповідачів, викладених у відзивах на адміністративний позов, оскільки конкретизації в чому саме та яких конкретно дій, операцій, та в чому полягає незаконна діяльність позивача не приведено. Як і не надана інформація щодо ТОВ Дженті-Люкс. Тому зазначає про обґрунтованість позовної заяви та просить задовольнити позовні вимоги (т.2, а.с. 41-42).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ Стройбат-Плюс зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04.04.2016 року за номером 1 444 102 0000 010485. Основним видом економічної діяльності позивача є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, що в КВЕД має номер 43.22 (т.1 а.с.18-19, 21-26). Також, в реєстрі зареєстровані і інші види діяльності позивача за КВЕД, а саме: 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1611234500707 з реєстру платників податку на додану вартість (т.1 а.с.20).

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку;.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У статті 72 ПК України визначені джерела збору податкової інформації, що використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Порядок отримання податкової інформації контролюючими органами унормований статтею 73 ПК України.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Так, порядок перевірки платника податку на відповідність критеріям ризиковості визначений у пункті 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної.

Згідно пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п.7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 25 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно пунктів 42, 44 - 46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими є:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 27.07.2021 року №36543 та від 07.10.2021 року №43703Про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, суд зазначає.

Комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 прийнято рішення №36543 про відповідність ТОВ Стройбат-Плюс критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (т.1 а.с.66).

Також, комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.10.2021 прийнято рішення №43703 про відповідність ТОВ Стройбат-Плюс критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (т.1 а.с.116).

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За формою та змістом оскаржувані рішення контролюючого органу від 27.07.2021 №36543, а також від 07.10.2021 №43703 відповідають вимогам Додатку №4 до Порядку №1165.

Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку - ТОВ Стройбат-Плюс критеріям ризиковості платника, зокрема, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку).

В оскаржуваних рішеннях вказане поле заповнено та зазначено таке В органах ДПС України наявна інформація щодо ризиковості операцій платника податків та Наявна податкова інформація.

Водночас, судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять доказів наявності такої податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Так, позивачем після отримання рішення контролюючого органу від 27.07.2021 №36543 подано повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т.1 а.с.115). Проте, відповідачем прийнято рішення 07.10.2021 №43703.

У ході розгляду справи відповідачем-1 на підтвердження правомірності прийнятих рішень надано лише копію протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2021 №148, згідно якого встановлено формування позивачем податкового кредиту за рахунок суб`єктів господарювання, яких внесено до переліку ризикових підприємств, а саме ТОВ Дженті Люкс (т.2 а.с.18-24). При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, не розкрито, яка наявна податкова інформація.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем-1 не надано суду доказів реалізації позивачем товарів відсутніх у придбанні. Також, матеріали справи не містять доказів формування позивачем податкового кредиту за рахунок підприємств ризикових категорій, відсутні посилання відповідача на наявність таких доказів. Також, доказів, що господарські відносини позивача з контрагентами, щодо поставки товарів, виконання робіт не підтверджуються, а вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, не відповідають дійсності, відповідачами суду не надано.

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що податкові накладні, які позивач направляє для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення відповідача-1 від 27.07.2021 №36543, а також від 07.10.2021 №43703 не відповідають вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесені необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити ТОВ Стройбат-Плюс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, оскільки суд дійшов до висновку про відсутність підстав для віднесення позивача в частині включення його до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, а інших підстав для відмови та вказаного включення чинним законодавством не передбачено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна заява в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №3268719/40395287 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 07.07.2021 року на суму 200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.) ТОВ Стройбат-Плюс в Єдиному реєстрі податкових накладних та №3268721/40395287 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 26.07.2021 року на суму 250000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 41666,67 грн.) ТОВ Стройбат-Плюс в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає.

Позивач, маючи укладений Договір субпідряду №8/20 від 30.07.2020 року із ПАТ Кіровоградграніт на реконструкцію електричних мереж напругою не вище 10 кВт по об`єкту Реконструкція КХП №2 по вул. Курчатова, 36 в м. Новоукраїнка Кіровоградської області (т.1. а.с.81-84), ТОВ Стройбат-Плюс на підставі рахунку нга оплату №36 від 10.06.2021 (т.1 а.с.131), отримало 07.07.2021 попередню оплату за роботи по цьому договору в сумі 200000,00 грн. (т.1 а.с.132).

ТОВ Стройбат-Плюс сформувало податкову накладну №6 від 07.07.2021 року на суму 200 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн.) та передало її 30.07.2021 на реєстрацію в ЕРПН, що підтверджується квитанцією номер 9213888527 (а.с.117-118, 119).

Згідно квитанції від 30.07.2021 №9213888527 податкову накладну №6 від 07.07.2021 доставлено до ДПС України, документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с.119). Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У зв`язку з цим, позивач формує та подає в електронному вигляді повідомлення №2 від 19.10.2021 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №6 від 07.07.2021 з поясненнями в самому повідомленні та в додатку до нього й додатками - первинними бухгалтерськими та іншими додатковими документами, які свідчать про реальність здійсненої господарської операції у необхідній кількості, що обумовлено специфікою господарської діяльності позивача (реконструкція електричних мереж) (т.1 а.с.120, 121-149).

Доказів, які б свідчили про неподання позивачем до податкового органу вищезазначених документів суду не надано.

Комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №3268719/40395287 від 21.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 07.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів (т.1 а.с.150-151), при цьому в даному рішенні відсутній конкретний перелік документів, які не були подані позивачем, а лише у додатковій інформації вказано: відсутні копії повного пакету документів щодо формування податкового кредиту та зобов`язання, зокрема: товарно-транспортні накладні.

Крім того, маючи укладений договір підряду №12/03/2021 від 12.03.2021 із ТОВ ЖЕМЧУЖИНА на улаштування зовнішніх мереж каналізації (дренажні поля та скважина біля нового басейну, дренажне поле Оазис та Водопідготовка, дренажні колодці) на базі відпочинку Перлина Таврії в смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, вул. Коса Пересип, 58, ТОВ Жемчужина (т.1 а.с.162-165), ТОВ СТРОЙБАТ - ПЛЮС отримало 26.07.2021 попередню оплату по цьому договору в сумі 250000,00 грн. (т.1 а.с.166).

ТОВ Стройбат-Плюс сформувало податкову накладну №11 від 26.07.2021 на суму 250 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 41 666,66 грн.) та передало її 18.08.2021 року на реєстрацію до ЄРПН, що підтверджується квитанцією номер 9238393065 (т.1 а.с.152-152, 154).

Згідно квитанції від 18.08.2021 №9238393065 податкову накладну №11 від 26.07.2021 доставлено до ДПС України, документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано платнику податку подати письмові пояснення та документи на їх підтвердження.

У зв`язку з цим, позивач формує та подає в електронному вигляді повідомлення №1 від 12.09.2021 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №11 від 26.07.2021 з поясненнями в самому повідомленні та в додатку до нього й додатками - первинними бухгалтерськими та іншими додатковими документами, які свідчать про реальність здійсненої господарської операції у необхідній кількості, що обумовлено специфікою господарської діяльності позивача (улаштування зовнішніх мереж каналізації (дренажні поля та скважина біля нового басейну, дренажне поле Оазис та Водопідготовка, дренажні колодці)) (т.1 а.с.155-184).

Доказів, які б свідчили про неподання позивачем до податкового органу вищезазначених документів суду не надано.

Комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №3268721/40395287 від 21.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 26.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів (т.1 а.с.185-186), при цьому в даному рішенні відсутній конкретний перелік документів, які не були подані позивачем, а лише у додатковій інформації вказано: відсутні копії повного пакету документів щодо формування податкового кредиту та зобов`язання, зокрема: товарно-транспортні накладні.

Отже, враховуючи, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних №6 від 07.07.2021 та №11 від 26.07.2021, були прийняті у зв`язку з відповідністю ТОВ Стройбат-Плюс п.8. Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування) та включенням його до переліку ризикових, що в подальшому було визнано протиправним та виключено товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, про, що зазначено у рішенні суду раніше, то суд доходить висновку, що рішення комісії №3268719/40395287 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 07.07.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №3268721/40395287 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 26.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача і процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з виконання робіт та ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, яку позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Водночас, відповідачами не надано до суду доказів відсутності намірів позивача виконувати умови договору щодо реконструкції електричних мереж напругою не вище 10 кВт по об`єкту Реконструкція КХП №2 по вул. Курчатова, 36 в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, а також на улаштування зовнішніх мереж каналізації (дренажні поля та скважина біля нового басейну, дренажне поле Оазис та Водопідготовка, дренажні колодці) на базі відпочинку Перлина Таврії в смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області, вул. Коса Пересип, 58, ТОВ Жемчужина.

Так, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на те, що платником податків не подано копії документів", спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем-1 по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийнятих оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем-1 необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №6 від 07.07.2021, №11 від 26.07.2021, суд зазначає.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий орган реєструє податкову накладну, в тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

При фактичних обставинах даної справи суд вважає, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №6 від 07.07.2021 та №11 від 26.07.2021, виписані позивачем та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, датою їх подання - 30.07.2021 та 18.08.2021 відповідно.

Щодо аргументів відповідачів про дискреційні повноваження контролюючого органу.

Так, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

У спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, контролюючий орган, обираючи одне із альтернативних рішень, прийшов до висновку про те, що правильним рішенням є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, відповідачем було реалізовано свої дискреційні повноваження шляхом прийняття оскаржуваного рішення.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №3216038/40395287 від 07.10.2021 року, суд зазначає.

01.10.2021 ТОВ Стройбат-Плюс подало Таблицю даних платника податку на додану вартість, що підтверджується квитанцією №9287810836 від 01.10.2021 року (т.1 а.с.187-189).

У вказаній квитанції зазначено, що документ прийнято проте виявлені помилки, табличка даних не врахована через невиконання вимог п.18. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таблицю даних прийнято до розгляду. (т.1 а.с.189). Позивачем подані пояснення (т.1. а.с.190-196).

07.10.2021 року до електронного кабінету платника податків надійшло рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №3216038/40395287, яким не враховано таблицю даних ТОВ Стройбат-Плюс, з огляду на наявність в контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій (т.1 а.с.198).

Відповідно до п.12-17 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Проте в оскаржуваному рішенні не вказано конкретної причини неврахування таблиці даних платника податку, а лише вказано на наявність в контролюючого органу інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Крім того, раніше судом встановлена протиправність віднесення позивача до категорій ризикових платників податку на додану вартість.

Пунктом 18 Порядку №1165 передбачено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Згідно п.22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС від 07.10.2021 №205 в ході засідання по ТОВ Стройбат-Плюс розглянуто матеріали та одностайно проголосовано про неврахування таблиці даних платника податків від 01.10.2021 (т.2 а.с.25-36).

Суд зауважує на тому, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття.

Так, приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не зазначено податкову інформацію, яка б свідчила про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку від 01.10.2021. Також оскаржуване рішення не містить посилань на господарські операції, які на думку відповідача є ризиковими, та на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Суд наголошує на тому, що сама по собі податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій не є підставою для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої позивачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем-1 необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі за текстом - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями частини 2 статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та дорівнює 2270,00 грн.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч.8 ст.6 Закону).

Так, позивачем при зверненні до суду необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 11350,00 грн. за 5 основних вимог немайнового характеру. Натомість позивачем сплачено судовий збір у сумі 15890 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1625 від 05 листопада 2021 (т.1 а.с.229)

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 11350,00 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що інша частина судового збору у сумі 4540,00 грн., сплачена позивачем, підлягає поверненню у відповідності до ст.7 Закону, якою встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (25031, м.Кропивницький, вул.Автолюбителів, 2, оф.303, ЄДРПОУ 40395287) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 27.07.2021 №36543 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 07.10.2021 №43703 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (код ЄДРПОУ - 40395287) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3268719/40395287 від 21.10.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 07.07.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс, в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3268721/40395287 від 21.10.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 26.07.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс, в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 07.10.2021 №3216038/40395287 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Стройбат-Плюс (ЄДРПОУ 40395287) судові витрати на сплату судового збору в сумі 11350,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина