Рішення

від 12.04.2022 по справі 380/22936/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/22936/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області, з такими вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області, Львівська державна податкова інспекція (Шевченківський район м. Львова) №3280779/34522141 від 26.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 15.07.2021 р. подану Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ.

- стягнути з Відповідачів сплачені судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача із спірним рішенням контролюючого органу, з тих підстав, що товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ дотримано усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, підтверджено реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, і податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, з незалежних від позивача обставин. Наголошено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, при цьому яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у спірному рішенні не вказано.

Представник ГУ ДПС у Львівській області подав відзив на позов. Позовні вимоги заперечує з тих підстав, що спірне рішення прийняте Комісією, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію вказаної позивачем податкової накладної. На думку контролюючого органу, ним було дотримано усіх вимог зазначених у пунктах 10, 11 Порядку 1165. З урахуванням наведеного, у ГУ ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, а тому позов задоволенню не підлягає.

ДПС України відзиву на позовну заяву не подано.

Ухвалою судді від 07.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 13.04.2021 допущено заміну первісного відповідача у справі.

Ухвалою суду від 13.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2007.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «БЕРКОМ» (надалі за текстом - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІНСТАЛ» (надалі за текстом - ТОВ «ПРОФІНЄТАЛ») укладено 16 травня 2019 року Договір поставки № 160501, згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця вироби з оцинкованої, нержавіючої сталі (надалі - товар або продукція), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати його вартість відповідно до умов Договору (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, кількість, одиниці виміру та ціна Товару, що поставляється за цим Договором, визначається у Рахунках - фактурах Постачальника (надалі - Рахунки - фактури) або в інших Додатках до Договору та вказуються у видаткових накладних Постачальника.

У відповідності до п. 4.3. Договору, Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхлм передплати 100% вартості Товару в терміни, які вказані у рахунках-фактурах Постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника 100% оплати за поставлений Товар, або за Товар, що має бути поставлений, ціна на Товар зміні не підлягає.

Постачальник має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку Покупець оплачує поставлений Товар у розмірі 100% від вартості поставленого Товару протягом 5 (п`ять) днів з дати поставки.

Згідно п. 5.2. Договору, передача партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складі Постачальника. Покупець зобов`язується забрати товар зі складу Продавця власним транспортом.

Відтак, Позивачем складено рахунок на оплату № 1507/1 від 15 липня 2021 р. на загальну суму 231 585,76 грн. (в т.ч. 38 597,63 грн. ПДВ), адресований ТОВ «ПРОФІНСТАЛ».

ТОВ «ПРОФІНСТАЛ» 15.07.2021 року здійснило авансовий платіж у розмірі 50% на суму 115 792,88 грн. (в т.ч. 19 298,81 грн. ПДВ), що підтверджується випискою по рахунку за дату 15.07.2021 року.

В подальшому, вищевказана авансова оплата була зарахована у суму зобов`язань, які виникли внаслідок відвантаження замовленої продукції згідно видаткової накладної № 4-08/2, яку 04 серпня 2021 року між Позивачем та ТОВ «ПРОФІНСТАЛ» було підписано на загальну суму 213 577,45 грн. (в т.ч. 35 596,24 грн. ПДВ)

Слід заначити, що в процесі виготовлення продукції ТОВ «ПРОФІНСТАЛ» змінив номенклатуру виробів, саме тому, видаткова накладна № 4-08/2 від 04 серпня 2021 року виписана на суму 213 577,45 грн. (в т.ч. 35 596,24 грн. ПДВ), тобто на 18 008,31 грн. менше, ніж було вказано у рахунку № 1507/1 від 15 липня 2021 р.

Другу частину оплати згідно видаткової накладної № 4-08/2 від 04 серпня 2021 року ТОВ «ПРОФІНСТАЛ» здійснило 04.08.2021 р., що підтверджується випискою по рахунку за дату 04.08.2021 року.

На відвантаження замовленої продукції ТОВ «ПРОФІНСТАЛ» згідно видаткової накладної № 4- 08/2 від 04 серпня 2021 року Позивачем було виписано податкову накладну № 18 від 04.08.2021 року (на різницю між видатковою накладною № 4-08/2 від 04 серпня 2021 року та авансом від 15.07.2021 року на суму 115 792,88 грн.), яка успішно зареєстрована в ЄРПН 27.08.2021 року.

Станом на 15 листопада 2021 року розрахунки між Позивачем та ТОВ «ПРОФІНСТАЛ» по вищевказаній операції проведені в повному обсязі, про що засвідчує оборотно - сальдова відомість по рахунку 361.

За правилом першої події згідно отриманого Позивачем авансу у розмірі 115 792,88 грн. від ТОВ «ПРОФІНСТАЛ», відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, Позивачем було складено податкову накладну № 64 від 15.07.2021 року та направлено 30.07.2021 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу № 9213886338.

Згідно отриманої квитанції № 1, податкову накладну № 64 прийнято, реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.07.2021 р. № 64 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7304, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» = 8.2469%, «Р» = 243354.39.

Позивачем 20 жовтня 2021 року направлено на адресу ГУ ДПС у Львівській області Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено від 20.10.2021 р. № 3; 10 документів довільного формату із зазначеним переліком документів, що підтверджують реальність здійснення операцій.

За результатами розгляду Повідомлення Комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних, прийнято Рішення № 3280779/34522141 від 26.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2021 /а. с. 23/.

Рішення прийняте контролюючим органом у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них.

ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ подало скаргу на рішення Комісії регіонального рівня від 26.10.2021 № 3280779/34522141 про відмову у реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2021.

За результатами розгляду скарги Комісією центрального рівня прийнято рішення №51629/34522141/2 від 09.11.2021 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2021в ЄРПН без змін (а.с. 24).

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних позивача в ЄРПН, ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ звернулося до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підп. а та б п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України (далі ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підп. а п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 74.2 ст. 74 ПК України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрання чинності з 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами п. 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом зі змісту Квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної, встановлено, що підставами для такого зупинення вказано відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Тобто, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Щодо тверджень контролюючого органу про відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7304 в таблиці платника податку, то суд такі також вважає необґрунтованими, адже відповідно до п. 12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків.

Крім цього, відповідач не надав доказів на обґрунтування того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання.

З огляду на вказане, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, на переконання суду, не відповідають вимогам, що встановлені до них п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Ба більше, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є вичерпним.

Судом встановлено, що позивачем було виконано вимоги контролюючого органу та направлено на адресу ГУ ДПС у Львівській області Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено, в якому платником податків було надано пояснення стосовно змісту господарських операцій та додано копії підтверджуючих документів.

Доказів та обґрунтувань щодо того, що подані документи складені/оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не наведено, судом не встановлено.

При цьому, судом встановлено, що позивач під час здійснення операцій з постачання/надання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії для реєстрації податкових накладних.

Оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної містить формальні підстави для його прийняття, що зазначені у Постанові КМУ №117, а саме: ненаданням платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них.

У рішенні не конкретизовано та не підкреслено, які саме документи не надано, навіть, за наявності в самому рішенні законодавчо затвердженої форми відповідної відмітки: документи, які не надано підкреслити.

Всупереч визначеній у рішенні підставі його прийняття, податковим органом у не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Суд критично оцінює твердження відповідача про порушення позивачем п. 4.3 умов Договору, оскільки п. 4.3., який передбачає, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом передплати 100% вартості Товару в терміни, які вказані у рахунках- фактурах Постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника 100% оплати за поставлений Товар, або за Товар, що має бути поставлений, ціна на Товар зміні не підлягає. Постачальник має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати. В цьому випадку Покупець оплачує поставлений Товар у розмірі 100% від вартості поставленого Товару протягом 5 (п`ять) днів з дати поставки.

Таким чином, фактично поставлений ТОВ «ПРОФІНСТАЛ» товар був сплачений в день поставки Товару, умови розрахунків дотримано.

З позиції суду, умови порядку розрахунків, не звільняють Сторони від можливості передбачити інший порядок розрахунків за Товар, з огляду на те, що договір поставки не є первинним документом.

Ба більше, дотримання чи недотримання порядку розрахунків є взаємовідносинами між суб`єктами господарювання, що жодним чином не впливає на реєстрацію або про відмову реєстрації податкової накладної № 64 від 15 липня 2021 року.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі № 824/245/19-а суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд наголошує, що дослідження факту здійснення господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну, є предметом документальних перевірок, тоді як обов`язком контролюючого органу при реєстрації податкових накладних є перевірка відповідності вказаних документів формі, встановленій чинним законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

З позиції суду, оскаржені рішення відповідача 1 не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та таке належить скасувати.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас викладені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Так п. 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні позивача датою подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з кожного відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі по 2270 грн., (який сплачено згідно з платіжним дорученнями №654 від 19.11.2021 в сумі 4540 грн.).

Щодо вимоги стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на отримання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.

При цьому, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18 від 04.02.2020 №280/1764/19.

Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача до заяви надано: копію договору про надання правової допомоги від 10.11.2021; копію додаткової угоди №1 від 10.11.2021; копію додаткової угоди №2 від 14.12.2021; копію рахунку на оплату №1 від 15.12.2021, копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 27.01.2022; копію заключної виписки за період з 15.12.2021 по 15.12.2021; копію платіжного доручення №4689 від 15.12.2021.

Суд встановив, представник позивача - адвокат Слободян Ю.К. представляла інтереси позивача товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ на підставі ордеру серії ВС №1109368 від 19.11.2021 та договору про надання правової допомоги № 4 від 10.11.2021 укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ та адвокатським бюро Юлії Слободян.

На підтвердження оплати зазначеної правової допомоги на загальну суму 7 000 грн. представник позивача долучила копію платіжного доручення №4689 від 15.12.2021 про здійснення оплати товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ.

Згідно п.4.1. з договору про надання правової допомоги від 10.11.2021 оплата послуг бюро за надання правової допомоги за цим Договором здійснюється в порядку та на умовах узгоджених сторонами в додатковій угоді до Договору.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 10.11.2021 передбачено, що вартість юридичних послуг Бюро за надання правової допомоги складає 500,00 грн за одну годину роботи адвоката Бюро та включає консультації, ознайомлення з матеріалами справи, збирання та подання доказів, написання юридичних документів по справі, участь у процесуальних діях та інші дії адвоката Бюро в інтересах клієнта, витрати пов`язані з виконанням договору та інші дії необхідні для виконання завдання Клієнта.

Згідно з п.6.1. додаткової угоди №1 від 10.11.2021, правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності).

Відповідно до акта приймання-передачі наданої правової допомоги від 27.01.2022 представником позивача надано такі послуги:

- ознайомлення з фактичними матеріалами справи та наявними документами у ТзОВ «ВКФ «БЕРКОМ», систематизація документів для вироблення правової позиції для складання позову щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області, Львівська ДП1 (Шевченківський район м. Львова) № 3280779/34522141 від 26.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 15.07.2021 р. подану ТзОВ «ВКФ «БЕРКОМ» - 2 год, 1000 грн;

- правовий аналіз для ТзОВ «ВКФ «БЕРКОМ» норм законодавства України та збір судової практики з питань, які стосуються прав та інтересів ТзОВ «ВКФ «БЕРКОМ» у спірних правовідносинах щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області. Львівська ДПІ (Шевченківський район м. Львова) № 3280779/34522141 від 26.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 15.07.2021 р. подану ТзОВ «ВКФ «БЕРКОМ» - 2 год, 1000 грн;

- складання, оформлення та підготовка для подання до Львівського окружного адміністративного суду позовної заяви та додатків до неї до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним рішень та зобов`язання вчинити певні дії, справа № 380/22936/21 70 год, 3500,00 грн;

- Ознайомлення з відзивом Головного управління ДПС у Львівській області, поданого у праві №380/22936/21, складання, оформлення та підготовка для подання до Львівського окружного адміністративного суду відповіді на відзив Головного управління ДПС у Львівській області справа №380/22936/2 3 години, 1500,00 грн.

Загальні витрати часу 14 год.

Суд, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в т.ч. рішення Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Крім цього, суд зазначає, що надання таких послуг як правовий аналіз для ТзОВ «ВКФ «БЕРКОМ» норм законодавства України та збір судової практики з питань, які стосуються прав та інтересів ТзОВ «ВКФ «БЕРКОМ» у спірних правовідносинах, охоплюється підготовкою позовної заяви.

Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання заявником вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом під час вирішення наведеного спору.

У той же час, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ця справа належить до категорії справ, які є малозначними, зі сформованою судовою практикою, а відтак розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем до відшкодування, є необґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 7000 грн. витрат на правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).

З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України становить 2000 грн. (по 1000 грн. з кожного).

Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294,295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області №3280779/34522141 від 26.10.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 64 від 15.07.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 64 від 15.07.2021 р. подану Товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ, датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ (79058, м. Львів, вул. Масарика, буд. 18, кв. 47, ЄДРПОУ 34522141) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 (одну тисячу) грн 00 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА БЕРКОМ (79058, м. Львів, вул. Масарика, буд. 18, кв. 47, ЄДРПОУ 34522141) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) судові витрати у виді судового збору в сумі в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 (одну тисячу) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Грень Н.М.