Ухвала

від 11.04.2022 по справі 260/2637/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2637/21 пров. № А/857/21007/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гудима Л. Я.суддів -Довгополова О. М. Гуляка В. В.за участю секретаря судового засідання: Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Богемія Бір» про винесення додаткової постанови при розгляді апеляційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богемія Бір» до Головне управління ДПС у Закарпатській області Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №260/2637/21 без змін.

09 березня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Богемія Бір» подало заяву про прийняття додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування поданої заяви зазначає те, що судові витрати на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи апеляційним судом, підлягають стягненню на його користь з відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та подану заяву в сукупності, колегія суддів дійшла переконання про відсутність підстав для винесення додаткової постанови, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу заявлених позивачем судових витрат суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 3,4,5 статті 143 КАС України деталізовано порядок прийняття судом рішення щодо судових витрат, а саме: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що Кодексом визначено умову стягнення судових витрат, щодо яких сторона не має можливості надати докази до прийняття рішення по суті позовних вимог - це обов`язкове повідомлення стороною відповідний суд до закінчення дебатів по справі про наявність судових витрат, які сторона сплатила, проте не може надати докази на час прийняття рішення по суті позовних вимог, або які сторона сплатить за результатами розгляду справи.

Проте, при апеляційному розгляді цієї справи, до закінчення судових дебатів, представник позивача не повідомив суд ані в усній формі, ані письмово, про наявність судових витрат позивача на правничу допомогу за результатами розгляду справи, не надавав доказів сплати витрат на правничу допомогу, ані про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення.

Крім того, не зробив відповідну заяву, що сторона має сплатити після розгляду справи в апеляційній інстанції витрати, пов`язані з правничою допомогою в конкретній сумі. Недодержання процесуальної умови - обов`язкового повідомлення суд першої або апеляційної інстанції про наявність витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі, - унеможливлює задоволення заяви представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.11.2018 року у справі № 820/1242/18, надане суду пунктом 3 частини першої ст. 252 КАС України право ухвалити додаткове рішення у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, поширюється на ситуації, коли суд відповідної інстанції повинен вирішити це питання в установлених процесуальним законом випадках і не здійснив цього під час ухвалення судового рішення.

При цьому Верховний Суд наголосив на тому, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного судового рішення та не може змінювати його змісту. Таким чином, по даній справі суд мав можливість вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу додатковим рішенням, якщо б вимоги про їх стягнення були заявлені до ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки витрати на правничу допомогу не заявлялись до відшкодування під час апеляційного розгляду, тому відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задоволенню не підлягає. За приписами частин 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що за відсутності відповідної заяви до закінчення судових дебатів відсутні підстави для винесення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відтак подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 139, 310, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Богемія Бір» про винесення додаткової постанови у справі №260/2637/21 - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Гуляк

Повний текст ухвали складено 14.04.2022 року.