Постанова

від 11.04.2022 по справі 344/10353/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/10353/19

Провадження № 22-ц/4808/339/22

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А.,

секретарів Максимів Ю.В.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Самал», про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2021 року під головуванням судді Пастернак І.А. у м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Самал», про стягнення заборгованості за договором позики.

Позов обґрунтовував тим, що 22.05.2013 між ТОВ «Гірничотранспортна компанія» та ТОВ «Самал» було укладений договір позики № 05/22, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у розмірі 500 000 грн, строком на 180 календарних днів. Сторони договору дійшли згоди, що позика є безвідсотковою, надається для поповнення обігових коштів підприємства. У додатковій угоді № 4 від 04.04.2017 сторонами було погоджено продовження строку користування позиковими коштами до 31.12.2015.

Станом на час звернення до суду боржник не виконав свої договірні зобов`язання, позикові кошти не повернув, навіть у певній частині. Відповідач ТОВ «Самал» в особі директора ОСОБА_3 04.04.2017 надав свою згоду на заміну позикодавця на третю особу та відступлення права вимоги за вказаним договором позики.

Між ТОВ «Гірничотранспортна компанія» та ним 16.06.2017 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого до нього перейшло право вимоги оплати позики за договором позики від 22.05.2013 № 05/22, укладеним з відповідачем, а також процентів за користування позиковими коштами, пені, штрафів, індексу інфляції, інших платежів, передбачених законодавством України.

За таких обставин, ТОВ «Самал» є його боржником за вказаним вище договором позики на суму 500 000 грн.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 03.01.2018 у справі № 608/1663/17 (провадження № 2/608/14/2018) стягнуто з ТОВ «Самал» на його користь суму заборгованості за договором позики у розмірі 500 000 грн. Законність та обґрунтованість його вимог щодо існування заборгованості ТОВ «Самал» перед ним за договором позики встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

Під час примусового виконання рішення суду від державного виконавця йому стало відомо, що боржник - ТОВ «Самал» не має у власності нерухомого майна, рухомого майна, яке є в наявності та на яке можливо накласти стягнення, на банківських рахунках відсутні грошові кошти. Відтак, існує ймовірність, що статутний капітал ТОВ «Самал» не сформований у повному обсязі. Зокрема, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про дату закінчення формування статутного капіталу. Крім того, при наданні пояснень в органах поліції в рамках кримінального провадження щодо факту шахрайських дій, пов`язаних із заволодінням чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману та зловживання довірою, директор ТОВ «Самал» ОСОБА_3 зазначив, що договір позики від 22.05.2013 на суму 500 000 грн, що у еквіваленті на той час становило 62 000 доларів США, ним був підписаний за вказівкою засновників ТОВ «Самал».

Засновниками ТОВ «Самал» є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і загальний розмір статутного капіталу становить 1 232 040 грн, з яких 83,33% належить ОСОБА_4 та 16,67% - ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників, а вказані вище обставини дають змогу йому звернутися з вимогою про повернення позикових коштів безпосередньо до засновників товариства розрахованою пропорційно до розміру частки у статутному капіталі ТОВ «Самал», просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики від 22.05.2013 у сумі 83 350 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні позову і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 773,50 грн судових витрат.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.

Зазначає, що суд першої інстанції послався лише на один доказ, наданий стороною відповідача, а саме свідоцтво ТОВ «Самал» про внесення ОСОБА_2 частки до статутного фонду товариства, видане 11.11.2015 (дублікат від 11.10.2017). Інші докази, зібрані під час розгляду справи, проаналізовані судом не були, в мотивувальній частині суд про такі докази взагалі не згадує.

Разом з тим, доказ, на який посилається суд, не міг бути судом оцінений та врахований як доказ по справі з огляду на те, що свідоцтво долучено до матеріалів справи з грубим порушенням норм процесуального права. Відзив на позов надісланий відповідачем 17.02.2020, тобто із запізненням на 6,5 місяців. Крім того, станом на час відкриття провадження у справі (червень 2019 року) у відповідача вже було свідоцтво про внесення частики до статутного фонду, що видане товариством у жовтні 2017 року, що не заважало представнику відповідача долучити до матеріалів справи відзив на позов разом зі свідоцтвом протягом встановленого судом строку. Вказаними діями суду грубо порушений принцип змагальності сторін, за яким суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний керувати судовим процесом. Строк для подання відзиву та доказів продовжений судом не був, що спричинило втрату відповідачем права на подання відзиву та долучення доказів по справі, а суд з іншого боку був позбавлений права ураховувати доводи відповідача, наведені у відзиві, та брати до уваги докази, долучені до нього.

Вказує, що він звертаючись з позовом, керувався відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та організацій України, згідно яких у ТОВ «Самал» відсутня інформація про закінчення формування статутного фонду, отже статутний фонд не сформований, що дає йому підстави вимагати повернення боргу у учасників такого товариства. Він є по суті сторонньою особою, не має доступу до документів бухгалтерської та фінансової звітності ТОВ «Самал» та може посилатися лише на інформацію з відкритих джерел. Тому просив суд витребувати копію реєстраційної справи, оскільки за законом там повинні були міститися докази формування статутного капіталу учасниками товариства. Такі докази у реєстраційній справі ТОВ «Самал», як з`ясувалося під час розгляду справи, відсутні, тобто відповідні документи, видані банківською установою, які б свідчили про внесення ОСОБА_2 грошових коштів до статутного капіталу ТОВ «Самал».

Згідно ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в редакції чинній станом на травень 2007 року, у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом. За приписами ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», у редакції чинній на день реєстрації товариства, внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в редакції станом на 01 січня 2007 року, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування. Відсутність такої дати підтверджується детальною інформацією про юридичну особу з ЄДРПОУ, що була долучена ним до заперечень на відзив, та такий доказ є належним та допустимим, що підтверджується судовою практикою. При цьому, законодавцем запроваджено презумпцію достовірності відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, у тому числі відсутність таких відомостей.

Надане відповідачем свідоцтво від 11.11.2015, у виді дублікату від 11.10.2017, видане ТОВ «Самал» за підписом директора Масюри В.К., про внесення вкладу учасником ОСОБА_2 , не може бути належним доказом по справі, оскільки цей доказ створений третьою особою, повністю залежить від волевиявлення та дій сторони відповідача та третьої особи, які можуть внести до такого свідоцтва будь-які дані та інформацію та прямо зацікавлені у невиконанні зобов`язань за рішенням суду. Щодо отриманих за ухвалою суду звітів про рух грошових коштів та балансів ТОВ «Самал», поданих директором такого до органів статистики, він вважає такі докази не достатніми для здійснення судом обґрунтованого та неупередженого висновку на користь позиції відповідача. Вказані докази не кореспондуються з іншими встановленими обставинами справи, зокрема, відсутністю відповідних даних в ЄДРПОУ.

Також суд першої інстанції відкривши провадження у справі, відмовив йому в участі у судових засіданнях 14.08.2019 та 10.12.2019 в режимі відеоконференції, хоча така технічна можливість у Івано-Франківського міського суду наявна, що підтверджується відповіддю суду на його інформаційний запит, чим порушено його право на участь у розгляді своєї справи і він у двох перших засіданнях був позбавлений можливості висловити свою думку щодо відкладення розгляду справи з 14.08.2019 на 10.12.2019, не вирішення судом у першому судовому засіданні клопотань сторін про витребування доказів, тощо.

Ухвалою від 06.02.2020 судом першої інстанції було задоволено клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.03.2020, в режимі відеоконференції, однак Івано-Франківський міський суд не вийшов на зв`язок, не забронював місце у WEB-програму «Бронювання систем відеоконференцзв`язку» як і у судовому засіданні, призначеному 25.05.2020, оскільки розгляд справи був судом знятий у зв`язку з карантином. Судові засідання, призначені на 02.03.2020 та 25.05.2020, були відкладенні судом незаконно, з порушенням норм процесуального права і його прав та інтересів.

Крім того, судом першої інстанції були порушені строки розгляду справи, встановлені ЦПК України. Майже два роки з дати відкриття провадження у справі тривало підготовче засідання, протягом якого було проведено одне судове засідання на п`ять хвилин, під час якого суд задовольнив клопотання сторін про витребування доказів. Усі інші судові засідання відкладалися, переносилися, знімалися.

Просить оскаржуване рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики від 22.05.2013 у розмірі 83 350 грн та судові витрати по справі.

Учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги заперечила, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Представник ТОВ «Самал» в судове засідання не з`явився, хоча товариство належним чином повідомлялося про місце і час розгляду справи. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Самал».

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 03.01.2018, яке набрало законної сили 20.02.2018, стягнуто з ТОВ «Самал» в користь ОСОБА_1 - 500 000 грн заборгованості за договором позики від 22 травня 2013 року, 5 320 грн судових витрат по сплаті судового збору та 3 680 грн витрат, пов`язаних з явкою позивача до суду (а.с.6-9, т.1).

Старшим державним виконавцем Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області 22.05.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56450821 про стягнення з ТОВ «Самал» в користь ОСОБА_1 500 000 грн заборгованості за договором позики від 22 травня 2013 року, 5 320 грн судових витрат по сплаті судового збору та 3 680 грн витрат, пов`язаних з явкою позивача до суду (а.с.16-17, т.1).

Постановою старшого державного виконавця Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 05.06.2018 оголошено розшук майна боржника, а саме автомобіля марки ГАЗель, 2002 року випуску, та марки ЗИЛ, 1986 року випуску (а.с.19-20, т.1).

Постановою старшого державного виконавця Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 05.06.2018 накладено арешт на майно боржника (а.с.21-22, т.1).

Згідно відповіді Чортківського ОКМБТІ на запит державного виконавця в цьому БТІ за ТОВ «Самал» станом на 01.01.2013 нерухомого майна не зареєстровано (а.с.25, т.1).

Старшим державним виконавцем Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області 22.06.2018 складено акт державного виконавця, з якого вбачається, що за виходом по місцю реєстрації юридичної особи ТОВ «Самал», за адересою: АДРЕСА_1 , підприємств господарською діяльністю не займається, продукт та майно, яке б підлягало опису й арешту не виявлено (а.с.18, т.1), а відповідно до акта від 05.06.2018 за вищевказаною адресою відсутня тимчасова споруда - павільйон-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.26, т.1).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, учасниками (засновниками) ТОВ «Самал» є ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 205 340,00 грн та ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду - 1 026 700,00 грн, дата державної реєстрації 25.09.2001 року (а.с.10-15).

На час розгляду цього спору рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 03.01.2018 року у справі № 608/1663/17 залишається не виконаним у повному обсязі, що встановлено судом першої інстанції.

Позивач посилався та вказував на те, що відповідач не в повному обсязі вніс вклад до статутного фонду Товариства і стверджував, що ТОВ «Самал» належним чином не виконує свої зобов`язання, тому відповідальність за їх невиконання мають нести його учасники (засновники).

Суд першої інстанції не погодився з цим твердженням позивача з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Відповідно до свідоцтва від 11.11.2015, яке видане ТОВ «Самал», ОСОБА_2 є учасником ТОВ «Самал» та повністю вніс свій вклад у грошовій формі на суму 205 340 грн до статутного капіталу товариства, що складає частку 16,67 відсотків статутного капіталу (т.2 а.с.69).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що є у відкритому доступі, юридична особа, котра була стороною договору позики (ТОВ «Самал»), має організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю, не перебуває у стані припинення і на теперішній час не є ліквідованою.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції послався лише на один доказ, наданий стороною відповідача, а саме свідоцтво ТОВ «Самал» про внесення ОСОБА_2 частки до статутного фонду товариства, видане 11.11.2015 (дублікат від 11.10.2017), а інші докази, зібрані під час розгляду справи, проаналізовані судом не були, і суд про такі докази взагалі не згадує, є невірними.

Оскільки, судом першої інстанції взято до уваги всі на дані йому докази та судом надана їм належна правова оцінка, зокрема, судом враховано рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 03.01.2018; постанову старшого державного виконавця Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області 22.05.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 56450821; постанову старшого державного виконавця Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 05.06.2018 про оголошення розшуку майна боржника; постанову старшого державного виконавця Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області від 05.06.2018 накладення арешту на майно боржника (т.1 а.с.21-22,); акт старшого державного виконавця Чортківського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області 22.06.2018 (т.1 а.с.26,).

Разом з тим є невірними доводи апелянта про те, що у реєстраційній справі ТОВ «Самал» відсутні докази про внесення ОСОБА_2 грошових коштів до статутного капіталу ТОВ «Самал».

Відповідно до протоколу №19 Загальних зборів учасників ТОВ «Самал» (т. 1 а.с. 151), розглядалось питання про збільшення статутного фонду товариства де ОСОБА_2 запропоновано збільшити статутний фонд товариства на 205 340 грн за рахунок його внеску, та внесено відповідні зміни до статуту, які зареєстровано в установленому законом порядку (т. 1 а.с. 149-150, 152-160).

Згідно ч. 6 ст. 144 ЦК України, у редакції, чинній на час збільшення статутного фонду товариства, збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

Також відповідно до свідоцтва від 11.11.2015, яке видане ТОВ «Самал», ОСОБА_2 є учасником ТОВ «Самал» та повністю вніс свій вклад у грошовій формі на суму 205 340,00 грн до статутного капіталу товариства, що було встановлено судом першої інстанції та є підстави вважати їх внесеними.

Судом першої інстанції враховано, що рішенням суду стягнуто борг з ТОВ «Самал» на користь позивача в розмірі 500 000 гривень і воно знаходиться на примусовому виконанні.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

В матеріалах справи відсутні докази закінчення виконавчого провадження, наслідком якого відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» є неможливість розпочати таке повторно, тому суд дійшов вірного висновку про те, що в позивача є підстави для стягнення боргу в передбачуваному законом порядку.

З врахуванням норм законодавства вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю відповідає за своїми зобов`язаннями самостійно, оскільки з моменту державної реєстрації майно, що внесене учасниками, переходить у власність самого товариства як юридичної особи, то суб`єктом відповідальності виступає саме товариство з обмеженою відповідальністю, а його учасники несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, в межах вартості внесених ними вкладів (ризикують лише своїми вкладами, які формують статутний капітал товариства).

Посилання апелянта на відсутність відомостей в ЄДРПОУ щодо дати закінчення формування статутного капіталу товариства не свідчать про не внесення саме відповідачем вкладу у повному обсязі.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд першої інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З такими висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду і вважає їх правильними.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції строків розгляду справи та відмову в участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції при розгляді справи не вказують на порушення норм процесуального прав, що призвели до неправильного вирішення спору по суті.

Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи і вимогам закону. З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції і вважає, що доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування чи зміни з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2022 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

В.А. Девляшевський