Вирок

від 14.04.2022 по справі 522/9265/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/9265/20

Провадження №1-кп/522/1242/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальні акти у об`єднаних кримінальних провадженнях, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020162500000619 від 02 квітня 2020 року та № 12021168500000336 від 21 квітня 2021 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2020 року у ОСОБА_3 , який в вечірній час перебував біля будинку №41 по вулиці Старопортофранківська в місті Одесі, з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: кабелю з кабельного колодязя.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 24.03.2020 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_3 підійшов до відкритого люку кабельного колодязя, розташованого біля будинку № 41 по вулиці Старопортофранківська в місті Одесі. Після чого, ОСОБА_3 заліз до колодязя, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаться непомітними 24.03.2020 року у період часу з 21:05 години по 21:30 годину, умисно та з корисливих мотивів, використовуючи канцелярський ніж, викрав з кабельного колодязя кабель марки «ТПП 50х2х0,4», довжиною 16 метрів, вартістю 679 гривень 36 копійок, який належить ПАТ «Укртелеком».

Таємно викравши майно ПАТ «Укртелеком» у розмірі 679,36 гривень, ОСОБА_3 покинув місце вчинення ним кримінального проступку, тим самим спричинив ПАТ «Укртелеком» матеріальний збиток у зазначеному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, 11.04.2021 року у ОСОБА_3 , який в денний час перебував на території двору будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів виник злочинний намір, спрямований на повторне таємне викрадання чужого майна, а саме: металевих труб системи опалення будинку.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, 11.04.2021 року близько 09 години 05 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи на території двору будинку АДРЕСА_2 , впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаться непомітними, умисно, повторно та з корисливих мотивів, викрав шляхом демонтажу з фасаду вказаного будинку чотири металевих труби системи опалення будинку, діаметром 60 міліметрів та довжиною 6 метрів кожна, вартістю 1080 гривень за одну трубу, а всього майна, яке належить ОСББ «Дідріхсона 9», на загальну суму 4320 гривень.

Таємно викравши майно на суму 4320 гривень, яке належить ОСББ «Дідріхсона 9», ОСОБА_3 покинув місце скоєння ним кримінального правопорушення, тим самим спричинив потерпілій стороні матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

20.04.2021 року у ОСОБА_3 , який в вечірній час перебував на території двору будинку АДРЕСА_3 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на повторне таємне викрадання чужого майна, а саме: металевих труб, металевої сітки та металевих стовпчиків.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, 20.04.2021 року близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи на території двору будинку АДРЕСА_3 , впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаться непомітними, умисно, повторно та з корисливих мотивів викрав вісім металевих труб діаметром 30 міліметрів та довжиною 3 метри кожна, вартістю 100 гривень за одну трубу, металеву сітку «рабіца», розміром 20х20 сантиметрів, вартістю 200 гривень, та десять металевих стовпчиків, діаметром 50 міліметрів та довжиною 120 сантиметрів кожен, вартістю 50 гривень за один стовпчик, а всього майна, яке належить ОСОБА_7 , на загальну суму 1500 гривень.

Таємно викравши майно в розмірі 1500 гривень, яке належить ОСОБА_7 , ОСОБА_3 покинув місце скоєння ним кримінального правопорушення, тим самим спричинив потерпілій матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Загалом, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та підтвердив суду такі встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини як дата, час, місце, спосіб і наслідки вчинених ним суспільно небезпечних діянь.

ОСОБА_3 просив суд призначити йому мінімальне покарання.

Прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 рік. Також прокурор просив суд визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Захисник вважає, що у даному випадку для його підзахисного буде достатнім покарання з випробувальним строком.

Представник потерпілого - Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Одеська філія (код ЄДРПОУ 21560786) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник потерпілого Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дідріхсона 9» (код ЄДРПОУ 40652048) ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили застосувати до обвинуваченого покарання на розсуд суду.

Під час судового засідання, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого та інших учасників судового розгляду. З урахуванням думки прокурора, обвинуваченого, суд відповідно до ч. 3 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

- за ч. 2 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При визначенні мотивів призначення покарання суд керується наступним.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст.61Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст.8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст.65КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Суд, при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що збитки, завдані кримінальними правопорушеннями були відшкодовані власникам майна під час досудового розслідування шляхом повернення майна.

Суд бере до уваги визнання ОСОБА_3 провини, що виразилося у щирому осуді своєї поведінки, добровільних показах щодо вчинених злочинів. На наркологічному чи психіатричному обліку обвинувачений не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185КК України - у вигляді 1 (одного) року обмеження волі; ч. 2 ст. 185 КК України 1 року позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

З огляду на відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.

У той же час, відповідно до вимог ст. 76 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого для встановлення факту його виправлення, суд вважає за необхідне покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відомостей про процесуальні витрати суду не надано.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ч. 2 ст.185КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 14 квітня 2022 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не застосовувався.

Речові докази:

-8 металевих труб діаметром 30 см загальною довжиною 3 метри, металеву сітку «рабіца» торгівельної марки «Стройсервіс-Д» розміром 20х20 см 10 металевих стовпчиків діаметром 5 см та довжиною 120 см кожен; 4 металеві труби діаметром 60 мм кожна та довжиною 6 м кожна, загальною довжиною 24 м; кабель ТПП 50х2х0,4 довжиною 16 м вважати такими, що повернуті власникам майна;

-СД-диск білого кольору без маркувальних позначок, який поміщено до паперового конверту білого кольору, на якому міститься один файл відеозапису, на якому видно як чоловік, який за своїми ознаками схожий на ОСОБА_3 тягне в руках металеві труби - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1