Постанова

від 07.07.2010 по справі к-45963/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "07" липня 2010 р.                               м. Київ                                        К-45963/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: судді    Гончар Л.Я.,    

суддів: Бим М.Є., Островича С.Е., Черпіцької Л.Т., Харченка В.В.,

при секретарі :     Лук’яненко О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія «Стронг», Товариства з обмеженою відповідальністю ІК «Бізнес-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «Гамбіт»на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від               2 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року  у справі за позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська  в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Дніпропетровської міської ради до Відкритого акціонерного товариства «Укрпластформа», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, Дніпропетровське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, визнання недійсними установчих документів, –

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська  в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Дніпропетровської міської ради звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ТОВ) «Укрпластформа про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, визнання недійсними установчих документів.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від            30 вересня 2009 року, позов задовольнив в повному обсязі. Визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластформа»; визнано недійсними установчі (статутні) документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпластформа»з моменту їх реєстрації та Свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі;  визнано   недійсним   запис   про   державну  перереєстрацію  Відкритого Акціонерного товариства «Укрпластформа»; визнано недійсними установчі (статутні) документи Відкритого акціонерного товариства «Укрпластформа» з моменту їх реєстрації та Свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі; визнано недійсною реєстрацію випуску акцій Відкритим акціонерним товариством «Укрпластформа»з моменту внесення інформації про неї до загального реєстру випуску цінних паперів; визнано недійсним Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Відкритим акціонерним товариством «Укрпластформа»з моменту його видачі; припинено юридичну особу –Відкрите акціонерне товариство «Укрпластформа».

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, особи, які не брали участь у справі але суд апеляційної інстанції вирішив питання про їх права, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія «Стронг», Товариство з обмеженою відповідальністю ІК «Бізнес-Інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «Гамбіт»подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, у яких просять скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами  першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів  вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Укрпластформа» (ідентифікаційний код 33806681), зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.09.2005, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та зроблено запис № 12241020000016888.

Відповідно до статуту ТОВ «Укрпластформа»товариство створено учасниками шляхом об’єднання майна та підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства, які мають право участі у цьому товаристві і  діють на підставі цього статуту.

Учасниками товариства є фізичні особи –громадяни України, статутний капітал товариства складається з вартості вкладів його учасників.

25.11.2005, засновники ТОВ «Укрпластформа» прийняли рішення про реорганізацію товариства шляхом перетворення ТОВ «Укрпластформа»в ВАТ «Укрпластформа»

02.12.2005 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради здійснено відповідний запис №12241230000020857 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ «Укрпластформа».

Відповідно до п. 1.1 статуту ВАТ «Укрпластформа»є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов’язків ТОВ «Укрпластформа».

07.03.2006 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку здійснено реєстрацію випуску ВАТ «Укрпластформа»простих іменних акцій у документарній формі кількістю 751 000 000 шт., номінальною вартістю 0,25 грн. на суму 187.750.000.00 грн., про що видано відповідне свідоцтво реєстраційний №103/1/06.

Позивач вважає, що при створенні ВАТ «Укрпластформа»було здійснено ряд порушень, а тому діяльність даного підприємства є протизаконною, що тягне за собою припинення державної реєстрації та визнання недійними установчих документів і статуту підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що на момент проведення державної реєстрації ТОВ «Укрпластформ», 16.09.2005, статутний фонд цього товариства не було сформовано, документ, який підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом, державному реєстратору не надавався та не міг бути наданий, , оскільки статутний фонд товариства було сформовано засновниками лише 30.11.2005р.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частинами 1, 2 статті 60 КАС України встановлено, що  у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Оскільки, «Інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року, справа N 1-1/99).

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 10 вищевказаного закону встановлює, що зокрема  міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. В свою чергу, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад не відносить до повноважень відповідних рад здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. Таку реєстрацію відповідно до приписів                       ст. 1, 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»проводить державний реєстратор - посадова особа у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Таким чином, судами не було проаналізовано норми Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»та інших законодавчих актів, які дають підстави стверджувати, що міська рада не є  органом місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади щодо здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Крім того, судами зроблено помилковий висновок, з приводу того, що запис про державну реєстрацію ТОВ «Укрпластформа»визнано недійсним то усі подальші записи щодо перетворення товариства також повинні бути визнані недійсними, а визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Укрпластформа»через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, не неможна усунути.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести до статутного фонду не менше 30% вказаного в установчих документах вкладу. Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», підставами для ухвалення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону. Порушення відповідача щодо не внесення до статутного фонду не менше 30% відсотків вказаного в установчих документах вкладу було усунено 30.11.2005, що підтверджується Актом ДКЦПФР, на який і посилається суд першої та апеляційної інстанцій.

Також, судами залишено поза увагою той факт, що адміністративний позов прокурора містить вимоги до ВАТ «Укрпластформа», а відповідно до припису пункту 4 ч. 1 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Частина 4 статті 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Діюче законодавство України, що регулює повноваження органів місцевого самоврядування не наділяє міські ради правом звернення до суду із позовом до суб’єктів господарської діяльності –юридичних осіб про припинення їх державної реєстрації або визнання недійсними установчих документів тощо. Судами не досліджено чи вимоги, заявлені прокурором, відносяться до повноважень міської ради.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсними установчих (статутних) документів ТОВ          «Укрпластформа»з моменту його реєстрації та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту його видачі, та позовних вимог щодо визнання недійсними установчих (статутних) документів ВАТ «Укрпластформа»з моменту їх реєстрації та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту його видачі, а також позовних вимог про випуск акцій, то судами не з’ясовано, чи належать дані вимоги до розгляду в порядку адміністративного судочинства.   Оскільки   відповідно   до   пункту   1 частини 1 статті 17 Кодексу

адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 21 КАС України, не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Позовні вимоги, які пов’язані із визнанням недійсними установчих документів відповідача та випуском цінних паперів –це корпоративний спір і його належить розглядати в порядку господарського судочинства. Прокурор у зазначених правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо відповідача. Проте судами не встановлено належність даних вимог до вирішення в іншому порядку ніж адміністративному.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія «Стронг», Товариства з обмеженою відповідальністю ІК «Бізнес-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «Гамбіт»задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2009 року –скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України.