ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
28 березня 2022 року м. Ужгород№ 260/6402/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - не з`явився,
відповідача: Відділ містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області, представник - Попдякуник М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 06 квітня 2022 року.
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області, яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області № 10-10/4 від 10.09.2021 року про відмову ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорту на «Реконструкцію житлового будинку з господарськими будівлями в м. Іршава, Хустського району», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області повторно розглянути протягом десяти робочих днів заяву ОСОБА_1 на видачі будівельного паспорта на «Реконструкцію житлового будинку з господарськими будівлями в м. Іршава. Хустського району», за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Позовна заява мотивована тим, що за наслідками підготовленого звіту за замовленням позивача розроблений ескізний проект реконструкції житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , який поданий відповідачу для видачі будівельного паспорта.
Рішенням Відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області № 10-10/4 від 10.09.2021 року позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорта на підставі відсутності згоди співвласників житлового будинку. Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що оскільки матеріалами справи не доводиться факту порушення прав чи законних інтересів позивача оскаржуваним рішення, а останнє прийнято в межах компетенції, у повній відповідності до норм чинного законодавства, у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила суд відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 звернулася до Відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,045 га, посвідченої витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно серія та номер 244813282 від 17.02.2021 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області № 10-10/4 від 10.09.2021 року позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорта та повідомлено, що для можливості розгляду заяви на видачу будівельного паспорту у відповідності до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, необхідно додатково надати до відділу містобудування та архітектури засвідчену в установленому порядку згоду співвласників житлового будинку, який підлягає реконструкції.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Судом встановлено, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 являється частиною одноповерхової будівлі, що складається з двох житлових будинків під номером АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , та на яке набуто у відповідності до законодавства право власності. Зблоковані житлові будинки мають спільну несучу стіну, перекриття та дах.
Крім цього, вхід до житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 проходить через земельну ділянку, площею 0,045 га, кадастровий номер 2121910100:06:002:0207, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_1 на праві власності (сервітут щодо обмеження земельної ділянки в місці спільного проходу не накладено).
Забудовник земельної ділянки, ОСОБА_1 у відповідності до поданих документів на проведення реконструкції житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 та схеми забудови земельної ділянки, має намір здійснити комплекс будівельних робіт, які передбачають демонтаж частини зблокованого житлового будинку та повну зміну зовнішнього вигляду будинку.
У наявному в матеріалах справи звіті за результатами обстеження технічного стану житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого була позивач та виконаним експертом ОСОБА_2 у розділі 5 висновку та рекомендації про технічний стан несучих конструкцій встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_3 не відповідає сучасним вимогам будівельних норм, технічний стан конструкцій та будівлі в цілому - аварійний.
Пропонується проведення демонтажу приміщень будинку №16/1 за умови забезпечення умов вимогам щодо влаштування додаткової стіни між зблокованими будинками, забезпечення цілісності дерев`яного покриття суміжної будівлі, забезпечення несучої здатності дерев`яних конструкцій даху, влаштування фронтону суміжної будівлі, забезпечення цілісності покриття даху.
Обстеження технічного стану житлового будинку виконується з метою встановлення ступеня фізичного зносу, визначення можливості сприйняття несучими конструкціями додаткових навантажень і, у разі потреби, розроблення заходів щодо підсилення цих конструкцій, зміцнення ґрунтів основ і підсилення фундаментів, а також для подальшого моніторингу.
Однак, у поданих документах позивачем до відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради не відображено елементи будинку, що демонтуються та конструктивні і об`ємно-планувальні рішення щодо підсилення суміжної будівлі, зміни геометричної форми даху та перекриття, які мають забезпечувати несучу здатність, стійкість та довговічність усіх несучих конструкцій будинку в цілому протягом усього періоду експлуатації. Також, не визначено безпечну послідовність демонтажу конструкцій з урахуванням особливостей та технічного стану несучих систем будинку.
Житлові будинки після реконструкції повинні відповідати призначенню і основним вимогам до них. Основними вимогами, яким повинні відповідати такі будинки протягом усього періоду експлуатації, є забезпечення: - міцності, стійкості і надійності будинку з урахуванням впливу різних факторів, характерних для конкретних районів і регіонів; - необхідного рівня комфортності проживання, благоустрою і санітарного стану будинку та оточуючої забудови.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельний ділянок може здійснюватися па підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до п. 2.1. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 (далі - Порядок), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:
- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку І до цього Порядку;
- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
- проект будівництва (за наявності);
- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
При поданні позивачем заяви про видачу будівельного паспорта до пакету документів не було додано засвідчену в установленому порядку згоду співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову, як це вимагається п. 2.1. вищезазначеного Порядку.
Відповідно до п. 2.4. Порядку, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 Порядку.
Суд зазначає, що оскільки житловий будинок складається з двох житлових будинків під номером АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які мають спільну несучу стіну, перекриття та дах, проведення демонтажу частини житлового будинку (16/1) передбачає собою втручання в несучі конструкції та зміну геометричної форми будівлі в цілому, зокрема, це призводить, крім зменшення загальної площі, повну зміну конструкцій стін, даху та перекриття на будинку АДРЕСА_2 , на яке набуто право власності гр. ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наявне в матеріалах справи.
У зв`язку з цим, як передбачено п. 2.1. Порядку, обов`язковим документом до заяви є засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Однак, як вбачається із вищенаведеного, демонтаж житлового будинку 16/1 може призвести до пошкоджень несучих конструкцій та унеможливлення подальшого проживання у будинку АДРЕСА_2 .
Разом з тим, при можливості безпечного демонтажу житлового будинку АДРЕСА_1 , як зазначено у звіті за результатами обстеження технічного стану житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого була позивач та виконаним експертом ОСОБА_2 , у поданих до відповідача - відділу містобудування та архітектури міської ради не вказано хто саме забезпечить влаштування додаткової стіни між зблокованими будинками, цілісності дерев`яного перекриття суміжної будівлі, несучої здатності конструкції даху, цілісність покриття даху.
Крім цього, суд звертає увагу, що позивачем не доведено, які саме її права порушенні при прийнятті оскаржуваного рішення.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи не доведено факту порушення прав чи законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням, а останнє прийнято в межах компетенції, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Іршавської міської ради Закарпатської області про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 103973753 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Микуляк П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні