Постанова

від 13.04.2022 по справі 640/3803/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3803/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Судді-доповідача Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №14566-СГ від 11.06.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,000 га, кадастровий номер 5322481700:08:000:0594, із цільовим призначенням для особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку 2,000 га, кадастровий номер 5322481700:08:000:0594, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарств, розташованої за межами населених пунктів на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачем 12.07.2021 подано до суду заяву про зміну предмету позову, у якому він просив позовні вимоги викласти у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №14566-СГ від 11.06.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,000 га, кадастровий номер 5322481700:08:000:0594, із цільовим призначенням для особистого селянського господарства;

- зобов`язати Кам`янопотоківську сільську раду Кременчуцького району Полтавської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку 2,000 га, кадастровий номер 5322481700:08:000:0594, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарств, розташованої за межами населених пунктів на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2021 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову повернуто.

Повертаючи зазначену заяву, суд першої інстанції, посилаючись на частину першу статті 47 КАС України, дійшов висновку, що подання заяви про зміну предмету позову поза межами встановленого процесуального строку є недоліком, що не дає можливості розглянути заяву.

Аналізуючи положення статті 47 КАС України, суд першої інстанції виходив із того, що встановлений строк на реалізацію позивачем свого процесуального права змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, закінчується або у день закінчення підготовчого засідання (якщо справа слухається за правилами загального позовного провадження) або за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наполягаючи на тому, що судом першої інстанції не було враховано та взято до уваги викладені позивачем у заяві про зміну предмету позову обставини та зміни у законодавстві України.

Зокрема, апелянтом зазначається, що з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області втратило право розпоряджатися земельними ділянками державної власності, що передаються у комунальну власність, у тому числі вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Зважаючи на те, що Закон України №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» набув чинності лише 27.05.2021, на переконання апелянта, строк на звернення до суду із заявою про зміну предмету позову пропущений ним із поважних причин.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні.

Відповідач своїм право на подання відзиву не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказаною правовою нормою встановлено строк на реалізацію позивачем свого процесуального права змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Цей строк закінчується або у день закінчення підготовчого засідання (якщо справа слухається за правилами загального позовного провадження) або за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження на підставі статті 262 КАС України.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито 24.02.2021 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Натомість, заяву про зміну предмету позову подано до суду лише 12.07.2021, тобто після закінчення строку на вчинення такої процесуальної дії, який обмежений першим судовим засіданням та може вчинятися протягом тридцяти днів.

Позивач просить поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою, проте, колегія суддів наголошує, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить таких положень, як поновлення строку звернення до суду з заявою про зміну предмету позову.

За таких обставин суд робить висновок, що позивачем подано заяву про зміну предмету позову з пропуском встановленого процесуальним законом строку для подання заяви про збільшення та уточнення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на вищенаведені норми суд робить висновок, що подання заяви про зміну предмету позову поза межами встановленого процесуального строку є недоліком, який не дає можливості її розглянути, таким чином зазначена заява ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.

Окремо щодо доводів апелянта з приводу того, що з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області втратило право розпоряджатися земельними ділянками державної власності, що передаються у комунальну власність, у тому числі вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та наведення цитат із законодавства, які регулюють порядок процесуального правонаступництва, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа №826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

Як вбачається із заяви про зміну предмету позову, позивач фактично просить замінити відповідача у частині позовних вимог, однак інша частина позовних вимог, у якій відповідачем зазначено Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладена позивачем без змін.

У цьому зв`язку колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання залучення до участі певного кола осіб упродовж розгляду справи передбачене положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, позивач має можливість користуватися процесуальними правами, у тому числі з питання визначення належного кола осіб, які мають приймати участь у справі. Окрім іншого позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом з відповідних підстав та предмету, зазначивши належного, на його думку, відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене та проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не спростовано правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову.

Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами скаржника не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року - без змін.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування ухвали суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2021 року у справі №640/3803/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко