Постанова

від 12.04.2022 по справі 560/20071/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20071/21

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

13 квітня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Григорук В.С.,

представника відповідача: Мушинської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "МАНГО СВІТ" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2021 року позивач, ПП "МАНГО СВІТ", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області №55726 від 13.10.2021 про відповідність ПП "МАНГО СВІТ" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області виключити ПП "МАНГО СВІТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

28 грудня 2021 року одночасно з позовною заявою надійшла заява приватного підприємства "МАНГО СВІТ" про забезпечення позову шляхом зупинення до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 13.10.2021 №55726 про невідповідність платника податку на додану вартість ПП "МАНГО СВІТ" (код 41134347) критеріям ризиковості платника податку.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 30.12.2021 заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності підприємства у зв`язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності призведе до значних зусиль та витрат.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Слід також зазначити, що пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Дійсно, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №1165).

Підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, пункт 5 Порядку №1165 визначає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

У постанові від 19.05.2020 у справі № 160/10287/19 Верховний Суд зазначив, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, відтак не впливає на податковий облік платника податку на додану вартість.

В той же час, Верховний Суд в постанові від 03.03.2020 (адміністративна справа №240/3665/19) вказав, що включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правових наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов`язків). Тим більше, визнання контролюючим органом на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов`язкових платежів) є нормою.

Колегія суддів зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Як встановлено судом першої інстанції, Заявник подав до суду договори поставки, укладені з ПП "БУД ОПТ ТРЕЙД" (договір поставки №3006-1 від 30.06.2021), з ТОВ "АЛСІМА ГРУП" (договір поставки від 01.10.2021), а також претензії вказаних контрагентів про невиконання умов договорів (умовами яких передбачено надання покупцю постачальником у визначені ПК України терміни податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН та відповідальність за невиконання цього).

Відповідно до квитанцій від 13.10.2021, від 18.10.2021 зупинено реєстрацію податкових накладних, складених приватним підприємством "Манго Світ" на адресу вказаних контрагентів. Підставою цього зазначено те, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Натомість, суд першої інстанції передчасно вважав, що спірним рішенням порушуються права платника податків в частині виконання податкового обов`язку при постачанні товарів скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, яка є підставою для нарахування контрагентами позивача сум ПДВ до податкового кредиту, а також покладає на підприємство додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської операції, строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується.

Також, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких заявнику буде необхідно докласти значних зусиль у випадку задоволення судом адміністративного позову в подальшому, а відновлення господарських зв`язків надалі може бути ускладнено у зв`язку із тим, що контрагенти позивача можуть змінити постачальника на іншого, який не визнаний контролюючим органом таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, і має можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

При цьому, колегія суддів зазначає, що діюче законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод чи інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, а не гіпотетичну можливість їх прийняття в майбутньому.

Також слід зазначити, що віднесення певних платників податків до ризикових є по суті формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

Схожий підхід щодо застосування положень статей 150, 151 КАС України викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 8 жовтня 2020 року у справі №280/2284/20,від 3 грудня 2020 року №140/8457/20, 18 лютого 2021 року у справі №420/7063/20.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини 2 статті 150 КАС України, тому апеляційна скарга відповідача з цього приводу є обґрунтованою, її необхідно задовольнити та скасувати вжиті ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 заходи забезпечення позову.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "МАНГО СВІТ" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви приватного підприємства "МАНГО СВІТ" про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 квітня 2022 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.