Постанова

від 11.04.2022 по справі 902/1244/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року Справа № 902/1244/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.22р. у справі № 902/1244/21 (суддя Маслій І.В., повний текст рішення складено 21.02.2022 року)

за позовом приватного підприємства "Атемлюфт-Газ Техніка"

до державного підприємства "45 експериментальний механічний завод"

про стягнення 1255964,23 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.02.2022р. у справі №902/1244/21 позов приватного підприємства "Атемлюфт-Газ Техніка" до державного підприємства "45 експериментальний механічний завод " задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на користь приватного підприємства "Атемлюфт-Газ Техніка" 34581,60 грн. - забезпечення, 1152720,00 грн. - основного боргу, 24322,39 грн. - інфляційних втрат; 9758,64 грн. - 3 % річних та 18320,74 грн. - витрат на сплату судового збору. У частині стягнення 34581,60 грн. - завдатку відмовлено.

В обґрунтування рішення судом першої інстанції зазначено, зокрема, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що останнім не виконано обов`язку щодо сплати повної вартості поставленого товару згідно з видатковою накладною №250 від 21.07.2021 у строк, що передбачений п. 2.3. договору та кореспондується з п. 5 специфікації - протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів після підписання видаткової накладної (100% після постачання товару). В результаті викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" в частині стягнення з державного підприємства "45 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" основної заборгованості у розмірі 1152720,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи, що 21.07.2021 року позивач здійснив поставку товару за договором поставки № 53-45П-21 від 15.07.2021 р. та специфікації до нього, що підтверджується видатковою накладною № 250 від 21.07.2021 р., разом з тим відповідач не повернув у визначений законом та умовами конкурсної документації строк забезпечення виконання договору, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 69163,20 грн. завдатку підлягає задоволенню частково, в розмірі 3% від ціни договору, а саме в сумі 34 581,60 грн. - забезпечення, у розмірі який був визначений в конкурсній документації та сплачений позивачем.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення з 21.08.2021 по 01.12.2021, суд першої інстанції дійшов висновку, що такий розрахунок є обґрунтованим, внаслідок чого вказані складові заборгованості підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 11.03.2022 р. відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.2022 р. і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у відповідача склалися обставини, які ускладнювали виконання зобов`язань за договором укладеним між позивачем та відповідачем в повному обсязі в строки визначені договором, а саме несприятлива фінансова ситуація, пов`язана із не вчасним отриманням авансового платежу за укладеними державними контрактами та відсутністю обігових коштів, а також відкритої кредитної лінії. Під час виконання вищевказаних договорів у відповідача виникли форс-мажорні обставини, що унеможливили вчасне їх виконання. Дане підтверджується висновками Вінницької ТІШ від 24.12.2021 року за № 23/12/501 та 23/12/502 та відповідними сертифікатами, що містяться в матеріалах справи.

В судове засідання, що відбулося 12.04.2022 року учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників. Про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що матеріали справи містять належні докази повідомлення сторін про дату час та місце розгляду апеляційної скарги (зокрема, поштове повідомлення суду про дату час та місце розгляду апеляційної скарги апелянту вручено 30.03.2022 року, а.с. 153), клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визначалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

15.07.2021 за результатами процедури закупівлі, яка відбулася на майданчику публічних закупівель «Рrozorro» між приватним підприємством "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" (позивач, в договорі постачальник) та державним підприємством "45 Експериментальний механічний завод" (відповідач, в договорі покупець) укладено договір поставки №53-45П-21 (далі договір), згідно із п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов`язується партіями відповідно до заявок покупця поставляти покупцю у власність товар (код за ДК 021:2015 (CPV): насоси та компресори 42120000-6), найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно зі специфікацією, яка міститься в додатку 1 до договору і є його невід`ємною частиною (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах даного договору.

Загальна сума (ціна) договору та ціна за одиницю товару зазначаються в специфікації та включають у себе вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього договору. Ціна товару визначається в національній валюті України (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору розрахунок здійснюється за кожну окрему поставлену партію товару протягом 30 календарних днів після підписання акта приймання-передачі або видаткової накладної на партію товару.

Розрахунок здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника на підставі специфікації, заявки покупця, виставленого рахунку, акту приймання-передачі або видаткової накладної на партію товару, а також відповідно до інших умов договору (п. 2.4. договору).

Сторони договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання договору, виникли поза волею сторін, якщо ці обставини вплинули на виконання договору. Відсутність у боржника коштів, потрібних для виконання зобов`язань за договором або відсутність у сторони відповідних дозвільних документів необхідних для виконання договору не є обставинами непереборної сили (п. 4.6. Договору).

Додатком №1 до договору (специфікація) сторони погодили поставку товару (компресор високого тиску BAUER PE 100-TE (Арт. PE 100-TE V1 150 bar), у кількості 8 шт. на загальну суму 1152720,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5 специфікації оплата товару здійснюється наступним чином: 100% після постачання товару на протязі 30 календарних днів.

Пунктом 7 специфікації визначено, що постачальник зобов`язаний поставити партію товару до 10.08.2021 р.

14 липня 2021 року ПП «АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА», як учасником-переможцем процедури закупівлі з метою забезпечення виконання вищезазначеного договору поставки №53-45П-21 від 15.07.2021 р. було перераховано на рахунок ДП "45 Експериментальний механічний завод" 3% від ціни договору у розмірі 34 581,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2130 від 14.07 2021 р.

21 липня 2021 року ПП «АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА» здійснило поставку вищезазначеного товару відповідної якості та кількості на склад покупця, за договором поставки №53-45П-21 від 15.07.2021 р. та специфікації до договору, що підтверджується видатковою накладною №250 від 21.07.2021 р., підписаною обома сторонами.

Однак, всупереч умовам конкурсної документації, протягом п`яти банківських днів з дня виконання постачальником договору, грошові кошти, сплачені останнім в якості забезпечення виконання зобов`язання за даним договором, повернуті покупцем постачальнику не були.

Також всупереч умовам договору поставки впродовж 30 календарних днів після поставки товару кошти за поставлений товар сплачені покупцем постачальнику не були.

16 листопада 2021 року позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення претензію №161121-1 щодо сплати заборгованості за договором поставки № 53- 45П-21 від 15.07.2021 р. Згідно з інформацією з системи «Трекінг» на сайті ПАТ «УКРПОШТА» відповідач отримав вищезазначену претензію 25.11.2021 р.

Несплата відповідачем вартості поставленого товару та не повернення сплаченого забезпечення виконання зобов`язання слугувала підставою для звернення приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" з позовом до суду про стягнення з відповідача 1 152 720,00 грн. - основного боргу, 69 163,20 грн. завдатку в подвійному розмірі відповідно до ст. 571 Цивільного кодексу України, 24 322,39 грн. - інфляційних збитків, 9 758,64 грн. - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання за договором.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (ЦК України), враховуючи укладений між сторонами договір поставки №53-45П-21 від 15.07.2021.

У відповідності до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ч. 1 ст.669 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно ч. 1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що останнім не виконано обов`язку щодо сплати повної вартості поставленого товару згідно з видатковою накладною №250 від 21.07.2021 у строк, що передбачений п. 2.3. договору та кореспондується з п. 5 специфікації - протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів після підписання видаткової накладної (100% після постачання товару).

Поряд з цим доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до неможливості виконання зобов`язань за договором у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин, а саме у зв`язку з несприятливою фінансова ситуацією пов`язаною з невчасним отриманням авансового платежу за державними контрактами №370/3/5/2/1/9 та №370/3/5/2/1/8 укладеними між відповідачем та Міністерством оборони України. Оцінюючи вказані доводи апелянта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.6. договору поставки № 53-45П-21 від 15.07.2021 р. сторони договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання договору, виникли поза волею сторін, якщо ці обставини вплинули на виконання договору. Відсутність у боржника коштів, потрібних для виконання зобов`язань за договором або відсутність у сторони відповідних дозвільних документів необхідних для виконання договору не є обставинами непереборної сили.

Крім того, за визначенням підпункту 3.1.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням президії ТПП України від 15.07.2017 №40 (3) (чинного на час виникнення спірних правовідносин) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо (пункт 3.2 Регламенту).

З наведеного слідує, що порушення зобов`язань контрагентами відповідача, зокрема і за договорами №370/3/5/2/1/9 та №370/3/5/2/1/8, не вважаються форс-мажорними обставинами та не звільняють відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору поставки № 53-45П-21 від 15.07.2021 р., який є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги приватного підприємства "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" в частині стягнення з державного підприємства "45 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" основної заборгованості у розмірі 1152720,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" 24 322,39 грн. - інфляційних втрат та 9 758,64 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 21.08.2021 по 01.12.2021 (а.с. 13-14), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такий розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позов у відповідній частині підлягає задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 69 163,20 грн. завдатку в подвійному розмірі відповідно до ст. 571 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з конкурсної документації на спрощену закупівлю ДК 021:2015 Код 42120000-6 - насоси та компресори компресор високого тиску, зазначено про забезпечення виконання договору про закупівлю, а саме зазначено, що замовник вимагає від учасника-переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 3 % від вартості договору на рахунок замовника. Забезпечення виконання договору про закупівлю повинно набувати чинності не пізніше дати укладення договору.

14 липня 2021 року позивачем, як учасником-переможцем процедури закупівлі з метою забезпечення виконання вищезазначеного договору поставки №53-45П-21 від 15.07.2021 р. було перераховано на рахунок відповідача 3% від ціни договору у розмірі 34 581,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2130 від 14.07 2021 р.

Відповідно до ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов`язання, а саме виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Між сторонами даного спору укладено договір поставки за результатами процедури закупівлі.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Згідно пункту 7 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» забезпеченням виконання договору про закупівлю є надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником за договором про закупівлю.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зокрема зазначається розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати), розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).

З огляду на викладене, даним законом встановлено інший вид забезпечення, а саме забезпечення тендерних пропозицій.

За приписами статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

В конкурсній документації визначено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Відповідно до умов договору поставки №53-45П-21 від 15.07.2021 р. сторонами не визначено інших умов повернення забезпечення виконання договору про закупівлю.

Згідно з викладеним вище та умовами конкурсної документації відповідач мав повернути позивачу забезпечення виконання договору про закупівлю після здійснення позивачем поставки товару протягом п`яти банківських днів.

21 липня 2021 року позивач здійснив поставку товару за договором поставки № 53-45П-21 від 15.07.2021 р. та специфікації до нього, що підтверджується видатковою накладною № 250 від 21.07.2021 р., підписаною обома сторонами, разом з тим відповідач не повернув у визначений законом та умовами конкурсної документації строк забезпечення виконання договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 69163,20 грн. завдатку підлягає задоволенню частково, в розмірі 3% від ціни договору, а саме в сумі 34 581,60 грн. - забезпечення, у розмірі який був визначений в конкурсній документації та сплачений позивачем.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме щодо розгляду справи без участі в судовому засіданні представника відповідача, оцінюються судом апеляційної інстанції критично, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подавав відзив на позов (а.с.49-51), представник відповідача був присутній в судовому засіданні 18.01.2022 року (а.с. 68-70). Натомість винесення рішення судом в судовому засіданні 09.02.2022, на яке представник відповідача в не з`явився, не може свідчити про порушення норм процесуального права судом, оскільки за змістом ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду цього засіданні, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 р., серія A, №303-A, п.29).

Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст. 73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 09.02.22р. у справі №902/1244/21 залишити без змін, апеляційну скаргу державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "14" квітня 2022 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.