Постанова

від 21.02.2022 по справі 904/5617/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 Справа № 904/5617/20

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Шелепова Ю.О.

за участю представників:

від позивача: Супрун Т.В., ордер КС №830063 від 07.07.2021, адвокат

від відповідача: Толпегін А.В., ордер ДП №300/050000 від 19.07.2021, адвокат

від третьої особи-1: Письмений Є.М. особисто, паспорт громадянина України, виданий Нікопольським ВМ УМВС України від 18.05.2007

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20 (суддя Назаренко Н.Г.; рішення ухвалене о 16:18 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 05.05.2021)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт", м. Київ

до Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич", смт. Червоногригорівка, Нікопольський р-н, Дніпропетровська область

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Нікополь

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС Автоцентр Дніпро", м. Дніпро

третя особа-3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна", м. Київ

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) у сумі 476590,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в прядку регресу) в сумі 476590,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ті обставини, що 05.04.2018 між ТОВ "АІС "Автоцентр Дніпро" та ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №0112-000748, на підставі якого Страховик взяв на страхування майнові інтереси Страхувальника пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 . Позивач, як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування заявлених страхувальнику збитків у повному обсязі і в порядку, визначеному договором страхування. У зв`язку із такою виплатою до позивача перейшло право вимоги до особи, що завдавала шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди страхувальнику (власнику т/з "Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 ), в порядку суброгації, встановленої положеннями ст. 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" різницю матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 476590,45 грн., 11250,00 грн. - на правничу допомогу та 7148,86 грн. - витрат по сплаті судового збору; витрати на правничу допомогу у сумі 3750,00 грн. покладено на позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача до відповідача у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат (тобто, не більше суми фактичних затрат (476590,45 грн.), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей (0), та за мінусом франшизи (0 грн.).

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Агрофірма "Славутич" (ПП "Агрофірма "Славутич", відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.236 ГПК України, є незаконним та необґрунтованим.

Вказує, що в мотивувальній частині рішення зазначено, що відповідач заперечує сам факт скоєння ДТП та вину ОСОБА_1 у її настанні. Натомість, як у відзиві на позов так і під час судового розгляду відповідач не заперечував як самого факту скоєння ДТП так і вини ОСОБА_1 у її настанні.

Відповідач не погоджувався і не погоджується із розміром завданої шкоди, процедурою її визначення, а також не погоджувався із тим, що ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" було тією особою, якій завдано шкоди та яка мала право на відшкодування цієї шкоди. Страхувальник на власному спеціалізованому СТО відремонтував автомобіль "Peugeot 3008", проте жодного підтвердження понесених витрат суду не надав.

Зазначає, що у рішенні суду першої інстанції вказано, що пошкоджений в ДТП 12.06.2018 року автомобіль "Peugeot 3008" мав транзитний номер НОМЕР_1 , а згідно відповіді ТСЦ МВС №1245 вбачається про те, що даний транзитний номер видавався на інший автомобіль, то можливо стверджувати, що розмір шкоди, заявлений позивачем, визначався саме для автомобіля з транзитним номером Т4РР1574, а не для автомобіля "Peugeot 3008", 2018 року випуску з номером кузову - НОМЕР_2 . Судом вказані аргументи та докази були досліджені, проте їм не надано жодної оцінки.

Отже, відносини, які виникли між сторонами врегульовуються спеціальними нормами законів у сфері страхування: ЗУ "Про страхування", ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", главою 67 ЦК України.

Натомість, суд при розгляді справи застосував ч.1 ст.1191 ЦК України, згідно якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Також, суд послалася на ст.27 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якою врегульовано порядок страхового відшкодування у разі настання смерті внаслідок ДТП.

Апелянт вважає, що рішення суду щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у порядку регресу є неправомірним, оскільки не ґрунтується на нормах законів, які врегульовують страхові відносини.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (ПрАТ "СК "Український страховий стандарт", позивач) у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що не погоджується з твердженнями, викладеними відповідачем у апеляційній скарзі. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5617/20 без змін.

Посилається на ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Вказує, що предмет позовної заяви до відповідача полягає у відшкодуванні в порядку регресу витрат, понесених позивачем внаслідок сплаченого страхового відшкодування (різниці непокритої частини завданої шкоди) в сумі 476590,45 грн. За для відшкодування понесених збитків, пов`язаних із пошкодженням автомобіля "Peugeot 3008", номер кузову - НОМЕР_2 , т.н. НОМЕР_1 , ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" в порядку Договору добровільного страхування подав до позивача повідомлення про настання випадку та заяву на виплату. Розмір страхового відшкодування, який здійснив позивач на користь ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" за Договором добровільного страхування в результаті визнання випадку із застрахованим т/з "Peugeot 3008", номер кузову - НОМЕР_2 , т.н. НОМЕР_1 страховим, склало в сумі 576590,45 грн. Розмір страхового відшкодування погоджувався на підставі виставленого позивачу Рахунку фактури D8100018108 від 31.07.2018 з кошторису переліку виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого т/з "Peugeot 3008", на суму 496085,65 грн.

В свою чергу ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" на підтвердження про отримання страхового відшкодування та використання коштів за цільовим призначенням у відновленні пошкодженого рухомого майна у ДТП, долучив копію звіту про виконання ремонтних робіт, власні платіжні доручення про отримання від позивача страхових виплат.

Зазначає, що реєстраційний номер т.н. НОМЕР_1 , який було прикріплено т/з "Peugeot 3008", номер кузову - НОМЕР_2 на момент ДТП від 12.06.2018 року, мав статус тимчасових, який не належав до будь-якого окремого автомобіля, які перебували у віданні ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро". Тобто транзитний номер НОМЕР_1 видавався спеціалізованими правоохоронними органами на ім`я ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" без закріплення за конкретним транспортним засобом і використовувався товариством за для разового переміщення належних йому транспортних товарів до інших салонів чи майданчиків, які були розташовані в різних місцях м. Дніпро та областей.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 19.07.2021 о 15:00 год.

За розпорядженням керівника апарату суду №1679/21 від 08.07.2021, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 визначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" до свого провадження; відмовлено представнику ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" адвокату Супрун Т.В. у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні призначеному на 19.07.2021 о 15:00 год. у справі №904/5617/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За розпорядженням керівника апарату суду №1757/21 від 19.07.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 означеним складом суду прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20 до свого провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 задоволено клопотання представника ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" та відкладено апеляційний розгляд справи на 15.09.2021 о 16:30 год.; ухвалено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

За розпорядженням керівника апарату суду №2881/21 від 15.09.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Чус О.В. та Кощеєва І.М. - членів колегії суддів, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/5617/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 означеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20 до свого провадження.

15.09.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.10.2021 о 17:30 год., про що судом постановлено відповідну ухвалу.

У зв`язку з відпусткою судді-доповідача Подобєда І.М. з 11.10.2021 по 25.10.2021, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2021 суд відмінив судове засідання у справі №904/5617/20 призначене на 12.10.2021 о 17:30 год. та призначив розгляд справи на 09.11.2021 о 16:30 год.

05.11.2021 на електронну адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" (третя особа-3), в якому заявник вказує на те, що Товариством у поясненнях від 25.01.2021 до суду першої інстанції було заявлено, що оскільки Товариство не було власником Автомобіля станом на дату настання страхового випадку, а тому прийняте судове рішення по справі №904/5617/20 не впливає на права та обов`язки товариства. Враховуючи обставини справи, третя особа-3 просить судові засідання по справі №904/5617/20 проводити без присутності представника ТОВ "Пежо Сітроен Україна".

За розпорядженням керівника апарату суду №3471/21 від 09.11.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/5617/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 визначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" до свого провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 09.11.2021 задоволено клопотання апелянта та відкладено апеляційний розгляд справи на 07.12.2021 о 17:30 год. з проведенням судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

За розпорядженням керівника апарату суду №3633/21 від 07.12.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/5617/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20 до свого провадження.

07.12.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.01.2022 о 15:00 год. та ухвалено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

За розпорядженням керівника апарату суду №115/22 від 18.01.2022, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, визначено для розгляду справи №904/5617/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2022 визначеною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20 до свого провадження.

18.01.2022 у зв`язку з наявністю технічних проблем (зокрема, проблем зі звуковим сигналом при спробі з`єднатися з представником), провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду для представника ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" адвоката Супрун Т.В. з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" виявилося неможливим.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2022 відкладено апеляційний розгляд справи на 22.02.2022 о 14:00 год. та ухвалено провести його в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 22.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Як встановлено з матеріалів справи, між ПрАТ "СК "Український страховий стандарт" (страховик) та ТОВ "АІС Авто центр Дніпро" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №0112-000748 від 05.04.2018 (далі - договір №0112-000748). На підставі чого, страховик взяв на страхування майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 .

12.06.2018 в місті Дніпро сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Peugeot 3008" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "TOYOTA" реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 (далі - третя особа-1). Унаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, пасажиру Peugeot спричинені тілесні ушкодження, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №301816443093214.

Як зазначає позивач, у відповідності до матеріалів кримінального провадження відкритого по даній пригоді, відповідальність у спричиненні ДТП та пошкодженні автомобілів в тому числі "Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 , покладено на ОСОБА_1 , який працює в Приватному підприємстві "Агрофірма "Славутич".

Задля відшкодування понесених збитків, пов`язаних із пошкодженням автомобіля "Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 , страхувальник 14.06.2018 в порядку Договору страхування подав до ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" Повідомлення про настання випадку, який має ознаки страхового (а.с.26-27 т.1).

Для встановлення наслідків та розміру шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу, позивачем замовлено оцінку вартості матеріального збитку, оформленого у вигляді Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 30.07.2018 за №25911 (а.с.61-71 т.1).

Відповідно до звіту вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю "Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 складає 566803,73 грн.

Виконуючи взяті обов`язки за Договором добровільного страхування, на підставі заяви на виплату, рахунку фактури №9223 від 01.02.2018, позивач оформив страховий акт №9223Д на виплату страхового відшкодування на суму 496085,65 грн. та 80504,80 грн., яке було погоджено перерахувати шляхом розбивки платежів.

В свою чергу цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , яка пов`язана з експлуатацією автомобіля "TOYOTA" р.н. НОМЕР_3 застрахована в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за оформленим Полісом №АК/9837394.

Так, на підставі відомостей, зазначених в Полісі №АК/9837394, позивач звернувся із позовом про виплату страхового відшкодування в порядку регресу до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".

Ліміт відповідальності за звернутим Полісом №АК/9837394 визначено 100000,00 грн., в межах якого ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" за рішенням Господарського суду по справі №910/12788/19 перераховано страхове відшкодування на користь позивача.

Отже, різниця між розміром страхової виплати, що покрита ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" за рахунок страхового ліміту Полісу АК/9837394 в наслідок пошкодження т/з "Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 та страховим відшкодуванням, здійсненого в порядку Договору добровільного страхування, складає в сумі 476590,45 грн.

576590,45 грн.-100000,00 грн. = 476590,45 грн.

ПАТ "СК "Український страховий стандарт" звернулось до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 476590,45 грн.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 у справі 182/6745/19 в задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" відмовлено та встановлено, що ОСОБА_1 12.06.2018, на час скоєння ДТП, керував транспортним засобом "TOYOTA" р.н. НОМЕР_4 у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків, тому саме ПП "Агрофірма "Славутич", як володілець транспортного засобу має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, для захисту свого порушеного права.

Предметом доказування у цій справі є встановлення обставин щодо наявністі підстав для відшкодування відповідачем в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 27.1 ст. 27 цього Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Керуючись п. 27.2 ст. 27 цього Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. "u" п. 38.1.1 ст. 38 цього Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правилам дорожнього руху.

У відповідності до п. 38.2.1. ст. 38. МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За приписами статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Матеріалами справи підтверджено, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АІС Авто центр Дніпро" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №0112-000748 від 05.04.2018, за яким позивач взяв на страхування майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Peugeot 3008", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

12.06.2018 у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Peugeot 3008", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля TOYOTA, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належного ПП Агрофірма "Славутич", яким керував ОСОБА_1 .

Для встановлення наслідків та розміру шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу, позивачем було замовлено оцінку вартості матеріального збитку, оформленого у вигляді Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 30.07.2018 за №25911.

Згідно зі звітом вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Toyoyta Peugeot 3008" р.н. НОМЕР_1 , складає 566803,73 грн.

Виконуючи, взяті обов`язки за Договором добровільного страхування, на підставі заяви на виплату, рахунку фактури №9223 від 01.02.2018, позивач оформив страховий акт на виплату страхового відшкодування на суму 496085,65 грн. та 80504,80 грн., яке було погоджено перерахувати шляхом розбивки платежів.

Так, звертаючись до суду про стягнення з ПП "Агрофірма "Славутич" грошових коштів у сумі 476590,45 грн. у порядку регресу, позивач в обґрунтування заявленої шкоди посилається на рахунок-фактуру №9223 від 01.02.2018 (правильно 01.02.2019), згідно якого вартість ремонтних робіт автомобіля та запчастин, які підлягають заміні, складає 576590,45 грн. з урахуванням ПДВ 96098,41 грн.). Доказів на підтвердження проведення будь-яких робіт по ремонту автомобіля або придбання запчастин до даного автомобіля не надано.

В обґрунтування вказаної суми, що підлягала стягненню, позивач подавав додатки до позовної заяви, а саме: рахунок-фактуру №D8100018108 від 31.07.2018, відповідно до якого вартість ремонтних робіт автомобіля та запчастин, які підлягали заміні, складали 496085,65 грн. з урахуванням ПДВ (82681,02 грн.). У примітці до рахунку-фактури №D8100018108 від 31.07.2018 зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 31.07.2018; страховий акт №9223 від 01.02.2019, згідно з яким розмір страхового відшкодування становив 496085,65 грн.; розрахунок суми страхового відшкодування до страхового акту №9223 від 07.08.2018, згідно якого вартість необхідних робіт, вартість необхідних матеріалів та вартість необхідних складових для ремонту автомобіля "Peugeot 3008" було визначено на підставі рахунку-фактури №D8100018108 від 31.07.2018 року та становило 496085,65 грн.; звіт про оцінку колісного транспортного засобу "Peugeot 3008" від 30.07.2018 за №25911, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ФОП "Цурпаленко Євгенієм Валентиновичем" на підставі Договору №09/ES/12/17 від 12.12.2017, укладеного ним з замовником оцінки ТОВ "БРІТІШ АВТОКЛАВ АСІСТАНС".

Доказів, які б підтверджували розмір завданої шкоди, позивач не надавав, з`ясувати під час судового розгляду ту обставину, що розрахунок суми страхового відшкодування до страхового акту №9223 від 07.08.2018 був складений раніше ніж складений позивачем страховий акт №9223 від 01.02.2019, а також з`ясувати яким чином позивач зазначав дану суму не надалось можливим, оскільки рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 (справа №182/6745/19, суддя Багрова А.Г.) у вдоволенні позовної заяви позивача до ОСОБА_1 було відмовлено через те, що позивач пред`явив позов до неналежного відповідача.

Відповідно до матеріалів справи у пред`явленому позові до ПП "Агрофірма "Славутич" про стягнення грошових коштів у сумі 476590,45грн., позивач у додатках до позову надає рахунок-фактуру №9223 від 01.02.2019, згідно з яким вартість ремонтних робіт автомобіля та запчастин, які підлягають заміні, складає вже 576590,45 грн. з урахуванням ПДВ (96098,41 грн.).

Позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують те, що як в один і той же день 01.02.2019 був складений страховий акт №9223 (розмір страхового відшкодування становив 496085,65 грн. з ПДВ) та рахунок-фактура №9223 (вартість ремонтних робіт автомобіля та запчастин, які підлягають заміні, складає 576590,45 грн. з ПДВ), при цьому відсутні докази щодо ремонту автомобіля на вказану суму (Акт виконаних робіт) або придбання запчастин для їх заміни (чеки, квитанції, накладні).

Крім того, колегія суддів зазначає про те, що у наданих позивачем копіях платіжних доручень №802 від 01.02.2019, №803 від 04.02.2019, №617 від 04.02.2019, №994 від 12.07.2019, №4914 від 19.06.2019, №5159 від 19.07.2019, №5109 від 15.07.2019, №4309 від 14.03.2019, №4653 від 08.05.2019, №31763 від 08.05.2019 у графі "призначення платежу" зазначено: "страхове відшкодування згідно акту №9223 від 01.02.2019р., договір "0112-000748 від 05.04.2018р. Без ПДВ" і тільки платіжне доручення №1030 від 03.09.2019 на суму 80504,80 грн., було сплачено згідно страхового акту №9223Д від 29.08.2019 (з моменту скоєння ДТП до складання страхового акту №9223Д пройшло більше року). Підстави складати страховий акт №9223Д від 29.08.2019, яким було збільшено суму виплат на 80504,80 грн., позивач не обґрунтовує.

У копіях платіжних доручень про виплату страхового відшкодування на підставі страхового акту №9223 від 01.02.2019 йдеться про виплату страхового відшкодування без ПДВ, проте, якщо скласти усі суми, зазначені у копіях платіжних доручень, сума буде складати 576590,45 грн., що відповідає сумі, зазначеній у рахунку-фактурі №9223 від 01.02.2019 з урахуванням ПДВ (96098,41 грн.).

Таким чином, позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику без підтверджених ним понесених витрат на ремонт автомобіля та без визначення розміру завданої шкоди у спосіб, передбачений законодавством.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи відсутність доказів реального розміру завданої шкоди Страхувальнику, яку Страхувальник мав би можливість стягнути з відповідача, тож і виплата страхового відшкодування позивачем Страхувальнику також відбулась без підтвердження реального розміру завданої шкоди.

Дана обставина свідчить про безпідставне стягнення з відповідача грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що порядок та умови виплати страхового відшкодування визначені розділом 11 Умов добровільного страхування транспортного засобу до Договору №0112-000748, укладеного 05.04.2018 між ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (Страховик по Договору) та ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" (Страхувальник по Договору), відповідно до якого виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі заяви Страхувальника та складеного Страховиком страхового акту.

Відповідно до копії заяви на виплату страхового відшкодування від 14.06.2018, згідно якої директор ТОВ "АІС Автоцентр Дніпро" звернувся до Голови Правління ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" Коваленко Є.В. з вимогою виплатити страхове відшкодування та зазначив банківські реквізити для перерахування коштів: розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 ; банк отримувача: ПАТ КБ "ПриватБанк"; МФО банку: 305299; код отримувача за ЄДРПОУ: 35448001, натомість платіжного документу, який би підтверджував виплату страхового відшкодування на вказаний у заяві рахунок, позивачем не надано.

Тобто, позивач посилається на те, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування Страхувальнику на підставі заяви Страхувальника з зазначеними банківськими реквізитами для виплати, проте позивач, зазначаючи, що виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі страхового акту №9223 від 01.02.2019, договір "0112-000748 від 05.04.2018р. Без ПДФ", перераховував кошти зовсім на інші рахунки.

Крім цього, позивач безпідставно зазначає про наявність у момент ДТП на автомобілі "Peugeot 3008" реєстраційного номеру НОМЕР_1 .

Номер НОМЕР_1 - це транзитний номерний знак на червоному фоні, який підтверджує той факт, що станом на 12.06.2018 (день скоєння ДТП), автомобіль "Peugeot 3008" навіть не був зареєстрований у встановленому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази про власника автомобіля "Peugeot 3008" транзитний номерний знак НОМЕР_6 .

Враховуючи, що Страхувальник майна може бути відмінним від власника цього майна, то у такому випадку Страхувальник (вигодонабувач за договором майнового страхування) взагалі позбавлений прав вимагати відшкодування завданої шкоди від особи, яка цю шкоду завдала. Вимагати відшкодувати завдану шкоду має право особа, якій ця шкода завдана (статті 22, 1166 Цивільного кодексу України), або яка на законних підставах володіла цим майном.

Відтак, якщо Страхувальник є відмінним від власника автомобіля "Peugeot 3008" з номером кузову НОМЕР_2 , то після стягнення з відповідача встановленого під час судового розгляду реального розміру завданої шкоди, справжній власник автомобіля "Peugeot 3008" з номером кузову НОМЕР_2 буде мати можливість звернутися до суду з вимогою про відновлення його порушеного права шляхом стягнення з відповідача суми понесених ним витрат на ремонт автомобіля або визначеного автотоварозновчою експертизою розміру завданих матеріальних збитків.

Доказом того, що Страхувальник не є власником автомобіля "Peugeot 3008" з номером кузову НОМЕР_2 свідчить ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09.10.2018 (справа №201/8281/18), у резолютивній частині якої зазначено, що речові докази - автомобіль TOYOTA RAV 4 р.н. НОМЕР_3 залишити за належністю ОСОБА_1 ; автомобіль "Peugeot 3008", р.н. НОМЕР_1 залишити за належністю ОСОБА_3 .

Отже, без встановлення власника автомобіля "Peugeot 3008" з номером кузову НОМЕР_7 вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у межах суми виплаченої ним Страхувальнику страхового відшкодування є передчасними.

З огляду на встановлені обставини, позивач намагається стягнути з відповідача грошові кошти, які були сплачені ним Страхувальнику без доведення як обґрунтованості цієї суми, так і обґрунтованості можливості у Страхувальника стягнути саме цю суму з відповідача, що є необхідною умовою для стягнення грошових коштів у відповідності до статті 993 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги позивача у цій справі є безпідставними та належним чином необґрунтовані.

Відповідно до частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В силу повноважень, передбачених в пункті 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, які, як встановлено судом апеляційної інстанції, не можна визнати доведеними у цій справі доказами.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду слід повністю скасувати як таке, що прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, і ухвалити у цій справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Частина перша статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати в сумі 10723,30 грн. на оплату судового збору, понесені відповідачем (апелянтом) у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача та підлягають відшкодуванню за рахунок останнього.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/5617/20 - скасувати повністю та ухвалити нове рішення:

"В позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" відмовити.

Покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" судові витрати у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції".

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" судові витрати в сумі 10723 грн. 30 коп. судового збору у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 15.04.2022.

Відповідно до наказу Голови Центрального апеляційного господарського суду №41-к від 09 березня 2022 року відраховано суддю Центрального апеляційного господарського суду Подобєда Ігоря Миколайовича зі штату суду 04 березня 2022 року у зв`язку зі смертю відповідно до ст. 123 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до наказу Голови Центрального апеляційного господарського суду №23 від 13 квітня 2022 року у зв`язку з втратою можливості підпису власним КЕП суддею Подобєдом І.М. (відрахування зі штату суду) визначено суддю, секретаря Першої судової палати Центрального апеляційного господарського суду Іванова О.Г. особою, яка зобов`язана підписати власним КЕП та надіслати до Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник судового рішення у справі №904/5617/20.

Головуючий суддяІ.М. Подобєд

СуддяО.В. Чус

СуддяЕ.В. Орєшкіна