Рішення

від 05.04.2022 по справі 902/129/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/129/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі І.Й. Шейгець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Маяк", вул. Хмельницьке шосе, 105, м. Вінниця, 21029, код - 14307771

до: Фізичної особи-підприємця Поліщук Валентини Олександрівни, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

про стягнення 48 890,00 грн

В С Т А Н О В И В :

14.02.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 71/150 від 11.02.2022 року) Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Маяк" до Фізичної особи-підприємця Поліщук Валентини Олександрівни про стягнення 48 890,00 грн заборгованості з яких 39 456,00 грн боргу за послуги суборенди, 4 626,83 грн боргу спільного використання технологічних мереж (електропостачання), 1 942,49 грн за послуги теплопостачання, 1 902,79 грн пені, 317,76 грн 3% річних та 644,35 грн інфляційних збитків за договором суборенди нежитлових приміщень № 212/87 від 01.09.2020 року.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року відкрито провадження у справі № 902/129/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Ухвалою суду від 15.03.2022 року призначено розгляд справи № 902/129/22 по суті у судовому засіданні з викликом сторін на 06.04.2022 року.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Як вбачається з відомостей з веб-ресурсу АТ "Укрпошта" адресована відповідачу ухвала від 15.03.2022 року значиться "відправлення не вручене під час доставки".

Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі не вручена відповідачу через відсутність адреса за вказаною адресою (т. 1 а.с. 134).

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, днем вручення судового рішення є: день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Тому, судом вжито усіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Приватним акціонерним товариством "Вінницький завод "Маяк" та Фізичною особою-підприємцем Поліщук Валентиною Олександрівною укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 212/87 від 01.09.2020 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором суборенди нежитлових приміщень № 212/87 від 01.09.2020 року, в частині сплати суборендних платежів за користування майном, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 48 890,00 грн.

Враховуючи викладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 39 456,00 грн боргу за послуги суборенди, 4 626,83 грн боргу спільного використання технологічних мереж (електропостачання), 1 942,49 грн за послуги теплопостачання, 1 902,79 грн пені, 317,76 грн 3% річних та 644,35 грн інфляційних втрат за договором суборенди нежитлових приміщень № 212/87 від 01.09.2020 року.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 01.09.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Вінницький завод "Маяк" (Суборендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Поліщук Валентиною Олександрівною (Суборендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 212/87 (а.с.13-14, т.1).

Відповідно п. 1.1 Договору Суборендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне володіння та користування не житлові приміщення: № 5.2 - 20,7 м.кв., № 8 - 35,9 м.кв., загальною площею 56,6 м.кв., які розташовані на 2-му поверсі Корпусу № 3, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 105-Б та матеріальні цінності, згідно Акту прийому-передачі (об`єкт оренди).

Суборендодавець передає Суборендарю об`єкт оренди для використання під офіс (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3 Договору об`єкт оренди переданий Суборендодавцю у строкове володіння та користування на підставі Договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 01.01.2020 року.

Суборендар має право використовувати об`єкт оренди протягом 1 (одного) року з моменту передачі йому об`єкту оренди (п. 1.4 Договору).

Передача Об`єкта оренди від Суборендодавця до Суборендаря та від Суборендаря до Суборендодавця здійснюється на підставі Акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною даного Договору (п. 2.1 Договору).

За змістом п. 2.2 Договору Суборендодавець зобов`язаний передати Суборендарю об`єкт оренди до 01.09.2020 року. Об`єкт оренди вважається переданим з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Суборендар зобов`язаний повернути Суборендодавцю Об`єкт оренди не пізніше третього календарного дня з моменту настання однієї з подій: закінчення терміну суборенди; припинення дії договору за взаємною згодою сторін; припинення дії договору з інших підстав передбачених чинним законодавством України та даним договором (п. 2.4 Договору).

Об`єкт оренди вважається повернутим Суборендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі (п. 2.5 Договору).

Відповідно п. 3.1 Договору орендна плата складає 6 226,00 грн (разом з ПДВ) за кожен місяць терміну оренди.

Вартість 1 м.кв. орендованої не житлової площі становить 110,00 грн (разом з ПДВ) (п. 3.2 Договору).

Сторони погодили, що орендна плата вноситься частинами в наступному порядку від орендної плати встановленої в п. 3.1. Суборендар сплачує до 14 числа поточного місяця 80 % не пізніше 5 днів з дати отримання рахунку (п. 3.3 Договору).

Факт надання послуг з оренди підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) який складається і підписується Суборендодавцем не пізніше 10 календарних днів, що слідую за звітним місяцем по наданню послуг оренди. Суборендодавець надає Суборендарю належним чином оформлені в двох екземплярах акти виконаних робіт (наданих послуг), у орендар засвідчує факт виконання робіт (надання послуг) особистим підписом особи, що брала участь в , господарській операції, та при наявності печаткою Суборендаря, і повертає один екземпляр акту Суборендодавцю. В разі коли екземпляр належним чином оформленого та підписаного акту виконаних робіт (наданих, послуг) не надійде до Суборендодавця на протязі календарних днів, що слідують за звітним періодом по наданню послуг оренди, вважати такий акт виконаних робіт (наданих послуг) підписаним в двосторонньому порядку, а всі зобов язання Суборендодавця, за відповідний звітний період, перед Суборендарем виконаними в повному обсязі (п. 3.4 Договору).

Згідно п. 3.5 Договору Суборендар на протязі п`яти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі об`єкту в оренду, проводить авансову оплату в розмірі щомісячної орендної плати за перший та останній місяці суборенди.

Розмір орендної плати може бути переглянуто за домовленістю сторін не менше ніж 1 раз в календарний рік (п. 3.6 Договору).

До орендної плати не включаються витрати за водопостачання, електроенергію, опалення, телефон, охорону, які сплачуються додатково, відповідно до виставлених рахунків та окремо підписаних договорів між сторонами у 5-ти денний строк здати укладання Договору суборенди не житлових приміщень (п. 3.8 Договору).

Згідно пп. 5.1.4 Суборендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі перераховувати орендну плату.

Відповідно п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з договором суборенди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

У випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати Суборендарем, він сплачує Суборендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 7.2 Договору).

Договір діє з 01.09.2020 року по 31.08.2021 року (п. 8.1 Договору).

01.09.2020 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна, за змістом якого згідно Договору № 212/ від 01.09.2020 року Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв в строкове платне володіння та користування не житлові приміщення: частина приміщення № 5-20,7 м.кв., №8-35,9 м.кв., загальною площею 56,6 м.кв., які розташовані на 2-му поверсі Корпусу № 3, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 105-Б (а.с.15, т.1).

Також, між сторонами укладено Договір №150/165 від 01.12.2020 року "Про спільне використання технологічних мереж Основного споживача", згідно якого Відповідачу (Субспоживач за договором) здійснювалась передача електричної енергії по мережам Основного споживача, а він зобов`язувався оплатити витрати Основного споживача на обслуговування мереж і обладнання, та компенсувати вартість втрат електричної енергії в мережах Основного споживача при передачі. В п.6.1. даного договору встановлено, що відповідач (Орендар за вказаним договором) зобов`язується здійснити повну оплату шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Основного споживача до 5 числа розрахункового періоду 50% від договірної величини; до 16 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини; протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату за послуги по передачі електричної енергії за розрахунковий період зобов`язується здійснити остаточний розрахунок.

02.11.2020 року між сторонами укладено Договір №150/104 "Про надання послуг теплопостачання", згідно якого відповідачу надавались послуги з централізованого опалення, які він зобов`язувався своєчасно оплачувати за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених даним договором. У п. 3.5. даного Договору встановлено, що повну оплату за надані відповідачу (Споживач за вказаним договором) у розрахунковому місяці послуги, сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Згідно пп. 4.2.1. відповідач (Споживач за вказаним договором) зобов`язаний оплачувати послуги у встановлені даним договором строки.

Крім того, до договору № 212/87 від 01.09.2020 року між сторонами підписано ряд Додаткових угод, а саме:

- Додаткова угода № 1 від 01.09.2021 року за змістом якої сторонами змінено пункти договору, а саме:

- п. 1.1 відповідно до умов Договору Суборендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне володіння та користування не житлові приміщення № 5.2 - 20,7 м.кв., № 8 - 35,9 м.кв., загальною площею 56,6 м.кв., які розташовані на 2-му поверсі Корпусу № 3, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 105-Б та матеріальні цінності, згідно Акту прийому-передачі.

- п. 8.1 Цей Договір діє з "01" вересня 2021 року по "31" серпня 2022 року (а.с.16, т.1).

- Додаткова угода № 2 від 01.12.2021 року, за змістом якої сторони спільно домовились достроково припинити дію договору суборенди № 212/187 від 01 вересня 2020 року та Додаткової угоди № 1 від 01 вересня 2021 року, з « 01» грудня 2021 року (а.с.17, т.1).

01.12.2021 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна, за змістом якого згідно Договору № 212/87 від 01.01.2020 року Суборендар передав, а Суборендодавець прийняв не житлові приміщення : частина приміщення №5-20,7 м.кв., № 8-35,9 м.кв., загальною площею 56,6 м.кв., які розташовані на 2-му поверсі Корпусу № 3, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 105-Б.

Сторони дійшли згоди, що на момент передачі об`єкту нерухомості Суборендар не звільняється від виконання умов Договору в частині розрахунків та зобов`язується строком до 01.02.2022 року оплатити на розрахунковий рахунок Суборендодавця наявну на момент передачі Об`єкту оренди дебіторську заборгованість: по оренді в сумі 39 456,00 грн та за послуги по електропостачанню в сумі 2 354,80 грн.

У випадку несвоєчасної сплати боргу, Суборендодавець залишає за собою право звернення до Господарського суду щодо примусового стягнення дебіторської заборгованості з нарахуванням штрафних санкцій, а саме пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, інфляційні втрати та 3% річних та відшкодування судових витрат за рахунок Суборендаря (а.с.18, т.1).

За твердженнями позивача, за договором №212/87 від 01.09.2020 року, з урахуванням Додаткових угод до нього, щомісячно виставлялись рахунки на оплату на суму погоджену у договорі суборенди - 6 226,00 грн та акти виконання робіт (надання послуг), а саме:

Рахунки на оплату: №МК 506 від 31.01.2021р.; № МК 1092 від 28.02.2021р.; № МК 1628 від 31.03.2021р.; № МК 2158 від 30.04.2021р.; №МК 2591 від 31.05.2021р.; № МК 3077 від 30.06.2021р.; №МК 3553 від 31.07.2021р.; №МК 4012 від 31.08.2021р.; №МК 4648 від 30.09.2021р.; № МК 5892 від 31.10.2021р.; №МК 6728 від 30.11.2021р. на загальну суму 93 390 грн.

Акти виконання робіт (надання послуг): №МК 1677 від 30.09.2020р.; №МК 2518 від 31.10.2020р.; №МК 2728 від 30.11.2020р.; №МК 2933 від 31.12.2020 р.; № МК 114 від 31.01.2021р.; №МК 349 від 28.02.2021р.; №МК 634 від 31.03.2021р.; №МК 923 від 30.04.2021р.; №МК 1177 від 31.05.2021р.; №МК 1434 від 30.06.2021р.; №МК 1691 від 31.07.2021р.; №МК 1931 від 31.08.2021р.; №МК 2165 від 31.09.2021р.; №МК 2398 від 31.10.2021р.; №МК 2627 від 30.11.2021р.

За договором № 150/165 від 01.12.2020 року про спільне використання технологічних мереж Основного споживача, Відповідачу також надавались окремі рахунки на оплату на загальну суму 9 433,90 грн.

За Договором №150/104 від 02.11.2020 року "Про надання послуг теплопостачання" відповідачу виставлено рахунок на оплату № МК7392 від 30.11.2021р. на суму 1 942,49 грн.

Оплата за отримані послуги відповідачем проводилась з порушенням строків та порядку оплати:

- за послуги суборенди нежитлових приміщень за весь період дії договору відповідачем здійснено оплату на загальну суму 52 429,14 грн.

- за послуги з постачання електроенергії протягом періоду дії договору відповідачем здійснено оплату на загальну суму 4 807,07 грн.

- оплата за отримані послуги з теплопостачання відповідачем не проводилась.

Як зазначає позивач, згідно бухгалтерських даних, що відображено у Актах звірки взаєморозрахунків за відповідачем рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 46 025,32 грн зокрема:

- по орендним платежам - в сумі 39 456,00 грн;

- по оплаті за спільне використання технологічних мереж - 4 626,83 грн;

- по оплаті за послуги теплопостачання - 1 942,49 грн.

Як слідує з наявних в справи доказів, відповідачем не проведено розрахунок.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши надані докази, судом встановлено обставини невиконання Фізичною особою-підприємцем Поліщук В.О. зобов`язань щодо сплати суборендних платежів за користування майном, які виникли на підставі договору суборенди нежитлових приміщень № 212/87 від 01.09.2020 року.

Враховуючи неналежне виконання Суборендарем своїх зобов`язань, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи достеменно підтверджується факт отримання нерухомого майна в суборенду.

В свою чергу, відповідачем не було надано жодного доказу в спростування заявленого позову.

Відтак, в силу засад змагальності господарського процесу та розподілу процесуальних обов`язків щодо доведення своїх вимог та заперечень суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами факту існування заборгованості з суборендних платежів на момент прийняття судового рішення у даній справі.

Тому, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 39 456,00 грн боргу за Договором суборенди нежитлових приміщень № 212/87 від 01.09.2020 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимогу про стягнення 4 626,83 грн заборгованості, що утворилася внаслідок спільного використання технологічних мереж (електропостачання) та 1 942,49 грн за послуги теплопостачання.

Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зазначена норма кореспондується з вимогами ст. 144 Господарського кодексу України щодо підстав виникнення майнових прав та обов`язків суб`єктів господарювання.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

01.12.2020 року між сторонами укладено Договір №150/165 "Про спільне використання технологічних мереж Основного споживача", згідно якого Відповідачу (Субспоживач за договором) здійснювалась передача електричної енергії по мережам Основного споживача, а він зобов`язувався оплатити витрати Основного споживача на обслуговування мереж і обладнання, та компенсувати вартість втрат електричної енергії в мережах Основного споживача при передачі. В п.6.1. даного договору встановлено, що відповідач (Орендар за вказаним договором) зобов`язується здійснити повну оплату шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Основного споживача до 5 числа розрахункового періоду 50% від договірної величини; до 16 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини; протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату за послуги по передачі електричної енергії за розрахунковий період зобов`язується здійснити остаточний розрахунок.

02.11.2020 року між сторонами укладено Договір №150/104 "Про надання послуг теплопостачання", згідно якого відповідачу надавались послуги з централізованого опалення, які він зобов`язувався своєчасно оплачувати за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених даним договором. У п. 3.5. даного Договору встановлено, що повну оплату за надані відповідачу (Споживач за вказаним договором) у розрахунковому місяці послуги, сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Згідно пп. 4.2.1. відповідач (Споживач за вказаним договором) зобов`язаний оплачувати послуги у встановлені даним договором строки.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з та часткову плату зі сторони останнього за надані послуги.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати отриманих послуг з теплопостачання в сумі 1 942,49 грн та за спільне використання технологічних мереж в сумі 4 626,83 грн правомірними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми боргу, позивачем заявлено до стягнення 1 902,79 грн пені, 317,76 грн 3% річних та 644,35 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта нерухомого майна від 01.12.2021 року сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати боргу, Суборендодавець залишає за собою право звернення до Господарського суду щодо примусового стягнення дебіторської заборгованості з нарахуванням штрафних санкцій, а саме пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, інфляційні втрати та 3% річних та відшкодування судових витрат за рахунок Суборендаря (а.с.18, т.1).

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено, у зв`язку з чим 317,76 грн 3% річних та 644,35 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги щодо стягнення 1 902,79 грн пені.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

Відповідно п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з договором суборенди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

У випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати Суборендарем, він сплачує Суборендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 7.2 Договору).

Також, згідно Акту приймання-передачі об`єкта нерухомого майна від 01.12.2021 року сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної сплати боргу, Суборендодавець залишає за собою право звернення до Господарського суду щодо примусового стягнення дебіторської заборгованості з нарахуванням штрафних санкцій, а саме пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, інфляційні втрати та 3% річних та відшкодування судових витрат за рахунок Суборендаря (а.с. 18, т. 1).

У відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

При цьому, судом виявлено помилки у поданому позивачем розрахунку щодо правильного періоду її нарахування.

Оскільки, відповідно до Додаткової угоди № 2 від 01.12.2021 року сторонами спільно домовлено про дострокове припинення дії договору суборенди № 212/187 від 01 вересня 2020 року та Додаткової угоди № 1 від 01 вересня 2021 року, з « 01» грудня 2021 року (а.с.17, т.1), пеня є виключно договірним зобов`язанням та може нараховуватись лише у період строку дії договору, тому датою закінчення обрахунку пені слід вважати 01.12.2021 року (дата закінчення терміну дії договору).

Суд зауважує, що 19 квітня 2021 р. Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/11131/19 відступив від правової позиції ВС, викладеної в постановах від 14 листопада 2018 р. у справі № 924/195/16 та від 11 травня 2018 р. у справі № 926/2119/17.

Після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Отже, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору (до спливу строку дії договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин.

Яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК України (зокрема з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Отже правильним періодом нарахування пені слід вважати період з 11.11.2021 року по 01.12.2021 року

Здійснивши розрахунок у правильному періоді за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора, судом отримано пеню в сумі 450,16 грн.

Таким чином, на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі 450,16 грн.

Тому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 452,63 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, заявлений Приватним акціонерним товариством "Вінницький завод "Маяк" позов підлягає задоволенню судом частково, у зв`язку з відмовою у задоволенні пені в сумі 1 452,63 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд пропорційно розподіляє судові витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України.

Тому, на відповідача суд покладає 2 407,28 грн судових витрат та залишає за позивачем 73,72 грн судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Поліщук Валентини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Маяк" (вул. Хмельницьке шосе, 105, м. Вінниця, 21029, код - 14307771) 39 456,00 грн - боргу за Договором суборенди нежитлових приміщень № 212/87 від 01.09.2020 року, 4 626,83 грн - боргу за спільне використання технологічних мереж (електропостачання) за Договором № 150/165 від 01.12.2020 року, 1 942,49 грн - за послуги теплопостачання за Договором № 150/104 від 02.11.2020 року, 450,16 грн - пені, 317,76 грн - 3% річних, 644,35 грн - інфляційних втрат та 2 407,28 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Вінницький завод "Маяк" (вул. Хмельницьке шосе, 105, м. Вінниця, 21029, код - 14307771) в частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Поліщук Валентини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 1 452,63 грн пені.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 73,72 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник рішення надіслати сторонам на офіційні електронні адреси, за її відсутності - рекомендованим листом, з описом вкладення до цінного листа та засобами електронного зв`язку за наступними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, 105, м. Вінниця, 21029)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)