Ухвала

від 14.04.2022 по справі 922/2256/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2256/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток"

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Бринцев О.В.)

від 09.09.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Плахов О.В.)

від 10.01.2022

у справі № 922/2256/21

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток",

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2256/21 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" щодо зміни порядку внесків на фінансування ремонту приладів та систем, які забезпечують функціонування будинку, розподілу зазначених внесків рівними частинами між квартирами, зі встановленою часткою для сплати - одна квартира - це одна частина, яке оформлене пунктом 3 протоколу від 14.03.2019 №б/н. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 у справі №922/2256/21 залишено без змін. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" на користь ОСОБА_1 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у справі №922/2256/21, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене та те, що у касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

Верховний Суд вважає за можливе прийняти цю ухвалу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 у справі №922/2256/21 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- навести підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, які передбачено частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В. Студенець