Постанова

від 17.04.2022 по справі 725/6475/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2022 р. м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою начальника Чернівецької митниці Михайла Товт на постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 березня 2022 року, -

У С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою, провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , за ст. 483 ч.1 МК України - закрито у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, начальником Чернівецької митниці Михайлом Товт подано апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його обґрунтованості, оскільки ухвалене без повного і всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, без надання правової оцінки всім доказам, наявним у матеріалах справи.

Зазначає, що згідно ч.4 ст. 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Декларування товару по митним деклараціям: №UA408040001/2016/022580 від 09.12.2016, №UA408040001/2016/022769 від 12.12.2016, №UA408040001/2017/000691 від 20.01.2017, №UA408040001/2017/001614 від 03.02.2017, №UA408040001/2017/003202 від 26.02.2017 здійснено ТОВ "ОРАНЖ ТЕКС" (код ЄДРПОУ 40708977), а саме ОСОБА_1

ЄУНСС №725/6475/21 Головуючий у І інстанції: Галичанський О.І.

Провадження №33/822/234/22 Доповідач: Станковська Г.А.

Категорія: ч.1 ст. 483 МК України

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексом України, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Отже, загальна вартість товарів мала б скласти 667 382,60 доларів США та 401 099,50 Євро, або 28 902 883,50 гривень по курсу Національного банку України станом на момент оформлення митних декларацій, що на 22 505 374,17 гривень більше ніж було зазначено в документах, які подавалися до митного оформлення митних декларацій.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , директор ТОВ "ОРАНЖ ТЕКС" та уповноважена особа по роботі з митницею ТОВ "ОРАНЖ ТЕКС" вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару «тканина» загальною вагою брутто 211 625 кг, загальною вартістю 667 382,60 доларів США та 401 099,50 Євро, або 28 902 883,50 гривень по курсу Національного банку України станом на момент оформлення митних декларацій, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару документів для здійснення митних формальностей, що містять неправдиві відомості щодо його вартості.

Вартість товарів, яка вказана в деклараціях при їх декларуванні митним органам будь-яких країн є офіційною та не потребує будь-якого додаткового підтвердження. Декларування вартості товарів у декларації має юридичне значення і призводить до певних юридичних наслідків.

За таких обставин, просить скасувати постанову районного суду та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення в межах санкції вказаної статті.

Особі, щодо якої ставиться питання адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 за порушення митних правил було направлено повідомлення про місце та час розгляду справи на дві його адреси, однак не доставлено поштою через військові події на території України, відповідно до указу президента №64 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні». Проте, неявка учасників в судове засідання не є перешкодою для слухання справи, відповідно до ст. 294 ч.6 КУпАП.

Встановивши суть постанови та вимоги апеляційної скарги митниці, заслухавши представника апелянта Шкробанця М.Д. та його доводи, перевіривши матеріали справи й постанову районного суду, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КпАП України та ст. 486, 489 МК України, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При перевірці постанови суду І-ї інстанції убачається, що розглядаючи дану справу, суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався в повній мірі, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Частиною 1 ст. 495 МК України визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів, поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, висновком експерта, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил.

Так, ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення

На думку апеляційного суду, при винесенні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції дотримався вищенаведених норм, а висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, за обставин указаних у постанові ґрунтується на законі.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 483 МК України, відповідальність настає у разі вчинення дії з переміщення або дії, спрямованої на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

У загальному розумінні, під незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю, варто розуміти їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товаром вигляд інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві данні.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що загальна вартість товарів мала б скласти 667 382,60 доларів США та 401 099,50 Євро, або 28 902 883,50 гривень по курсу Національного банку України станом на момент оформлення митних декларацій, що на 22 505 374,17 гривень більше ніж було зазначено в документах, які надавалися до митного оформлення митних декларацій №UА408040001/2016/022580 від 09.12.2016, №UА 408040001/2016/022769 від 12.12.2016, №UА408040001/2017/000691 від 20.01.2017, №UА408040001/2017/001614 від 03.02.2017, А408040001/2017/003202 від 26.02.2017.

Слід зазначити, що вартість предметів порушення митних правил має важливе значення, відповідно до санкції ст. 483 МК України, проте Чернівецькою митницею її не встановлено. Окрім того, події мали місце в період 2016 - 2017 року й матеріали справи неодноразово поверталися Чернівецькій митниці для проведення додаткової перевірки, зокрема: 01.11.2021 року, 01.12.2021 року та 28.01.2022 року, разом з тим недоліки вказані в постановах суду не були усунуті.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять доказів про наявність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, зважаючи на те, що останній навіть не був на митниці та не давав жодних пояснень працівникам митниці, а це вказує на те, що ОСОБА_1 невідомо про складення на нього протоколу про порушення митних правил.

Отже, обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , викладені в протоколі про порушення митних правил, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції.

Підстав не довіряти наявним в матеріалах справи доказам у суду немає.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, на думку апеляційного суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, а вина останнього не підтверджується матеріалами провадження. З врахуванням наведеного, апеляційна скарга митниці задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КпАП України та ст.ст. 483, 486, 489, 530 МК України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Чернівецького апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу начальника Чернівецької митниці Михайла Товт - залишити без задоволення.

Постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 березня 2022 року, відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Г.А. Станковська