Рішення

від 28.02.2022 по справі 359/10290/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/922/2022

Справа №359/10290/21

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про тлумачення заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 3,4044 га з кадастровим номером 3220884800:04:002:0008 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Любарецької сільської ради Бориспільського району. 28 вересня 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким зробила наступне розпорядження на випадок своєї смерті: належне їй право на земельну частку (пай) розміром 3,38 га, яка знаходиться в с. Тарасівка Бориспільського району Київської області, заповіла ОСОБА_1 . У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки зміст заповіту є незрозумілим. Так, за заповітом ОСОБА_1 завіщана земельна частка (пай), яка знаходиться в с. Тарасівка Бориспільського району. В той же час спадкодавець отримала державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №208133, який посвідчує право власності на земельну ділянку площею 3,4044 га, розташовану на території Любарецької сільської ради Бориспільського району, та виданий 24 січня 2003 року Бориспільською РДА, тобто на день складання заповіту спадкодавець не мала у власності земельної ділянки. Тому позивач просить суд здійснити тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_2 28 вересня 2001 року таким чином: майно, яке входить до складу спадщини, належне ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 3,38 га, яка розташовується в с. Тарасівка Бориспільського району, відповідає майну, на яке ОСОБА_2 24 січня 2003 року виданий державний акт на право власності на землю серії Р1 №208133, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №8, земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,4044 га з кадастровим номером 3220884800:04:002:0008, розташованій на території Любарецької сільської ради Бориспільського району.

ІІ. Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с.33-34).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі в розгляді цивільної справи залучено правонаступника Любарецької сільської ради Бориспільського району - Бориспільську міську раду Київської області. Крім цього, у державного нотаріуса Бориспільського районної державної нотаріальної контори Скрипки А.О. було витребувано належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.37-38).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.91).

ІІІ. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Позивач надала до суду заяву, якою підтримала пред`явлений позов та наполягала на його задоволенні, а розгляд цивільної справи просила здійснити за її відсутності.

Представник Бориспільської міської ради Київської області у судове засідання не з`явився та про своє ставлення до пред`явленого позову не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Це підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого на її ім`я, серії НОМЕР_1 (а.с.14).

28 вересня 2001 року ОСОБА_2 склала заповіт як особисте розпорядження на випадок своєї смерті, посвідчений секретарем Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області Самковською В.Г., зареєстрований в реєстрі за №336. На підставі якого земельну частку (пай) розміром 3,38 га, яка знаходиться в с. Тарасівка Бориспільського району Київської області заповіла ОСОБА_1 (а.с.12).

З копії спадкової справи №305/2020, заведеної державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Скрипкою А.О. щодо майна померлої ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом в межах встановленого шестимісячного строку (а.с.48).

Незважаючи на це, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,4044 га, розташовану на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області. У зв`язку з тим, що заповіт за своїм змістом має неточності щодо об`єкту спадкування, згідно копії постанови по відмову у вчиненні нотаріальної дії №527/02-31 від 27 березня 2021 року (а.с.87-88).

Спірні правовідносини регулюються книгою шостою «Спадкове право» ЦК України.

V. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом ч.1 та ч.4 ст.1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст.213 цього Кодексу.

Згідно положення ст.213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом п.17 Розділу Х «Перехідних положень» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

VI. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Зі змісту заповіту від 28 вересня 2001 року, складеного ОСОБА_2 , вбачається, що вона заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну частку (пай) розміром 3,38 га, яка знаходиться в с. Тарасівка Бориспільського району Київської області.

Разом з цим, 24 січня 2003 року Бориспільською райдержадміністрацією ради народних депутатів був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №208133, який посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,4044 га з кадастровим номером 3220884800:04:002:0008 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с.13).

З довідки №111 від 23 листопада 2020 року, виданої Любарецькою сільською радою Бориспільського району, встановлено, що ОСОБА_2 згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Тарасівка» була надана земельна частка (пай) розміром 3,38 умовних кадастрових гектарів. 24 січня 2003 року ОСОБА_2 взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) отримала державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №208133. При розробці землевпорядної документації було уточнено площу земельної ділянки, тому фактична площа земельної ділянки, що передана у власність ОСОБА_2 складає 3,4044 га (а.с.17).

Таким чином, на час складання заповіту ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Тарасівка», що знаходиться на території Любарецької сільської ради Бориспільського району, розміром 3,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості).

В той час як на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

За змістом постанови Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №576/2742/18 (провадження №61-10712св19) тлумачення заповіту шляхом вказівки на те, що воля заповідача була спрямована на передання позивачу земельного паю у вигляді відповідних земельних ділянок, не є спотворенням волі заповідача.

За таких обставин, з метою захисту спадкових прав позивача, суд вважає за необхідне розтлумачити зміст заповіту, а саме, що ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку, власником якої вона була.

На підставі викладеного та керуючись ст.213, ст.1233, ч.1 та ч.4 ст.1236, ст.1256 ЦК України, п.17 Розділу Х «Перехідних положень» ЗК України, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Здійснити тлумачення заповіту, складеного 28 вересня 2001 року ОСОБА_2 , посвідченого секретарем Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області Самковською В.Г., зареєстрованого реєстрі за №336, таким чином: ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,4044 га з кадастровим номером 3220884800:04:002:0008 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується на території Любарецької сільської ради Бориспільського району Київської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №208133, виданого 24 січня 2003 року Бориспільською райдержадміністрацією Ради народних депутатів.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський