Рішення

від 06.07.2010 по справі 2-1162-10

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУ Д

Запорізької області

Справа № 2-1162/10

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у склад і:

Головуючого судді Плечищева О.В.

При секретарі Лазько В.Ю.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі Орі хівського районного суду Зап орізької області по вулиці П ершотравнева, 23 в місті Оріхов і Запорізької області цивіль ну справу за позовом ОСОБА_ 1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про зобов' язання вчинити пе вні дії та визнання бездіяль ності неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

14 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом , в якому зазначає, що вона є ди тиною війни, що підтверджуєт ься копією пенсійного посвід чення. Статус дитини війни на даний йому згідно ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » від 18.11.2004 року № 2195-ІV, який набув чинн ості з 01.01.2006 року.

Згідно ст. 6 Закону № 2195 дітям в ійни пенсії або щомісячне до вічне грошове утримання чи д ержавна соціальна допомога, що виплачується замість пенс ії, підвищується на 30% мінімал ьної пенсії за віком. Від 01.01.2006 р оку по теперішній час пенсія йому не підвищувалась на 30% мі німальної пенсії за віком. Ві дповідачем в адміністративн ій справі є суб' єкт владних повноважень ( ч. 3 ст. 50 КАСУ ).

Скасування підвищення пен сій, згідно ст. 6 Закону № 2195 дітя м війни пенсії на 30% суперечит ь вимогам ч. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 8, ч. 3 ст. 22, ч . 1, 3, 4 ст. 41, ст.ст. 46, 68 Конституції України, Рішенню Конституц ійного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 2008 року, та ст. 2 поста нови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року « П ро застосування Конституц ії України при здійсненні п равосуддя », де вказано, щ о оскільки Конституція У країни має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прям ої дії, суди при розгляді конк ретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи ін шого нормативно-правового ак ту з точки зору його відповід ності Конституції Украї ни в усіх необхідних випадка х застосовувати Конституц ію України як акт прямої ді ї. Органи державної влади, суд и та органи місцевого самовр ядування, їх посадові особи з обов' язані діяти лише на пі дставі, в межах повноважень т а у спосіб, що передбачено К онституцією та Законами Ук раїни ( ч. 2 ст. 19 Конституц ії України ). Згідно ст. 68 Конституції України кож ен зобов' язаний неухильно д одержуватися Конституції України та законів України , не посягати на права і свобод и, честь і гідність інших люде й ч. 1 незнання законів не звіл ьняє від юридичної відповіда льності ч. 2. Відповідно до ст. 55 Конституції України пра ва і свободи людини і громадя нина захищаються судом ч. 1 кож ному гарантується право на о скарження в суді рішень, дій ч и бездіяльності органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2). Згідно ч . 3 ст. 8 Конституції України « Норми Конституції Ук раїни є нормами прямої дії. Зв ернення до суду для захисту к онституційних прав і свобод людини і громадянина безпосе редньо на підставі Констит уції України гарантується ».

Згідно ч. 3 ст. 18 Конституції « Норми Конституції України є нормами прямої дії . Звернення до суду для захист у конституційних прав і своб од людини і громадянина безп осередньо на підставі Конс титуції України гарантуєт ься ».

27 листопада 2008 року Конститу ційний суд України виніс ріш ення, яким встановив, що у ріше нні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у с праві про соціальні гарантії громадян та у Рішенні від 22 тр авня 2008 року № 10-рп/2008 у справі щод о предмета та змісту закону п ро Державний бюджет України. Ці позиції полягають у тому, щ о: « закон про Державний б юджет України як правовий ак т, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий пред мет регулювання, відмінний в ід інших законів України - в ін стосується виключно встан овлення доходів та видатків держави на загальносуспільн і потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціа льне забезпечення, тому цим з аконом не можуть вноситися з міни, зупинятися дія чинних з аконів України, а також встан овлюватися інше (додаткове) р егулювання відносин, що є пре дметом інших законів України » ( абзац шостий пунк ту 4 мотивувальної частини Рі шення № 6-рп/2007 ); « закон ом про Держбюджет не можна вн осити зміни до інших законів , зупиняти їх дію чи скасовува ти їх, оскільки з об' єктивни х причин це створює протиріч чя у законодавстві, і як наслі док - скасування та обмежен ня прав і свобод людини і гром адянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесе ння до них змін і доповнень, ви знання їх нечинними мають ви користовуватися окремі зако ни » ( абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Ріше ння № 10-рп/2008 ) предметом суд ового розгляду є, бездіяльні сть відповідача, що порушила її право на 30% підвищення розм іру пенсії згідно ст. 6 Закону № 2195.

Щодо застосування законод авства про підвищення пенсії дітям війни.

Як вказано вище, пенсія дітя м війни повинна підвищуватис я з 01.01.2006 року на 30% мінімальної п енсії за віком згідно ст. 6 Зак ону № 2195. Дію ст. 6 Закону № 2195 було протиправно зупинено на 2006 рі к згідно п. 17 ст. 77 Закону Україн и « Про Державний бюджет України на 2006 рік » від 20.12.20 05 р. № 3235-ІV ( далі - Закон № 3235 ).

Законом України « Про в несення змін до Закону Украї ни «Про Державний бюджет Укр аїни на 2006 рік » від 19.01.2007 р. № 3367-ІV ( далі - Закон № 3367 ) дію ст. 6 Закону № 2195 відновлено , у зв' язку з виключенням п. 17 с т. 77 із Закону № 3235, а ст. 110 викладе но в такій редакції: « Уст ановити, що пільги дітям війн и, передбачені абзацом 7 ст. 5 За кону України «Про соціальний захист дітей війни», запрова джуються з 1.01.2006 р., а ст. 6, - у 2006 році поетапно, за результатами ви конання бюджету у першому пі вріччі, у порядку, визначеном у Кабінетом Міністрів Україн и за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з пит ань бюджету ». Положення ст. 110, в редакції Закону № 3367 щод о підвищення пенсій дітям ві йни у 2006 році, всі органи викона вчої влади, а також законодав ча влада не виконали.

Дію ст. 6 Закону № 2195 на 2007 рік зу пинено п. 12 ст. 71, з урахуванням с т. 111, Закону України « Про Д ержавний бюджет України на 2007 рік » від 19.12.2006 р. № 489-V ( да лі - Закон № 489 ). В ст. 111 Зако ну № 489 вказано: « Установи ти, що у 2007 році підвищення до п енсії або щомісячного довічн ого грошового утримання чи д ержавної соціальної допомог и, яка виплачується замість п енсії, відповідно до ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни» виплачуєт ься особам, які є інвалідами (к рім тих, на яких поширюється д ія Закону України «Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту»), у роз мірі 50% від розміру надбавки, в становленої для учасників ві йни ».

Конституційний Суд Україн и своїм Рішенням від 09.07.2007 р. № 6-р п/2007, та від 2008 року, визнав некон ституційними положення п. 12 ст . 71 та ст. 111 Закону України « Про Державний бюджет Україн и на 2007 рік, та на 2008 рік ». В а бзаці 8 п. 4 мотивувальної част ини цього Рішення зазначено, що оскільки предмет закону п ро Державний бюджет України чітко визначений у Констит уції України, Кодексі, то це й закон не може скасовувати ч и змінювати обсяг прав і обов ' язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених інши ми законами України. У відпов ідній частині абзацу 3 п. 3.2 моти вувальної частини цього Ріше ння вказано, що « ревізія законами про Державний бюдж ет України пільг, компенсаці й і гарантій, яку започаткова но у 1995 році, набула системного характеру ». Згідно ч. 3 ст . 22 Конституції України пр и прийнятті нових законів аб о внесенні змін до чинних зак онів не допускається звуженн я змісту та обсягу існуючих п рав і свобод.

У зв' язку з тим, що дія стат ті 6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» зу пинялася Законами України «П ро Державний бюджет України» на 2006, 2007, та 2008 роки, то, згідно п. 3 ч . 1 ст. 263 ЦК України, перебіг позо вної давності зупиняється у разі зупинення дії закону аб о іншого нормативно-правовог о акта, який регулює відповід ні відносини, а тому 30% підвище ння пенсії «дітям війни» пов инно бути нараховано з 01.01.2006 р., т обто з дати набуття чинності Закону № 2195.

Для 30% підвищення пенсії діт ям війни, з 01.01.2006 року повинна за стосовуватися мінімальна пе нсія за віком встановлена на рівні наведених прожиткових мінімумів для осіб, які втрат или працездатність. Але відп овідач за 2006 та за 2007 роки виплат и не проводив, а тільки з 01.01.2008 ро ку почав виплачувати 10% що не в ідповідає Конституції У країни та Рішенню Конституці йного Суду України від 09.07.2007 рок у, та Рішенню Конституційног о Суду України від 22 травня 2008 р оку № 10-рп/2008.

Згідно Концепції соціальн ого забезпечення населення У країни ухваленою постановою Верховної Ради України від 21. 12.1993 р. № 3758-ХІІ, та відповідно Зак ону України, ч. 1 ст. 1, ч. 1, 2, 3 ст. 2 від 05.10.00 р. № 2017-ІІІ, відповідно ч. 2 ст. 1 2 від 16.11.00 року № 2109-ІІІ, та зі зміна ми від 04.03.2004 року № 1579-ІV. Суми держ авної соціальної допомоги, н евиплачених своєчасно по вин і органу, який назначає чи вип лачує державну соціальну доп омогу, виплачується за минул ий час без урахування давнос ті будь-яким часом. При цьому в иплата державної соціальної допомоги за пропущений час п роводиться виходячи із прожи ткового мінімуму, затверджен ого на момент її виплати, з ком пенсацією за несвоєчасну її виплату. Тому виходячи із вищ е наведеного та опираючись: н а Рішення Конституційного Су ду України від 03.06.99 р. № 5-рп/99; від 2 0.03.02 р. № 5-рп/02; від 01.12.04 р. № 20-рп/04; від 09.0 7.07 р. № 6-рп/07; та за 2008 рік, та ч. 2 ст. 12 З акону України від 16.11.2000 року № 2109 -ІІІ, від 04.03.2004 року № 1579-ІV, та ч. 1 ст. 16 від 05.10.00 р. № 2017-ІІІ та згідно ст.с т. 3, 8, 21, 56, ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 9, ч. 2, 3 ст. 22, 24 К онституції України. Врахов уючи особливості цих правови х актів, соціальні гарантії т а компенсації не можуть бути скасовані чи зменшенні, у від повідності до ч. 3 ст. 22 Консти туції України, відповідач з обов' язаний перерахувати з аборгованість їй позивачу на момент виплати соціальної д опомоги по підвищенню пенсії на 30% за кожен місяць з дати вст упу в силу Рішення Конституц ійного Суду України від 09.07.2007 ро ку, тобто з 09.07.2007 до 31.12.2007 року. Та з д ати вступу в силу Рішення Кон ституційного Суду України ві д 22 травня 2008 року, справа № 10-рп/20 08, тобто з 22.05.2008 до 31.12.2008 року. А тако ж за кожен місяць поточного 200 9-2010 років.

Розрахунок суми недоплат: З 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р. 350 гривень х 30% = 105 гр н. х 12 міс. = 1260 грн., З 09.07.2007 - 31.12.2007 р. За 2007 рік - 481,00 грн. х 30% = 144 грн. х 12 міс. = 1728 грн. З 22.05.08 р. - 31.12.08 р. За 2008 рік - 481,00 грн. х 30% = 144 грн. х 12 міс. = 1728 грн., 01.01 .09 р. - 30.10.09 р. 498,00 грн. х 30% = 149,40 грн. х 10 мі с. = 1494 грн. 00 коп., 01.11.2009 р. - 31.12.2009 р. 573 гр н. х 30% = 171,9 х 2 = 343,8 грн. Всього 1837,8. З 01.01.10 - 28.02.10 р. 695 х 30% = 208,5 х 3 = 625,5 грн.

Загальна сума, що повинен бу в сплатити їй відповідач з 01.01.2 006 року по березень 2010 р. станови ть: 7179,3 грн. При цьому йому було с плачено з 01.01.2006 р. по березень 2010 р . тільки 1326,3 грн. Тобто сумою нед оплати є 5853 (п' ять тисяч вісім сот п' ятдесят три) гривні.

Оскільки, вона не нараховує собі пенсію та не сплачує її, в неї є складнощі по наданню д оказів неналежної сплати від повідачем відповідних допла т їй, як особі зі статусом дити на війни. Тому вона в прохальн ій частині чинного позову пр охає витребувати ці докази у відповідача.

Тому що, в чинному позові не йдеться про стягнення з відп овідача певної грошової суми , а йдеться про визнання незак онною бездіяльність та зобов ' язання вчинити певні дії с удовий збір (держмито) сплачу ється у сумі 17 гривень (згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито») , за таких обставин збір на інф ормаційно-технічне забезпеч ення розгляду справи, затвер дженого постановою КМУ № 1258 ві д 21.11.2005 в редакції постанови КМУ від 05.08.2009 № 825 складає 37 гривень

В судове засідання П озивач не з' явилася, до суду надала заяву про розгляд спр ави без її участі, позовні вим оги підтримує в повному обся зі, прохає суд їх задовольнит и.

Відповідач в судове засід ання свого представника не н аправив, до суду надав свої за перечення, в яких заперечив п роти позову, зазначивши що на рахування позивачу пенсії зд ійснюється у відповідності д о діючого законодавства.

Суд, вивчивши матеріали спр ави, встановив наступне, що По зивач має статус « Дитин и війни », що підтверджує ться пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 виданого 01.01.1992 року .

Враховуючи зазначений ста тус позивача, вона відповідн о до ст. 6 Закону Укра їни « Про соціальний зах ист дітей війни » має пра во на отримання державної со ціальної підтримки, а саме пі двищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м.

Із заперечень УПФУ у Оріхів ському районі Запорізької об ласті, встановлено, що відпов ідач не здійснює позивачу за значених виплат, посилаючись на відсутність у нього кошті в та на невизначеність розра хункової величини ( міні мальної пенсії за віком ) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, я кі мають статус дітей війни.

Виходячи із встановлених о бставин справи та досліджени х доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про ча сткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни « Про соціальний з ахист дітей війни », дітя м війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання ч и державна соціальна допомог а, що виплачується замість пе нсії, підвищується на 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком.

Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист ді тей війни », фінансове за безпечення державних соціал ьних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного б юджету України.

Законом України « Про д ержавний бюджет на 2006 рік » від 20.12.2005 р. дію ст. 6 зазначеног о Закону на 2006 рік зупинено. Зак оном України « Про внесе ння змін до Закону України «П ро Державний бюджет на 2006 рік » від 19.01.2006 р., який набрав чин ності 15.03.2006 р., до ст. 110 Закону Укра їни « Про Державний бюдж ет на 2006 рік » було внесено зміни, якими встановлено, що п ільги дітям війни, передбаче ні ст. 6 Закону України « П ро соціальний захист дітей в ійни », у 2006 році запровадж уються поетапно, за результа тами виконання бюджету у пер шому півріччі, у порядку, визн аченому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Ком ітетом Верховної Ради Україн и з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст. 6 Закону України « Про соціальний захист діт ей війни » запроваджені не були.

Закони України « Про Де ржавний бюджет на 2006 рік » від 20.12.2005 р. та « Про внесенн я змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік » від 19.01.2006 р. неконституційни ми не визнані та діяли протяг ом 2006 р.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідачів не було підстав на раховувати та сплачувати поз ивачеві доплату до пенсії, пе редбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », оскільки д о 15.03.2006 р. дію зазначеної норми б уло зупинено, а потім передба чені нею виплати не запровад жені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України « Про Де ржавний бюджет на 2006 рік » від 20.12.2005 р. та « Про внесенн я змін до Закону України» Про Державний бюджет на 2006 рік » від 19.01.2006 р., суд виходить з то го, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади В ерховної Ради України. Конс титуція України не встанов лює пріоритету в застосуванн і того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета п равового регулювання. Немає такого закону України, який б и регулював питання подоланн я колізії норм законів, що маю ть однакову юридичну силу.

Конституційний Суд Україн и у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп ( сп рава про набуття чинності К онституцією ) зазначив: « Конкретна сфера суспіль них відносин не може бути вод ночас врегульована однопред метними нормативними правов ими актами однакової сили, як і за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика , коли наступний у часі акт міс тить пряме застереження щодо повного або часткового скас ування попереднього. Загальн овизнаним є те, що з прийняття м нового акта, якщо інше не пер едбачено самим цим актом, авт оматично скасовується одноп редметний акт, який діяв у час і раніше ».

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік. Відповідач по справі п ротягом 2006 р. діяв у відповідно сті з діючим законодавством та не мав підстав здійснюват и позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 р. ді я ст. 6 Закону України « Пр о соціальний захист дітей ві йни » була зупинена, а з 15.03.2006 р. здійснення допл ат визначено у інший спосіб, т обто поставлено в залежність від виконання у другому півр іччі 2006 р, Закону України « Про Державний бюджет на 2006 рі к ».

Стосовно позовних вимог що до здійснення позивачу допла ти до пенсії за 2007 рік, суд вваж ає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав .

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік », дію ста тті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей вій ни », з урахуванням ст. 111 ц ього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп /2007 року, у справі за поданням 46 н ародних депутатів України що до відповідності Конститу ції України ( конституц ійності ) положень стате й 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 1 3, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 73, ст. ст. 98, 101, 103, 111 За кону України « Про Держа вний бюджет України на 2007 рік » ( справа про соціаль ні гарантії громадян ), ви знано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) по ложення п. 12 ст. 71 Закону Украї ни « Про Державний бюдже т на 2007 рік », яким зупинен о дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », з урахуванням ст . 111 цього Закону.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конс титуції України закони, інш і правові акти або їх окремі п оложення, що визнані неконст итуційними, втрачають чинніс ть з дня ухвалення Конституц ійним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та д ати ухвалення рішення Консти туційним Судом України, УПФУ у Оріхівському районі Запор ізької області повинен був н араховувати та сплачувати по зивачу доплату до пенсії, пер едбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист ді тей війни » з 09.07.2007 р., оскіль ки з моменту ухвалення Конст итуційним Судом України ріше ння щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону Украї ни « Про Державний бюдже т України », ця норма втра тила чинність та не підлягал а застосуванню. Отже, відпові дач з 09.07.2007 р. мав діяти у відпові дності з приписами діючої но рми ст. 6 Закону Укра їни « Про соціальний зах ист дітей війни », нарахо вувати та здійснювати позива чу відповідні доплати.

Що стосується вимог позива ча про зобов'язання відповід ача виплачувати йому з 22 травн я 2008 році по час постановлення рішення щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімал ьної пенсії за віком, то суд вв ажає такі вимоги часткою обґ рунтованими, виходячи з наст упного.

Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України « Про Дер жавний бюджет на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України » текст статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » викладено в наступній редакції. Дітям в ійни ( крім тих на яких пош ирюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зах исту» ) до пенсії або щомі сячного довічного грошового утримання чи державної соці альної допомоги, що виплачує ться замість пенсії, виплачу ється підвищення у розмірі н адбавки. встановленої для уч асників війни. Ветеранам вій ни, які мають право на отриман ня підвищення до пенсії або щ омісячного довічного грошов ого утримання чи державної с оціальної допомоги, що випла чується замість пенсії, відп овідно до цього Закону та Зак ону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » д ане підвищення провадиться з а їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп\200 8 року, у справі за конституцій ними поданнями Верховного Су ду України щодо відповідност і Конституції України ( конституційності ) ок ремих положень ст. 65 розділу 1, п унктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України « Про Державний бюджет Україн и на 2008 рік та. про внесення змі н до деяких законодавчих акт ів України » і 101 народних депутатів України щодо відп овідності Конституції У країни ( конституційност і ) положень ст. 67 розділу 1 , п.п. 14, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону Укра їни « Про Державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України » ( справа щодо предмета та Зміс ту закону про Державний бюдж ет України ), визнано таки м, що не відповідає Констит уції України ( є неконс титуційним ) положення п .п. 41 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до д еяких законодавчих актів Укр аїни ».

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, рішення Конституційн ого Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конститу ції України, суд дійшов вис новку, що з 22.05.2008 року УПФУ у Оріх івському районі Запорізької області повинен був нарахов увати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону Украї ни « Про соціальний захи ст дітей війни » в редакц ії; яка діяла до 01.01.2008 року, оскіл ьки з моменту ухвалення Конс титуційним Судом України ріш ення щодо неконституційност і пп. 41 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни », ця норма втрати ла чинність та не підлягала з астосуванню. Отже, відповіда ч з 22.05.2008 року мав діяти у відпов ідності з приписами діючої н орми ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », нараховувати та здійснювати позивачу доплат у до пенсії у розмірі 30% мініма льної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішен ня Конституційним Судом Укра їни, відповідач, здійснюючи п озивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей вій ни » в редакції від 01.01.2008 ро ку, з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України « Про Дер жавний бюджет на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України » , діяв на підставі та у відпові дності з діючою нормою зазна чених законів, а тому позовні вимоги, щодо стягнення допла ти до пенсії у розмірі 30% мінім альної пенсії за віком з 01.01.2008 р ок у по 21.05.2008 року задоволенню н е підлягають.

Також, що стосується вимог п озивача про зобов'язання від повідача виплачувати йому з 01 січня 2009 році по час постанов лення рішення щомісячну надб авку до пенсії в розмірі 30 % мін імальної пенсії за віком, то с уд вважає такі вимоги обґрун тованими, так як законодавчо розмір щомісячної надбавки до пенсії не обмежувалося.

Відповідно до статті 64 Кон ституції України, конститу ційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, пере дбачених Конституцією У країни.

Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу а дміністративного судочинст ва України звернення до адмі ністративного суду для захис ту прав і свобод людини і гром адянина безпосередньо на під ставі Конституції Украї ни гарантується. Забороняєть ся відмова в розгляді та вирі шенні справи з мотивів непов ноти, неясності, суперечливо сті чи відсутності законодав ства, яке регулює спірні прав овідносини.

Таким чином, доводи відпові дача, в частині неврегульова ності на законодавчому рівні порядку здійснення доплат о собам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відм ови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відс утності підстав для застосув ання до спірних правовідноси н ст. 28 Закону України « Пр о загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування », суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не запе речується, що позивач, відпов ідно до ст. 6 Закону У країни « Про соціальний захист дітей війни » має право на отримання доплати д о пенсії у розмірі 30% мінімаль ної пенсії за віком.

За чинним законодавством, р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст. 28 Закону України « Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування », ін шого нормативно-правового ак та, який би визначав цей розмі р або встановлював інший роз мір, немає.

З огляду на викладене, суд в важає необґрунтованими дово ди відповідача щодо застосув ання положення ч. 3 ст. 28 зазначе ного Закону, з якої випливає, щ о мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзац ом 1 частини 1 цієї статті, заст осовується виключно для визн ачення розмірів пенсії, приз начених згідно з цим Законом , оскільки наявність такої но рми та відсутність іншого мі німального розміру пенсії за віком не є підставою для відм ови в реалізації позивачем к онституційної гарантії; вста новленої ст. 46 Конституції України та права на отриманн я доплати до пенсії, передбач еної ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни ».

Крім того, безпідставним є п осилання відповідача на відс утність коштів щодо забезпеч ення виплати зазначеної допл ати до пенсії, оскільки орган и державної влади не можуть п осилатися на відсутність кош тів, як на підставу невиконання своїх зобов'яза нь, які встановлені ст. 46 Кон ституції України та зазнач еною нормою Закону.

Суд також вважає, що не засл уговують на увагу доводи від повідача щодо не визначеност і на законодавчому рівні пит ання відносно органу на який покладено обов'язок здійсне ння виплат підвищення до пен сії особам, які мають статус д итини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положенн я « Про Пенсійний фонд Ук раїни » і здійснює свої п овноваження на підставі п. 15 з азначеного положення через с творені в установленому поря дку його територіальні управ ління. Відповідно до Закону У країни « Про загальнообо в'язкове державне пенсійне с трахування » рішення пр о призначення та перерахунок пенсій приймаються районним и управліннями Пенсійного фо нду України за місцем прожив ання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по на рахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбач еної ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » покладено на УПФ У у Оріхівському районі Запо різької області, за місцем пр оживання позивача.

Статтею 46 Закону України « Про загальнообов'язкове д ержавне пенсійне страхуванн я », передбачено, що нарах овані суми пенсії, не отриман і з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачують ся за минулий час без обмежен ня будь-яким строком з нараху ванням компенсації втрати ча стини доходів, однак доплата до пенсії УПФУ не були нарахо вані, а тому і не підлягають ін дексації, тим більш що законо давчо нарахування індексу ін фляції передбачено по грошов ому зобов' язанню, а не соціа льним виплатам.

При таких обставинах, суд вв ажає, що позов підлягає частк овому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 27, 31, 74, 76, 167, 169, 199, 208 , 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 14, 267, 509, 526 ЦК України, ст. 64, 124, 152 Констит уції України, ст.ст. 3, 6 Закону України « Про соціальни й захист дітей війни », су д, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в Оріхівському районі З апорізької області про зобов ' язання вчинити певні дії т а визнання бездіяльності неп равомірними задовольнити ча стково.

Визнати протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України у Оріхівс ькому району Запорізької обл асті.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України у Ор іхівському районі Запорізьк ої області здійснити перерах унок пенсії ОСОБА_1 з підв ищенням її на 30% мінімальної п енсії за віком з розміру, вста новленого ч. 1 ст. 28 Закону Украї ни « Про загальнообов'яз кове пенсійне страхування » та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09.07.07 р. по 31.12.07 р ., за 2008 рік - з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рі к - з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за 2010 рік - з 01.01.2010 р. по час постановлення рішен ня.

В іншій частині позовних ви мог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку до А пеляційного суду Запорізько ї області через суд першої ін станції шляхом подачі в 10-денн ий строк з дня проголошення р ішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляці йної скарги або в порядку ч. 4 с т. 295 ЦПК України.

Суддя : О.В. Плечищева