Рішення

від 17.04.2022 по справі 904/399/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2022м. ДніпроСправа № 904/399/22

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерікс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 25 151,41 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерікс" на свою користь 21 164,98 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 1 935,98 грн. інфляційних втрат, 999,03 грн. 3% річних, 517,25 грн. пені, 534,17 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії №1001 від 02.12.2013 в частині своєчасної та повної оплати теплової енергії в приміщення офісу відповідача, розташованого за адресою.: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса (колишня назва Тухачевського), 29/24 у період з листопада 2018 року по квітень 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/399/22 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 у справі №904/399/22 направлена на адресу сторін та отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерікс" 30.03.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930019980431.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 у справі №904/399/22 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Між тим, станом на 18.04.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерікс" відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до господарського суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки теплової енергії, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

02.12.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (теплопостачальна організація-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерікс" (споживач-покупець) укладений договір №1001 купівлі-продажу теплової енергії, відповідно до пункту 1.1 якого теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими згідно чинного законодавства тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Сторони зобов`язуються керуватись цим договором, чинним законодавством України та зокрема, наступними нормативно-правовими актами: Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж ГКД 34-20.507-2003, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж №71 від 14.02.2007, Правилами користування тепловою енергією, затверджені Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах, визначених з додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального періоду; гаряче водопостачання протягом року (за наявності виділеного об`єму природного газу).

За умовами пункту 4.2.5 договору теплопостачальна організація-продавець має право виписувати рахунки та акти передачі-прийняття теплової енергії споживачеві-покупцю для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти передачі-прийняття теплової енергії, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті споживачем-покупцем в підписаному, зі своєї сторони, вигляді теплопостачальній організації-продавцю до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання споживачем-покупцем теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, у разі їх відсутності розрахунковим способом.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем-покупцем проводяться в грошовій формі за розрахунковий період, відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України. Розрахунковим періодом є календарний місць.

Відповідно до пункту 6.3. договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до тарифів, встановлених згідно чинного законодавства України, шляхом 30% попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70% вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли при цьому від споживача-покупця, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості споживача-покупця за цим договором.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем-покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місцем споживання теплової енергії.

За умовами пункту 10.1 договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та дає до 01.12.2014, з урахуванням частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Припинення дії договору не звільняє споживача-покупця від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію (пункт 10.2 договору).

Відповідно до пункту 10.3 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Договір купівлі-продажу теплової енергії №1001 від 02.12.2013 є чинним протягом спірного періоду, так як, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору.

У Додатку №1 до договору сторонами погоджено обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу.

У Додатку №2 до договору сторони погодили умови припинення постачання теплової енергії.

У Додатку №3 "Дислокація" сторони погодили об`єкти постачання теплової енергії: 1) офіс по вул. Тухачевського (на даний час Едуарда Фукса), 29/24, площею 56,9 м2.

Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" на виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії №1001 від 02.12.2013 здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Ерікс" теплової енергії, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 21 164,98 грн.: №4831 від 30.11.2018 на суму з ПДВ 305,38 грн., №5971 від 31.12.2018 на суму з ПДВ 1 203,54 грн., №559 від 31.01.2019 на суму з ПДВ 1 940,04 грн., №1562 від 28.02.2019 на суму з ПДВ 1183,45 грн., №3784 від 31.03.2019 на суму з ПДВ 943,33 грн., №4816 від 25.04.2019 на суму з ПДВ 2 366,90 грн., №6957 від 30.11.2019 на суму з ПДВ 566,00 грн., №8163 від 31.12.2019 на суму з ПДВ 1 114,85 грн., №383 від 31.01.2020 на суму з ПДВ 1 354,97 грн., №1456 від 29.02.2020 на суму з ПДВ 1 303,51 грн., №2993 від 31.03.2020 на суму з ПДВ 737,51 грн., №3600 від 30.04.2020 на суму з ПДВ 514,55 грн., №5345 від 30.11.2020 на суму з ПДВ 780,65 грн., №6600 від 31.12.2020 на суму з ПДВ 1 561,30 грн., №482 від 31.01.2021 на суму з ПДВ 1 843,14 грн., №1635 від 28.02.2021 на суму з ПДВ 1622,76 грн., №2843 від 31.03.2021 на суму з ПДВ 1 101,88 грн., №3982 від 30.04.2021 на суму з ПДВ 721,22 грн.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2018 року, за січень 2019 року, за лютий 2019 року, за березень 2019 року та квітень 2019 року підписані та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерікс".

Акти здачі прийняття робіт (наданих послуг) за листопад 2018 року, за листопад 2019 року, за грудень 2019 року, за січень 2020 року, за лютий 2020 року, за березень 2020 року, за квітень 2020 року, за листопад 2020 року, за грудень 2020 року, за січень 2021 року, за лютий 2021 року, за березень 2021 року, за квітень 2021 року, направлялися Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" рекомендованими листами на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерікс" рекомендованими разом із супровідними листами №6057/30 від 12.12.2018, №5811/30 від 11.12.2019, №78/30 від 09.01.2019, №535/30 від 06.02.2020, №1040/30 від 10.03.2020, №1491/30 від 09.04.2020, №1932/30 від 13.05.2020, №5393/30 від 18.12.2020, №279/30 від 19.01.2021, №922/30 від 16.02.2021, №1800/30 від 19.03.2021, №2560/30 від 19.04.2021, №3538/30 від 27.05.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерікс" не здійснено плати за отримані послуги з теплопостачання, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 21 164,98 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 1 935,98 грн. інфляційних втрат, 999,03 грн. 3% річних, 517,25 грн. пені, 534,17 грн. штрафу за договором купівлі-продажу теплової енергії №1001 від 02.12.2013.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з купівлі-продажу теплової енергії.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З урахуванням приписів пункту 6.3 договору, строк оплати поставленої позивачем відповідачу теплової енергії за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у сумі 21 164,98 грн. є таким, що настав.

Відповідач доказів оплати вартості поставленої теплової енергії у розмірі 21 164,98 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 21 164,98 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3 договору за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми. Період, за який нараховується штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено сторонами у три роки.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 517,25 грн. за загальний період з 21.12.2020 по 16.09.2021 та 7% штрафу у сумі 534,17 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Заявляючи про стягнення з відповідача на свою користь пені, позивач у позовній заяві посилається на умови договору, які передбачаються стягнення пені за порушення строків сплати споживачем-покупцем за отриману теплову енергію у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, за які допущено прострочення за кожний день прострочення.

Враховуючи, що умовами договору не визначено конкретного розміру пені, а лише зазначено граничний розмір такої пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, господарський суд дійшов висновку щодо неправомірності її нарахування, а відтак вимога про стягнення пені у сумі 517,25 грн. задоволенню не підлягає.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку штрафу 7% у сумі 534,17 грн., встановлено правильність його нарахування, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою користь 1 935,98 грн. інфляційних втрат за загальний період з січня 2019 року по липень 2021 року та 999,03 грн. 3% річних за загальний період з 21.12.2018 по 16.09.2021.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, господарський суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є правильними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 1 935,98 грн. інфляційних втрат та 999,03 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 24 634,16 грн. (21 164,98 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію + 1 935,98 грн. інфляційних втрат + 999,03 грн. 3% річних + 534,17 грн. штрафу).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерікс" про стягнення 25 151,41 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерікс" (50063, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса (колишня назва - Тухачевського), буд. 29 кв. 24, ідентифікаційний код 21881006) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1; ідентифікаційний код 00130850) 21 164,98грн. заборгованості, 1 935,98 грн. інфляційних втрат, 999,03 грн. 3% річних, 534,17 грн. 7% штрафу, 2 429,98 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.04.2022

Суддя Ю.А. Бажанова