Рішення

від 17.04.2022 по справі 910/20092/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2022Справа № 910/20092/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марант»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Отто Майер Україна»

про стягнення 7 200,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марант» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Отто Майер Україна» про стягнення 7 200,00 грн. попередньої оплати відповідно до рахунку на оплату № 0042361 від 28.05.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що останній замовив поставку товару на підставі рахунку на оплату №0042361 від 28.05.2021 на суму 7 200,00 грн. та сплатив 7 200,00 грн., проте Відповідач замовлений товар не поставив та не повернув Позивачеві кошти, сплачені ним за отримання товару, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 7.

Проте, поштовий конверт № 0105491694269 було повернуто суду 31.01.2022 з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марант» (надалі - Позивач) відповідно до платіжного доручення №2420 від 02.06.2021 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Отто Майер Україна» (надалі - Відповідач) 7 200,00 грн. Вказана сума була перерахована в якості попередньої оплати за товар відповідно до рахунку №0042361 від 28.05.2021, в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Отто Майер Україна» зобов`язалось передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Марант» товар зазначений у вказаному рахунку, а саме: візок гідравлічний SP2500. 1150х550mm.

Отже, суду доведено факт здійснення Позивачем оплати замовленого у Відповідача товару на суму 7 200,00 грн.

Проте, Відповідач порушуючи умови вищезазначеної досягнутої домовленості не поставив товар та сплачені грошові кошти не повернув.

Так, Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 10.08.2021 вих. №5/08 в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України та запропонував Відповідачу повернути Позивачу сплачену суму коштів в розмірі 7 200,00 грн. Однак, Відповідач не виконав вимоги претензії та не повернув 7 200,00 грн. попередньої оплати.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів що не суперечить вимогам ст. 181 ГК України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" днем пред`явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як встановлено судом позивач відповідно до платіжного доручення №2420 від 02.06.2021 перерахувало на рахунок Відповідача 7 200,00 грн. Вказана сума була перерахована в якості попередньої оплати за товар відповідно до рахунку №0042361 від 28.05.2021, проте відповідач не виконав свої зобов`язання щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Марант» товару зазначеному у вказаному рахунку, а саме: візок гідравлічний SP2500. 1150х550mm, суми коштів отриманих від позивача також не повернуло.

Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Станом на час розгляду справи, строк виконання обов`язку Відповідачем щодо повернення коштів є таким, що настав.

Статтею 525 ЦК України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов`язань, а згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, з урахуванням направлення позивачем вимоги, відповідач повинен був повернути суму попередньої оплати за непоставлений товар в строк встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України, а саме не пізніше 19.08.2021.

Проте, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов`язання щодо повернення суми в розмірі 7 200,00 грн. не виконав.

За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 129, 130, 185, 191, 233, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Марант» (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40 А, код ЄДРПОУ 41031428) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Отто Майер Україна» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 7 код ЄДРПОУ: 43647708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марант» (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40 А, код ЄДРПОУ 41031428) 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ, в порядку визначеному ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко