Рішення

від 30.03.2022 по справі 914/3045/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2022 Справа № 914/3045/21

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом:Фізичної особи-підприємця Махнюка Юрія Володимировича, с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну Львівської області,до відповідача за первісним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Махно-Груп», с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну Львівської області,про:стягнення 121'967,24 грн заборгованості.За зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Махно-Груп», с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну Львівської області,до відповідача за зустрічним позовом:Фізичної особи-підприємця Махнюка Юрія Володимировича, с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну Львівської області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:ОСОБА_1 , с. Зимна Вода Пустомитівського р-ну Львівської області,про:визнання недійсним Договору № 2702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 27.02.2020.За участі представників учасників процесу:позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):не з`явився,відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):не з`явився,третьої особи:не з`явився.1. Судові процедури.

1.1. На розгляд суду подано позов ФОП Махнюка Ю. В. до ТзОВ «Махно-Груп» про стягнення 121'967,24 грн заборгованості за Договором № 2702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 27.02.2020.

1.2. Ухвалою суду від 12.10.2021 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено здійснювати розгляд справи по суті без повідомлення учасників процесу. Також, вказаною ухвалою витребувано у позивача документи, якими останній обґрунтовує свої вимоги та яких не долучено до позову.

1.3. 05 листопада 2021 року відповідач подав відзив на позов, у якому повністю заперечує позовні вимоги.

1.4. Того ж числа, ТзОВ «Махно-Груп» подало зустрічний позов про визнання недійсним Договору № 2702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 27.02.2020.

1.5. Фізичною особою-підприємецем Махнюком Ю. В. 09.11.2021 на виконання вимог ухвали суду від 12.10.2021 подано витребувані документи.

1.6. Ухвалою суду від 10.11.2021 зустрічну позову заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з вимогами за первісним позовом, ухвалено перейти до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, розгляд справи розпочато спочатку та призначено підготовче засідання на 22.11.2021.

1.7. Відповідач за зустрічним позовом 15.11.2021 подав відзив на зустрічний позов, у якому заперечив проти заявлених вимог. Також, у вказаному відзиві просив стягнути з позивача за зустрічним позовом 12'000,00 грн витрат на правову допомогу.

1.8. Підготовче засідання 22.11.2021 було відкладено на 14.12.2021.

1.9. 29 листопада 2021 року ТзОВ «Махно-Груп» подало відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

1.10. Також, Товариство 09.12.2021 подало заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

1.11. Протокольною ухвалою суду від 14.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 20.12.2021.

1.12. 17 грудня 2021 року ФОП Махнюк Ю. В. подав заперечення щодо заяви про залучення третьої особи.

1.13. Також, 17.12.2021 позивачем за первісним позовом подано клопотання про долучення доказу, зокрема, протоколу загальних зборів від 17.09.2019.

1.14. Ухвалою суду від 20.12.2021 залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом та відкладено підготовче засідання на 25.01.2022.

1.15. 21 грудня 2021 року ФОП Махнюк Ю. В. подано клопотання про поновлення строку для долучення доказів, зокрема, поданих 17.12.2021.

1.16. Третя особа, 30.12.2021 подала до суду письмові поянення по суті справи.

1.17. Підготовче засідання 25.01.2022 невідбулось з підстав вказаних в ухвалі суду від 31.01.2022, якою призначено наступне засідання на 08.02.2022.

1.18. Ухвалою суду від 08.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляду справи по суті на 24.02.2022. Враховуючи загальновідомі обставини (введення в Україні воєнного стану) розгляд справи 24.02.2022 не відбувся, наступне судове засідання призначено на 31.03.2022.

1.19. 31 березня 2022 року представником позивача за первісним позовом подано клопотання про розгляд справи без його участі, а представником відповідача за первісним позовом клопотання про відкладення розгляду справи.

1.20. Суд розглянувши вказані клопотання, зазначає, що клопотання про відкладення розгляду справи є не обгрунтованим. Вказане підтверджується тим, що правову допомогу товаристу надає адвокатське обєднання, у штаті якого певна кількість адвокатів, які можуть надати кваліфіковану правову допомог, тобто, вказане підтверджує, що представництво є необмежене певним коло осіб. Окрім того, необхідно враховувати і строки розгляду справи, адже неможливість суду неефективно протидіяти недобросовісним діям сторони може бути розцінена як порушення принципу доступу до правосуддя. Також, пріорітетним для суду є дотримання балансу інтересів обох сторін.

1.21. Таким чином, суд враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги розумні строки розгляду справи необхідні для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у даній справі, дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 31.03.20221 підписано вступну та резолютивну частини рішення, без її проголошення.

2. Аргументи сторін.

2.1. ФОП Махнюк Ю. В. обґрунтовує первісний позов (позивач за первісним позовом) неналежним виконанням ТзОВ «Махно-Груп» умов Договору № 2702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 27.02.2020 в частині оплати на надані послуги. Заборгованість відповідача за первісним позовом складає 121'967,24 грн. Вказану заборгованість заявник підтверджує підписаними з обох сторін актами наданих послуг та актом звірки.

Правовими підставами позову визначено норми статей 901, 903 Цивільного кодексу України.

2.2. ТзОВ «Махно-Груп» (відповідач за первісним позовом) заперечуючи заявлений позов вказує наступне.

2.2.1. Спірний Договір підписано з однієї сторони ФОП Манюком Ю. В., а з іншої сторони його рідним братом ОСОБА_1, який діяв як директор від імені товариства відповідача, головним бухгалтером якого в той час була його дружина.

2.2.2. Також, відповідач вказує, що примірник оригіналу Договору, який знаходиться у нього, містить відмінний пункт 4.2. Договору, а саме: «послуги Виконавця оплачуються Замовником з моменту підписання обома сторонами акту здачі приймання наданих послуг», в той час, як до позову долучено копію договору, у якому п. 4.2. викладено у іншій редакції: «послуги Виконавця оплачуються Замовником протягом 3 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг». Тому, відповідач вказує про неналежність та недостовірність поданих позивачем доказів.

2.2.3. В усіх актах надання послуг вказано лише про найменування послуги та відсутнє посилання на обов`язок оплати і строк такої оплати. Жодного доказу, які саме послуги надавались, що могло б підтвердити реальність господарської операції не надано.

2.2.4. Окрім того, відповідач вказує, що акт звірки не є первинним документом на підтвердження здійснення господарської операції, не є належним доказом факту господарської операції та не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

2.3. У зустрічному позові ТзОВ «Махно-Груп» обґрунтовує свої вимоги наступними обставинами.

2.3.1. Позивач за зустрічним позовом звертає увагу на обставини викладені у відзиві на первісний позов, зокрема, стислий виклад зазначено у пунктах 2.2.1. - 2.2.4. даного рішення.

2.3.2. Додатково, ТзОВ «Махно-Груп» вказує, що позивач у позовній заяві вказує, що заборгованість за спірним Договором становить 121'967,74 грн, однак не надає доказів належного виконання ним умов Договору за увесь період дії Договору, зокрема, Актів виконаних робіт за період з 27.02.2020 по 22.03.2021; також не надає доказів проведених Відповідачем за період дії Договору оплат, які були отримані позивачем на загальну суму 123'204,00 грн.

2.3.3. Уклавши спірний Договір ОСОБА_1 здійснив це на шкоду інтересам довірителя (ТзОВ «Махно-Груп»). Відносини представництва, в тому числі директора, як посадової особи, при вчиненні правочину повинні відповідати інтересам довірителя. Безспірною є наявність у колишнього директора відповідача повноважень на укладення правочину, наявність протиправного умислу в обох сторін договору, наявність їхньої змови.

2.3.4. Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що зважаючи на перебування у близьких сімейних відносинах директора, головного бухгалтера ТзОВ «Махно-Груп» та ФОП Махнюка Ю. В., їх зловмисну домовленість, що спричинила неприйнятні наслідки для відповідача за первісним позовом, керуючись положеннями статей 203, 207, 232 Цивільного кодексу України, просить визнати недійсним Договір № 2702 про надання інформаційно-консультаційних послуг.

2.4. Відповідач за зустрічним позовом - ФОП Махнюк Ю. В. заперечуючи заявлений зустрічний позов зазначає.

2.4.1. З моменту укладення спірного Договору, зобов`язання сторін виконувались належним чином, аж до виникнення заборгованості 26.03.2021 (за Актом № 49 від 23.03.2021). Факт надання послуг підтверджується актами надання послуг долученими до матеріалів справи.

2.4.2. З моменту укладення оспорюваного договору до 07.05.2021 між сторонами було надано послуг на 156'488,00 грн, борг на 07.05.2021 складав 33'284,00 грн. Акти після 07.05.2021 підписувались новим директором відповідача та загальна сума наданих послуг склала 88'673,74 грн. Так, відповідач за зустрічним позовом вказує про незрозумілі підстави заперечень щодо зловмисної домовленості ОСОБА_1 та Махнюка Ю. В.

2.4.3. Щодо Акту звірки, який був долученим до первісного позову, ФОП Махнюк Ю. В. вказує, що такий складено ТзОВ «Махно-Груп» і підписано директором Цибульським І. Р., а після цього передано для підпису ФОП Махнюк Ю. В.

2.4.4. Для визначення правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Отже, для визнання недійсним договору на підставі вищевказаної статті, суд має брати до уваги, що необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної діяльності представника однієї сторони з іншою є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і іншої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) вчинення представником дій в межах наданих йому повноважень.

Так, відповідач за зустрічним позовом вказує, що оспорюваний договір фактично виконувався сторонами, не створює будь-яких негативних наслідків для них. Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів умислу колишнього директора ТзОВ «Махно-Груп», як і їхнього представника на завдання шкоди товариству.

2.4.5. ФОП Махнюк Ю. В. просить стягнути з ТзОВ «Махно-Груп» 12'000,00 грн відшкодування витрат на правову допомогу.

2.5. Позивач за зустрічним позовом у відповіді на відзив на зустрічний позов зазначає.

2.5.1. Окрім іншого, що вже було зазначено, відповідно до п. 10.1. Статуту рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує суму коштів у розмірі 100'000,00 грн, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Згідно з п. 10.4. Статуту, правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-яким із таких осіб: 1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою; 2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами; 3) юридичною особою, в якій посадова особа Товариства або її афілійована особа, є членом органу товариства.

Пунктом 10.5. Статуту передбачено, що для укладення правочину із заінтересованістю потрібна згода загальних зборів учасників Товариства. Такої згоди надано не було.

Відповідно до п. 10.6. Статуту значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину у порядку встановленому для прийняття рішення для надання згоди на його вчинення.

2.5.2. Аналогічні норми містяться у положеннях Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також, позивач за зустрічним позовом вказує, що згідно з Законом України «Про акціонерні товариства» афілійовані одна щодо іншої особи: члени сім`ї фізичної особи, в тому числі брати.

2.5.3. Так зазначає, що ОСОБА_1 вчинив оспорюваний правочин щодо якого є заінтересованість без достатніх на це повноважень як це вимагає закон та Статут Товариства.

Безспірною є відсутність у колишнього директора повноважень на укладення значного правочину, наявність протиправного умислу в обох сторін договору, наявність їхньої змови.

2.6. Третя особа - Махнюк Ю. В. у поданих письмових поясненнях повідомив наступне.

2.6.1. У період з квітня 2019 року по травень 2021 року він перебував на посаді директора ТзОВ «Махно-Груп». Впродовж цього часу товариство здійснювало діяльність щодо закупівлі меду для подальшого його розливу в тару та продажу. Для здійснення діяльності товариства, вивчення ринку бджолепродуктів було укладено оспорюваний договір.

2.6.2. Щодо фіктивного характеру актів приймання-передачі, а як наслідок і звинувачень ТзОВ «Махно-Груп» зазначає, що йому, як директору було надано дозвіл на укладення договору на підставі рішення загальних зборів. Рішення зборів приймалось в тому числі і теперішнім директором Цибульським І. Р. , який був учасником товариства та надавав згоду на укладення відповідного договору. Більше того, сам Цибульський І. Р. як новий директор підписував акти надання послуг.

2.6.3. Так, діяльність ОСОБА_1 на посаді директора ТзОВ «Махно-Груп» жодним чином не суперечила інтересам товариства, у нього не було умислу на завдання шкоди товариству. Крім того, використовуючи отриману інформацію за Договором, товариство отримувало дохід.

3. Обставини справи.

3.1. 17 вересня 2019 року згідно з Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Махно-Груп», присутні Махнюк Ю. В. (50 відсотків статутного капіталу), Цибульський І. Р. (50 відсотків статутного капіталу) надано директору товариства ОСОБА_1 дозвіл на укладення з ФОП Махнюком Ю. В., ФОП Цибульським І. Р., з кожним окремо наступних договорів - Договору комісії бжолопродуктів, Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг. За вказане рішення голосували одноголосно (Т. 2, а.с. 22).

3.2. Вподальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Махно-Груп» (надалі - Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Махнюком Юрієм Володимировичем (надалі - Виконавець) було укладено Договір № 2702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 27.02.2020 (надалі - Договір). За умовами цього Договору, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги консультування з питань комерційної діяльності, вивчення ринку продуктів бджільництва та надання інших допоміжних комерційних послуг, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах передбачених цим Договором. Послуги, що надаються за цим договором, не є аудиторськими (п. 1 Договору).

Пунктами 2 та 3 Договору закріплено обов`язки Виконавця та обов`язки Замовника відповідно.

3.3. Вартість послуг та порядок розрахунків закріплені у пункті 4 Договору. Важливо, що сторони подали до суду Договори, в яких пункти 4.2. відрізняються.

За Договором наданим ФОП Махнюком Ю. В.: п. 4.1. Вартість послуг договірна, згідно актів виконаних робіт. Пункт 4.2. Послуги Виконавця оплачуються Замовником протягом трьох банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (Т. 1, а.с. 10-11). Оригінал відповідного Договору стороною подано до засідання призначеного на 31.03.2022.

За Договором наданим ТзОВ «Махно-Груп»: п. 4.1. Вартість послуг договірна, згідно актів виконаних робіт. Пункт 4.2. Послуги Виконавця оплачуються Замовником з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (Т. 1, а.с. 45-46).

Згідно з пунктом 5.1. Договору (редакція однакова в обох договорах наявних у сторін), Виконавець направляє Замовнику звіт про надані послуги і акт здачі-приймання наданих послуг (в двох примірниках), підписані уповноваженою особою Виконавця та скріплені його печаткою. Замовник протягом їх отримання підписує звіт і акт здачі-приймання наданих послуг, скріплює їх своєю печаткою і один примірник звіту та акту повертає Виконавцю, а в разі незгоди з ними - направляє Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання.

3.4. На виконання взятих на себе зобов`язань Виконавець виконав (надав), а Замовник прийняв виконані (надані) послуги на загальну суму 245'171,74 грн, що підтверджується актами надання послуг, які підписані сторонами без застережень з проставленням печатки Замовника (Т. 1 а.с. 12-17, 72-94), а саме:

Акт № 3 від 27.03.2020 на суму 1'000,00 грн; акт № 2 від 30.03.2020 на суму 24'237,00 грн; акт № 7 від 23.04.2020 на суму 7'312,00 грн; акт № 12 від 21.05.2020 на суму 7'533,00 грн; акт № 14 від 17.06.2020 на суму 1'460,00 грн; акт № 16 від 07.07.2020 на суму 6'300,00 грн; акт № 33 від 05.08.2020 на суму 6'912,00 грн; акт № 21 від 21.08.2020 на суму 10'500,00 грн; акт № 23 від 02.09.2020 на суму 6'904,00 грн; акт № 22 від 08.09.2020 на суму 2'625,00 грн; акт № 26 від 17.09.2020 на суму 6'720,00 грн; акт № 32 від 22.10.2020 на суму 6'957,00 грн; акт № 35 від 08.12.2020 на суму 7'660,00 грн; акт № 41 від 30.12.2020 на суму 6'733,00 грн; акт № 42 від 14.01.2021 на суму 2'951,00 грн; акт № 47 від 17.02.2021 на суму 7'950,00 грн; акт № 48 від 23.02.2021 на суму 9'450,00 грн; акт № 49 від 23.03.2021 на суму 24'500,00 грн; акт № 50 від 19.04.2021 на суму 8'784,00 грн; акт № 51 від 11.05.2021 на суму 2'150,00 грн; акт № 56 від 31.05.2021 на суму 70'758,00 грн; акт № 54 від 09.06.2021 на суму 13'984,41 грн; акт № 55 від 09.06.2021 на суму 1'791,33 грн.

3.5. Свій обов`язок з оплати Замовник виконав частково у загальну розмірі 123'204,00 грн, що підтверджує довідкою кредиторської заборгованості підписаною директором ТзОВ «Махно-Груп» Цибульським І. Р. з проставлення печатки товариства (Т. 1, а.с. 52-53) та частково копією банківських виписок товариства (Т. 1 а.с. 54-56). Крім того, вказане підтверджується банківськими виписками ФОП Махнюк Ю. В. (Т. 1, а.с. 127-142).

3.6. Згідно з Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 - 09.09.2021 підписаним між позивачем та відповідачем за первісним позовом, який містить інформацію і по спірному Договорі № 2702 від 27.02.2020, ФОП Махнюк Ю. В. надав послуги на загальну суму 245'171,74 грн, а ТзОВ «Махно-Груп» здійснило оплату наданих послуг на загальну суму 123'204,00 грн. Заборгованість товариства складає 121'967,74 грн.

3.7. Для відновлення порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду з первісним позовом про стягнення заборгованості. Відповідач за первісним позовом заперечив поданий позов з підстав, наведених у відзиві, а також подав зустрічний позов про визнання недійсним спірного Договору. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) проти заявленого зустрічного позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві на зустрічний позов.

4. Позиція суду.

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

4.2. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 207 ГК України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ст. 203 ЦК України).

4.3. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у ст. ст. 229 - 233 ЦК України.

Статтею 232 ЦК України закріплено, що правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

4.4. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Главою 17 ЦК України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

4.5. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третя статті 92 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

Отже, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.

При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Вказаних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17. Також, подібні висновки зазначені і у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 916/97/20.

4.6. Як з`ясовано судом, згідно з Статутом ТзОВ «Махно-Груп» затвердженим рішенням учасників товариства від 06.08.2019 (чинним на час укладення спірного договору), рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує суму коштів у розмірі 100000 (сто тисяч) грн, приймається виключно загальними зборами учасників. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, приймається загальними зборами учасників (п. 10.1. Статуту).

Відповідно до пунктів 10.4. - 10.5. Статуту, правочин вважається правочином, щодо якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), якщо він укладається товариством з будь-ким із таких осіб: 1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою; 2) учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20 відсотків статутного капіталу товариства, або його афілійованими особами; 3) юридичною особою, в якій посадова особа Товариства або її афілійована особа, є членом органу товариства. Для укладення правочину із заінтересованістю потрібна згода загальних зборів учасників Товариства. Погодження загальними зборами учасників Товариства правочину із заінтересованістю не вимагається, якщо такий правочин (не є значним в розумінні п. 10.1. Даного Статуту) (не перевищує суму коштів у розмірі 100000 (сто тисяч) грн).

Статтею 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», афілійованими особами вважаються особи, які визнаються такими відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».

Статтею 2 Закону України «Про акціонерні товариства» закріплено, що у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи): члени сім`ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); фізична особа та члени її сім`ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім`ї здійснюють контроль над юридичною особоює.

4.7. Сторонами не заперечується, що спірний правочин підписано між ними афілійованими особами, проте як встановлено судом, що не заперечено і учасниками процесу, Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Махно-Груп» від 17.09.2019 надано директору товариства ОСОБА_1 дозвіл на укладення з ФОП Махнюком Ю. В., ФОП Цибульським І. Р., з кожним окремо наступних договорів - Договору комісії бжолопродуктів, Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг. За вказане рішення голосували одноголосно (Т. 2, а.с. 22).

Таким чином, доводи позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) про відсутність повноважень у директора ТзОВ «Махно-Груп» ОСОБА_1 на укладення значного правочину (в тому числі і з афілійованими особами) є необґрунтованими, і навпаки спростовані поданими доказами, зокрема, вищезазначеним протоколом загальних зборів товариства.

4.8. Згідно з пунктами 10.6., 10.7. Статуту ТзОВ «Махно-Груп» чинного на час укладення спірного Договору, значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину.

Статтею 241 ЦК України закріплено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Статтею 89 ГК України визначено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

4.9. ТзОВ «Махно-Груп» не заперечуються факти підписання Актів надання послуг за 11.05.2021, за 31.05.2021 та двох за 09.06.2021 (Том 1, а.с. 14-17). Також, Товариством складено Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 09.09.2021, зокрема, з якого вбачається, що за спірним Договором товариство визнає в тому числі і вказані вище акти надання послуг, що засвідчує підписом директора Цибульського І. Р. з проставленням печатки товариства.

Окрім того, вагомим є той факт, що в усіх актах наданих послуг зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) не має.

Отже, судом з`ясовано і той факт, що з моменту зміни директора ТзОВ «Махно-Груп» з ОСОБА_1 на Цибульського І. Р., останнім вчинялись дії від імені товариства на схвалення спірного правочину.

4.10. Щодо інших доводів за зустрічним позовом, то такі не підтверджені жодними доказами та не підтверджують зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а на противагу спростовані іншими учасниками процесу.

4.11. Таким чином, розглянувши зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним Договору № 2702 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 27.02.2020, з`ясувавши доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

4.12. Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.13. Як встановлено у п. 3.2., 3.3. даного рішення між сторонами укладено Договір про надання інформаційно-консультативних послуг № 2702 від 27.02.2020. Вартість послуг та порядок розрахунків закріплені у пункті 4 Договору.

Сторони подали до суду Договір, в якому пункт 4.2. відрізняться. При цьому сторонами не заперечено та не повідомлено про визнання такого договору недійсним повністю чи в окремій частині.

За Договором наданим ФОП Махнюком Ю. В.: Послуги Виконавця оплачуються Замовником протягом трьох банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (Т. 1, а.с. 10-11). За Договором наданим ТзОВ «Махно-Груп»: Послуги Виконавця оплачуються Замовником з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг (Т. 1, а.с. 45-46).

4.14. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 529 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

4.15. Таким чином, як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем за первісним позовом, останній прийняв надані ФОП Махнюком Ю. В. послуги, що підтверджується Актами надання послуг № 49 від 23.03.2021, № 50 від 19.03.2021, № 51 від 11.05.2021, № 56 від 31.05.2021, № 55 від 09.06.2021 та № 54 від 09.06.2021, які підписані в тому числі і теперішнім директором ТзОВ «Махно-груп». Також судом з`ясовано дійсність договірних відносин за спірним договором, які вказані як підстави за зустрічним позовом та визнані судом необґрунтованими.

Щодо різних умов пункту 4.2. Договору, суд зазначає, що умовами вказаного пункту передбачено строк впродовж якого замовник має оплатити отримані послуги. З урахуванням того факту, що останні Акти наданих послуги були підписаними 09.06.2021, а заявлений позов про стягнення коштів за договором надійшов до суду 07.10.2021, тобто зі спливом трьох місяців після надання таких послуг, суд дійшов висновку, що не є істотною умовою, що може вплинути на правильне вирішення даного спору, різниця у змісті пунктів одного і того ж договору, який сторонами оспорюється, адже як за змістом договору, що надає одна сторона, так і за змістом договору , що надала друга сторона, строк для оплати настав, і прострочення зобов`язання з оплати вже триває.

Більше того, за умовами Договору, що наданий позивачем за первісним позовом, прострочення божника настало пізніше, ніж за Договором наданим відповідачем за первісним позовом.

4.16. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Актів надання послуг № 49 від 23.03.2021, № 50 від 19.03.2021, № 51 від 11.05.2021, № 56 від 31.05.2021, № 55 від 09.06.2021 та № 54 від 09.06.2021 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Махно-Груп» за Договором № 2702 від 27.02.2020 перед Фізичною особою-підприємцем Махнюком Юрієм Володимировичем станом на 09.09.2021 складає 121'967,74 грн.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості є обґрунтованими, доведеними належними і допустимими доказами та не спростовані останнім.

4.17. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати.

5.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи задоволення первісного позову повністю, з відповідача за первісним позовом підлягає до стягнення 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору. Витрати на оплату судового збору за зустрічним позовом у зв`язку з відмовою у такому залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

5.2. Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як з`ясовано судом, у відзиві на зустрічну позову заяву ФОП Махнюк В. Ю. просить стягнути з ТзОВ «Махно-Груп» 12'000,00 грн витрат на правову допомогу. На підтвердження заявленого долучено Договір про надання правової допомоги № 269/1 від 01.10.2021 з додатком №1 та виставлений рахунок на оплату. Інших доказів стороною не подано.

Так, суд зазначає, що подані докази є недостатніми для прийняття рішення щодо заявлених витрат, а крім того, стороною у передбаченому процесуальним законом порядку не було заявлено про бажання останньої подати додаткові докази для вирішення питання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Махно-Груп» (81110, Львівська обл., Пустомитівський р-ну, с. Зимна Вода вул. Гоголя, буд. 38; ідентифікаційний код 42796761) на користь Фізичної особи-підприємця Махнюка Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) 121'967,74 грн - заборгованості та 2'270,00 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Витрати на оплату судового збору за зустрічним позовом залишити за позивачем за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.04.2022.

Суддя Трускавецький В.П.