Ухвала

від 17.04.2022 по справі 910/7338/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7338/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П., Корсака В.А.

від 10.12.2019

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК»;

про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03.02.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/7338/19. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивував тим, що не є учасником цієї справи і про оскаржену постанову йому стало відомо з листа Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 09.12.2021 № 121385/134902-31-21-20, якого отримав 26.01.2022.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2022.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

В свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Пунктом 1 частини четвертої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Оскаржена постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 10.12.2019, повний текст виготовлено 12.12.2019, тому днем закінчення строку для подання касаційної скарги є 02.01.2020.

ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/7338/19 - 03.02.2022, тобто з пропуском строку, встановленого для подання касаційної скарги, а також поза межами присічного строку, встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що має право на поновлення строку на касаційне оскарження, тому що про наявність оскаржуваного судового рішення йому стало відомо лише 26.01.2022, він не брав участі у справі, проте суд апеляційної інстанції, на його думку, вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов?язки, як особи яка придбала 30.09.2021 на електронних торгах земельну ділянку площею 0,9101 га, реєстраційний номер 85620532224, кадастровий номер 3222480400:06:014:0002 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, право власності на вказану земельну ділянку за ним зареєстровано 09.11.2021.

Суд вважає, що викладені скаржником обставини не можуть бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/7338/19. Оскаржена постанова судом апеляційної інстанції постановлена раніше ніж скаржником було набуто право власності на спірну земельну ділянку, а тому скаржником не доведено, що суд апеляційної інстанції при її постановленні вирішив питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника, відповідно не доведено існування виключних випадків, які можуть бути підставою для поновлення строку, встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/7338/19.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7338/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1 , а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець