Рішення

від 05.04.2022 по справі 455/1462/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1462/21

Провадження № 2/455/66/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1462/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», про визнання незаконними та скасування рішень, визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

21.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень, визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що рішенням Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 25.05.2021 року за № 580 його роботу, як генерального директора КНП СМР «Самбірська районна лікарня» за 2020 рік визнано незадовільною. Рішенням Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 05.08.2021 року за № 667 розірвано достроково контракт, укладений 01.07.2019 року між ним та Старосамбірською районною радою в особі голови районної ради ОСОБА_2 відповідно до законодавства. Розпорядженням Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за №189/04-01 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 », його звільнено з 20.08.2021 року з посади генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» відповідно до п. 8 ч.1 ст. 36 КЗпП України з підстав, передбачених абз. 1 пп. 3 п. 5.2. контракту - за систематичне невиконання керівником без поважних причин умов та обов`язків, покладених на нього контрактом та Статутом Підприємства, а саме: за порушення п.3.4. - надання матеріальної допомоги генеральному директорові за наявності заборгованості із заробітної плати працівникам Підприємства; за невиконання підпункту 2.2.7 - невжиття заходів щодо своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам; за невиконання підпункту 2.2.14 - не проведення колективних переговорів, укладення колективного договору в порядку визначеному Законом України «Про колективні договори і угоди».

Ознайомившись із змістом рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 25.05.2021 року за № 580, від 05.08.2021 року за № 667, а також розпорядженням Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за № 189/04-01, вважає їх незаконними та такими, що підлягають до скасування, так як пунктом 4 протоколу № 1 постійної комісії з питань охорони здоров`я та материнства Старосамбірської міської ради Львівської області від 26.03.2021 року, було погоджено проект Програми підтримки та розвитку Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» у 2021 році, який було презентовано ним та рекомендовано його прийняти на черговій сесії. Протоколом засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Старосамбірської центральної районної лікарні» профспілки Охорони здоров`я України від 13.05.2021 року, було визнано роботу адміністрації Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» в особі Генерального директора, медичного директора, заступника директора з економічних питань, незадовільною. Підставою для прийняття вказаного рішення стало на думку профспілки небажання адміністрації звітувати перед колективом та ПК, відсутність засідань медичних рад, не доведення до колективу наказів, планів розвитку та реформування підприємства, не виконання розпоряджень медичної комісії Старосамбірської міської ради. Разом з тим, ні контрактом від 01.07.2019 року, ні статутом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», затвердженим рішенням Старосамбірської районної ради Львівської області від 13.12.2019 року за №603, ні Статутом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», затвердженим рішенням Старосамбірської міської ради Львівської області від 26.01.2021 року за № 82, ні Статутом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», затвердженим рішенням Старосамбірської міської ради Львівської області від 25.05.2021 року за № 494, ні Колективним договором за № 20/2019 від 08.08.2019 року не передбачено обов`язку Генерального директора звітувати перед колективом та ПК.

Просить визнати незаконним та скасувати рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 25.05.2021 року за № 580 «Про звіт генерального директора КНП СМР «Старосамбірська лікарня» за 2020 рік»; визнати незаконним та скасувати рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 05.08.2021 року за № 667 «Про розірвання контракту з генеральним директором КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведем»; визнати незаконним та скасувати розпорядження Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за № 189/04-01 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»; стягнути із Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 43042,94 гривні, розрахунок якого провести станом на дату постановлення рішення суду, завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 гривень та судові витрати.

Ухвалою судді від 04.10.2021 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17 годину 30 хвилин 26.10.2021 року.

26.10.2021 року представник відповідача Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області Сич Т.А. в підготовчому засіданні подала відзив на позовну заяву, в якому Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» про визнання незаконним та скасування рішень, визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 26.10.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 годину 00 хвилин 12.01.2022 року, в якому оголошено перерву до 17 годину 00 хвилин 01.02.2022 року.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року прийнято часткову відмову позивача ОСОБА_1 від позову в частині позовних вимог про стягнення із Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 гривень, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», про визнання незаконними та скасування рішень, визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в частині позовної вимоги про стягнення із Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000,00 гривень. В судовому засіданні оголошено перерву до 12 годину 00 хвилин 02.03.2022 року, яке відкладено на 17 годину 00 хвилин 06.04.2022 року, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 01.02.2022 року в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив визнати незаконним та скасувати рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 25.05.2021 року за № 580 «Про звіт генерального директора КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» за 2020 рік»; визнати незаконним та скасувати рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 05.08.2021 року за № 667 «Про розірвання контракту з генеральним директором КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведем»; визнати незаконним та скасувати розпорядження Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за № 189/04-01 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»; стягнути із Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Медвідь В.О. позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що ні контрактом від 01.07.2019 року, ні статутом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» затвердженим рішенням Старосамбірської РР від 13.12.2019 року за№ 603, ні Статутом КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» затверджений рішенням Старосамбірської МР від 26.01.2021 року за № 82, ні Статутом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», затверджений рішенням Старосамбірської МР від 25.05.2021 року за № 494, ні Колективним договором за № 20/2019 від 08.08.2019 року не передбачено обов`язку Генерального директора звітувати перед колективом. Натомість, план розвитку Старосамбірської районної лікарні було розглянуто та рекомендовано до прийняття на наступній сесії міської ради під час засідання постійної комісії з питань охорони здоров`я та материнства Старосамбірської міської ради від 26.03.2021 року, яка оформлена протоколом №1. При цьому, рішення прийняті 19.05.2021 року, протокол № 2, прямо суперечать рішенням комісії, які прийняті 26.03.2021 року, протокол № 1, оскільки підставою, яка зазначена у протоколі № 2 щодо визнання звіту генерального директора незадовільним, стало застереження про відсутність у звіті розділу про напрямки роботи підприємства на найближчу перспективу. Разом з тим, план розвитку Старосамбірської РЛ на 2021 рік було розглянуто та рекомендовано постійною комісією до прийняття сесією Старосамбірської міської ради на засіданні комісії 26.03.2021 року, яка оформлена протоколом № 1. Тобто, із вище наведеного вбачається, що постійною комісією з питань охорони здоров`я та материнства приймались рішення стосовно позивача ОСОБА_1 які суперечать один одному. Однак, незважаючи на вищенаведені обставини відповідачем 25.05.2021 року було прийнято рішення за № 580, згідно якого роботу генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» Медведя І.О. за 2020 рік визнано незадовільним.Крім цього, п.3 рішення від 25.05.2021 року за № 580 відповідачем вирішено створити робочу групу для напрацювання напрямків оздоровлення фінансового стану КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня», ліквідації заборгованості з оплати праці, оптимізації та скорочення видатків, забезпечення доходів від надання платних послуг. Разом з тим, відповідно до п. 1.2. Статуту затвердженого рішенням Старосамбірської міської ради Львівської області від 25.05.2021 року за № 494, саме Старосамбірська міська рада Львівської області із 26.01.2021 року є Засновником КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня». У свою чергу, до 26.01.2021 року Засновником КНП СРР «Старосамбірська ЦРЛ» була Старосамбірська районна рада Львівської області. Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №524 «Питання оплати праці працівників установи, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та п.3.3 контракту та є обов`язковими для виплати у разі надання відпустки.

Представник відповідача Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області Сич Т.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила, що укладаючи контракт із Старосамбірською районною радою позивач ОСОБА_1 погодився з його умовами, у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання. Так, відповідно до п. 3.3 контракту, керівникувиплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки, але відповідно до п.3.4 контракту, преміювання керівника, встановлення йому надбавок і доплат до посадового окладу, надання матеріальної допомога здійснюється у разі відсутності заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства за спожиті комунальні послуги та з платежів до державного і місцевих бюджетів у межах затвердженого фонду оплати праці. В даному пункті не визначено конкретноговиду матеріальної допомоги чи це для оздоровлення, чи для вирішення матеріально побутових проблем чи інше. Таким чином, вважає, що в даному пункті мається на увазі абсолютно всі види матеріальних допомог, в тому числі і для оздоровлення, яка гарантується постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №524 «Питання оплати праці працівників установи, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Не дивлячись на гарантію виплати матеріальної допомоги на оздоровлення чинним законодавством, умови контракту забороняють надавати таку виплату керівнику за наявності заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства. Додала, що на момент надання позивачеві матеріальної допомоги на оздоровлення в 2021 та 2020 роках, при наявності заборгованості по заробітній платі працівникам, вважають, що такі дії позивача є порушенням умов контракту. А враховуючи те, що це відбувалось протягом двох разів, стверджує, що дані дії мають систематичний характер.Крім того, зазначає, що позивач ОСОБА_1 повинен був не обмежуватись лише письмовими листами з проханнями про допомогу, а повинен був звернутись з позовом або заявою в позасудовому порядку з вимогою до НСЗУ і Міністерства охорони здоров`я вирішити проблему. Від НСЗУ потрібно вимагати своєчасного і повного переказу грошових коштів. Від Міністерства охорони здоров`я - контролю за НСЗУ. Особливу увагу при вирішенні даного питання слід було приділити проблемі невиплати працівникам надбавки за роботу в населеному пункті, який має статус гірського населеного пункту. Проте позивач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на захист прав працівників в судовому порядку, що свідчить про невжиття всіх можливих заходів щодо своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам. Також відзначила і те, що самі працівники комунального підприємства не задоволені роботою керівника. На конференції трудового колективу Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» 05.08.2021 року, на якій були присутні 60 працівників з різних структурних підрозділів підприємства, було також заслухано звіт генерального директора і визнано його роботу незадовільною.Окрім того, зазначила, що щодо колективного договору вийшла трохи помилка, колективний договір Старосамбірській міській раді не надавали, посилалися на те, що такий є відсутній. Пізніше з`ясувалося, що такий все таки існує і що нема підстав звертатися про його продовження, тому таку підставу звільнення можна не брати до уваги.

Представник третьої особи Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» Чубик Т.В. в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносин, оцінивши докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 КЗпП Українивизначено гарантії забезпечення права громадян на працю.

Так, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1статті 5-1 КЗпП України).

Частиною другоюстатті 2 КЗпП Українипередбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно достатті 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41), або на вимогу профспілкового, чи іншого органу, уповноваженого на представництво трудовим колективом (стаття 45).

При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються Законодавством про працю. Судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Відповідно дост. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У пунктах 13, 18 своєїПостанови № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»Пленум Верховного Суду України розяснив, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. При розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно зясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до частини 3статті 21 КЗпП Україниконтракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до ч. 2ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 10 «Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №170 від 19.03.1994 року, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Відповідно до п. 5, 7 «Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 642 від 16.10.2014 року, у контракті передбачаються строк його дії, права, обов`язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), вимоги до збереження керівником закладу державного або комунального майна, підвищення ним кваліфікації або проходження перепідготовки протягом строку дії контракту (але не рідше одного разу на п`ять років), умови матеріального забезпечення і організації праці, умови розірвання контракту. Контракт може бути розірваний на підставах, установлених законом або контрактом. При цьому звільнення з посади керівника закладу проводиться з урахуванням передбачених законодавством гарантій.

Відповідно до ст.1,4,5 Закону України «Про оплату праці», розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що рішенням XXX сесії (ІІ пленарне засідання) Старосамбірської районної ради Львівської області VII скликання від 25.06.2019 року за №542 «Про призначення генерального директора та медичного директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» погоджено кандидатуру переможця конкурсу на посаду генерального директора комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 та погоджено кандидатуру переможця конкурсу на посаду медичного директора комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 , доручено голові Старосамбірської районної ради укласти контракт з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 строком на п`ять років з 01.07.2019 року згідно чинного законодавства (а.с.16, т.1).

01.07.2019 року між Старосамбірською районною радою в особі голови районної ради Терлецької Т.І. з однієї сторони та генеральним директором КНП Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» Медвідь І.О. з другої сторони, було підписано контракт. За п.1.2. контракту, за цим контрактом Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію державного, комунального закладу охорони здоров`я здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, у тому числі забезпечувати ефективну діяльність підприємства, раціональне використання і збереження закріпленого за підприємством майна, раціональний добір кадрів, створювати умови для забезпечення належного рівня медичного обслуговування населення, а Засновник зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.Підпунктами 2.4.1. та п. 2.4. контрактупередбачено, що лише засновник має право вимагати від керівника подання дострокового звіту про його діяльність з управління Підприємством, розпорядження закріпленим за Підприємством майном та виконання цього контракту. Підпунктами 2.5.3. п. 2.5. засновник зобов`язується забезпечувати підприємство матеріально - технічними та фінансовими ресурсами для його функціонування. Згідно п. 6.5. Контракту, цей контракт діє протягом 5 років з 01.07.2019 року до 30.06.2024 року і набирає чинності з дня підписання Сторонами (а.с.19-24, т.1).

Рішенням 4 ї позачергової сесії восьмого скликання Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області «Про зміну засновника, назви та затвердження Статуту комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»від №82 від 26.01.2021 року вирішено змінити засновника Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» шляхом виключення зі складу засновників Старосамбірської районної ради (код ЄДРПОУ: 22421593) та включення Старосамбірської міської ради (код ЄДРПОУ: 04055995) до складу засновників; змінити найменування КНП СМР «Старосамбірська РЛ» на: повна назва - комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»; затвердити Статут комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»; генеральному директору комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» забезпечити подання необхідних документів для державної зміни засновника та назви» (а.с.40, т.1).

Пунктом 4 протоколу №1 постійної комісії з питань охорони здоров`я та материнства Старосамбірської міської ради від 26.03.2021 року було погоджено проект Програми підтримки та розвитку КНП СМР «Старосамбірська РЛ» у 2021 році, який було презентовано позивачем ОСОБА_1 та рекомендовано його прийняття на черговій сесії (а.с.76-77, т.1).

Протоколом засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Старосамбірської ЦРЛ» профспілки Охорони здоров`я України від 13.05.2021 року, було вирішено звернутися до медичної комісії та голови Старосамбірської міської ради з проханням при розгляді «статуту КНП СМР «Старосамбірська РЛ» запросити членів робочої групи підприємства і врахувати їхні зауваження, зміни та доповнення, винести на розгляд сесії доопрацьований статут в новій редакції для його прийняття; оголосити конкурс та провести вибори Генерального директора підприємства згідно чинного законодавства, а також визнано роботу адміністрації Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» в особі Генерального директора, медичного директора, заступника Генерального директора з економічних питань, незадовільною та звернутися до медичної комісії міської ради та голови Старосамбірської міської ради заслухати звіт про роботу адміністрації КНП СМР «Старосамбірська РЛ» та дати оцінку діяльності керівників на найближчій сесії Старосамбірської міської ради та взяти до уваги оцінку їх діяності профспілковим комітетом (а.с.78, т.1).

Рішенням 8-ї сесії восьмого скликання Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області №580 від 25.05.2021 року вирішено звіт генерального директора КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведя за 2020 рік взяти до уваги; роботу генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведя за 2020 рік визнати незадовільною; міському голові І.Трухиму створити робочу групу для напрацювання напрямків оздоровлення фінансового стану КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня», ліквідації заборгованості з оплати праці, оптимізації та скорочення видатків, забезпечення доходів від надання платних послуг (а.с.83, т.1).

Розпорядженням Старосамбірської районної ради Львівської області «Про призначення генеральним директором комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» Медведя Івана Осиповича» № 15/03-21 від 27.06.2019 року призначено ОСОБА_1 генеральним директором комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська районна лікарня» з 01.07.2019 року та укладено контракт з ОСОБА_1 терміном на 5 років (а.с.17, т.1).

Згідно витягу з наказу Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» № 17-К від 01.07.2019 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків генерального директора комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» з 01.07.2019 року згідно контракту на 5 років (а.с.18).

26.01.2021 року між Старосамбірською міською радою Самбірського району Львівської області в особі міського голови Трухима І.С., який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та громадянином ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено додатковий договір до контракту з генеральним директором комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» від 01.07.2019 року (а.с.41-42, т.1).

З статуту Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» (розд. 1, п. 1.1-1.7) відомо, що Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, надає послуги первинної, вторинної/спеціалізованої медичної допомоги населенню, згідно з укладеними договорами на медичне обслуговування, вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» перейменовано з Комунального некомерційне підприємство Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» згідно рішення сесії Старосамбірської міської ради № 82 від 26.01.2021 року, оскільки одночасно з прийняттям права власності на майно закладу охорони здоров`я, до об`єднаної територіальної громади перейшли права Засновника.Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» створене рішенням Старосамбірської районної ради від 19.02.2019 року №478 «Про реорганізацію Комунального закладу Старосамбірської районної ради -Старосамбірська центральна районна лікарня» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом реорганізації (перетворення) Комунального закладу Старосамбірської районної ради «Старосамбірськацентральна районна лікарня» у комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня». Засновник одночасно є органом управління, власником майна комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня».Підприємство є правонаступником усього майна, усіх майнових та немайнових прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня». Підприємство засноване на базі майна, що є у спільній власності Старосамбірської міської ради. Суб`єктами управління підприємства є: Старосамбірська міська рада (Засновник) та генеральний директор підприємства. Підприємство є підпорядкованим підзвітним та підконтрольним Засновнику. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів у сфері охорони здоров`я, без мети одержання прибутку, а також приймає участь у виконанні державних та місцевих програм у сфері охорони здоров`я в установленому порядку. Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) Підприємства або їх частини серед засновників (учасників), працівників комунального некомерційного підприємства (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Не вважається розподілом доходів Підприємства, в розумінні п. 1.6 Статуту, використання Підприємством власних доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених Статутом(а.с.62-75, т.1).

Рішенням 10-ї сесії восьмого скликання Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області «Про розірвання контракту з генеральним директором КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведем» №667 від 05.08.2021 року вирішено розірвати достроково контракт, укладений 01.07.2019 року між Старосамбірською районною радою в особі голови районної ради ОСОБА_2 та генеральним директором комунального некомерційного підприємства «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведем, відповідно до законодавства; доручено міському голові І.Трухиму видати розпорядження про звільнення ОСОБА_4 ; контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань охорони здоров`я та материнства (голова комісії депутат М.Юрчак) (а.с.85).

Розпорядженням Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » від 18.08.2021 року відповідно до пунктів 10, 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі рішень Старосамбірської міської ради: «Про звіт генерального директора КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» за 2020 рік» №580 від 25.05.2021 року, «Про розірвання контракту з генеральним директором КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня І.Медведем» №667 від 05.08.2021 року протоколу засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Старосамбірської ЦРЛ профспілки працівників Охорони здоров`я України» від 13.05.2021 року, протоколу конференції трудового колективу Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» від 05.08.2021 року, керуючись підпунктом 2.4.2 пункту 2.4 контракту від 01.07.2019 року, пунктом 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України: звільнено з 20.08.2021 року ОСОБА_1 з посади генерального директора комунальногонекемерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірськарайонна лікарня» відповідно до пункту 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України - з підстав, передбачених контрактом абзац 1 підпункту 3 пункту 5.2. контракту - за системне невиконання Керівником без поважних причин умов та обов`язків, покладених на нього цим контрактом та Статутом Підприємства, а саме: 1.1. за порушення пункту 3.4 - надання матеріальної допомоги генеральному директорові за наявності заборгованості із заробітної плати працівникам Підприємства; 1.2. за невиконання підпункту 2.2.7 - невжиття заходів щодо своєчасної в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам; 1.3. за невиконання підпункту 2.2.14 не проведення колективних переговорів, укладення колективного договору в порядку визначеному Законом України «Про колективні договори і угоди». Головному бухгалтеру КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» Гриб С.В. здійснити повний розрахунок з ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України. Начальнику відділу кадрів Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» Мульо І.С. видати ОСОБА_1 його трудову книжку в установленому законом порядку. Обов`язки генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» тимчасово покласти на ОСОБА_5 - завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» з 25.08.2021 року (а.с.152-153, т.1).

З довідок про доходи, виданих Комунальним некомерційним підприємством Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» №221 від 02.06.2021 року, №28 від 21.01.2022 року та №27 від 21.01.2022 року відомо, що загальна сума доходу ОСОБА_1 , генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» ЦРЛ АГП, за період з 01.12.2020 року по 31.05.2021 року за вийнятком аліментів, становить 240079,07 гривень (а.с.187, том 1), за період з 01.01.2021 року по 20.08.2021 року за вийнятком аліментів становить 321477,59 гривень (а.с.19, том 2), за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за вийнятком аліментів становить 426165,92 гривень (а.с.18, том 2).

З інформації адміністрації Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» №17 від 11.01.2022 року відомо, що кредиторська заборгованость по заробітній платі, а саме: 20.08.2021 року - 7 384 078,48 гривень, 26.10.2021 року - 6 353 167,58 гривень, 01.01.2022 року-2 713 176,85 гривень.Основною причиною виникнення заборгованості по заробітній платі є не включення в тариф медичних послуг за програмою медичних гарантій коригувального коефіцієнту 1,25% за роботу у гірській місцевості у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2021 року за №133 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у IIIV кварталах 2021 року». Розрахункова сума доплати за роботу у гірській місцевості по підприємству у 2021 році складає 12130,00 гривень.Адміністрація лікарні з цього приводу неодноразово зверталися у різні інстанції, однак без позитивного результату. З Національної Служби Здоров`я України отримали лист про те, що НСЗУ не має обґрунтованих підстав для включення до програми медичних гарантій на 2022 рік коригувального коефіцієнту 1,25 до тарифів на медичні послуги, що надаються закладами охорони здоров`я, які розташовані в гірській місцевості на вторинному рівні медичної допомоги (а.с.2, т.2).

Щодо рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 25.05.2021 року №580 «Про звіт генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради» Старосамбірська районна лікарня» за 2020 рік».

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і гарантується місцеве самоврядування, що є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (статті 1, 7, частина перша статті 140 Конституції України).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 року гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Суд вважає, що міська рада виходячи зі своїх повноважень має право оцінити діяльність позивача на посаді Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», та за результатом такої оцінки може прийняти відповідне рішення. Це питання стосується внутрішньо організаційних питань, які відносяться до виключної компетенції міської ради.

Таким чином, спірне рішення відповідача повинні бути перевірені судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.

Така правова позиція сформована у постанові Верховного Суду України від 22.04.2020 року у справі № 360/2169/19 і Суд не бачить правових підстав відступати від цієї позиції.

В даному випадку порушень процедури та легітимність прийняття рішення не встановлено, оскільки приймаючи таке рішення рада діяла у спосіб та в порядку визначеному законом та статутом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня».

Відтак, суд не вправі переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів міської ради, які проголосували «за», тому вимоги позивача ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 25.05.2021 року за №580 «Про звіт генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» за 2020 рік» задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача про визнання незаконними та скасування рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 05.08.2021 року №667 «Про розірвання контракту з генеральним директором Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведем» та розпорядження Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за №189/04-01 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 ».

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною собою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачуватипрацівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 23 КЗпП України, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

У пункті 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних начальних закладів.

Відповідно до п. 20 ч. 4 ст. 42 вище вказаного Закону, сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради» «Старосамбірська районна лікарня», слід перевіряти на предмет дотримання критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України), які встановлюють межу дискреційних повноважень під час прийняття суб`єктами владних повноважень рішень чи вчинення дій або бездіяльності.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 ст.36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Згідно пп. 2.4.2 п. 2.4 контракту від 01.07.2019 року, засновник має право звільняти керівника з посади у разі закінчення строку дії цього контракту, достроково за вимогою керівника, а також у випадку порушення керівником вимог законодавства та умов цього контракту.

Пунктом 5.2 контракту передбачено, що дія цього контракту припиняється: 1) із закінченням строку, на який його укладено; 2) за згодою сторін; 3) до закінчення терміну дії контракту за ініціативи голови районної ради у разі - системного невиконання Керівником Генеральним директором Комунального некомерційного підприємства «Старосамбірська центральна районна лікарня» без поважних причин умов та обов`язків, покладених на нього цим контрактом та Статутом Підприємства.

Що стосується підстави передбаченої в п. 1.1 Розпорядження Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за №189/04-01 - за порушення пункту 3.4. - надання матеріальної допомоги генеральному директорові за наявності заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.3 контракту, керівнику виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

У свою чергу, п.3.4 контракту передбачено, що преміювання керівника, встановлення йому надбавок і доплат до посадового окладу, надання матеріальної допомоги здійснюється у разі відсутності заборгованості із заробітної плати працівникам Підприємства, за спожиті комунальні послуги та з платежів до державного і місцевих бюджетів у межах затвердженого фонду оплати праці.

Тобто, із вищенаведеного вбачається, що п. 3.3 є відмінним від п. 3.4, а також різним за своїм змістом і суттю, а також порядком призначення та виплати.

Виплату медпрацівникам матеріальної допомоги на оздоровлення, яка передбачена п. 3.3 контракту під час надання щорічної відпустки в розмірі посадового окладу (ставки зарплати) регламентує постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2021 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Відповідно до абз.3 ч.2 зазначеної постанови, з 01.01.2012 року медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

Слід зазначити, що із 01.01.2012 року така виплата є гарантована державою та надається один раз на рік до будь-якої частини щорічної відпустки.

Законодавство не містить вимог щодо її виплати лише до основної частини відпустки, яка повинна становити не менш ніж 14 календарних днів.

Матеріальна допомога на оздоровлення виплачуються тим медичним працівникам, посади яких зазначені в «Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 Охорона здоров`я», затвердженого наказом МОЗ України 29.03.2002 року № 117, в розділах «Керівники», «Професіонали» і «Фахівці».

Немедичному персоналу закладів охорони здоров`я, тобто працівникам, які обіймають посади, що не вимагають наявності медичної освіти, допомога на оздоровлення не є гарантованою виплатою. Вона виплачується в порядку, передбаченому п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 року №308/519, за яким керівники таких закладів мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більш ніж один посадовий оклад на рік.

Надаватися така допомога може за рішенням керівника лише тоді, якщо кошти були закладені до фонду оплати праці під час формування кошторису на відповідний бюджетний рік.

У свою чергу, судом встановлено що ОСОБА_1 протягом 2019 - 2021 року не оплачувались: премії, надбавки та матеріальна допомога, за винятком одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час відпустки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року за№ 524, листа профспілки охорони здоров`я України від 23.03.2012 року за № 10.01.67/773, № 03-93 та Наказу № 308/519 від 05.10.2005 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення».

Відтак, посилання представника відповідача на порушення п. 3.4 контракту з боку позивача ОСОБА_1 єбезпідставне та необгрунтоване.

Що стосується підстави передбаченої в п. 1.2. Розпорядження від 18.08.2021 року за №189/04-01 - за невиконання підпункту 2.2.7. - невжиття заходів до своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам, то судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на протязі усього 2020 року та до серпня 2021 року вживав усі максимально можливі заходи щодо покращення фінансового стану Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» та погашення заборгованості по заробітній платі, а також щодо вжиття заходів щодо своєчасної виплати заробітної плати.

Крім цього, враховуючи відповідь Львівської обласної державної адміністрації щодо виділення з обласного бюджету коштів на погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам Старосамбірської районної лікарні від 19.07.2021 року за вх. № 861 питання організації матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров`я, які належать територіальним громадам, віднесені до повноважень відповідних рад. Такі видатки повинні здійснюватися насемперед за рахунок коштів місцевих бюджетів, джерела яких визначено Бюджетним кодексом України та інших джерел, не заборонених законодавством (а.с.148-151). Тобто додаткові видатки з питань організації матеріально - технічного та фінансового забезпечення Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» мали б здійснюватися за рахунок Старосамбірської міської ради на адресу якої позивач неодноразово звертався, що підтверджується зверненнямивід 13.02.2020 року на адресу голови Старосамбірської районної ради, голови Старосамбірської районної державної адміністрації, начальника фінуправління Старосамбірської районної державної адміністрації; від 09.04.2020 року за № 445 на адресу голови Старосамбірської районної ради, голови Старосамбірської районної державної адміністрації; від 09.04.2020 року за № 446 на адресу прем`єр - міністра України;від 09.04.2020 року за № 447 на адресу Міністра охорони здоров`я України;від 09.04.2020 року за № 448 на адресу голови Львівської обласної державної адміністрації;від 04.05.2020 року за № 807 на адресу Міністра охорони здоров`я України;від 19.05.2020 року за № 847 на адресу т.в.о. голови Національної служби здоров`яУкраїни;від 19.05.2020 року за № 848 на адресу Міністра охорони здоров`я України; від 23.06.2020 року за № 955 на адресу Міністра охорони здоров`я України; від 18.08.2020 року за № 1120 на адресу голови Старосамбірської районної ради та голови Старосамбірської районної державної адміністрації;від 08.09.2020 року за № 1181 на адресу голови Львівської обласної ради, голови Львівської обласної державної адміністрації, директора Департаменту охорони здоров`я ЛОДА;від 15.09.2020 року за № 1208 на адресу директора Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації;від 16.09.2020 року за № 1212 на адресу Прем`єр міністра України та Міністра охорони здоров`я України; від 16.09.2020 року за № 1213 на адресу директора Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ;від 16.09.2020 року за № 1214 на адресу голови Львівської обласної державної адміністрації; від 16.09.2020 року за № 1218 на адресу г.в.о. голови НСЗУ;від 22.09.2020 року за № 1225 на адресу Прем`єр міністра України, голови Верховної ради України, Міністра охорони здоров`я України; від 09.11.2020 року за № 1385 на адресу народного депутата України ОСОБА_6 ;від 16.11.2020 року за № 1404 на адресу директора департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, голови Старосамбірської РР, голови Старосамбірської районної державної адміністрації; від 17.11.2020 року за № 1408 на адресу народного депутата України ОСОБА_6 ;від 25.11.2020 року за № 1424 на адресу голови Старосамбірської районної державної адміністрації;від 29.12.2020 року за № 1592 на адресу Старосамбірської районної державної адміністрації;від 10.02.2021 року за № 132 на адресу Самбірської районної ради;від 02.04.2021 року за № 340 на адресу голови Старосамбірської міської радиІ.Трухим;від 09.04.2021 року за № 364 на адресу голови Старосамбірської міської ради І.Трухим;від 14.04.2021 року за № 377 на адресу голови Львівської обласної ради, голови комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, голови комісії з питань охорони здоров`я та материнства, голови Самбірської районної ради; від 14.04.2021 року за № 378 на адресу голови Львівської обласної державної адміністрації, директора Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, директора Департаменту фінансів ЛОДА, голови Самбірської районної державної адміністрації;від 15.04.2021 року за № 392 на адресу Прем`єр міністра України;від 14.07.2021 року за № 662 на адресу голови Старосамбірської міської радиІ.Трухим;від 14.07.2021 року за № 664 на адресу голови Львівської обласної державної адміністрації, голови Львівської обласної ради;від 14.07.2021 року за № 663 на адресу голови Самбірської РДА, голови Самбірської районної ради (а.с.128-147).

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання організації матеріально - технічного та фінансового забезпечення закладів охорони здоров`я, належать територіальним громадам, віднесено до повноважень відповідних рад.

Тобто, такі видатки повинні здійснюватися насамперед за рахунок коштів місцевих бюджетів, джерела яких визначено Бюджетним кодексом України, та інших джерел, не заборонених законодавством».

Також, відповідно до пп. 2.5.3 п. 2.5 контракту від 01.07.2019 року, засновник зобов`язується забезпечувати підприємство матеріально -технічними та фінансовими ресурсами для його функціонування.

17.06.2020 року Старосамбірським міським головою було відзначено грамотою генерального директора КНП СРР «Старосамбірська ЦРЛ» за багаторічну та сумлінну працю і високий професіоналізм та особистий внесок у сферу охорони здоров`я (а.с.88).

З листа від 22.05.2021 року за № 10/11 генеральної дирекцієї Всеукраїнського науково-дослідного центру ефективного управління та Науково-експертної ради Міжнародної програми «Лідери XXI століття», відомо, що позивача ОСОБА_1 , як керівника Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська центральна районна лікарня», а саме підприємства, яке увійшло в когорту кращих підприємств України запрошено для відзначення національним дипломом «Краще підприємство України - в галузі медицини» та ордером «Лідер України» (а.с.89).

Відтак, посилання представника відповідача на порушення пп. 2.2.7 Контракту з боку позивача ОСОБА_1 є безпідставне та необгрунтоване, а також таке, що не підтверджено жодними письмовими доказами, а побудоване виключно та лише на припущенні.

Що стосується підстави, передбаченої в п. 1.3. Розпорядження Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за №189/04-01 - за невиконання підпункту 2.2.14. - не проведення колективних переговорів, укладення колективного договору в порядку визначеному Законом України «Про колективні договори і угоди», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

19.07.2019 року зборами трудового колективу Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» було схвалено колективний договір між Комунальним некомерційним підприємством Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» та трудовим колективом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» на 2019 - 2022 роки, який зареєстровано за № 20/2019 від 08.08.2019 року та підписано сторонами (далі - Колективний договір).

Відповідно до 1.3.1 колективного договору, колективний договір набуває чинності з менту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до липня 2022 року.

Згідно п. 1.3.3 колективного договору, у разі реорганізації Закладу, Колективний договір діє до моменту укладення нового колективного договору і є обов`язковим до виконання правонаступником до моменту укладення нового Колективного договору. Змінакерівництва, складу, структури, найменування Сторін не тягне за собою зупинення дії або втрату чинності цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Статуту Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» в редакції від 25.05.2021 року, Підприємство є правонаступником усього майна, усіх майнових та немайнових прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня».

Пунктом 1.3.9 Колективного договору передбачено, що Сторони розпочинають переговори з укладання нового Колективного договору на термін не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення дії попереднього. У випадку несвоєчасного укладання нового Колективного договору, термін дії попереднього продовжується.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 10 Закону України «Про колективні договори і угоди», укладенню колективного договору, угоди передують колективні переговори.

Будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів.

Відтак, виходячи із змісту вимог ст. 10 Закону України «Про колективні договори і угоди», а також п. 1.3.9 Колективного договору, обов`язок щодо початку процедури колективних переговорів, станом на дату звільнення, у ОСОБА_1 не виник. Колективний договір, який 19.07.2019 року схвалено зборами трудового колективу Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районна ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» та підписаний між Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» та трудовим колективом Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» на 2019-2022 роки, який зареєстровано за№ 20/2019 від 08.08.2019 року є чинним, ніким не скасованим, в судовому порядку не розірваний та не визнаний недійсним.

Більше того, відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про колективні договори і угоди», укладення нового та внесенні змін у діючий Колективний договір допускається лише згодою обидвох сторін такого договору, який оформлено протоколом.

Саме тому, посилання відповідача на порушення пп. 2.2.14 контракту з боку позивача є безпідставне та необгрунтоване.

Окрім того, суд бере до уваги те, що мотивами прийняття рішення №667 від 05.08.2021 року Старосамбірською міською радою Львівської області було, серед інших, порушення умов контракту медичним директором Комунального некомерцйного підприємства «Старосамбірська районна лікарня». В той же час позивач ОСОБА_1 обіймав посаду генерального директора вказаної юридичної особи. Відтак, покликання на порушення умов контракту медичним директором не може слугувати законною підставою для розірвання контракту з генеральним директором, адже така відповідальність нічим не передбачена.

Також, приймаючи розпорядження Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області №189/04-01 від 18.08.2021 року «Про звільнення з посади ОСОБА_1 », міський голова посилався на системне невиконання керівником без поважних причин умов та обов`язків, покладених на нього цим контрактом (про який саме контракт йде мова достеменно не зрозуміло) та статутом підприємства.

Систематичність невиконання своїх обов`язків, зазвичай, є першим пунктом, що досліджується судами під час розгляду аналізованих справ. Насправді єдиного визначення цьому поняттю суди не надають, проте всі вони так чи інакше є схожими. Найбільш широке визначення було надано у справі №2761/27059/18: систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Однак у наведеному трактуванні воно не розкривається в повній мірі, оскільки необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше (справа №215/2049/16-ц).

Іншими словами, за умов відсутності випадків попереднього притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, вони (дисциплінарні проступки) не можуть вплинути на наявність порушення при звільненні останнього, що є безспірною підставою для визнання такого звільнення незаконним (справа №357/11936/18).

На підставізазначеного,суд дослідившидокази безпосередньота оцінившиїх засвоїм внутрішнімпереконанням вїх сукупностівважає,що Старосамбірськаміська радаСамбірського районуЛьвівської областіпротиправно прийняларішення від05.08.2021року за№667«Про розірванняконтракту згенеральним директоромКомунального некомерційногопідприємства Старосамбірськоїміської ради«Старосамбірська районналікарня» І.Медведем»зап.8 ч. 1ст. 36 КЗпП України, та розпорядження за № 189/04-01 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 05.08.2021 року за № 667 «Про розірвання контракту з генеральним директором Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведем» та про визнання незаконним та скасування розпорядження від 18.08.2021 року за № 189/04-01 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » підлягають задоволенню.

Щодо позовнихвимог ОСОБА_1 щодо стягненняз Старосамбірськоїміської радиСамбірського районуЛьвівської областіна користь ОСОБА_1 середнього заробіткуза часвимушеного прогулу,розрахунок якогопровести станомна датупостановлений рішеннясуду,та судвважає занеобхідне звернутиувагу нате,що згіднодовідок,виданих Комунальним некомерційним підприємством Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» №221 від 02.06.2021 року, №28 від 21.01.2022 року та №27 від 21.01.2022 року, позивач ОСОБА_1 працював генеральним директором в Комунальному некомерційному підприємстві Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» ЦРЛ АГП, де і нараховувалася йому заробітна плата. Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської областіжодних виплат не здійснювала. Позивач не довів жодними належними та допустимими доказами, що саме Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області повинна нести обов`язок по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Адже жодної посади, як вбачається з досліджених судом доказів в Старосамбірській міській раді Самбірського району Львівської області Медвідь І.О. не обіймав та заробітної плати від Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області не отримував.

Тобто в даному випадку особою, яка повинна здійснити виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є саме Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», оскільки саме цей заклад відповідає за нарахування та виплату заробітної плати, а не власник закладу Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області.

Слід зазначити, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позовує обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Така позиція суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду України, викладеному у постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд України у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду України у постанові від 07.10.2020 року у справі № 705/3876/18.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц.

Пленум Верховного Суду України у п. 8постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномустаттею 33 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістомст. 51 ЦПК Україниналежними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 15.05.2019 року справа № 727/1561/16-ц.

Позивач ОСОБА_1 мав звернутися з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня». Суд не має можливості в силу принципу диспозитивності цивільного судочинства вирішити це питання при відсутності відповідного звернення позивача до вказаної особи.

А відтак, Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської областіне є належним відповідачем. Тобто в даному випадку особою, яка повинна здійснити виплату щодо заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 є саме Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», оскільки саме цей заклад відповідає за нарахування та виплату заробітної плати, а не власник закладу Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити, що зазначена відмова у задоволенні вказаної позовної вимоги не позбавляє позивача ОСОБА_1 звернутися з відповідним позовом до Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня».

На підставі викладених норм права, враховуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами підлягає вирішенню у відповідності із ч.6ст.141 ЦПК України.

Одночасно, у відповідності до п. 2, 4 ч.1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст.8, 19, 43, 129,140,143 Конституції України, ст.ст.2, 3 5-1, 21, 36, 139 КЗпП України, ст.ст. 2, 15, 16, 20 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 90, 95,133, 137, 141, 258, 259 ч. 6, 263-265, 273, 274-278, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 05.08.2021 року за № 667 «Про розірвання контракту з генеральним директором КНП СМР «Старосамбірська районна лікарня» І.Медведем».

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області від 18.08.2021 року за № 189/04-01 «Про звільнення з посади ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня».

Стягнути із Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області, юридична адреса: м.Старий Самбір, вул.Лева Галицького, будинок №35, Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 04055995 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення 15.04.2022 року.

Суддя Пошивак Ю.П.