Рішення

від 16.06.2021 по справі 753/13277/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13277/20

провадження № 2/753/807/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кримчук Я. Р., розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником підприємству,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Чумацький шлях" (далі також - ТОВ "ТЕП "Чумацький шлях", позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6 000 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 21.06.2020 ОСОБА_1 прийнято на роботу в ТОВ "ТЕП "Чумацький шлях" на посаду водія-експедитора та з ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Цієї ж дати відповідача направлено у рейсове відрядження до м. Васильків для завантаження та подальшої доставки вантажу до м. Вознесенська. В подальшому відповідач, завантажившись у м. Вознесенську іншим вантажем, 24.06.2020 привіз його до м. Києва. У цей період часу ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Magnum, д.н.з. НОМЕР_1 , інших осіб до керування автомобілем підприємство не допускало. Під час приймання автомобіля механіком було виявлено розбите лобове скло в автомобілі, про що складено службову записку та акт про завдання матеріальної шкоди. Відповідач відмовився від підпису цього акту та надання письмових пояснень щодо обставин та причин виникнення пошкоджень ввіреного йому автомобіля та того ж дня подав заяву про звільнення за власним бажанням і залишив територію підприємства. Наказом від 24.06.2020 р. № 77 відповідач був звільнений із займаної посади. Внаслідок винних дій відповідача позивачу було завдано майнову шкоду в розмірі 6 000 грн., що є вартістю заміни в автомобілі лобового скла, пошкодженого з вини відповідача.

Ухвалою від 25.09.2020 суд відкрив провадження за цим позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись судові повістки, ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відмітками "вибув" та "за терміном зберігання".

Отже ураховуючи, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання останнім відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідностіз нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

21.06.2020 ОСОБА_1 прийнято на роботу в ТОВ "ТЕП "Чумацький шлях" на посаду водія-експедитора відділу автотранспорту (а. с. 12).

Цієї ж дати відповідача ознайомлено з посадовою інструкцією водія-експедитора та з ним укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а. с. 13-15).

Відповідно до пункту 1 цього договору працівник, що займає посаду водія-експедитора, виконує роботу, безпосередньо пов`язану зі збереженням, перевезенням та застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей та приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей, і у зв`язку з викладеним зобов`язується, зокрема, дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків.

У випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей визначення розміру збитків, завданих підприємству, та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства (пункт 3 договору).

Згідно з умовами, визначеними пунктом 4 договору, працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збитки завдані не з його вини.

21.06.2020 позивач передав відповідачу для експлуатації та зберігання вантажний автомобіль з причепом Renault Magnum 440/Krone ZZF-18, д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , для здійснення рейсового відрядження по маршруту Київ-Васильків-Вознесенськ-Київ, що підтверджується актом прийому-передачі транспортного засобу від 21.06.2020 № 05/20, вих.56/60, з додатком - фото переданого транспортного засобу, та товарно-транспортними накладними від 21.06.2020 № 9 та від 23.06.2020 № Р527 (а.с. 16, 17, 33, 34).

24.06.2020 відповідач на ввіреному йому транспортному засобі прибув до м. Києва та під час приймання транспортного засобу було виявлено пошкодження лобового скла, про що механіком було складено службову записку (а. с. 23).

В подальшому комісією позивача було складено акт про виявлення матеріальної шкоди, завданої майну підприємства, яким зафіксовано наявність двох механічних пошкоджень лобового скла з боку водія зсередини кабіни, від яких пішли тріщини вгору та вниз, від підпису якого відповідач відмовився (а. с. 24, 25, 26, 27).

24.06.2020 відповідач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням та наказом відповідача від цієї ж дати № 77 трудовий договір з ним було припинено (а. с. 18, 19).

Вартість заміни лобового скла автомобіля Renault Magnum 440/Krone ZZF-18, д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , склала 6 000 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000120 від 24.06.2020 та платіжним дорученням № 0410001 від 01.07.2020 (а.с. 35, 36).

За фактом спричинення підприємству матеріальної шкоди керівник позивача видав наказ від 24.06.2020 № 24/06 про призначення службового розслідування (а.с. 28).

Відповідач відмовився від надання письмових пояснень щодо обставин та причин виникнення пошкоджень лобового скла ввіреного йому автомобіля, що зафіксовано актом про відмову від надання пояснень (а.с. 29).

За результатами службового розслідування було складено акт, затверджений керівником позивача 01.07.2020, відповідно до якого відповідач є винною особою у спричиненні підприємству майнової шкоди, розмір якої становить 6 000 грн. (а.с. 30-32).

Відповідно до положень статті 130 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків грошові виплати.

З урахуванням викладеного до категорії прямої дійсної шкоди належать: пошкодження матеріальних цінностей (сума прямої дійсної шкоди при цьому дорівнює сумі, на яку знизилася вартість матеріальних цінностей, або сумі витрат на відновлення відповідних об`єктів), зіпсуття матеріальних цінностей - це втрата матеріальними цінностями їх споживчих якостей. В даному випадку прямою дійсною шкодою є пошкодження лобового скла автомобіля Renault Magnum, д.н.з. НОМЕР_1 , яке підлягало заміні.

Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов`язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.

Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність. В даному випадку протиправною поведінкою є дія водія експедитора ОСОБА_1 наслідком якої стало механічне пошкодження лобового скла автомобіля.

Обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина.

Трудове законодавство не містить визначення вини. Тому слід використовувати визначення вини викладене в статтях 23-25 Кримінального кодексу України з урахуванням особливостей трудових правовідносин.

Вина працівника - це його психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Отже, працівник визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно або з необережності (за винятком випадків, коли шкоду нанесено джерелом підвищеної небезпеки).

Матеріальна відповідальність за трудовим законодавством настає незалежно від форми вини працівника: умислу чи необережності.

З огляду на характер пошкоджень лобового скла ввіреного відповідачу транспортного засобу та ураховуючи, що відповідач відмовився від надання пояснень щодо обставин спричинення цих пошкоджень, його вину у заподіянні позивачу матеріального збитку суд вважає доведеною.

Причинний зв`язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і майновою шкодою, яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім).

Прямий зв`язок - це такий, за якого майнова шкода безпосередньо, з неминучістю випливає з дій чи бездіяльності працівника. У будь-якому разі працівник повинен нести матеріальну відповідальність лише за ту частину шкоди, яка безпосередньо випливає з його дій чи бездіяльності, адже згідно зі змістом частини другої статті 130 КЗпП України матеріальна відповідальність працівника за трудовим правовідношенням має особистий характер. Це пов`язано з тим, що виконувати доручену йому роботу працівник повинен особисто (стаття 30 КЗпП України).

Наданими позивачем доказами підтверджується, що транспортний засіб був переданий підприємством водію-експедитору ОСОБА_1 у справному стані, без пошкоджень лобового скла, а повернутий підприємству з пошкодженим лобовим склом, при цьому в означений період з 21.06.2020 по 24.06.2020 право керування транспортним засобом іншим особам не передавалось, а відтак наявний причинний зв`язок між протиправною і винною дією відповідача і завданою підприємству майновою шкодою.

За загальним правилом, встановленим статтею 132 КЗпП України, розмір відповідальності працівника за шкоду, заподіяну підприємству установі, організації при виконанні трудових обов`язків, обмежується середнім місячним заробітком працівника.

Випадки повної матеріальної відповідальності встановлює стаття 134 КЗпП України, відповідно до якої працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

За обставинами справи установлено, що між сторонами було укладено письмовий договір, відповідно до якого відповідач узяв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей.

З посадової інструкції водія-експедитора вбачається, що вказана посада безпосередньо пов`язана зі збереженням, перевезенням та застосуванням у процесі виробництва переданих працівнику матеріальних цінностей, а відтак укладений між сторонами договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність відповідає вимогам статті 135-1 КЗпП України.

Отже на підставі оцінки наведених позивачем аргументів і наданих ним доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність його вимог до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 6 000 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до положень статті 141 ЦПК України покладає на відповідача судовий збір в сумі 2 102 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство" Чумацький шлях" задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство"Чумацький шлях" (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, а/с 2, код ЄДРПОУ: 32070461) завдану матеріальну шкоду в розмірі 6 000 грн. та судовий збір в сумі 2 102 грн., а усього стягнути 8 102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: