Постанова

від 22.02.2022 по справі 640/17019/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17019/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,

при секретарі - Поляновській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації "Артеріум" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Корпорації "Артеріум" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року позивач - Корпорація "Артеріум" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення від 21 квітня 2020 року № 0001640501 та № 0001650501.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року відмолено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, судом проігноровано факт, що лиш договір № 001 (в редакції угоди від 02 вересня 2013 року №2-А) містить положення про встановлення бази роялті від реалізації (продажу) лікарських засобів, що виробляються із використанням товарного знаку, решта договорів встановлюють фіксований ліцензійний платіж.

Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції проігноровано надані до позовної заяви докази різних способів використання Корпорацією "Артеріум" знаків для товарів і послуг та не враховано, що оплата (роялті) здійснювалась за використання знаків для товарів і послуг всіма способами, визначеними в ліцензійних договорах, а не єдиним способом - на виробленій/реалізованій продукції.

Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, у якій він заперечує проти аргументів позивача з тих підстав, що ТОВ "Артеріум ЛТД" є засновником Корпорації "Артеріум", виплата грошових коштів на його адресу не є витратами в розумінні ПСБО та МСФЗ.

Додатково відповідач наголосив, що платежі здійснені Корпорацією "Артеріум" відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не вважаються роялті.

Позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої останній наголосив, що Корпорація "Артеріум" сплачувала на адресу ТОВ "Артеріум ЛТД", яке є платником податку на прибуток на загальних підставах за ставкою 18%, нормами діючого Податкового кодексу України не передбаченого пільгового режиму оподаткування таких доходів, а тому дана господарська операція підлягала відображанню в податковому обліку в повному обсязі для обох сторін ліцензійного договору та оподатковується на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 23 грудня 2019 року № 371, № 372 від 03 січня 2020 року № 1, № 2, № 3, від 11 січня 2020 року № 8, № 9 від 14 січня 2020 року №18, № 19, від 15 січня 2020 року № 21, від 16 січня 2020 року № 25, від 24 січня 2020 року №51, від 27 січня 2020 року № 53 Офісом великих платників податків ДПС у період з 23 грудня 2019 року по 13 березня 2020 року проведено документальну планову виїзну перевірку Корпорації "Артеріум", за результатом якої складно акт від 20 березня 2020 року №558/28-10-05-01-01/33406813.

Перевіркою встановлено порушення Корпорацією "Артеріум":

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19 січня 2000 року за №27/4248, в результаті чого:

занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 22 703 286 гривень, в тому числі:

за 2016 рік - 12 393 грн.;

за 1 квартал 2017 року - 1 098 515 грн.;

за три квартали 2017 року - 3 444 119 грн.;

за 2017 рік - 9 336 748 грн.;

за 1 квартал 2018 року - 998 061 грн.;

за три квартали 2018 року - 8 387 574 грн.;

за 2018 рік- 10 455 584 грн.;

за 1 квартал 2019 року - 2 898 561 грн.;

завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства, всього на суму 25 284 966 гривень в тому числі:

за три квартали 2019 - 25 284 966 грн.

- пп. "г" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2019 року на загальну суму 188465 грн., в тому числі за червень 2019 у розмірі 188465 грн.

- п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з не реєстрацією Корпорацією "Артеріум" податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 50 %.

06 квітня 2020 року Корпорацією "Артеріум" подано до Офісу великих платників податків Державної податкової служби запереченнями на акт перевірки.

Листом Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 17 квітня 2020 року №15501/10/28-10-05-01-01-14, висновки акту перевірки викладено в наступній редакції:

1. п. 1 Розділу 4 "Висновок" викладено в наступній редакції:

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19 січня 2000 року за №27/4248, в результаті чого:

занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 22 703 286 гривень, в тому числі:

за 2016 рік - 12 393 грн.;

за 1 квартал 2017 року - 1 098 515 грн.;

за три квартали 2017 року - 3 444 119 грн.;

за 2017 рік - 9 336 748 грн.;

за 1 квартал 2018 року - 998 061 грн.;

за три квартали 2018 року - 8 387 574 грн.;

за 2018 рік - 10 455 584 грн.;

за 1 квартал 2019 року - 2 898 561 грн.;

завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства, всього на суму 25 284 966 гривень в тому числі:

за три квартали 2019 року - 25 284 966 грн.

На підставі акта перевірки від 20 березня 2020 року №558/28-10-05-01-01/33406813 та з урахуванням відповіді на заперечення від 17 квітня 2020 року №15501/10/28-10-14-01-01-14 Офісом великих платників податків Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 21 квітня 2020 року № 0001640501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 28 379 108 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням у розмірі 22 703 286 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5 675 822 грн.;

- від 21 квітня 2020 року № 0001650501, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 25 284 966 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 21 квітня 2020 року № 0001640501 та №0001650501 позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 30 квітня 2020 року №02/322.

Рішенням Державної податкової служби України про результати скарги від 10 липня 2020 року № 21608/6/99-00-06-02-03-06 залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 21 квітня 2020 року № 0001640501 та № 0001650501 протиправними позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Артеріум ЛТД" є засновником Корпорації "Артеріум", а тому виплата грошових коштів на його адресу не є витратами в розумінні ПСБО та МСФЗ, оскільки оплати за господарським операціями, здійсненими Корпорацією "Артеріум" на підставі ліцензійних договорів на використання знаків для товарів і послуг від 01 жовтня 2008 року №001, від 30 вересня 2009 року №005, від 19 жовтня 2009 №009 (з додатками та доповненнями) не відповідають критерію роялті.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, між Корпорацією "Артеріум" та власником знаків для товарів і послуг ТОВ "Артеріум ЛТД" укладено ліцензійні договори на використання знаків для товарів і послуг від 01 жовтня 2008 року № 001, від 30 вересня 2009 року №005 та від 19 жовтня 2009 року №009.

Відповідно до умов ліцензійного договору на використання знаків для товарів і послуг від 01 жовтня 2008 року № 001, від 30 вересня 2009 року №005 та від 19 жовтня 2009 року №009, укладеного між Корпорацією "Артеріум" та ТОВ "Артеріум ЛТД", ТОВ "Артеріум ЛТД" як власник товарних знаків, надав Корпорації "Артеріум" право використовувати належний йому знак "АРТЕРІУМ", "АРТЕРИУМ", "ARTERIUM" та ARTERIUM.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15 грудня 1993 року №3689-ХІІ використанням знаку визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Відповідно до умов ліцензійного договору на використання знаків для товарів і послуг від 01 жовтня 2008 року № 001, від 30 вересня 2009 року №005 та від 19 жовтня 2009 року №009 Корпорація "Артеріум" (Ліцензіат) отримує право на використання Товарних знаків наступними способами:

- нанесення знаків на продукцію, що виробляється Ліцензіатом, упаковку, в якій міститься така продукція, вивіску, пов`язану з нею, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до продукції предмет, зберігання такої продукції із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування її для продажу;

- застосування знаку в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах;

- іншими способами, що не суперечать законодавству України та законодавствам інших територій у кожному конкретному випадку.

На підтвердженням використання позивачем знаку ARTERIUM за свідоцтвом України № 50865 останнім надано договір поставки від 28 березня 2018 року №1, від 20 лютого 2018 року №20/01/18 на поставку стрейч плівки з комбінованим знаком, якою маркується тара з товаром, що зберігається на аптечному складі Корпорації.

Під час розгляду справи позивач наголосив, що підтвердженням використання знаку ARTERIUM за свідоцтвом України № 50865 також є шаблони документів, які використовуються Корпорацією у переписці з контрагентами, з органами влади та судових процесах, договори придбання сувенірної продукції з комбінованим знаком, договори друку пакетів з комбінованим знаком, роздруківки скріншотів веб-сайту Корпорації "Артеріум" під доменним іменем "arterium.ua", зокрема веб-сторінки з розділом "контакти" та вебсторінки з розділом "Продуктовий каталог", а також скріншоти із сайту https://compendium.com.ua де розміщена інформація про Корпорацію "Артеріум" та позичення знаку ARTERIUM.

На підтвердження використання позивачем знаку "АРТЕРИУМ" за міжнародною реєстрацією № 851392 та знаку "ARTERIUM" за міжнародною реєстрацією № 854537 останнім надано копію договору від 15 лютого 2017 року №01/17. акта від 31 березня 2017 року № 1/3 з ефірною довідкою, договору від 20 лютого 2018 року №02/18 та акти з додатками від 30 листопада 2018 року №1/11, від 31 грудня 2018 року № 1/12, від 28 лютого 2019 року №1/2 на рекламу товарів з використанням знаку по телебаченню, ділових документів, складені на території республіки Узбекистан, зокрема, копії договорів від 30 березня 2016 року № 1, від 28 березня 2016 № 55, від 12 січня 2016 року № 131, зображення печатки з розміщеними одне під іншим позначеннями "АРТЕРИУМ" та "ARTERIUM".

Також позивач зазначив про реєстрація доменних імен з позначенням "arterium" в національних доменах верхнього рівня таких країн, як Вірменія, Білорусь, Молдова, Узбекистан та Таджикистан, на які поширюється дія міжнародної реєстрації № 854537 на знак "ARTERIUM", а саме: "arterium.am"; "arterium.by"; "arterium.md"; "arterium.tj"; "arterium.uz".

Підтвердженням використання позивачем знаку "ARTERІUM" за свідоцтвом РФ № 294836, знак "АРТЕРИУМ" за свідоцтвом РФ № 294837 та знак "АРТЕРІУМ" за свідоцтвом РФ № 294838 надано копії договору від 02 лютого 2017 року № 90 оплатного надання послуг, установ та підприємств Російської Федерації, договору від 07 жовтня 2016 року № 08Р16 (м. Москва), договору оплатного надання послуг від 18 травня 2016 року № 244/АП (м. Москва), зображення печатки з розміщеним на ній позначенням "АРТЕРІУМ".

Згідно з ліцензійними договорами на використання знаків для товарів і послуг від 01 жовтня 2008 року № 001, від 30 вересня 2009 року №005 та від 19 жовтня 2009 року №009 за надання прав використання товарних знаків Ліцензіат (Корпорація "АРТЕРІУМ") сплачує Ліцензіару (ТОВ "Артеріум ТТД") роялті.

У перевіреному періоді Корпорацією "Артеріум" виплачено грошові кошти на користь ТОВ "Артеріум ЛТД" у розмірі 151 414 333,22 грн. без ПДВ.

Відповідно до пп. 14.1.225. п.14.1. с. 14 ПКУ роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Тобто, єдиною ознакою платежу роялті є те, що цей платіж має бути отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, зокрема, торговельної марки (знака для товарів і послуг).

Колегія суддів звертає увагу, що договір від 01 жовтня 2008 року № 001 (в редакції угоди від 02 вересня 2013 року) встановлює положення про визначення бази роялті від реалізації (продажу) лікарських засобів, що виробляються із використанням товарного знаку, водночас інші договори встановлюють фіксований ліцензійний платіж.

Відповідно до Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1185 (далі - Національний стандарт №4) розмір і порядок виплати, зокрема форма одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний відповідний обсяг виробництва (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) встановлюється в ліцензійному договору, що укладається сторонами.

Пунктом 3 Національного стандарту №4 визначено поняття зокрема:

роялті - ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об`єкта права інтелектуальної власності;

база роялті - показник господарської діяльності, який використовується для визначення величини роялті;

ставка роялті - частка бази роялті у відсотковому виразі, яка використовується для визначення величини роялті.

Абзацом 3 п. 15 Національного стандарту № 4 визначено, що за базу роялті може прийматись виручка від реалізації ліцензійної продукції (товарів, робіт, послуг), обсяг виробленої чи реалізованої ліцензійної продукції (товарів, робіт, послуг) в натуральному виразі, величина доходу (прибутку) від реалізації ліцензійної продукції (товарів, робіт, послуг) та інші показники господарської діяльності.

Під час розгляду справи представник позивача наголосив, що оплата за договорами здійснювалась саме за використання Товарних знаків "АРТЕРІУМ", "АРТЕРИУМ", "ARTERIUM" та ARTERIUM, що вказані в ліцензійних договорах, а не за саму продукцію, оскільки Корпорація "Артеріум" взагалі не придбаває товари у ТОВ "Артеріум ЛТД".

Також представник позивача наголосив, що контролюючим органом під час перевірки та процедури адміністративного оскарження не було досліджено способи використання Корпорацією "Артеріум" даних знаків для товарів і послуг та не враховано, що оплата здійснювалась за використання знаків для товарів і послуг всіма способами, визначеними в ліцензійних договорах, а не єдиним способом виробленій/реалізованій продукції.

Відповідно до пп. 14.1.225. п.14.1. с. 14 ПК України не вважаються роялті платежі отримані:

як винагорода за використання комп`ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об`єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об`єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об`єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов`язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Отже ПК України визначено виключний перелік платежів, які не вважаються роялті.

Враховуючи вищевикладене, оплати, здійснені на підставі ліцензійних договорів, укладених між Корпорацією "Артеріум" та ТОВ "Артеріум ЛТД" не підпадають під виключення з поняття роялті, що встановлені п.п. 14.1.225. п.14.1. ст. 14 ПК України.

Відповідно до абз. 3 п. 6 ст. 16 "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Представник позивача під час розгляду справи наголосив, що ТОВ "Артеріум ЛТД", як власник ТМ "Артеріум", не вводить і не вводило в цивільний оборот товар з використання ТМ "Артеріум", не є виробником товарів з позначеним знаком, та не є продавцем товарів з позначеним знаком, інших дозволів крім укладених ліцензійних договорів Корпорації не надавалось, то умови використання торгової марки Корпорацією "Артеріум" відповідають чинному законодавству та положенням Директиви № 2008/95/ЕС.

Як вбачається з акта перевірки та рішенні про розгляд скарги відповідач посилається на Закон України "Про авторське право і суміжні права", що на думку колегії суддів є помилковим, оскільки зазначений Закон не регулюють відносини в сфері використання товарних знаків.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновку експерта від 16 липня 2020 року № 193 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності:

застосування Корпорацією "Артеріум" комбінованого позначення "ARTERIUM" на веб-сайті під доменним іменем "arterium.ua" є використанням знака "ARTERIUM, зобр." за свідоцтвом України № 50865 щодо наведених у свідоцтві послуг 35 класу МКТП на підставі ліцензійного договору від 01 жовтня 2008 року № 001/1787;

застосування Корпорацією "Артеріум" на території Республіки Узбекистан словесних позначень "АРТЕРИУМ" та "ARTERIUM" у діловій документації, пов`язаній з наданням послуг з фармацевтичного консультування, позначення "arterium" у доменних іменах "arterium.am", "arterium.by", "arterium.md", "arterium.tj" та "arterium.uz" національних доменів верхнього рівня Вірменії, Білорусі, Молдови, Таджикистану та Узбекистану с використанням, відповідно, знака "АРТЕРИУМ" за міжнародною реєстрацією № 851392 та знака "ARTERIUM" за міжнародною ресстрацісю № 854537 щодо наведених у свідоцтві послуг 44 та 35 класів МКТП на підставі ліцензійного договору від 30 вересня 2009 року № 005;

застосування Корпорацією "Артеріум" на території Російської Федерації словесних позначень "ARTERIUM", "АРТЕРИУМ" та "АРТЕРІУМ" у діловій документації, пов`язаній з наданням послуг з фармацевтичного консультування та введенням відповідно, знака "ARTERIUM" за свідоцтвом Російської Федерації № 294836 на товарний знак (знак обслуговування), знака "АРТЕРИУМ" за свідоцтвом Російської Федерації № 294837 на товарний знак (знак обслуговування) та знака "АРТЕРІУМ" за свідоцтвом Російської Федерації № 294838 на товарний знак (знак обслуговування) щодо наведених у свідоцтвах товарів 05 та послуг 44 класів МКТП на підставі ліцензійного договору від 19 жовтня 2009 року № 009.

Згідно з Консультативним висновок Фахівця з економіки інтелектуальної власності від 21 липня 2020 року:

надані Корпорацією "Артеріум" для аналізу ліцензійні договори, додаткові угоди до них, та акти з виплати ліцензійної винагороди відповідають нормам податкового законодавства, зокрема, в частині їх положень щодо сплати платежів роялті;

ліцензійні платежі за даними ліцензійними договорами відповідають дефініції поняття "роялті", викладеній в Податковому кодексі України;

господарська операція з нарахування та сплати роялті згідно ліцензійних договорів між Корпорацією "Артеріум" та ТОВ "Артеріум ЛТД" відповідають поняттю "роялті" згідно чинного законодавства України та є витратами у період їх виникнення в розумінні норм МКУ, ПСБО та МСФЗ.

Відповідно до висновка експерта за результатами проведеної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 23 липня 2020 року №02:

платежі, які здійснювалися за ліцензійним договором від 01 жовтня 2008 року № 001/1787 між ТОВ "Артеріум ЛТД" і Корпорацією "Артеріум", мають ознаки платежів "роялті" відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14ПК України;

платежі, які здійснювалися за ліцензійним договором від 30 вересня 2009 року № 005 між ТОВ "Артеріум ЛТД" і Корпорацією "Артеріум", мають ознаки платежів "роялті" відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14ПК України;

платежі, які здійснювалися за ліцензійним договором від 19 жовтня 2009 року №009 між ТОВ "Артеріум ЛТД" і Корпорацією "Артеріум", мають ознаки платежів "роялті" відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14ПК України.

Враховуючи вище викладене колегія суддів приходить до висновку, про помилковість висновку суду першої інстанції, що виплата грошових коштів ТОВ "Артеріум ЛТД" не є витратами в розумінні ПСБО та МСФЗ, оскільки оплати за господарським операціями, здійснені Корпорацією "Артеріум" на підставі ліцензійних договорів на використання знаків для товарів і послуг від 01 жовтня 2008 року №001, від 30 вересня 2009 року №005, від 19 жовтня 2009 №009 (з додатками та доповненнями) не відповідають критерію роялті. Також судом першої інстанції не взято до уваги докази використання різних способів позивачем знаків для товарів і послуг та не враховано, що оплата роялті здійснювалась за використання знаків для товарів і послуг всіма способами, визначеними в ліцензійних договорах, а не єдиним способом, на виробленій/реалізованій продукції.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Корпорації "Артеріум" - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста від 30 вересня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення від 17 липня 2020 року №2949 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 21020,00 грн. Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 21020,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Корпорації "Артеріум" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 21 квітня 2020 року № 0001640501 та № 0001650501.

Стягнути на користь Корпорації "Артеріум" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, ідентифікаційний код 33406813) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082145) витрати зі сплати судового збору у сумі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді І.В. Федотов

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "18" квітня 2022 року.