Постанова

від 13.04.2022 по справі 380/1124/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1124/21 пров. № А/857/23501/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Шевчук С.М., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Кедик М.В., час проголошення рішення 15 год 25 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 09 грудня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд-Індустрія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Буд-Індустрія» (далі ТзОВ «Престиж Буд-Індустрія», Товариство, позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН, Реєстр) №55543 від 19.11.2020 про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (далі Критерії) та зобов`язати ГУ ДПС виключити ТзОВ «Престиж Буд-Індустрія» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ «Престиж Буд-Індустрія» у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорюване рішення прийняте на підставі п.8 Критеріїв у зв`язку з наявністю у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на ці органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК. Крім того, підставою для прийняття спірного стала податкова інформація про придбання позивачем у контрагентів та наступним продажем у період з січня 2019 року по листопад 2020 товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) за різною номенклатурою.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Квасницю Н.Б., який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача Кожана А.В, який заперечив проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Престиж Буд-Індустрія» з 08.06.2018 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 42217240.

19.11.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС було прийнято рішення №55543 про відповідність ТзОВ «Престиж Буд-Індустрія» критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено п.8 Критеріїв (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції).

Вважаючи оспорюване рішення протиправним, ТзОВ «Престиж Буд-Індустрія» звернулося до адміністративного суду з вимогою про його скасування та зобов`язання вчинити дії по виключенню Товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання. З огляду на протиправність оспорюваного рішення, зобов`язання контролюючого органу виключити Товариство з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд першої інстанції вважав належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг ПН/РК шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у ПН/РК, та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Згідно п.201.16 ст.201 ПК України (у редакції, чинній з 31.12.2017), реєстрація ПН/РК в Реєстрі може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 було затверджено Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі - Порядок №1165).

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Таким чином, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної ПН/РК, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.6 Порядку №1165).

Відповідно до п.8 Критеріїв (додаток 1 до Порядку №1165), до критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК.

Колегія суддів звертає зазначає, що при прийнятті рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія має обґрунтувати суду на підставі якої інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Згідно п.6 Порядку №1165, документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути : договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Колегія суддів зазначає, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме : у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 Критеріїв необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав віднесення позивача до ризикових платників податків на підставі п.8 Критеріїв.

Суд першої інстанції вірно вказав, що податковим органом визначено лише загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації ПН та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

Також, в порушення вказаних норм, податковий орган свою позицію щодо прийняття оспорюваного рішення мотивує лише тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення та наявності підстав для його скасування.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

У справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав про особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.comS.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 08.04.2008, «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п.51 від 15.09.2009).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», п.128 та «Беєлер проти Італії», п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії», п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п.58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п.40, від 13.12.2007 та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п.67, від 11.06.2009).

Натомість у межах спірних правовідносин, суд встановив, що принципу належного урядування у розумінні практики ЄСПЛ, контролюючим органом не дотримано.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника з покликанням на наявність кримінального провадження №4202000000001454, відомості про яке внесено 05.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.212 КК України, оскільки постановою ГУ ДФС у м. Києві від 07.09.2021 вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відтак, з урахуванням протиправності оспорюваного рішення, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року по справі №380/1124/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 18.04.2022