Рішення

від 18.04.2022 по справі 343/2178/21

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 343/2178/21

Провадження № 2/715/55/22

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2022 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренко В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона проживає в селі Яворів Долинської ОТГ Калуського району Івано-Франківської області. Вона є інвалідом І-ї групи по зору, що вбачається з пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 12.10.2016 року довічно Пенсійним фондом України. У зв`язку з важким матеріальним становищем, вона отримувала житлову субсидію від держави на сплату комунальних послуг за енергоносії.

З 01 жовтня 2020 року їй припинено призначення житлової субсидії з тих підстав, що вартість послуг у межах норм споживання не перевищувала визначеного обов`язкового платежу сім`ї. У відділі субсидії їй пояснили, що податкова інспекція подала дані, що в неї заявилися великі доходи на сім`ю від особистого селянського господарства, зокрема, що вона отримала доходи в сумі 40120 грн. Аналогічна відповідь їй поступила на звернення на урядову «гарячу лінію».

У податковій інспекції їй було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що вона нібито отримала за період з І по ІІІ квартал 2020 року від продажу власної продукції тваринництва дохід в сумі 40 120 грн. від ТОВ «Фабрика м`яса», хоча фактично вона власну продукцію не продавала і ніяких доходів не отримувала.

27 січня 2021 року вона подала письмову заяву про вчинення зазначених вище злочинів до відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції. Її заява була зареєстрована в журналі ЄО відділення поліції 27 січня 2021 року за № 493. До заяви вона долучила ксерокопію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. В підтвердження цього їй було видано талон повідомлення єдиного обліку № 346 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення.

04 серпня 2021 року директор ТОВ «Фабрика м`яса» ОСОБА_2 направив за вих. № 54-08/21 наступного листа: «Даним листом інформуємо Вас про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика м`яса» (код ЄДРПОУ 42153308) у третьому кварталі 2019 року до податкового звіту за Формою 4-ДФ помилково було внесено дані про одержання та виплату доходу ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) в сумі 41058,00 грн. (сорок одна тисяча п`ятдесят вісім гривень) 00 коп. у 2019 році. ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) не отримувала даного доходу. Нашим підприємством було допущено помилки у звітностях, які було виправлено шляхом надання уточнюючих розрахунків до податкового звіту за Формою 4-ДФ. Даний уточнюючий розрахунок до податкового звіту за Формою 4-ДФ було надіслано до Надвірнянського управління ГУ ДПС в Івано-Франківській області 13.06.2021 року за реєстраційним номером 9336513806».

Відповідно до розрахунку субсидій на житлово-комунальні послуги, розмір такої субсидії на господарство позивачки становить 1042,92 гривень на місяць. По вині відповідача вона не отримувала субсидій з жовтня 2020 року по квітень 2021 року включно. Таким чином, розмір неотриманої нею по вині відповідача субсидії становить 7 300,44 грн.

Враховуючи вище викладене, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 7 300,44 грн. та моральну шкоду в сумі 15 000 грн., а всього разом шкоду в розмірі 22 300,44 грн.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, проте представник направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити, посилаючись на обстави, які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в селі Яворів Долинської ОТГ Калуського району Івано-Франківської області. У зв`язку з важким матеріальним становищем, вона отримувала житлову субсидію від держави на сплату комунальних послуг за енергоносії.

З 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 припинено призначення житлової субсидії з тих підстав, що вартість послуг у межах норм споживання не перевищувала визначеного обов`язкового платежу сім`ї.

Податкова інспекція надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що ОСОБА_1 нібито отримала за період з І по ІІІ квартал 2020 року від продажу власної продукції тваринництва дохід в сумі 40 120 грн. від ТОВ «Фабрика м`яса».

04 серпня 2021 року директор ТОВ «Фабрика м`яса» ОСОБА_2 направив за вих. № 54-08/21 наступного листа: «Даним листом інформуємо Вас про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика м`яса» (код ЄДРПОУ 42153308) у третьому кварталі 2019 року до податкового звіту за Формою 4-ДФ помилково було внесено дані про одержання та виплату доходу ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) в сумі 41058,00 грн. (сорок одна тисяча п`ятдесят вісім гривень) 00 коп. у 2019 році. ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) не отримувала даного доходу. Нашим підприємством було допущено помилки у звітностях, які було виправлено шляхом надання уточнюючих розрахунків до податкового звіту за Формою 4-ДФ. Даний уточнюючий розрахунок до податкового звіту за Формою 4-ДФ було надіслано до Надвірнянського управлоіння ГУ ДПС в Івано-Франківській області 13.06.2021 року за реєстраційним номером 9336513806».

При вирішенні спору, що виник між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статей 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги заявлені до ОСОБА_2 , жодних вимог до ТОВ «Фабрика м`яса» позивачка не заявляла.

ОСОБА_1 та її представником, суду не було надано доказів, що дії саме ОСОБА_2 призвели до порушення прав ОСОБА_1 , тому не можна стверджувати, що саме він є належним відповідачем, а не ТОВ «Фабрика м`яса», або інша посадова особа даного товариства з обмеженою відповідальністю, дії якої призвели до порушення прав ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суд першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) у якій зроблено висновок, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Як вбачається із змісту та предмету позовної заяви позивачем пред`явлено позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди до фізичної особи, яка не є належним відповідачем у справі.

В даній справі, позивач просив суд розглядати справу без його участі. Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну неналежного відповідача суду не подано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Виходячи із наведеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 квітня 2022 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: