Рішення

від 17.04.2022 по справі 907/1072/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/1072/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ

до відповідача 1 Приватного підприємства "Фірма Про Аут Вууд", м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача 2 ОСОБА_1 , с. Кендерешів Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення солідарно 229326,96 грн

секретар судового засідання Яскорська А.О.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Фірма Про Аут Вууд" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 172220,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,08 грн відсотків за користування кредитом, 54999,19 грн комісії та 2107,69 грн пені посилаючись на неналежне виконання відповідачами кредитного договору № ID7117396 від 10.10.2019 та договору поруки № Т 09.07.2019 І 7801 від 10.10.2019.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1072/21 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2022 судом в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України з огляду на те, що одним з відповідачів у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, зобов`язано Центр надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради надати інформацію про місце проживання (перебування) відповідача 2 - фізичної особи ОСОБА_1 .

28 січня 2022 року на електронну адресу суду від Центру надання адміністративних послуг Мукачівської міської ради надійшов лист - відповідь №392/01-32/728/42-22 від 25.01.2022 у якому повідомлено, що гр. ОСОБА_1 знятий з реєстрації 16.07.2020 з адреси: АДРЕСА_1 .

З метою належного встановлення місця проживання відповідача 2, судом повторно, відповідно до ухвали від 31.01.2022, здійснено запит до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області щодо доступу до персональних даних та надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області 17.02.2022 на електронну адресу суду надійшла відповідь на запит суду з інформацією про зареєстроване місце проживання відповідача 2 в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 17.02.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач 1 не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка надіслана на офіційну юридичну адресу Відповідача 1 вручена Приватному підприємству "Фірма Про Аут Вууд" 04.03.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101551132 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101551132.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач 1 мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідач 2 в установлений судом процесуальний строк для подання відзиву не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка надіслана на встановлену адресу місце проживання Відповідача 2 вручена особисто Фізичній особі - ОСОБА_1 03.03.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101551140 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101551140.

При цьому, 14.04.2022 на поштову адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив б\н від 04.04.2022 на позовну заяву, в якому останній просить суду відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та поновити пропущений строк для надання відзиву. Вказаний відзив прийнятий для відправлення відділенням поштового зв`язку 12.04.2022, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті. Однак, в порушення вимог ст. 165 ГПК України, до відзиву не додано доказів надіслання його копії іншим учасникам справи. Про фактичну відсутність поштових квитанцій, зазначених у додатку до відзиву, начальником та заступником начальника відділу діловодства та забезпечення судового процесу складено та підписано Акт № 95/22 від 14.04.2022.

При цьому, згідно з п. п. 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів є опис вкладень у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Жодних доказів надіслання відзиву з додатками Позивачу та Відповідачу 1 ОСОБА_1 не надано.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим за ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Процесуальному праву відповідача заперечити проти позовних вимог кореспондує визначене ст. 165 ГПК України право позивача на інформацію про поданий відзив та ознайомлення з його змістом і доданими документами, а також вказаною нормою передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов`язку відповідача надіслати сторонам копії відзиву та доданих до нього документів.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов`язок відповідача належним чином інформувати інших учасників справи про подання відзиву до суду шляхом направлення їм копії відзиву з додатками, а відтак, поданий Відповідачем 2 відзив на позов за відсутності доказів його надіслання іншим учасникам справи не може братися судом до уваги.

Щодо заявленого у відзиві клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

В аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

В якості підстави для поновлення пропущеного строку подання відзиву на позов відповідач 2 посилається на неотримання копії позовної заяви з додатками, що на думку відповідача 2 позбавляло його можливості подати відзив на позов у встановлений судом строк. В той же час, як вже зазначалось вище, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі вручена особисто ОСОБА_1 03.03.2022, а відтак, принаймні з цього дня відповідачу 2 стало відомо про наявність даної справи в суді.

При цьому, жодних поважних причин подання відзиву на позов у більш ніж місячний термін відповідачем 2 не зазначено, як і не вказано об`єктивних причин неможливості ознайомлення з матеріалами судової справи після отримання ухвали суду про відкриття провадження в справі з метою реалізації права на подання відзиву на позов у визначений судом строк.

Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Таким чином, з огляду на порушення Відповідачем 2, при поданні відзиву, вимог статтей 118, 119, 165 ГПК України, суд вбачає підстави для залишення відзиву від 04.04.2022, поданого Відповідачем 2 без розгляду, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем 1 взятих на себе за кредитним договором № ID7117396 від 10.10.2019 зобов`язань по сплаті тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, внаслідок чого АТ «Таскомбанк» має право вимагати дострокове повернення кредиту в розмірі 172220,00 грн, відсотків за користування кредитом в сумі 0,08 грн, 54999,19 грн комісії, на які також нараховано 385,88 грн пені на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту та 1721,82 грн пені на суму простроченої заборгованості по комісії, які просить стягнути з відповідачів солідарно, посилаючись також на укладений з відповідачем 2 договір поруки № Т 09.07.2019 І 7801 від 10.10.2019.

Окрім того, просить суд стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 3439,91 грн.

Заперечення (відзив) відповідачів.

Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем 1 не подано, відзив відповідача 2 судом залишено без розгляду, у зв`язку з чим він не може бути взятий судом до уваги.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

10 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (надалі - Банк) та Приватним підприємством "Фірма Про Аут Вууд" (надалі - Позичальник/Боржник/Відповідач-1) було укладено Заяву-договір № ID7117396 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 200000,00 гривень із строком повернення Кредиту 36 місяців з дати укладення Договору, тобто до 10.10.2022, а Позичальник, в свою чергу, зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору (п. 1.1. Кредитного договору).

Вказаний договір підписаний сторонами шляхом накладання електронного підпису, зокрема, з боку Позичальника шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (сертифікат АЦСК «Приватбанк» серійний номер НОМЕР_3) та електронної печатки (сертифікат АЦСК «Приватбанк» серійний номер НОМЕР_4), що підтверджується копією перевірки відомостей відповідних електронних сертифікатів, сформованого на сайті https://са.іnformjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі Кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використання на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.

Згідно з п.2.3.1. Кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом 0,0001% річних.

Положеннями п.2.3.2. визначено, що розмір комісійної винагороди становить 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно).

Терміни і порядок погашення Кредиту визначені в п. 2.5. Кредитного Договору, зокрема:

- погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів які передують календарному числу місяця, в якому було укладено Договір, включно із цим числом (п. 2.5.1);

- сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом (п. 2.5.2.).

Графік погашення кредиту наведено сторонами в Додатку 1 до цього Договору (п. 2.5.4. Кредитного договору), відповідно до якого Позичальник щомісячно здійснює оплату грошових коштів в сумі 9056,01 грн (в останній місяць - 9040,00 грн), з яких 5556,00 грн в рахунок погашення тіла кредиту (в останній місяць 5540,00 грн), 3500,00 грн - щомісячна комісія, а також 0,30 коп. процентів за користування кредитом протягом строку дії Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.6. Кредитного договору, строк кредиту - 36 місяців з дати укладення Договору.

Відповідно до п. 4.1. Заяви-договору, цей Договір, правила обслуговування корпоративних клієнтів в AT «ТАСКОМБАНК» та цінові параметри продукту є кредитним договором.

Відповідно до рішення № 1 від 08.10.2019 власника частки в розмірі 100% від Статуного капіталу Приватного підприємства "Фірма Про Аут Вууд", ОСОБА_1 , директор підприємства Павлій Ірина Остапівна була уповноважена укласти з Банком кредитний договір на визначених умовах (копія рішення в матеріалах справи).

В матеріалах справи також міститься витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в Акціонерному товаристві "ТАСКОМБАНК", введених в дію з 18 січня 2019 року (надалі - Правила).

Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач-2) був укладений Договір поруки № Т 09.07.2019 І 7801 від 10.10.2019 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ПП "Фірма Про Аут Вууд", зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору №ID7117396.

Вказаний договір підписаний сторонами шляхом накладання електронного підпису, зокрема, з боку Поручителя шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (сертифікат АЦСК «Приватбанк» серійний номер НОМЕР_5), що підтверджується копією перевірки відомостей відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://са.іnformjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка яких знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі:

- повернути Кредитору Кредит у розмірі 200000,00 грн, у терміни (строки), визначені Кредитним договором;

-. щомісячно сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов Кредитного договору, та в строки, що встановлені Кредитним договором;

- щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,75% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому Кредитним договором;

- сплатити Кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором

- у випадках, передбачених Кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути Кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із Кредитного договору;

- інших грошових зобов`язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі, збільшення грошових зобов`язань, які передбачені умовами Кредитного договору.

У випадку невиконання або прострочення виконання Боржником зобов`язань, що випливають з Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й Боржник (п. 2.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 5.1. Договору поруки, цей договір набирає чииності з моменту накладення електронного підпису обох сторін, що прирівнюється до власноручного підпису. Порука за цим договором припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років від дня настання строків повернення кредиту не пред`явить вимоги до Поручителя (п. 5.2. Договору поруки).

Матеріали справи, а саме виписки по особовим рахункам ПП «Фірма Про Аут Вууд» за період з 10.10.2019 року по 04.11.2021 року свідчать, що на виконання умов Кредитного договору Банком надано Позичальнику грошові кошти в сумі 200000,00 грн, в той же час Відповідачем 1 неналежним чином виконувалися зобов`язання по повернення Кредиту, сплаті комісії за обслуговування кредиту в строк, що визначений в п. 2.3. Кредитного договору та зазначений в Додатку №1 до Кредитного договору.

У зв`язку з викладеним, в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України Банком надіслано на адресу Позичальника - Приватного підприємства "Фірма Про Аут Вууд" повідомлення-вимогу №28022/70 від 20.11.2021 про дострокове повернення кредиту, заборгованість по якому станом на 04.11.2020 становила 196557,74 грн, в тому числі 172220,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,11 грн відсотки за користування кредитом, 22999,19 грн комісія та 1338,44 грн пеня. Наведене підтверджується копіями фіскального чеку від 23.11.2020, поштової накладної від 23.11.2020 за трек номером 0103276055422, опису вкладення в цінний лист від 23.11.2020.

Аналогічна за змістом повідомлення-вимога №28015/70 від 20.11.2020 надіслана позивачем на адресу Поручителя - Відповідача 2 в справі, про що свідчить надані позивачем копії фіскального чеку від 23.11.2020, поштової накладної від 23.11.2020 за трек номером 0103276055570, опису вкладення в цінний лист від 23.11.2020.

Відповідно до змісту даних повідомлень-вимог позивачем реалізовано право на дострокове повернення кредиту та, відповідно, змінено умови Кредитного договору щодо строку повернення кредиту, нарахованих процентів, штрафних санкцій, які повинні бути здійснені Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення Позичальнику.

Доказів відповіді на повідомлення-вимоги чи доказів погашення заборгованості за спірним Кредитним договором відповідачами не надано.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що станом на 04.11.2021 заборгованість Позичальника по Кредитному договору становить 229326,96 грн, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 172220,00 грн, прострочена заборгованість по процентах - 0,08 грн за період з 10.10.2019 по 03.11.2021, прострочена заборгованість по комісії 54999,19 грн за період з 10.10.2019 по 04.11.2021, 385,88 грн пені на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту, нарахованої за період з 05.05.2021 по 20.05.2021 та 1721,82 грн пені на суму простроченої заборгованості по комісії, нарахованої за період з 05.05.2021 по 03.11.2021, які просить стягнути солідарно з відповідачів у справі як з Позичальника за Кредитним договором та Поручителя за Договором поруки.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

На підставі вказаних норм права, враховуючи встановлені обставини справи належного укладення сторонами договорів в електронній формі, а також те, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису, суд дійшов висновку, що подані до суду позивачем паперові копії електронних доказів підтверджують укладення між сторонами договорів в електронній формі та підтверджують виникнення між учасниками Кредитного договору та Договору поруки відповідних зобов`язань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно також до статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи, а саме: виписки по особовим рахункам Відповідача 1 за період з 10.10.2019 по 04.11.2021, розрахунок заборгованості свідчать, що Позивачем, як Позичальником належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № ID7117396 від 10.10.2019 щодо надання грошових коштів Позичальнику, в той же час Відповідачем 1 порушено умови Договору щодо своєчасного (відповідно до графіку погашення Кредиту, що зазначений в Додатку №1 до Заяви - договору) погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою комісії та відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 04.11.2021 заборгованість Приватного підприємства "Фірма Про Аут Вууд" перед Акціонерним товариством "Таскомбанк" по тілу кредиту становить 172220,00 грн.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом та комісії.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (п.п. 2.3.1., 2.3.2. Кредитного договору) можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов`язок Позичальника оплачувати комісію за управління кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до надісланих Позичальнику та Поручителю повідомлень-вимог №28022/70 від 20.11.2020, №28015/70 від 20.11.2020 Банк в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, встановивши термін повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідного повідомлення, але не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення Позичальнику, тобто з урахуванням встановлених судом в даній справі обставин, беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження календарної дати отримання Позичальником повідомлення-вимоги Банку - до 07 січня 2021 року включно.

При цьому, згідно з наданим Банком розрахунком заборгованості по процентах за користування кредитом та комісії, такі банком нараховані за період з 10.10.2019 по 04.11.2021 в розмірі 0,08 грн та 54999,19 грн відповідно.

Поряд з цим, з огляду на те, що Позивач скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту та надіслав 23.11.2020 на адресу Відповідача 1 та Відповідача 2 повідомлення-вимоги №28022/70 від 20.11.2020, №28015/70 від 20.11.2020 про дострокове повернення кредиту, беручи до уваги, що звернення з вимогою про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору, правомірним суд вважає нарахування відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди по 07.01.2021. Після цього норми законодавства за якими нараховуються та стягуються проценти за кредитом (за правомірне користування кредитом), комісія за обслуговування кредитом не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок нарахування процентів, сплати комісії поза межами строку дії договору.

Відповідна правова позиція узгоджується з висновками, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2018р. у справі № 310/11534/13-ц.

Таким чином, враховуючи графік погашення заборгованості, умови п.п. 2.3.1., 2.3.2. Заяви-договору, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно нарахувано відповідачу проценти та комісію за період з 08.01.2021 по 04.11.2021.

При цьому, здійснивши розрахунок заборгованість по процентах за користування кредитом та комісії за управління кредитом за період з 10.10.2019 по 07.01.2021, зважаючи те, що розмір нарахованих Банком процентів за цей період складає 0,21 грн та 52500,00 грн. комісії, з огляду на фактичну сплату Віповідачем 1 процентів в розмірі 0,26 грн та часткову сплату комісії в сумі 32500,81 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення комісії в сумі 19999,19 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення 0,08 грн процентів за користування кредитом та 35000,00 грн комісії слід відмовити, позаяк дані нарахування позивачем здійснено поза межами строку кредитування.

Щодо вимог про стягнення пені.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.3. Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

З огляду на порушення відповідачем 1 грошового зобов`язання за Кредитним договором, позивачем заявлено до стягнення 385,88 грн пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по кредиту за період з 05.05.2021 по 20.05.2021 року та 1721,82 грн пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по комісії за період з 05.05.2021 по 03.11.2021.

При цьому, положеннями пункту 15 розділу Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, яким визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами та доповненнями) на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин, який з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) неодноразово продовжувався, востаннє до 31.05.2022 року.

Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, беручи до уваги, що прострочення Позичальником за укладеним між АТ "Таскомбанк", м. Київ та ПП "Фірма Про Аут Вууд" Кредитним договором сталося у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, а відтак, Підприємтсво звільняється від обов`язків сплати на користь Банку пені за таке прострочення, у зв`язку з чим, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів солідарно 385,88 грн пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по кредиту за період з 05.05.2021 по 20.05.2021 року та 1721,82 грн пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по комісії за період з 05.05.2021 по 03.11.2021 слід відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК Украни доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення судом.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Фірма Про Аут Вууд", (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Миру, буд. 14, кв. 7, код ЄДРПОУ 41241487) та ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. с. Петлюри, б. 30 код ЄДРПОУ 09806443) 172220,00 грн (сто сімдесят дві тисячі двісті двадцять гривень 00 копійок) заборгованості по кредиту, 19999,19 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 19 копійок) комісії та 2883,29 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят три гривні 29 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 19 квітня 2022 року.

Суддя Лучко Р.М.