Рішення

від 14.04.2022 по справі 914/372/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2022 Справа № 914/372/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/372/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод будівельних виробів», м. Львів,

про: стягнення заборгованості в розмірі 51 622,77 грн, з яких: 45 254,51 грн основного боргу, 1220,48 грн інфляційних втрати, 758,22 грн 3 % річних, 4389,56 пені,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод будівельних виробів» про стягнення заборгованості в розмірі 51 622,77 грн, з яких: 45 254,51 грн основного боргу, 1220,48 грн інфляційних втрати, 758,22 грн 3 % річних, 4389,56 пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів щодо своєчасної та повної оплати за товар.

Ухвалою суду від 15.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Копія ухвали суду від 15.02.2022 надіслана сторонам 16.0.22022 та отримана останніми.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Від відповідача, на адресу суду, 30.03.2022 (вх. №6989/22) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає проте, що позовні вимоги не можуть бути задоволенні у зв`язку з тим, що в період воєнного стану штрафні санкції, пеня та 3 % річних не нараховуються, а основний борг у сумі 45 254,51 грн відповідач зможе погасити шляхом сплати по узгодженому графіку погашення заборгованості з позивачем на період воєнного стану.

Не погоджуючись з відзивом на позовну заяву, позивачем 12.04.2022 (вх. №7712/22) подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому наголошує на тому, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені за заборгованість серпня 2021 та вересня 2021 за період з 11.09.2021 по 31.01.2022 (задовго до введення воєнного стану в Україні).

Щодо твердження позивача про оплату осиного боргу по узгодженому графіку погашення заборгованості, то позивач зазначає про відсутність будь яких звернень відповідача з метою врегулювання даного спору.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі 30.04.2021 укладено Договір № 41DР797-6843-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку:

-оплата в розмірі 100% здійснюється Споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки;

-остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інакше не встановлено договором або законом.

ТзОВ «Львівгаз збут» свої зобов`язання згідно договору виконало, що підтверджується актами приймання передачі природного газу за травень 2021 вересень 2021.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як зазначає позивач, відповідач взяти ні себе зобов`язання з оплати за поставлений природний газ в повному розмірі не виконав, що і стало підставою для звернення з позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення з відповідача 45 254,51 грн основного боргу, 1220,48 грн інфляційних втрат, 758,22 грн 3 % річних та4389,56 грн - пені.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересую

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов`язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов`язання щодо оплати вартості поставленого природного газу у повному розмірі, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 254,51 грн заборгованості з оплати останнього підлягають до задоволення в повному обсязі.

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем доказів наявності обставин, зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань перед позивачем не подано, в матеріалах справи такі відсутні.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 4389,56 грн.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені за період з 11.09.2021 по 31.01.2022 за серпень 2021 та з 11.10.2021 по 31.01.2022 за вересень 2021 - суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що такий здійснено арифметично правильно, а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 758,22 грн та інфляційне збільшення в розмірі 1220,48 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних - суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що такий здійснено арифметично правильно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо твердження відповідача у відзиві на позовну заяву, що в період воєнного стану штрафні санкції, пеня та 3 % річних не нараховуються, то суд погоджується з позицією позивача, що нарахування в даній справі інфляційних втрат, 3 % річних та пені на заборгованість серпня 2021 та вересня 2021 за період з 11.09.2021 по 31.01.2022, яка існувала задовго до введення воєнного стану в Україні. Відтак у суду відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2481,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод будівельних виробів» (79026, м. Львів, вул. Персенківка, буд. 2, код за ЄДРПОУ: 01267426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 111 А; код за ЄДРПОУ: 39594527) заборгованість у розмірі 45 254,51 грн основного боргу, 1220,48 грн інфляційних втрат, 758,22 грн 3 % річних та 4389,56 грн пені та 2481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.