Рішення

від 10.04.2022 по справі 925/1527/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року

м. Черкаси справа № 925/1527/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., розглянувши без участі представників сторін, в порядку письмового провадження справу №925/1527/21 за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ до Черкаського державного технологічного університету про стягнення 176770,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно, в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаського державного технологічного університету (бульв. Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006, код ЄДРПОУ 05390336) про стягнення 176770,79 грн заборгованості за поставлену теплову енергію на підставі договору №208 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 19.01.2018, укладеного між сторонами у справі.

В обґрунтування позову позивач вказав, що у лютому 2020 року відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП від 17.12.2019 № 2884 Про накладення штрафу на ПрАТ Черкаське хімволокно за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання здійснив перерахунок вартості теплової енергії за період з жовтня 2018 по 31.12.2018, поставленої відповідачу та нарахував різницю вартості спожитої відповідачем теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3225 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 404.

Ухвалою від 17 листопада 2021 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом. Згідно з роздруківки з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 22.11.2022.

У письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду 10.12.2021, відповідач заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у його задоволенні. Заперечення вмотивовано тим, що у разі зміни суттєвої умови договору тарифу на теплову енергію, сторони повинні вносити зміни до договору в порядку визначеному чинним законодавством, та укладати додаткову угоду до цього договору. Крім, того саме на позивача договором покладено обов`язок, у разі зміни тарифів на теплову енергію, письмово повідомляти відповідача про зміни вартості тарифів на теплову енергію, але не пізніше 5-ти календарних днів з моменту зміни цих тарифів. Позивач в позовній заяві дату зміни не вказав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі обставини.

Між Публічним акціонерним товариством Черкаське хімволокно, в особі директора відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ ПАТ Черкаське хімволокно Фатьянова М.Ю. (позивач) та Черкаським державним технологічним університетом в особі ректора Григора О.О. (відповідач) 19.01.2018 був укладений договір № 208 про закупівлю товарів (робіт та послуг) за державні кошти постачання теплової енергії (далі Договір), який відповідно до п. 12.1.1 діє протягом 2018 року, набуває чинності з дня підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року (п. 12.1.2).

Умови цього договору поширюються на правовідносини між сторонами, що виникли з 01.01.2018 (відповідно до п. 3 статті 631 Цивільного кодексу України) (п. 12.1.3); в частині проведення розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за цим договором, договір діє до повного здійснення розрахунку (п. 12.1.5).

Рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно від 20.04.2018 змінено тип та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно на Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно.

За умовами договору: учасник зобов`язується у 2018 році постачати замовнику товари (теплову енергію) на межу продажу теплової енергії, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані товари (теплову енергію) за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1)

Найменування предмета закупівлі: Код ДК 021:2015:09320000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція ( ДК 016:2010-35.30.1 пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води. Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики за цим Договором робіт): 1500 Гкал (п. 1.2).

Тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і можуть змінюватись протягом дії цього договору. На момент проведення процедури закупівлі тариф становить 1460,60 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (п. 1.4).

Ціна цього договору становить 2190900, 00 грн з ПДВ (п. 1.5).

Постачання теплової енергії здійснюється:

- для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону (орієнтовно з 15 жовтня по 15 квітня);

- для потреб гарячого водопостачання протягом року (п. 2.3).

Замовник має право: отримувати своєчасно та належної якості теплову енергію згідно із чинним законодавством України, договором в обсягах згідно з п. 1.2 договору (п. 4.1.2).

Замовник зобов`язується: своєчасно та у повному обсязі оплачувати отриману на межі продажу теплову енергію за тарифами, в обсягах та у строки, встановлені цим договором (п. 4.2.1).

Учасник має право: здійснювати контроль за виконанням замовником умов цього договору (п. 5.1.1); вимагати своєчасної та у повному обсязі оплати вартості відпущеної на межі продажу теплової енергії, згідно з умовами цього договору (п. 5.1.2).

Учасник зобов`язується надавати замовникові інформацію про обсяги постачання теплової енергії, тарифи (ціни), вартість, порядок оплати, методику розрахунку на умовах, визначених цим договором (п. 5.2.16).

Облік визначення кількості спожитої теплової енергії виконується: приладним способом, розрахунковим способом (п.6.1).

Приладним способом облік теплової енергії здійснюється замовником за показаннями приладів комерційного обліку за період з 28 числа попереднього місяця по 29 число поточного (звітного) місяця та розраховується як добуток кількості (витрати) води на її теплоємність та різницю температур у подавальному та зворотному трубопроводі теплової мережі (п. 6.2).

Для обліку споживання теплової енергії приладним способом застосовуються виключно прилади комерційного обліку теплової енергії, прийняті учасником (п. 6.3).

Комерційний облік спожитої теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, встановленому на межі продажу теплової енергії між учасником та замовником (п. 6.4).

Розрахунок реалізованої теплової енергії замовнику за звітний період здійснюється учасником за фактом відпуску теплової енергії на межі продажу теплової енергії сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення замовника (населення, бюджет, інші) по наступних складових: - за кожну відпущену гігакалорію (Гкал) теплової енергії (...) (п. 8.1).

Оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою (п. 8.2).

Замовник до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує учаснику вартість фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді (п. 8.3).

Оплата за спожиту енергію здійснюється у грошовій формі (у гривні) або, за згодою сторін, в іншій не заборонений законодавством України спосіб (п. 8.4).

Грошові кошти за теплову енергію перераховуються замовником на банківський рахунок учасника, вказаний в цьому договорі (п. 8.5).

У разі порушення умов договору однією із сторін сторони складають та підписують відповідні акти, у яких зазначаються строки, види порушень тощо (п. 10.1.2).

У разі неможливості досягти згоди в т.ч. з питань оплати теплової енергії, сторони звертаються до суду для вирішення спірного питання (п. 10.1.4).

Позивач зазначив, що від відповідача скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу, тощо, не надходило, відповідно позивач поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі.

Відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію та умови Договору, не повністю оплатив за спожиту теплову енергію.

За період з жовтня по грудень 2018 року позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії згідно з рахунків-фактур № 3431, № 3789 та №4460 за договором № 208 від 19.01.2018 по тарифу, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (також по тексту НКРЕКП) 873,38 Гкал на загальну суму 1098100,67 грн (з ПДВ).

У лютому 2020 року позивачем було зроблено перерахунок-донарахування за теплову енергію поставлену за період з 28.10.2018 по 31.12.2018 на підставі підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП від 17.12.2019 № 2884.

З урахуванням перерахунку за період з 28.10.2018 по 31.12.2018 та оплат, здійснених відповідачем, заборгованість відповідача становить 176770,79 грн.

Тариф 1 047,75 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 404 від 14.06.2018.

Тариф 1 217,17 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3225 від 29.12.2015 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239).

Перерахунок у лютому 2020 року здійснено у відповідності до підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП від 17.12.2019 № 2884 Про накладення штрафу на ПрАТ Черкаське хімволокно за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання. Згідно з вказаною постановою НКРЕКП ПРАТ Черкаське хімволокно зобов`язане до 01.04.2020 здійснити перерахунок за категоріями бюджетні установи, інші споживачі, релігійні організації недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року.

Отже, позивач провів донарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 3225 від 29.12.2015 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 404 від 14.06.2018, стверджуючи, що відповідач фактично спожив теплову енергію за тарифом, що є нижчим від економічно обґрунтованого тарифу встановленого на період з жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, тому обов`язок по сплаті різниці лежить на відповідачеві.

Відповідач розрахувався за поставлену у період з 28.10.2018 по 31.12.2018 теплову енергію по тарифу 1047,75 грн/1Гкал. При цьому різниця між тарифом, за яким відповідач фактично розрахувався із позивачем, і тарифом, за яким позивач здійснив перерахунок вартості поставленої відповідачу за Договором теплової енергії, складає 169,42 грн (1 217,17 грн - 1 047,75 грн = 169,42 грн).

Отже, позивач просить стягнути вартість поставленої теплової енергії за Договором, з урахуванням здійсненого ним перерахунку, у сумі 176770,79 грн (з ПДВ) (169,42 грн х 869,49 Гкал = 147308,99 грн без ПДВ + 29461,80 грн ПДВ = 176770,79 грн).

Позивач зауважує, що тариф (ціна) на теплову енергію, яку позивач постачає за Договором відповідачу є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади, відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 3 ст. 189, ст. 191 Господарського кодексу України).

Відповідачем рахунок-фактура від 29.02.2020 № 721 на суму 176770,79 грн оплачений не був, що підтверджується карткою бухгалтерського обліку ПРАТ Черкаське хімволокно по рахунку 361 за контрагентом Черкаський державний технологічний університет за період 20.02.2020 - 29.09.2021.

Враховуючи положення п. 1.1, 1.4, 8.1, 8.2, 8.10 Договору, ч. 9 ст. 14. п. п. 1, 13 ч. 1 ст. 17, п. 7 ч. 4 ст. 19 Закону України Про природні монополії, постанови НКРЕКП від 17.12.2019 № 2884 позивач просить стягнути з відповідача 176770,79 грн заборгованості за поставлену теплову енергію.

Тариф 1 047,75 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 404 від 14.06.2018, яка оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора-НКРЕКП 20.06.2018 та офіційно опублікована в газеті Урядовий кур`єр (15.08.2018 № 152).

Тариф 1 217,17 грн за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3225 від 29.12.2015 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239, опублікована в газеті Урядовий кур`єр за 27.10.2018 № 202).

Так, позивачем у лютому 2020 року було зроблено перерахунок-донарахування за надану відповідачу послугу з теплопостачання за період з жовтня 2018 по 31 грудня 2018 року виходячи із тарифу 1 217,17 грн за 1 Гкал, яку відповідач мав оплатити.

На веб-сторінці за адресою https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/ Catalog8/2019%20/02.12.2019/Akt-Cherkaske_himvolokno_02.12.2019-429.pdf оприлюднено складений НКРЕКП АКТ за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії (сфера державного нагляду (контролю) від 02 грудня 2019 року № 429 стосовно ПрАТ Черкаське хімволокно.

Акт складено за результатами перевірки ліцензованої діяльності за період діяльності з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, комісія з перевірки зареєстрована у журналі перевірок ліцензіата 19.11.2019, запис № 124.

Актом засвідчується, що ПрАТ Черкаське хімволокно є теплогенеруючою, теплотранспортуючою, теплопостачальною організацією та виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і застосовувало у 2017-2018 роках при реалізації кінцевим споживачам теплової енергії чи наданні послуг тарифи на теплову енергію/послугу, встановлені в розрізі категорій споживачів. Перевіркою встановлено, що в жовтні-грудні 2018 року (в період з 28.10.2018 по 31.12.2018) Товариство застосовувало тарифи на теплову енергію: для споживачів категорії бюджетні установи тариф у розмірі 1047,75 грн/Гкал. встановлений постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3225 (зі змінами, внесеними постановою КРЕКП від 14.06.2018 № 404) всупереч тарифу в розмірі 1217,17 грн/Гкал, який був встановлений ліцензіату постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239 для споживачів категорії інші споживачі тариф у розмірі 1048,75 грн/Гкал, встановлений постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3225 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 4.06.2018 № 404), всупереч тарифу в розмірі 1590,88 грн/Гкал, який був встановлений ліцензіату постановою НКРЕКП від 27.02.2018 № 239. Вищезазначене свідчить про порушення вимог підпункту 9 пункту 3.2 глави Ліцензійних умов з постачання № 308 у частині здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються НКРЕКП у межах наданих повноважень. У висновках вказано, що фактично з 28 жовтня 2018 року до 31 грудня 2018 року Товариство мало застосовувати тариф на теплову енергію для споживачів категорії бюджетні установи та інші споживачі встановлені постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3225 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП 27.02.2018 № 239). Ліцензіат застосовував постанову НКРЕКП від 14.06.2018 № 404, яка втратила чинність.

На офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено 23.12.2019 постанову від 17.12.2019 № 2884 Про накладення штрафу на ПрАТ Черкаське хімволокно за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання. Постанову складено за результатами відкритого слухання Актів планової перевірки від 02 грудня 2019 року № 427, № 428 та № 429, накладено на ПрАТ Черкаське хімволокно штрафи і предписано в термін до 01 квітня 2020 року здійснити перерахунок за категоріями споживачів бюджетні організації, інші споживачі, релігійні організації недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання.

Посилання на вказану постанову № 2884 міститься у направленому відповідачу рахункові-фактурі № 721 від 29.02.2020.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 189 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Частинами 1 та 2 ст. 190 Господарського кодексу України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України Про ціни і ціноутворення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, спір між сторонами виник через донарахування позивачем відповідачу у лютому 2020 вартості теплової енергії за іншою чинною постановою НКРЕКП, ніж та, яку було застосовано позивачем у грудні 2018 року.

Згідно затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Комісія, зокрема, встановлює тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; тарифи на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов`язкові до виконання суб`єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Доказів скасування постанов НКРЕКП України щодо встановлення тарифів, які застосовує позивач у відносинах із відповідачем в межах виконання умов Договору у справу не подано.

Позивач є суб`єктом природних монополій з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, інформація про що занесена до Зведеного переліку суб`єктів природних монополій, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет за адресою: https://amcu.gov.ua/zvedenij-perelik-subyektiv-prirodnih-monopolij.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону України Про теплопостачання тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про ціни і ціноутворення (далі Закон про ціни) передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч. 3 ст. 12 Закону про ціни).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі Закон) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор/ НКРЕКП), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 3 ч. 2 п. 2-3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом. Згідно ст. 3 ч. 3 п. 6 Закону основними завданнями Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що в лютому 2020 року позивачем було зроблено донарахування відповідачу за поставлену в жовтні - грудні 2018 року теплову енергію з урахуванням тарифу 1 217,17 грн за 1 Гкал. на підставі постанови НКРЕКП України від 29.12.2015 № 3225 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП 27.02.2018 № 239).

З урахуванням цього перерахунку заборгованість відповідача перед позивачем становить 176770,79 грн.

Згідно з п. 4.2.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати, отриману на межі продажу, теплову енергію за тарифами, в обсягах та у строки, які встановлені цим договором.

Згідно з п. 1.1. Договору відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати отримані товари (теплову енергію) за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим Договором.

Отже, умовами Договору ціна договору не регулюється, сторонами узгоджено, що вона визначається за встановленими тарифами.

Затверджені постановами НКРЕКП тарифи на теплопостачання є обов`язковими для виконання ПрАТ Черкаське хімволокно. Тому зі свого боку відповідач, як споживач, повинен оплачувати спожиті ним послуги теплопостачання виключно за тарифами, які затверджуються постановами НКРЕКП і не регулюються договором від 19.01.2018 № 208.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідач, відповідно до умов Договору, не виконав грошові зобов`язання щодо оплати поставленої йому позивачем в жовтня - грудні 2018 року теплової енергії, чим порушив права позивача на своєчасне і повне одержання плати за поставлену теплову енергію.

Отже, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу в сумі 176770,79 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт наявності у відповідача перед позивачем боргу за теплопостачання за вказаний період позивачем належним чином доведений, документально підтверджений зібраними у справі доказами та відповідачем належним чином не спростований.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи доводи позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

З відповідача на користь позивача належить примусово стягнути 176770,79 грн донарахування основного боргу за поставлену теплову енергію на підставі договору № 208.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача належить стягнути 2651,56 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Черкаського державного технологічного університету (бульвар Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006, код ЄДРПОУ 05390336) на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) 176770,79 грн (сто сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят гривень сімдесят дев`ять копійок) залишку основного боргу за поставлену теплову енергію та 2641,56 грн (дві тисячі шістсот сорок одна гривня п`ятдесят шість копійок) на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 19.04.2022.

Суддя К.І. Довгань