Рішення

від 18.04.2022 по справі 160/816/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року Справа № 160/816/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕНСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕНСТРОЙ» (пр-т Героїв, буд. 12, кв. 1, м. Дніпро, 49100, код ЄДРПОУ 44296963) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2021 року №3233282/44296963, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 17.08.2021 року №1, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ШЕНСТРОЙ» для реєстрації в ЄРПН, днем її отримання.

Позовна заява обґрунтована наступним. Позивач зазначає, що податкові накладні за договором підряду з ТОВ «ЛАТТЕРО» за період з вересня по листопад 2021 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але після направлення на реєстрацію податкової накладної від 17.08.2021 року №1 за тим самим договором з контрагентом ТОВ «ЛАТТЕРО» позивачем отримано квитанцію від 15.09.2021 року про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної. У якості підстав зупинення в квитанції від 15.09.2021 року зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Як стало відомо позивачу, відповідачем 13.08.2021 року винесено рішення щодо позивача про його відповідність критеріям ризиковості. В свою чергу, 23.09.2021 року позивачем подані первинні документи щодо спростування інформації щодо ризиковості позивача. Так, рішенням №56495 від 30.09.2021 року відповідача встановлено невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Також, на виконання отриманої квитанції від 15.09.2021 року позивачем направлені пояснення №1 для розблокування податкової накладної №1 від 17.08.2021 року разом із первинними документами. Всупереч наданим поясненням та первинним документам, а також, тому факту, що сам відповідач 30.09.2021 року прийняв зазначене рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, 12.10.2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних №3233282/44296963, відповідно до яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 17.08.2021 рок, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування. Позивач звертає увагу, що 30.09.2021 року відповідач власним рішенням про невідповідність позивача критеріям ризиковості скасував підставу зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 17.08.2021 року, визначену в квитанції від 15.09.2021 року. Також, позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідача не містить переліку конкретних документів, що складені позивачем із порушенням законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/816/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

07.02.2022 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач 1) надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить у задоволенні позову відмовити, зазначивши наступне. Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснила перевірку поданих платником податку копій документів. Також, відповідач-1 зазначає, що квитанція не є рішенням податкового органу, а лише підтверджує факт прийняття ПН/РК в електронному вигляді. Крім того, зі змісту квитанції вбачається, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також зазначено причину такого зупинення. Отже, податковий орган при направленні квитанції дотримався абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку №1246. Окремо, відповідач 1 зазначає, що адміністративний суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, не ставить своїм завданням підміняти компетентні національні органи.

07.02.2022 року представником Державної податкової служби України (відповідач 2) надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позовної заяви повністю та обґрунтовує свою позицію наступним. Позивач звернуся до суду з оскарженням проміжного рішення контролюючого органу, яке полягало лише в зупиненні реєстрації податкових накладних. Платник податку має право подати пояснення для розблокування зупинених податкових накладних. Законодавством передбачено порядок виконання податковим органом своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. Отже, позивач обрав такий спосіб захисту, який суперечить закону. Крім того, у разу ухвалення рішення про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну, суд фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування ЄРПН.

Згідно з частинами 5, 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕНСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 44296963) належним чином зареєстровано 11.05.2021 року та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ШЕНСТРОЙ» є будівництво доріг і автострад (код КВЕД 42.11).

Судом встановлено, що на виконання абз.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в процесі здійснення господарської діяльності, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №1 від 17.08.2021 року на загальну суму 1211403,60 грн., в тому числі ПДВ 201900,60 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАТТЕРО» (код ЄДРПОУ 41883088).

В подальшому на електронну адресу позивача надійшла квитанція зі змісту якої видно, що реєстрація вказаної податкової накладної зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачу, також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09.10.2021 року позивачем подано повідомлення від 09.10.2021 року №09102021 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №1 від 17.08.2021 року реєстрацію якої зупинено.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2021 року №3233282/44296963 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 17.08.2021 року.

У якості підстав такої відмови в рішенні від 12.10.2021 року №3233282/44296963 зазначено ненадання платником податку копій наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі «Додаткова інформація» вказано: не надано акт виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3).

19.10.2021 року позивачем подано скаргу на рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.10.2021 року №3233282/44296963 до ДПС України.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 26.10.2021 року №49161/44296963/2 скаргу позивача на рішення від 12.10.2021 року №3233282/44296963 залишено без задоволення, з тих же підстав, з яких відмовлено в реєстрації відповідної податкової накладної.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Судом встановлено, що між ТОВ «ШЕНСТРОЙ» (підрядник) та ТОВ «ЛАТТЕРО» (замовник) укладено договір підряду на виконання робіт №2007/21 від 09.08.2021 року, у відповідності до якого, підрядник зобов`язується своїми силами і засобами, матеріалами та обладнаннями, а також матеріалами постачання замовником, за завданням замовника виконати комплекс робіт на об`єкті: «Поточний ремонт складського комплексу за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 367», а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену документацію у вигляді архітектурно-планувальних рішень, технічних завдань, надати йому будівельний майданчик, прийняти завершені роботи і оплатити їх відповідно до умов цього договору.

У відповідності до пункту 4.1 договору №2007/21 від 09.08.2021 року загальна вартість робіт за цим договором складається з вартостей робіт по всім додатковим угодам до цього договору, обмовлених розділом І. Оплата здійснюється в національній валюті України гривні, в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника, вказаний в даному договорі, відповідної грошової суми на поточний рахунок.

Згідно до пункту 1.2 договору №2007/21 від 09.08.2021 року вартість, обсяги та види робіт, що виконуються підрядником за цим договором, вказуються в додатковій угоді на кожен конкретний вид робіт, який є невід`ємною частиною цього договору. Роботи виконуються підрядником згідно технічних завдань замовника, відповідно до вимог стандартів ТОВ «ЛАТТЕРО» і діючими в Україні нормами і правилами для кожного конкретного виду робіт.

Пунктом 4.2 договору №2007/21 від 09.08.2021 року визначено, що сторони дійшли згоди, що оплата за цим договором робіт буде здійснюватися в порядку, передбаченому додатковими угодами, які є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до додаткової угоди №1.1 від 07.10.2021 року до договору №2007/21 від 09.08.2021 року вартість робіт за даною додатковою угодою складає 8924379,60 грн. Оплата за даним етапом робіт буде здійснюватися відповідно до оновленого графіку фінансування, що викладений в редакції додатку №2.1 до ДУ №1.1.

Графіком фінансування, викладеним в редакції додатку №2.1 до ДУ №1.1, визначено, що перший авансовий платіж у розмірі 1211403,60 грн. з ПДВ від договірної ціни, замовник сплачує підряднику протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання договору.

На підтвердження виконання договору №2007/21 від 09.08.2021 року позивачем надано:

- копію договору №2007/21 від 09.08.2021 року;

- копія додаткової угоди №1 від 09.08.2021 року;

- копія договірної ціни додаток №1 до ДУ №1 від 09.08.2021 року;

- копія локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1;

- копія додаткової угоди №1.1 від 07.10.2021 року;

- копія графіку фінансування (додаток №2 до ДУ №1 від 07.10.2021 року);

- копія договірної ціни;

- копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року;

- копія акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року;

- копія підсумкової відомості ресурсів;

- копія платіжного доручення №1146 від 17.08.2021 року;

- копія договору №2007/21 підряду на виконання робіт від 09.08.2021 року;

- копія додаткової угоди №1 від 09.08.2021 року;

- копія договірної ціни додаток №1 до ДУ №1 від 09.08.2021 року;

- копія локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1;

- копія додаткової угоди №1.1 від 07.10.2021 року;

- копія графіку фінансування (додаток №2 до ДУ №1 від 07.10.21 року);

- копія договірної ціни;

- копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року;

- копія акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року;

- копія підсумкової відомості ресурсів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд керується наступним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно приписів пункту 201.7 статті 201 ПК Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У випадку якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

За приписами пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

У відповідності до пункту 8 додатку 3 «Критерії ризиковості здійснення операцій» Порядку №1165 одним з критеріїв ризиковості платника податку є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналізуючи підставу зупинення реєстрації податкової накладної та надані позивачем документи, суд робить наступний висновок.

Окрім зазначених документів на підтвердження виконання будівельних робіт, позивачем до суду надано штатний розклад, у відповідності до якого на підприємстві позивача у будівельному відділі працевлаштовано: виконавець робіт у кількості 1 людина на півставки, асфальтобетонник у кількості 1 людина на повну ставку, дорожній робітник у кількості 4 людини на повну ставку.

Однак, зазначеної чисельності штатних працівників недостатньо для виконання будівельних робіт, визначених договором №2007/21 від 09.08.2021 року та додатками до нього. Документів, які б підтверджували наявність у позивача необхідної чисельності штату до суду не надано.

Більш того, у відповідності до додатковї угоди №1 від 09.08.2021 року до договору №2007/21 від 09.08.2021 року визначено кінцевий строк виконання будівельних робіт до 20.09.2021 року.

Зміни строку виконання робіт подальшими додатковими угодами не здійснювалось. Акти виконаних робіт датовані листопадом 2021 року. Отже, з наданих документів неможливо встановити фактичний строк виконання будівельних робіт.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до умов додаткових угод, графіку фінансування, укладених до договору №2007/21 від 09.08.2021 року, позивач отримає передоплату у розмірі 1211403,60 грн., після чого остаточні розрахунку здійснюються після підписання проміжного та остаточного актів виконаних робіт.

З урахуванням обумовлених строків виконання будівельних робіт до 20.09.2021 року, позивач до суду надав акти виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року, з яких неможливо встановити чи є вони проміжними чи остаточними. Окрім цього, не надано документів, які підтверджують остаточний розрахунок між сторонами за виконані роботи.

В цей же час, суд звертає увагу, що однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 року у справі №580/2490/19.

Таким чином, суд робить висновок, що в матеріалах справи містяться належні докази щодо обґрунтованості підстав прийняття оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в той час як позивачем належних доказів на підтвердження своєї позиції до суду не надано.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.08.2021 року суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, відмова в задоволенні позовної заяви про визнання неправомірним рішення щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації не призводить до настання наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕНСТРОЙ» (пр-т Героїв, буд. 12, кв. 1, м. Дніпро, 49100, код ЄДРПОУ 44296963) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський