Рішення

від 17.04.2022 по справі 380/14867/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/14867/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/14867/21 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські морепродукти гурт» про припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські морепродукти гурт», в якому просило припинити юридичну особу Товариства з обмежено відповідальністю «Львівські морепродукти гурт».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 19.07.2010 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Коссад Решерш» за №37192895.

Засновником та керівником зазначеного підприємства у період з моменту заснування до 15.07.2020 року виступала ОСОБА_1

19.07.2020 року змінено найменування юридичної особи ТОВ «Коссад Решерш» на ТОВ «Львівські морепродукти гурт», місцезнаходження визначено за адресою: м. Львів, просп. Червоної Калини, 35. Засновником і керівником новоутвореної юридичної особи ТОВ «Львівські морепродукти гурт» визначено Іллю Бабунашвілі.

Під час досудового розслідування, допитана в якості свідка ОСОБА_2 показала, що підприємницькою діяльністю не займалась та займатись наміру не мала.

Згідно із даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків встановлено відсутність доходів, нарахованих податковим агентом ТОВ «Львівські морепродукти гурт» фізичним особам за період з 2015-2020 років.

Згідно ст. 55-1 ГК України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Контролюючі органи мають право, в тому числі, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи (п.п. 20.1.37. п. 20.1. ст. 20 ПК України).

Отже, у разі виявлення ознак фіктивності суб`єкта господарювання (підприємництва) контролюючий орган вправі звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи.

На думку позивача наведені ним обставини в підтвердження нездійснення господарської діяльності ТОВ «Львівські морепродукти гурт» та докази, що надаються суду на їх обґрунтування, щодо фіктивного підприємництва слугують достатніми підставами для застосування судом наслідків передбачених ст. 55-1 ГК України у вигляді припинення юридичної особи.

Відповідач заперечення на позов не подав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 09 вересня 2021 року у даній справі було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

Під час досудового розслідування кримінального провадження №42019000000000780 від 05.04.2019 року зареєстрованого до ЄДР за ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 - ст. 191 ч. 5, ч. 3 ст. 365 - 2 та ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, допитана в якості свідка ОСОБА_2 показала, що підприємницькою діяльністю не займалась та займатись наміру не мала. У період з 2004 року по 2020 рік вона була працевлаштована у ТОВ «Шполаагроіндастрі». ОСОБА_3 з проханням виступити засновником та директором підприємства, що з його слів, мало займатись вирощуванням посівного матеріалу кукурудзи та соняшника, при цьому ОСОБА_3 запевнив ОСОБА_2 , що остання не матиме жодного стосунку до господарської діяльності підприємства, після чого ОСОБА_2 довіряючи ОСОБА_3, погодилась на його пропозицію та підписала надані представниками зазначеної особи реєстраційні документи про створення ТОВ «Коссад Решерш». У подальшому ОСОБА_2 жодного стосунку до господарської діяльності ТОВ «Коссад Решерш» не мала, фактичне управління підприємством не здійснювала, при цьому після проведення за місцем її мешкання у липні 2020 року обшуку у зв`язку із господарською діяльністю ТОВ «Коссад Решерш» звернулась до ОСОБА_3 з вимогою виключити відомості про неї як про засновника та директора підприємства, після чого її вимогу було виконано.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 2018 рік ТОВ «Коссад Решерш» знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, вона неодноразово виявляла у поштовій скриньці відправлення на адресу ТОВ «Коссад Решерш», які вона повертала до поштового відділення.

Також, покази щодо відсутності ТОВ «Коссад Решерш» за вказаною адресою надано головою ОСББ «Міцність», яким здійснюється обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_4 .

Крім цього, за новим місцезнаходженням підприємства - м. Львів, проспект Червоної Калини, 35 ТОВ «Львівські морепродукти гурт», відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником приміщень є Державне публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд», ПП НТФ «Дельта», а також фізична особа ОСОБА_5 .

Відповідно до листів ДПАТ «Укрбуд» від 20.01.2021 року №05/01-24, а також ПП «Дельта» від 01.02.2021 року №1 зазначені підприємства не укладали договорів, а також іншим чином не погоджувало розміщення у вказаному приміщенні ТОВ «Львівські морепродукти гурт». Покази аналогічного змісту надала допитана в якості свідка ОСОБА_5 .

Також, досудовим розслідуванням в межах кримінального провадження №42019000000000780 детективами Національного антикорупційного бюро України встановлено, що нинішній директор ТОВ «Львівські морепродукти гурт» є керівником 55 суб`єктів господарювання, що може свідчити про номінальний характер виконуваних ним функцій.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає за можливим припинення ТОВ «Львівські морепродукти гурт» згідно із ст. 55-1 ГК України.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про припинення відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із п.п. 20.1.37. п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього ж Кодексу, мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Згідно із п. 67.2. ст. 67 ПК України, контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Згідно із ст. 55-1 ГК України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

незареєстровано у державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством;

зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Судом не враховуються посилання позивача на обставини встановлені під час досудового розслідування кримінального провадження №42019000000000780 від 05.04.2019 року зареєстрованого до ЄДР за ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 - ст. 191 ч. 5, ч. 3 ст. 365 - 2 та ч. 1 ст. 388, ч. 2 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, оскільки згідно із ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно докази в кримінальному провадженні підлягають оцінці лише в порядку встановленому КПК України.

Позивачем не надано суду рішення суду в кримінальному провадженні, яке б набрало законної сили, і є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б встановлювали ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення відповідача, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські морепродукти гурт» (79000, м.Львів, просп.Червоної Калини, 35) про припинення юридичної особи, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 18.04.2022 року.

Суддя Гавдик З.В.