Рішення

від 17.04.2022 по справі 380/1820/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1820/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/1820/22 за позовом Приватного підприємства «Славіа Авто Трак» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Позивач - Приватне підприємство «Славіа Авто Трак» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:

- Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці № UA209000/2021/000048/2 від 07.12.2021 р. про коригування митної вартості товарів;

- Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2021/001828 від 07.12.2021 року;

- Зобов`язати Львівську митницю здійснити митне оформлення товару заявленому у вантажній митній декларації UA209140/2021/124262 від 02.12.2021р. за першим методом визначення вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не зважаючи на подані позивачем документи, що підтверджують митну вартість товару, відповідачем 07.12.2021 року прийнято рішення про коригування митної вартості № UA209000/2021/000048/2. Митна вартість товару зросла близько 200 відсотків та платежі додатково склали 87620,65 грн. 10% ввізного мита, та 192765,44 грн. 20% ПДВ.

За наслідками прийнятого рішення про коригування митної вартості відповідачем прийнято рішення Про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2021/001828.

Підставою спірних рішень були встановлені невідповідності у поданих документах та виявлена відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Підставою відмови у визнанні митної вартості також було не подання до митного оформлення такого документу як замовлення, що визначено у контракті № 1-06/04/2021 від 06.04.2021 - п. 2.1.

Такі твердження відповідача є необґрунтованим та суперечить закону оскільки в ст. 53 МК України відсутній такий документ як замовлення в переліку документів, що подаються до митного оформлення а у відповідності до п. 5 ст. 53 Відповідачу заборонено вимагати від декларанта інші документи відмінні від тих, що передбачені ст. 53 МК України. Крім того поставка товару здійснюється в обсягах відповідно до цін і асортименту вказаних у рахункахфактурах, а не в переписках чи замовленнях покупця.

Ще однією з підстав відмови у визнанні митної вартості стало не подання до митного оформлення письмової домовленості, додатків, щодо зміни цін між контрагентами контракту.

Таке твердження відповідача є неприйнятним оскільки сторони контракту № 1-06/04/2021 від 06.04.2021 р. не укладали жодних письмових документів щодо змін цін тому такий документ не можливо подати до митного оформлення.

Відповідач вказав, що підставою відмови у визнанні митної вартості є те, що в CMR зазначений один перевізник, а в рахунку на транспорт виставлений інший - перевізник експедиційний договір між перевізниками відсутній (в рахунку на транспорт відсутня розшифровка підпису); в рахунку на транспорт включені експедиційні витрати, які не розписані на якій території.

Таке твердження є безпідставним оскільки до митного оформлення позивачем було подано Рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 321-008596 від 30.11.2021 року, Договір-заявка № 321-0008596 від 23.11.2021 року про надання транспортно-експедиційних послуг та Довідка про транспортні витрати від 02.12.2021 року, які чітко відображають всі умови перевезення та оплати за перевезення вантажу.

Ще однією з підстав відмови у визнанні митної вартості стало те, що в експортній декларації країни відправника 21341300ЕХ952478 від 26.11.2021 року вказано дві фактури один з яких відповідає номеру рахунку фактури, згідно з якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не подавався.

Таке твердження Відповідача не відповідає дійсності оскільки в експортній декларації країни відправника 21341300ЕХ952478 від 26.11.2021 року зазначено один рахунок-фактуру № HR2021000000558 від 26.11.2021р. і іншого немає всі числові значення для визначення митної вартості співпадають у всіх документах.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №UA209140/2021/124262 від 02.12.2021 (далі МД) було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах.

До митного оформлення не подано документи, які визначені ч. 2 ст. 53 МК України.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця прийняла спірне рішення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 15 лютого

2022 року у даній справі було відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

06.04.2021 року позивачем укладено міжнародний Контракт поставки № 1-06/04/2021 з постачальником TEKOTO OTOMOTIV TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина). Згідно з умовами Контракту постачальник поставляє покупцю запасні частини до автомобілів та причепів в обсягах відповідно до цін і асортименту вказаних у рахункахфактурах або інших товаросупровідних документах на загальну суму 600 000,00 доларів США на умовах відтермінування платежу на 60 днів та в порядку визначеному Контрактом (додаток № 1 до Контракту). На виконання умов Контракту постачальником здійснено поставку на адресу Покупця товару а покупцем здійснено оплату за поставлений товар частини гальмівних систем дискових гальм до причепів вантажних автомобілів (гальмівні диски в асортименті).

02.12.2021 року за вказаним контрактом здійснена поставка частини гальмівних систем дискових гальм до причепів вантажних автомобілів, не для промислового складання моторних транспортних засобів: гальмівні диски в асортименті згідно ВМД UA209140/2021/124262 від 02.12.2021 року на загальну суму 450731,38 грн, вагою нетто 11491 кг. Митна вартість визначена Позивачем з застосуванням першого методу виходячи з ціни договору та складає 45073,14 грн -10% ввізне мито та 99160,90 грн. 20% ПДВ, які були сплачені відповідно до платіжних доручень №12303 від 26.01.2021 року та №12439 від 03.12.2021 року.

До митної декларації позивачем подано наявні документи, що підтверджують митну вартість у відповідності до ст. 53 МК України (ВМД та документи подавались Відповідачу засобами електронного зв`язку):

- Копія Контракту поставки № 1-06/04/2021 від 06.04.2021 року з додатком № 1 від 02.11.2021 року;

- Пакувальний лист від 26.11.2021 року;

- Рахунок-фактура № IHR2021000000558 від 26.11.2021 року;

- Автотранспортна накладна (CMR) 802835 від 26.11.2021 року;

- Сертифікат походження товару D0543232 від 26.11.2021 року;

- Рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 321-008596 від 30.11.2021 року;

- Договір № 2/13 про надання митно-брокерських послуг від 15.04.2013 року;

- Договір - заявка № 321-0008596 від 23.11.2021 року про надання транспортно-експедиційних послуг;

- Довідка про транспортні витрати від 02.12.2021 року;

- Сертифікат відповідності партії компонентів 059459 від 02.12.2021 року (2 арк.);

- Копія митної декларації країни відправника 21341300ЕХ952478.

06.12.2021 року на вимогу відповідача позивачем надано:

- видаткові накладні: 16946 від 30.11.2021, 13209 від 30.09.2021, 16475 від 24.11.2021;

- відомості з інтернету по ідентичних товарах, а саме гальмівним дискам;

- платіжне доручення за попередню проплату;

- копію митної декларації країни відправлення.

07.12.2021 року відповідачем прийнято рішення за № UA209000/2021/000048/2 про коригування митної вартості товарів, в якій зазначено, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена; - у контракті № 1-06/04/2021 від 06.04.2021, - п. 2.1 договору передбачено, що поставка товарів здійснюється на основі замовлень, проте жодного замовлення до митного оформлення не подавалось; - п. 4.1 договору передбачено, що ціна товару може змінюватися на основі письмової домовленості, додатків, щодо зміни цін до митного оформлення не подавалось; - в CMR зазначений один перевізник, а в рахунку на транспорт виставлений інший перевізник, експедиційний договір між перевізниками відсутній (в рахунку на транспорт відсутній розшифровка підпису); - в рахунку на транспорт включені експедиційні витрати, які не розписані на якій території вони понесені; - у експортній декларації країни відправлення 21341300ЕХ952478 від 26.11.2021 вказано дві фактури одна з яких відповідає номер рахунку фактури, згідно якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не подавався; у CMR гр. 3 Місце розвантаження вказано Україна, - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано; платіжне доручення та рахунок проформу, видаткові накладні. Платіжне доручення та рахунок проформу, яка не стосується спірного товару. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: тов. №1-4,23 дол. США за кг МД № UA500150/2021/206208 від 03.11.2021.

07.12.2021 року відповідачем прийнято рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209140/2021/001828, з причин:

Неможливість завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр. 12, 45, 43, 44 ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 07.12.2021 року за № UA209000/2021/000048/2 (порушено умови декларування передбачені п. 1 ч. 8 ст. 257 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.21 №450).

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства: Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Судом встановлено, що позивачем 02.12.2021 року із застосування першого методу подано відповідачу ВМД UA209140/2021/124262. До митної декларації із врахуванням вимоги відповідача позивачем подано наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість у відповідності до ст. 53 МК України.

Сумніви відповідача полягають у відсутності відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, хоча за умовами контракту № 1-06/04/2021 від 06.04.2021, оплата вартості товару можлива повна або частково, а також протягом 60 днів з моменту перетинання митного кордону України.

Відповідач зазначає, що згідно із п. 2.1 вказаного контракту, поставка товарів здійснюється на основі замовлень, проте жодного замовлення до митного оформлення не подавалось, однак на думку суду відсутність замовлення не є обставиною, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач зазначає, що згідно із п. 4.1 вказаного контракту, ціна товару може змінюватися на основі письмової домовленості, додатків, щодо зміни цін до митного оформлення не подавалось, однак як зазначає позивач такі сторонами не укладались.

Відповідач зазначає, що в CMR зазначений один перевізник, а в рахунку на транспорт виставлений інший перевізник, експедиційний договір між перевізниками відсутній (в рахунку на транспорт відсутня розшифровка підпису), а також, що в рахунку на транспорт включені експедиційні витрати, які не розписані на якій території вони понесені, однак позивачем до митного оформлення подано Рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 321-008596 від 30.11.2021 року, Договір-заявка № 321-0008596 від 23.11.2021 року про надання транспортно-експедиційних послуг та Довідка про транспортні витрати від 02.12.2021 року, які чітко відображають всі умови перевезення та оплати за перевезення вантажу.

Відповідач зазначає, що у експортній декларації країни відправлення 21341300ЕХ952478 від 26.11.2021 року вказано дві фактури одна з яких відповідає номер рахунку фактури, згідно якого замитнено товар, інший рахунок до митного оформлення не подавався, однак як зазначає позивач, в експортній декларації країни відправника 21341300ЕХ952478 від 26.11.2021 року зазначено один рахунок-фактуру № HR2021000000558 від 26.11.2021 року і іншого немає всі числові значення для визначення митної вартості співпадають у всіх документах.

Відповідач зазначає, що у CMR гр. 3 Місце розвантаження вказано Україна, - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення, однак вказане на думку суду не є обставиною, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, Львівською митницею були протиправно встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач не доведено та не встановлено судом, які з перелічених обставин слугували підставою для витребування від позивача додаткових документів, оскільки на думку суду позивачем надано всі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Також суд звертає увагу про те, що відповідачем не спростовано наступні аргументи позивача:

Поставка від 08.06.2021 року, згідно ВМД UA209140/202/057574 від 08.06.2021 року на загальну суму 396521,854 грн. Митна вартість визначена позивачем та прийнята без застережень відповідачем з застосуванням першого методу виходячи з ціни договору. Сплачено 39652,19 грн. ввізного мита, сплачено 87234,81 ПДВ.

Поставка 30.06.2021 року, згідно ВМД UA209140/2021/065629 від 30.06.2021 року на загальну суму 329150,14 грн. Митна вартість визначена позивачем та прийнята без застережень відповідачем з застосуванням першого методу виходячи з ціни договору. Сплачено 32915,01 грн. ввізного мита, сплачено 72413,03 ПДВ.

Поставка 19.10.2021 року, згідно ВМД UA209140/2021/108148 від 19.10.2021 року на загальну суму 828474,55 грн. Митна вартість визначена позивачем та прийнята без застережень відповідачем з застосуванням першого методу виходячи з ціни договору. Сплачено 82847,46 грн. ввізного мита, сплачено 182264,40 грн. ПДВ.

Вказані обставини по суті свідчать про те, що витребовуючи від позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, вимог Митного кодексу України.

Згідно змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митна декларація.

Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, згідно з якою, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Дані обставини, на думку суду свідчать про те, що відповідач не дотримався порядку визначення митної вартості товару, передбаченого ст. 57 МК України, як наслідок ним було порушено принцип належного урядування відповідно до якого у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) від 20.10.2011 року).

В спірних рішеннях про коригування митної вартості відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст.53 МК України, не подані декларантом; які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів.

Відтак, спірні рішення, як наслідок не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що спірні рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також судом враховуються аргументи позивача про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом) Постанова від 21.05.2021 № 820/307/17 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. (Постанова від 21.05.2021 № 820/307/17 Верховний Суд. Касаційний адміністративний суд)

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 року (справа N 804/4365/16) виклав правову позицію, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі № 809/1838/15 вказав: «не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів».

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а наголосив, що згідно із нормами МК України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.

На підставі наведеного суд зазначає, що спірні рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині - зобов`язати Львівську митницю здійснити митне оформлення товару заявленому у вантажній митній декларації UA209140/2021/124262 від 02.12.2021 року за першим методом визначення вартості товарів, такі позовні вимоги задоволенню не підлягає, оскільки як зазначає позивач з метою уникнення додаткових збитків, та зважаючи на необхідність виконання позивачем взятих на себе зобов`язань перед покупцями, будучи не згідним з рішенням відповідача позивач повторно подав митну декларацію UA209140/2021/126329 від 08.12.2021 року та здійснив розмитнення ввезеного на митну територію України вантажу, що на думку суду виключає можливість проведення таких митних дій як просить позивач.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Славіа Авто Трак» (79020, м. Львів, вул. П. Панча, буд. 24, кв. 67 ) до Львівської митниці (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити дії, - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці № UA209000/2021/000048/2 від 07.12.2021 року про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2021/001828 від 07.12.2021 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м.Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Приватного підприємства «Славіа Авто Трак» (79020, м. Львів, вул. П. Панча, буд. 24, кв. 67, ЄДРПОУ 37305172 ) 6686,79 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 18.04.2022 року.

Суддя Гавдик З.В.