Ухвала

від 18.04.2022 по справі 420/5815/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5815/22

УХВАЛА

19 квітня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3170035/38296342 від 28.09.2021 року, № 3841842/38296342 від 22.02.2022 року, № 3841843/38296342 від 22.02.2022 року, № 3841847/38296342 від 22.02,2022 року, та зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 4 від 06.08.2021 року, № 4 від 06.09.2021 року, № 14 від 15.09.2021 року, № 16 від 17.09.2021 року датами їх фактичного надходження.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2021 року у справі № 380/10006/20 зробив правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вказаний правовий висновок Верховного Суду, суддя доходить висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3170035/38296342 від 28.09.2021 року, та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 4 від 06.08.2021 року.

Шестимісячний строк звернення до суду з вказаними вимогами розпочався 29.09.2021 року та сплинув 28.03.2022 року.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, з позовною заявою позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір не сплатив, додав до позову клопотання, в якому просить відстрочити йому сплату судового збору у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та настанням форс-мажорних обставин згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1.

У відповідності з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік встановлено, що з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2481 грн.

З огляду на заявлені позивачем чотири вимоги немайнового характеру, ставка судового збору становить 9924 грн. (2481 грн. *4).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

На жодний з наведених у вказаній нормі Закону пунктів позивач у клопотанні не послався, доказів наявності передбачених Законом підстав для відстрочення сплати судового збору не надав, і суд підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, як зазначено у ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, суддя вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення № 3170035/38296342 від 28.09.2021 року, та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 4 від 06.08.2021 року; та шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в сумі 9924 грн.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Отримувач коштів: ГУК в ОД.обл./Київський р-н/22030101;

Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756;

Код отримувача: 37607526;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬ-ЕНЕРГОТРЕЙД до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Андрухів