Рішення

від 18.04.2022 по справі 440/5245/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5245/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.03.2021 № 115 "Про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Броварки Глобинського району Полтавської області"; - зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5320680700:00:012:0150, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: с. Броварки Глобинського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначала, що 11.03.2021 року звернулася з клопотанням до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:012:0150, за результатами розгляду якого відповідачем прийнято рішення № 115 від 16.03.2021, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач вважає це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що проект землеустрою погоджений у встановленому Земельним кодексом України порядку, а відповідач позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5245/21, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.

30 червня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 12.02.2021 року 4 (позачерговою) сесією 8 скликання Градизької селищної ради прийнято рішення № 114 "Про скасування рішень 37 сесії 7 скликання Броварківської сільської ради від 23 жовтня 2020 року", яким скасовано рішення 37 сесії 7 скликання Броварківської сільської ради від 23 жовтня 2020 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. 16.03.2021 року 5 сесією 8 скликання Градизької селищної ради прийнято рішення № 115 "Про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Броварки Глобинського району Полтавської області", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) площею 2,0000 га (кадастровий номер 5320680700:00:012:0150) в с. Броварки Глобинського району Полтавської області (невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та містобудівній документації, дана земельна ділянка - діюче сміттєзвалище). Також зазначав, що на земельній ділянці розміщується колишня птахофабрика.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

24.10.2020 Броварківською сільською радою Глобинського району Полтавської області надано ОСОБА_1 дозвіл на на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовної площею 2, 00 гадля ведення особистого селянського господарства за адресою с. Броварки. /а.с. 19, зворот/.

За заявою ОСОБА_1 від 05.11.2020 та відповідно до завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою ТОВ "Компанія ТЕРРА-Макс" у 2020 році розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для для ведення особистого селянського господарства в с. Броварки Глобинського району Полтавської області /а.с. 16-41/.

14.12.2020 експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надано висновок №23144/82-20 про розгляд документації із землеустрою, яким погоджено розроблений ТОВ "Компанія ТЕРРА-Макс" проект землеустрою /а.с. 41/.

05.02.2021 посадовою особою відділу у Мукачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5320680700:00:012:0150, про що позивачу видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с. 13/.

11.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до Градизької селищної ради із заявою про затвердження проекту землеустрою /а.с. 56/.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 16.03.2021 №115 відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господраства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) площею 2,0000 га (кадастровий номер 5320680700:00:012:0150) в с. Броварки Глобинського району Полтавської області у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів та містобудівній документації, дана земельна ділянка - діюче сміттєзвалище /а.с. 54/.

Не погодившись з цим рішенням органу місцевого самоврядування, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина 9 статті 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать питання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а відповідно до частини 6 цієї статті - підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою: невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням четвертої позачергової сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 12.02.2021 №114 скасовано рішення 37-ї сесії сьомого скликання Броварківської сільської ради від 23.10.2020 про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства /а.с. 55/.

Проте рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14.09.2021 у справі №527/1336/21, що набрало законної сили 22.10.2021, визнано протиправним та скасовано підпункт 1.1 пункту 1 рішення Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.02.2021 року № 114 «Про скасування рішення 37 сесії 7 скликання Броварківської сільської ради від 23 жовтня 2020 року», яким скасовано рішення 37 сесії 7 скликання Броварківської сільської ради від 23 жовтня 2020 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться за адресою: с. Броварки» ОСОБА_1 .

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом у справі №527/1336/21 встановлені обставини протиправності вищезазначеного рішення Градизької селищної ради, ухвалення якого визначене відповідачем у якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Як встановлено судом, 14.12.2020 експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надано висновок №23144/82-20 про розгляд документації із землеустрою, яким погоджено розроблений ТОВ "Компанія ТЕРРА-Макс" проект землеустрою /а.с. 41/.

У пункті 8 цього висновку вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за адресою: Броварки, Глобинського району, Полтавської області відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно - правовим актам.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради від 16.03.2021 №115 відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господраства (код згідно КВЦПЗ - 01.03) площею 2,0000 га (кадастровий номер 5320680700:00:012:0150) в с. Броварки Глобинського району Полтавської області у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів та містобудівній документації, дана земельна ділянка - діюче сміттєзвалище /а.с. 54/.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5320680700:00:012:0150 підтверджено, що вказана земельна ділянка має цільове призначення 01.03 для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення /а.с. 13/.

Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження створення (перебування) на земельній ділянці з кадастровим номером 5320680700:00:012:0150, яка знаходиться у власності територіальної громади, об`єктів, які б перешкоджали відведенню земельної ділянки у власність позивача.

При цьому, проект землеустрою передбачає відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

З урахуванням наведеного, оскільки проект землеустрою погоджено у визначеному законом порядку за принципом екстериторіальності та на його підставі зареєстровано земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у відповідача були відсутні визначені законом підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

За таких обставин, суд констатує, що рішення Градизької селищної ради від 16.03.2021 №115 не містить законодавчо визначених підстав для відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, з урахування чого позов у цій частині вимог належить задовольнити.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. А тому ухвалення відповідного рішення компетентним органом без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність можливості та наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням висновків суду, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для відновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

При цьому суд зауважує, що повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою регламентовано статтею 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету. Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою без наявних на те законних підстав, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань.

У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили.

З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю належить відмовити.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Київська, 51, смт. Градизьк, Глобинського району, Полтавської області, 39071; код ЄДРПОУ 21063176) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення п`ятої сесії восьмого скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 16 березня 2021 року №115 "Про надання дозволу на завтердження проекту землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Броварки Глобинського району Полтавської області".

Зобов`язати Градизьку селищну раду Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 березня 2021 року (вх. №53) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Броварки, кадастровий номер 5320680700:00:012:0150 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко