Рішення

від 18.04.2022 по справі 460/13505/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 квітня 2022 року м. Рівне№460/13505/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач 1), Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач 2), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту рішення) №2626135/3390601191 від 05.05.2021 та №2640272/3390601191 від 11.05.2021; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну (далі по тексту ПН) ФОП ОСОБА_1 №3 від 11.05.2020 на суму - 16 380,00 грн., в тому числі ПДВ - 2 730,00 грн. та №4 від 11.05.2020 на суму - 39 097,20 грн., в тому числі ПДВ - 6 516,20 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту ЄРПН) датою її подання.

За змістом позовної заяви (а.с.1-22), позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідач 1 протиправно не зареєстрував у ЄРПН ПН №3 від 11.05.2020 та ПН №4 від 11.05.2020, що складені на покупця ТОВ «МСМ Фаворит» (код ЄДРПОУ 35717377) про надання послуг по перевезенню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН №3 від 11.05.2020 та ПН №4 від 11.05.2020, оскільки позивачем було надано у повному обсязі документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції за зазначеними ПН. Податкові накладні №3 від 11.05.2020 та №4 від 11.05.2020 складені у зв`язку з наданням послуг по перевезенню для ТОВ «МСМ Фаворит» (код ЄДРПОУ 35717377) згідно з договором №02-01/20 від 02.01.2020 про надання послуг технікою. Позивач зазначає, що на пропозицію контролюючого органу було надано пояснення та повний пакет документів, що підтверджують реальність зазначених господарських операцій. Всупереч вимогам чинного законодавства, у рішеннях №2626135/3390601191 від 05.05.2021 та №2640272/3390601191 від 11.05.2021 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою суду від 05.10.2021 (а.с.102) позовна заява залишалась без руху.

Ухвалою суду від 08.12.2021 (а.с.137-138) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, встановлено відповідачу 1 та відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов та призначено розгляд справи по суті на 11.01.2022.

Відповідачі позов не визнали, подали відзив на позовну заяву (а.с.140-143). В обґрунтування заперечення зазначили, що позивачем не долучено в повному обсязі документів передбачених п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за №1245/34216.

Зокрема, відповідачі наголошують, що відповідно до оскаржуваного рішення №2626135/3390601191 від 05.05.2021 позивачем не долучено документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Окрім того відповідачі зауважують, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН в протоколі №93/17-00-18 від 05.05.2021 року додатково зазначено про ненадання документів на наявність власної та/або орендованої техніки використаної для транспортування сільськогосподарської техніки; документів на наявність власних чи орендованих основних засобів, території, земельних ділянок, тощо, для забезпечення стоянки техніки.

Протокольною ухвалою від 11.01.2022 (а.с.165) розгляд справи відкладено на 08.02.2022 за клопотанням представника відповідачів (а.с.163).

У судове засідання, призначене на 08.02.2022, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином. До початку судового засідання представник позивача подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.170). Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.169).

За приписами частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 205 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Розглядаючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом встановлено наступні обставини: 1) неявка у підготовче засідання відповідача є першою; 2) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи; 3) відповідач повідомив суд про причини неявки; 4) причини неявки визнано судом неповажними.

Суд зазначає, що причини неявки у засідання учасника справи можуть визнаватися поважними виключно у випадку, коли такі причини є об`єктивними та виникли з непереборних підстав, що не залежать від учасника справи.

Суд констатує, що вказані відповідачем у клопотанні причини неявки не є поважними, з огляду на те, що Головне управління ДПС у Рівненській області не обмежене представництвом його інтересів виключно однією особою.

Таким чином, клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Враховуючи подане клопотання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/13505/21 в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.10.2013, 02.10.2013 взятий на облік у контролюючому органі як платник податків, з 01.01.2018 зареєстрований платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності підприємця за КВЕД є 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, одним з видів діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Ці обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-26) та Витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 15.12.2017 №1717144500023 (а.с.27).

02.01.2020 ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «MCM Фаворит» (Замовник) укладено Договір про надання послуг технікою за №02-01/20 (а.с.31), відповідно до якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги, які визначаються та надаються в процесі здійснення діяльності Замовника, в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Згідно з цього Договору, Виконавець надає Замовнику послуги, які вказані в актах наданих послуг (виконаних робіт) (п. 2.1 Договору).

Акти про надані послуги підписуються Сторонами по факту надання таких послуг (виконання робіт).

Замовник зобов`язаний перерахувати суму зазначену в акті наданих послуг протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання такого акту (п. п. 3.2, 3.3 Договору).

На виконання умов Договору про надання послуг технікою від 02.01.2020 за №02-01/20 позивачем було надано ТОВ «MCM Фаворит» послуги по перевезенню навантажувача на загальну суму 16380,00 грн., у т. ч. ПДВ 2730,00 грн., що підтверджується: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №78 від 11.05.2020 (а.с.33); рахунком на оплату №82 від 11.05.2020 (а.с.32); товарно-транспортними накладними №4/05-2 від 04.05.2020, №5/05-4 від 05.05.2020, №6/05-2 від 06.05.2020, №7/05-2 від 07.05.2020, №8/05-2 від 08.05.2020 (а.с.34-38); платіжним дорученням №2246 від 15.05.2020 (а.с.39).

Відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) позивачем складено та надіслано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту ЄРПН) податкову накладну (далі по тексту ПН) №3 від 11.05.2020 року (а.с.28) по господарських операціях з ТОВ «МСМ Фаворит» (код ЄДРПОУ 35717377) згідно з договором №02-01/20 від 02.01.2020 про надання послуг технікою (а.с.31).

25.05.2020 позивачем отримано квитанції №1, реєстраційний номер №9114363386 (а.с.29), в якій зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.05.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.1, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=14.6648%, «Р»=38372.13.».

На виконання умов Договору про надання послуг технікою від 02.01.2020 за №02-01/20 позивачем було надано ТОВ «MCM Фаворит» послуги по перевезенню матеріалів на загальну суму 39097,20 грн., у т. ч. ПДВ 6516,20 грн., що підтверджується: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №79 від 11.05.2020 (а.с.57); рахунком на оплату №83 від 11.05.2020 (а.с.56); товарно-транспортними накладними №4/05-2 від 04.05.2020, №5/05-3 від 05.05.2020, №Р212 від 05.05.2020, №Р213 від 05.05.2020, №Р215 від 06.05.2020, №Р216 від 06.05.2020, №Р208 від 08.05.2020, №Р217 від 08.05.2020, №Р219 від 08.05.2020 (а.с.58-66); платіжним дорученням №2273 від 29.05.2020 (а.с.81); платіжним дорученням №2333 від 12.06.2020 (а.с.82).

Відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) позивачем складено та надіслано на реєстрацію в ЄРПН ПН №4 від 11.05.2020 року (а.с.52) по господарських операціях з ТОВ «МСМ Фаворит» (код ЄДРПОУ 35717377) згідно з договором №02-01/20 від 02.01.2020 про надання послуг технікою (а.с.31).

25.05.2020 позивачем отримано квитанції №1, реєстраційний номер №9114368579 (а.с.53), в якій зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11.05.2020 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.1, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=14.6648%, «Р»=38372.13.».

30.04.2021 позивачем було подано повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено (а.с.30), зокрема щодо ПН №3 від 11.05.2020, до якого долучено копії документів на підтвердження факту постачання товару.

Зі змісту вищевказаного повідомлення вбачається, що платником податків надано комісії регіонального рівня пояснення та 10 (десять) додатків.

З метою підтвердження господарських операцій, що слугували підставою для складання ПН №3 від 11.05.2020 позивачем до матеріалів справи долучено копії наступних документів: договір про надання послуг технікою від 02.01.2020 за №02-01/20 (а.с.31); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №78 від 11.05.2020 (а.с.33); рахунок на оплату №82 від 11.05.2020 (а.с.32); товарно-транспортні накладні №4/05-2 від 04.05.2020, №5/05-4 від 05.05.2020, №6/05-2 від 06.05.2020, №7/05-2 від 07.05.2020, №8/05-2 від 08.05.2020 (а.с.34-38); платіжне дорученням №2246 від 15.05.2020 (а.с.39); пояснення з покликанням на звітність, яка свідчить про наявність трудових ресурсів та основних засобів (а.с.40-41); заповнену форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю №17 від 31.08.2018, що затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 (а.с.42-43); наказ про збільшення заробітної плати №10 від 31.03.2020 (а.с.44-45); повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП (а.с.46-48).

За наслідками розгляду вищевказаного повідомлення, відповідачем 1 прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2626135/3390601191 від 05.05.2021 (а.с.49), яким в реєстрації ПН №3 від 11.05.2020 відмовлено. у зв`язку із ненаданням платником податку копії документів. Зокрема, відповідач 1 в оскаржуваному рішенні №2626135/3390601191 від 05.05.2021 (а.с.49) зазначає про ненадання наступних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

26.08.2021 позивачем подано до комісії центрального рівня скаргу (а.с.50) на рішення №2626135/3390601191 від 05.05.2021 (а.с.49) за результатами якої прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №39024/3390601191/2 від 30.08.2021 (а.с.51), яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення №2626135/3390601191 від 05.05.2021 без змін.

07.05.2021 позивачем було подано повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено (а.с.54), зокрема щодо ПН №4 від 11.05.2020, до якого долучено копії документів на підтвердження факту постачання товару.

Зі змісту вищевказаного повідомлення вбачається, що платником податків надано комісії регіонального рівня пояснення та 11 (одинадцять) додатків.

З метою підтвердження господарських операцій, що слугували підставою для складання ПН №4 від 11.05.2020 позивачем до матеріалів справи долучено копії наступних документів: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №79 від 11.05.2020 (а.с.57); рахунком на оплату №83 від 11.05.2020 (а.с.56); товарно-транспортними накладними №4/05-2 від 04.05.2020, №5/05-3 від 05.05.2020, №Р212 від 05.05.2020, №Р213 від 05.05.2020, №Р215 від 06.05.2020, №Р216 від 06.05.2020, №Р208 від 08.05.2020, №Р217 від 08.05.2020, №Р219 від 08.05.2020 (а.с.58-66); пояснення з покликанням на звітність, яка свідчить про наявність трудових ресурсів та основних засобів (а.с.67-68); заповнену форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю №08 від 20.11.2017, що затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 (а.с.69); свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с.70-73); договір на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, продаж запасних частин, розхідних матеріалів, автомобільних та великогабаритних шин №04/20 від 02.01.2020 (а.с.74-75); договір №29 від 10.01.2020 (а.с.76) предметом якого є поставка запасних частин та матеріалів до автомобіля, машин та механізмів; платіжне доручення №14 від 12.05.2020 (а.с.77); договір поставки №35/19 від 13.12.2019 (а.с.78) щодо поставки нафтопродуктів та платіжні доручення на виконання зазначеного договору (а.с.79-80); платіжне доручення №2273 від 29.05.2020 (а.с.81); платіжне доручення №2333 від 12.06.2020 (а.с.82); наказ про збільшення заробітної плати №10 від 31.03.2020 (а.с.83-84); повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми 20-ОПП (а.с.85-87); звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації)застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 4 кв. 2020 (а.с.88-90).

За наслідками розгляду вищевказаного повідомлення, відповідачем 1 прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2640272/3390601191 від 11.05.2021 (а.с.92), яким в реєстрації ПН №4 від 11.05.2020 відмовлено. у зв`язку із ненаданням платником податку копії документів. Зокрема, відповідач 1 в оскаржуваному рішенні №2640272/3390601191 від 11.05.2021 (а.с.92) зазначає про ненадання наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

10.08.2021 позивачем подано до комісії центрального рівня скаргу (а.с.93) на рішення №2640272/3390601191 від 11.05.2021 (а.с.92) за результатами якої прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №36255/3390601191/2 від 12.08.2021 (а.с.94), яким скаргу позивача залишено без задоволення, а №2640272/3390601191 від 11.05.2021 без змін.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення №2626135/3390601191 від 05.05.2021 (а.с.49) та №2640272/3390601191 від 11.05.2021 (а.с.92), на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог пп. «а» та пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

У силу абз. 9-10, 12 п. 201.10 ст. 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У свою чергу, відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі по тексту Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п. 17 Порядку № 1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок № 1165).

Згідно з п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку № 1165.

Пунктом 1 зазначеного додатку передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Відповідно до п. 10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено судом вище, у квитанціях від 25.05.2020 (а.с.29,52) підставою зупинення реєстрації податкової накладної позивача №3 від 11.05.2020 (а.с.28) та №4 від 11.05.2020 (а.с.52) вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.1 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Суд наголошує, що ні відповідачем 1, ні відповідачем 2 до суду не надано доказів неподання вищевказаної таблиці даних платника податку з кодом УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.1.

Також, у порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, на підтвердження обставин щодо перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами суду не надано, належної мотивації таких висновків не наведено.

Якою саме була величина залишку обсягу придбання такого товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, відповідачами суду не доведено, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної позивача №3 від 11.05.2020 та №4 від 11.05.2020 зупинено безпідставно.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктом 3 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4 Порядку № 520).

Згідно з п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 6, 7 Порядку № 520).

Пунктом 9 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку № 520).

Так, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі передбачає можливість проставлення контролюючим органом відмітки у відповідній графі, яка визначає підстави для відмови, зокрема, щодо неподання відповідних документів.

Графа форми рішення «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» містить вимогу щодо необхідності підкреслення тих документів, які не надані.

Суд констатує те, що оскаржувані рішення не містять жодних підкреслень у графі «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», яка по своїй суті визначає лише загальний перелік документів.

Також, суд зазначає, що у графі «Додаткова інформація» в оскаржуваних рішеннях відсутні будь-які записи щодо документів, хоча форма рішення передбачає необхідність зазначити «конкретні документи».

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції. За таких обставин, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Враховуючи те, що оскаржувані рішення є правовими актами індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.

Формальне зазначення у квитанції №1 пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165: «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».

Відсутність у квитанції переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Суд констатує, що оскаржувані рішення не відповідають критерію «обґрунтованості».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень №2626135/3390601191 від 05.05.2021 (а.с.49) та №2640272/3390601191 від 11.05.2021 (а.с.92) дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість таких рішень, які підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №3 від 11.05.2020 (а.с.28) та №4 від 11.05.2020 (а.с.52) в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність рішення №2626135/3390601191 від 05.05.2021 (а.с.49) та №2640272/3390601191 від 11.05.2021 (а.с.92) про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 11.05.2020 (а.с.28) та №4 від 11.05.2020 (а.с.52) в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №3 від 11.05.2020 та №4 від 11.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його направлення (подання) на реєстрацію.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем 1 не доведено правомірності оскаржуваних рішень №2626135/3390601191 від 05.05.2021 (а.с.49) та №2640272/3390601191 від 11.05.2021 (а.с.92) у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправними тих рішень суб`єкта владних повноважень, так і шляхом зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну №3 від 11.05.2020 та №4 від 11.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4540,00 грн., сплачена відповідно до платіжного доручення №2003 від 24.09.2021 (а.с.23) та №2004 від 24.09.2020 (а.с.24).

Крім того, позивачем подано заяву щодо розподілу судових витрат (а.с.151-153), пов`язаних з правничою допомогою.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з частинами 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

На виконання вимог частини 4 статті 134 КАС України позивач подав до суду копії: договору про надання правничої допомоги від 30.04.2021 (а.с.27-29), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.26), акту здачі-приймання наданих правничих послуг №06-01/22 від 06.01.2022 року до договору про надання правничої допомоги від 30.04.2021 (а.с.154-155), який містить детальний опис наданих послуг, що доводить співмірність витрат; рахунок на оплату №06-01/22 від 06.01.2022 (а.с.156); платіжне доручення №2161 від 10.01.2022 (а.с.157); заключна виписка з банку за період з 01.01.2022 по 10.01.2022 (а.с.158).

А саме, адвокатом відповідно до умов договору від 30.04.2021, зазначено про надання наступних послуг: опрацьовано законодавство та судову практику; підготовлено та подано позовну заяву до суду; відвідування судових засідань.

Вартість вищевказаних послуг адвоката становить 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп., з розрахунку 1000,00 грн.: 0,5 год. опрацювання законодавства та судової практики; 2 год. підготовка та подання позовної заяви; 1000 грн. участь в судових засіданнях.

Оплата за надані послуги стверджується платіжним дорученням №2161 від 10.01.2022 (а.с.157).

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як зазначено в абз. 268 Рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України: Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18).

Суд встановив, що в межах даної справи до суду подано позовну заяву, яка складено на 22 аркушах; підготовлено додатки до позову; заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням складності справи, наданих позивачем доказів понесення витрат на правничу допомогу та відсутність факту участі адвоката в судових засіданнях, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката до 2500 грн.

За таких обставин, на користь позивача суд присуджує документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, як органу, що приймав оскаржувані рішення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ ВП 44070166), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2626135/3390601191 від 05.05.2021 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 11.05.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 11.05.2020 датою її направлення (подання) на реєстрацію.

Визнати протиправним рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2640272/3390601191 від 11.05.2021 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 11.05.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 11.05.2020 датою її направлення (подання) на реєстрацію.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати у сумі 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн., з яких 4540,00 грн. судовий збір, 2500,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8,м.Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Повний текст рішення складений 19 квітня 2022 року

Суддя У.М. Нор