Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2022 року справа № 580/1138/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до дошкільної навчальної установи Ромашка про застосування заходів реагування,
встановив:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі Головне управління, позивач) подало позов, в якому просить застосувати заходи реагування до дошкільної навчальної установи Ромашка (далі дошкільна установа, відповідач) у вигляді повної заборони експлуатації будівель та споруд закладу, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті від 08.11.2021 № 348.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачем проведена позапланова перевірка дошкільної установи щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої посадовими особами Головного управління виявлено та зафіксовано ряд порушень, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, а тому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до усунення порушень, визначених у акті перевірки управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 08.11.2021 № 348.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що за наслідками позапланової перевірки відповідача за адресою: Черкаська обл., Лисянський р-н, с. Будище, вул. Миру, 55-А, - позивач виявив 7 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані актом від 08.11.2021 № 348, а саме:
1) наказами, інструкцією не встановлено відповідний протипожежний режим;
2) для приміщень різного призначення не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;
3) не обладнано приміщення закладу дошкільної освіти системами протипожежного захисту;
4) дерев`яні конструкції горищних приміщень закладу дошкільної освіти не оброблені вогнезахисним розчином;
5) не обладнано будівлі закладу дошкільної освіти установками від прямого попадання блискавки і вторинних її проявів;
6) не проведено заміри опору ізоляції електромережі і перевірка спрацювання приладів захисту від короткого замкнення;
7) не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння.
Вказані порушення стали підставою звернення в суд з даним позовом.
Під час вирішення спору по суті суд врахував таке.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V).
Згідно зі статтею 1 цього Закону державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
За правилами частини 1 статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статі 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 цього Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.
Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Оцінюючи підстави для застосування до відповідача заходів реагування, суд врахував таке.
Пунктом 33 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
За приписами п. 21 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.
Частинами 2, 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Пунктами 1, 4, 6 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.
Суд врахував, що жодного доказу безпосереднього усунення зафіксованих актом від 08.11.2021 № 348 порушень, суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КЦЗ України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення.
Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (далі Правила).
Відповідно до п. 4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п. 2 розділу ІІ Правил є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.
Згідно з п. п. 3, 4 Розділу 2 Правил на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає:
порядок утримання шляхів евакуації;
визначення спеціальних місць для куріння;
порядок застосування відкритого вогню;
порядок використання побутових нагрівальних приладів;
порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;
правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;
порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;
порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;
порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;
порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил.
Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.
Для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.
Відповідно до п. 2.5. Розділу 3 Правил у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
На підставі п. п. 1.20., 1.21. Розділу 4 Правил замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.
Згідно з п. 1.2., підп. 2 п. 2.1. Розділу 5 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту.
Зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.
Як свідчить акт позапланової перевірки від 08.11.2021 № 348, вказаних вимог відповідач не дотримався.
Зазначені обставини свідчать про загрозу життю та здоров`ю людей під час виконання робіт на об`єктах відповідача.
Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № П/320/1128/20 відповідно до яких відсутність системи протипожежного захисту не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.
Оскільки належних і допустимих доказів усунення викладених в акті від 08.11.2021 № 348 порушень суду не надано, а, отже, не підтверджено усунення загрози пожежної небезпеки, життю та здоров`ю людей.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість оцінки позивачем виявлених та вказаних в акті від 08.11.2021 № 348 порушень законодавства з пожежної безпеки, як таких, що спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей, що існує на час вирішення спору.
Оскільки позовні вимоги обґрунтовані та доведені стверджувані позивачем факти, наявні підстави для застосування заходів реагування.
Суд акцентує увагу сторін, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених відповідачем порушень, що зумовили звернення до суду з вищевказаним позовом.
Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на реальне забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Він не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей, у тому числі працівникам відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, Головне управління є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки роботи дошкільної навчальної установи Ромашка у вигляді повної заборони експлуатації будівель та споруд закладу, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті від 08.11.2021 № 348.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. прикордонника Лазаренка, 1, код ЄДРПОУ 38646021);
2) відповідач дошкільна навчальна установа Ромашка (19323, Черкаська область, Лисянський район, с. Будище, вул. Миру, буд. 55-А, код ЄДРПОУ 39589331).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 15.04.2022.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2022 |
Оприлюднено | 25.06.2022 |
Номер документу | 104007070 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Василь ГАВРИЛЮК
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні