Постанова

від 04.04.2022 по справі 160/14551/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/14551/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О.

за участі представника позивача Кравцова О.В.

представника відповідача Панковської Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 160/14551/21 (суддя І інстанції - Голобутовський Р.З.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солома» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21 квітня 2021 року:

- № 0053980721, яким за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) нараховано 85682706 грн та застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у розмірі 50% на суму 42841353 грн;

- № 0053960721, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 36221 грн;

- № 0053990721, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 106632605 грн, з яких податкове зобов`язання 85306084 грн та штрафні санкції 21326521,00 грн;

- № 0053850718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору усього на суму 7338,89 грн, з яких податкове зобов`язання 109,5 грн, штрафні санкції 6798,69 грн, пеня 430,7 грн.

- № 0053830718, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем штрафні санкції з ПДФО на суму 176033,06 грн, з яких штрафні санкції 167180,92 грн, пеня 9452,14 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволений повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в результаті проведення податковим органом документальної планової виїзної перевірки позивача за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 виявлено низку порушень чинного законодавства. Так, встановлено, що взаємовідносини ТОВ «Солома» з контрагентами ТОВ «СКС» і ТОВ «Алєф компані» не носили реального характеру, судом першої інстанції не надано належна оцінка доводам податкового органу та нормам податкового законодавства, не в повній мірі з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного їх застосування та неправильного вирішення справи. Також зазначив, що під час перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, за що позивач правомірно притягнутий до відповідальності. Крім того, позивач як податковий агент не в повному обсязі сплачував податок на доходи фізичних осіб за наслідками сплати орендної плати за користування нерухомим майном громадянину ОСОБА_1 .

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солома» (код ЄДРПОУ 36933660) зареєстроване 18.03.2010, номер запису 12021020000000627 та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, видами економічної діяльності є: виробництво олії та тваринних жирів (код КВЕД 10.41 - основний), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

На підставі направлень від 06.11.2019 № 6144, № 6145, № 6146, № 2118, № 2120, № 2121, № 2123, від 09.02.2021 № 571, № 573, № 575, № 578 та наказу від 05.03.2020 № 1065-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Солома» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

За результатами перевірки 22 лютого 2021 року складено акт № 466/04-36-07-21/36933660 (т. № 1 а.с. 21-178), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

1) пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 з урахуванням пп. 14.1.13, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження від`ємного значення об`єкту оподаткування (ряд. 04 Декларації) на суму 49491033 грн, в тому числі:

2017 рік - 34891531 грн, 2018 рік 6927735 грн, три квартали 2019 року 7671767 грн та завищення суми податку на прибуток (ряд. 06 Декларації) у розмірі 232704 грн за 2017 рік.

2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховується податок на додану вартість на загальну суму 85306084 грн, у наступних періодах:

- червень 2017 10744431 грн,

- липень 2017 5842050 грн.,

- вересень 2017 10991950 грн.,

- жовтень 2017 10540392 грн.,

- листопад 2017 10330432 грн.,

- грудень 2017 11905188 грн.,

- січень 2018 6045667 грн.,

- лютий 2018 891151 грн.,

- березень 2018 1355642 грн.,

- квітень 2018 120647 грн.,

- жовтень 2018 6545668 грн.,

- листопад 2018 9743906 грн.,

- березень 2019 75783 грн.,

- квітень 2019 2379 грн.,

- травень 2019 55001 грн.,

- вересень 2019 115797 грн.

та підлягає зменшенню від`ємне значення (різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту) за вересень 2019 року в сумі 36221 грн.

3) п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «Солома» порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність передбачена п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, внаслідок чого до нараховується штрафна санкція у сумі 42841353 грн.

4) п. 167.1 ст. 167, абз. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.1.2 п. 170.1, п. 170.9 ст. 170, п. 171.1 ст. 171, абз «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України. Донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 1340,10 грн;

5) пункт 16 1 розд. ХХ підрозділ 10 Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 109,5 грн;

6) п. 1 частини 2 ст. 6, п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями). Донараховано єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 145,21 грн;

7) ІІІ п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за №4, в частині невідображення доходу від оренди приміщення ознакою доходу « 106», додаткового блага за ознакою доходу 126.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення від 21 квітня 2021 року (т. № 1 а.с. 185-209):

- № 0053980721, яким за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) нараховано 85682706 грн та застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у розмірі 50% на суму 42841353 грн;

- № 0053960721, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 36221 грн;

- № 0053990721, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 106632605 грн, з яких податкове зобов`язання 85306084 грн та штрафні санкції 21326521,00 грн;

- № 0053850718, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору усього на суму 7338,89 грн, з яких податкове зобов`язання 109,5 грн, штрафні санкції 6798,69 грн, пеня 430,7 грн.

- № 0053830718, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем штрафні санкції з ПДФО на суму 176033,06 грн, з яких штрафні санкції 167180,92 грн, пеня 9452,14 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції в частині визначення позивачу грошових зобов`язань з ПДВ виходив з того, що первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем і його контрагентами ТОВ «СКС» та ТОВ «Алєф Компані», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій. Стосовно застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ПДФО із заробітної плати суд з посиланням на правову позицію Верховного Суду зазначив про відсутність з боку позивача порушень, визначених статтею 125-1 Податкового кодексу України та, як наслідок, безпідставність застосування до нього штрафних санкцій, визначених цією статтею, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 21.04.2021 № 0053830718 є протиправним та підлягає скасуванню. Стосовно зобов`язань з ПДФО та військового збору у зв`язку зі сплатою не в повному обсязі орендної плати за користування нерухомим майном суд вважав, що податок на доходи фізичних осіб не може бути нарахований на дохід, який фактично не отриманий фізичною особою. Також не може бути застосовано відповідальність до позивача у вигляді донарахування податку на доходи фізичних осіб на суми, яких не існувало і які не виплачувались позивачем на користь фізичної особи.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

1. Стосовно податкових повідомлень-рішень № 0053980721, № 0053960721 та № 0053990721.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут та далі, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( п. 198.3 ст.198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зміст цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відтак, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення фінансового результату (витрат) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. При цьому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що між ТОВ «Солома» та ТОВ «СКС» укладалось два види правочинів:

1) на переробку давальницької сировини, де виконавцем є ТОВ «Солома», а замовником ТОВ «СКС», а також,

2) на поставку готової продукції, де постачальником є ТОВ «СКС», а покупцем ТОВ «Солома».

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Солома» та ТОВ «СКС» щодо переробки давальницької сировини.

Так, між ТОВ «Солома» (Виконавець) та ТОВ «СКС» (Замовник) укладено договір на переробку давальницької сировини від 01.06.2017 № 02-17, відповідно умов якого замовник передає виконавцеві давальницьку сировину, а виконавець зобов`язується протягом усього терміну дії договору виконувати роботи з переробки давальницької сировини замовника в готову продукцію. При цьому, замовник зобов`язується приймати готову продукцію від виконавця і здійснити оплату за виконану роботу в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 2.5 договору на підтвердження факту передачі сировини виконавцю від Замовника сторони укладають акт приймання-передачі давальницької сировини в роботу, в якому зазначаються найменування, якість, кількість Сировини, що передається, а також її вартість (за потреби).

Положеннями п. 3.1 договору визначено, що сировина передається виконавцю силами і засобами замовника за місцезнаходженням виконавця: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова буд. 50-А.

Згідно з п. 3.4 договору сторони погодили, що якість переданої сировини, визначається лабораторією виконавця, а кількість переданої в роботу сировини приймається виконавцем за його вагами, з урахуванням допустимого відхилення.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що результатом виконаних робіт за цим договором є готова продукція. Сторони погодили, що факт передачі готової продукції від замовника до виконавця сторони оформляють шляхом підписання Акту приймання передачі готової продукції та відходів.

Відповідно до п. 3.10 договору разом з готовою продукцією Виконавець передає Замовнику наступні документи: акт приймання - передачі сировини в роботу; акт приймання - передачі готової продукції та відходів переробки; якісне посвідчення (за вимогою); звіт про переробку давальницької сировини за умови отримання відходів в процесі переробки, які формуються щоденно. Щодекадне або щомісячне формування актів - за домовленістю сторін.

Умовами п. 3.11 договору встановлено, що сторони дійшли згоди, що транспортування сировини і готової продукції проводитися замовником за власний рахунок.

Пунктом 4.4 договору визначено, що оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідного акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем до суду надано такі документи:

- акти надання послуг: від 30.06.17 № 18, від 31.07.17 № 21, від 30.09.17 № 23, від 31.10.17 № 28, від 30.11.17 № 31, від 31.12.2017 № 34, від 31.01.2018 № 4;

- платіжні доручення: № 1950 від 28.08.2017 на суму 500000 грн; № 2072 від 29.08.2017 на суму 500000 грн, №2722 від 18.09.2017 на суму 1000000 грн., № 2771 від 19.09.2017 на суму 1000000 грн; № 2840 від 20.09.2017 на суму 1000000 грн, № 2880 від 21.09.2017 на суму 1000000 грн, № 2945 від 22.09.2017 на суму 1000000 грн, № 3039 від 25.09.2017 на суму 1000000 грн, № 3109 від 26.09.2017 на суму 1000000 грн, № 3120 від 27.09.2017 на суму 1000000 грн, № 3177 від 28.09.2017 на суму 1000000 грн, № 3216 від 04.10.2017 на суму 894636,8 грн., № 4846 від 10.11.2017 на суму 500000 грн, № 5339 від 23.11.2017 на суму 500000 грн, № 981 від 18.12.2017 на суму 939000 грн, № 985 від 19.12.2017 на суму 1500000 грн, № 986 від 20.12.2017 на суму 2000000 грн, № 991 від 21.12.2017 на суму 1260000 грн, № 994 від 22.12.2017 на суму 1413000 грн, № 1003 від 26.12.2017 на суму 1413000 грн, № 1009 від 27.12.2017 на суму 1360000 грн, № 1023 від 28.12.2017 на суму 860079,68 грн, № 1075 від 10.01.2018 на суму 793800 грн, № 1084 від 11.01.2018 на суму 905816,52 грн, № 1102 від 12.01.2018 на суму 1225000 грн, № 1109 від 15.01.2018 на суму 122 000 грн, № 1119 від 17.01.2018 на суму 1050004 грн, № 1129 від 19.01.2018 на суму 211717,92 грн, № 1133 від 22.01.2018 на суму 62956,46 грн, № 1179 від 26.01.2018 на суму 230000 грн, №1185 від 30.01.2018 на суму 140000 грн, № 1186 від 31.01.2018 на суму 1296000 грн, № 1193 від 02.02.2018 на суму 1920000 грн, № 1196 від 06.02.2018 на суму 892500 грн, № 1201 від 08.02.2018 на суму 892800 грн, №1202 від 08.02.2018 на суму 300 грн, № 1212 від 12.02.2018 на суму 902400 грн, № 1214 від 14.02.2018 на суму 916572,8 грн, № 1230 від 26.02.2018 на суму 230400 грн, № 1233 від 28.02.2018 на суму 1115520 грн, № 1234 від 02.03.2018 на суму 1115520 грн, № 4144 від 21.08.2018 на суму 500000 грн, № 4148 від 22.08.2018 на суму 500000 грн, № 4151 від 23.08.2018 на суму 500000 грн, № 4152 від 27.08.2018 на суму 500000 грн;

- виписка по рахунку за період з 21.08.2018 по 26.12.2019;

- акти прийому-передачі сировини в роботу за період 02.06.2017 по 31.01.2018;

- накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів;

- звіти переробки давальницької сировини за період з 02.06.2017 по 31.01.2018;

- акти прийому-передачі готової продукції та відходів за період з 02.06.2017 по 31.01.2018;

- зведені акти з переробки за період червень 2017 - січень 2018;

- податкові накладні.

На підтвердження внутрішнього переміщення сировини та обороту готової продукції позивач надав:

- книги відважувань на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги за період з 02.06.2017 по 31.01.2018;

- довідка про переробку насіння соняшника та виробництво готової продукції ТОВ «СКС» за період: червень 2017 року - січень 2018 року;

- довідка обліку відходів при переробці олійного насіння ТОВ «СКС» за період: червень 2017 року - січень 2018 року;

- ярлики-проби за період з 02.06.2017 по 31.01.2018;

- заміри-розрахунки виробленої олії соняшникової до договору від 01.06.2017 № 02-17;

- акти інвентаризації сировини;

- книги зважувань через автомобільні ваги готової (побочної) продукції за період 02.06.2017 по 31.01.2018;

- акт прийому-передачі на відповідальне зберігання за період з 01.07.2017 по 15.07.2017;

- гарантійний лист про погашення заборгованості від 20.08.201 вих. № 121.

8. Стосовно взаємовідносин ТОВ «Солома» та ТОВ «СКС» щодо поставки готової продукції.

Між ТОВ «Солома» (Покупець) та ТОВ «СКС» (Постачальник) укладено договори поставки від 16.07.2017 № 1607, від 01.09.2017 № О-109, від 01.10.2017 № О-110, від 01.11.2017 № 111, від 23.06.2017 № 2306, від 07.07.2017 № Л707, від 01.09.2017 № Л0109, від 01.10.2017 № Л110, від 09.06.2017 № Л906, від 07.07.2017 № Г707, від 01.09.2017 № Г109, від 01.10.2017 № Г110, від 09.06.2017 № Г906, від 07.07.2017 № С707, від 01.09.2017 № С109, від 01.10.2017 № С110, від 09.06.2017 № С906, від 01.09.2017 № Ш0109, від 01.10.2017 № Ш0110.

Перелічені договори мають ідентичні умови за винятком предмету поставки.

Так, відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «СКС» поставило на адресу ТОВ «Солома» наступну продукцію: олія соняшникова нерафінована, лушпиння соняшникове, гідрофуз, сор соняшниковий, шрот соняшниковий.

Умовами договорів поставки визначено, що постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти у власність товар та сплатити за нього грошову суму (п. 1.1 договору).

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP - склад покупця (Україна, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-а) відповідно до вимог Міжнародних правил, тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року (п. 2.1 договору).

Товар, що поставляється за цим договором, є продуктом переробки давальницької сировини - соняшника на підставі укладеного договору між постачальником та покупцем, тому місце отримання товару як продукту переробки давальницької сировини та поставки товару співпадають, що не потребує перевезення товару та оформлення товарно-транспортної накладної (пп. 2.1.1 договору).

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем до суду надано наступні документи:

- договори поставки від 16.07.2017 № 1607, від 01.09.2017 № О-109, від 01.10.2017 № О-110, від 01.11.2017 № 111, від 23.06.2017 № 2306, від 07.07.2017 № Л707, від 01.09.2017 № Л0109, від 01.10.2017 № Л110, від 09.06.2017 № Л906, від 07.07.2017 № Г707, від 01.09.2017 № Г109, від 01.10.2017 № Г110, від 09.06.2017 № Г906, від 07.07.2017 № С707, від 01.09.2017 № С109, від 01.10.2017 №С110, від 09.06.2017 № С906, від 01.09.2017 № Ш0109, від 01.10.2017 № Ш0110;

- видаткові накладні: № 1109142 від 26.06.2017, № 1109147 від 26.06.2017, № 1109150 від 26.06.2017, № 1109148 від 26.06.2017, № 1109145 від 26.06.2017, № 1109146 від 26.06.2017, № 1109144 від 26.06.2017, № 1109143 від 26.06.2017 року, № 1109149 від 26.06. 2017у, № 1109238 від 30.06. 2017, № 1109237 від 30.06.2017, № 1109239 від 30.06.2017, №1101507 від 19.07.2017, № 1101506 від 19.07.2017, № 1101504 від 16.07.2017, № 1101505 від 19.07.2017, № 1105631 від 30.09.2017, № 1105629 від 30.09.2017, № 1105628 від 18.09.2017, № 1105630 від 30.09.2017, № 1105627 від 18.09.2017, № 1105938 від 01.10.2017, № 1105937 від 01.10.2017, № 1105940 від 01.10.2017, № 1105939 від 01.10.2017, № 1106307 від 31.10.2017, № 1106308 від 31.10.2017, № 1106305 від 27.10.2017, № 1106306 від 27.10.2017, № 1106309 від 31.10.2017, № 1107362 від 23.11.2017, № 1107363 від 30.11.2017, №1107364 від 30.11.2017, № 1107365 від 30.11.2017, № 1107361 від 17.11.2017, № 1107920 від 31.12.2017, № 1107922 від 31.12.2017, № 1107921 від 31.12.2017, № 1100082 від 02.01.2018, № 1100083 від 02.01.2018, № 1100086 від 11.01.2018, № 2 від 12.01.2018, № 1100084 від 02.01.2018, № 1 від 09.01.2018, № 1100087 від 12.01.2018, № 1100207 від 16.01.2018, № 1100085 від 09.01.2018, № 1100250 від 11.01.2018, № 1100551 від 31.01.2018, № 1100553 від 31.01.2018, №1100552 від 31.01.2018, № 1100554 від 01.02.2018;

- податкові накладні;

- платіжні доручення;

- рахунки на оплату;

- прибуткові накладні;

- виписки по рахунку;

- акти звірки взаєморозрахунків.

Окрім цього, на підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ «СКС» позивачем було надано:

- книги відважування на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги;

- ярлики-проб власної лабораторії на ввезену сировину;

- акти прийому-передачі сировини для переробки;

- звіти про переробку давальницької сировини;

- акти прийому-передачі готової продукції та відходів переробки соняшнику;

- книги зважувань через автомобільні ваги готової (побічної) продукції, відходів від переробки давальницької сировини замовника.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Алєф Компані» (код ЄДРПОУ 40633205) колегія суддів зазначає таке.

Між ТОВ «Солома» та ТОВ «Алєф компані» укладалось два види правочинів:

1) на переробку давальницької сировини, де виконавцем є ТОВ «Солома», а замовником ТОВ «Алєф компані», а також

2) на поставку готової продукції, де постачальником є ТОВ «Алєф компані», а покупцем ТОВ «Солома».

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Солома» та ТОВ «Алєф Компані» щодо переробки давальницької сировини.

Так, між ТОВ «Солома» (Виконавець) та ТОВ «Алєф компані» (Замовник) укладено договір на переробку давальницької сировини від № 10-18 від 01.10.2018 року, відповідно умов якого замовник передає виконавцеві давальницьку сировину, а виконавець зобов`язується протягом усього терміну дії договору виконувати роботи з переробки давальницької сировини замовника в готову продукцію. При цьому, замовник зобов`язується приймати готову продукцію від виконавця і здійснити оплату за виконану роботу в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 2.5 Договору на підтвердження факту передачі сировини виконавцеві від Замовника сторони укладають акт приймання-передачі давальницької сировини в роботу, в якому зазначаються найменування, якість, кількість Сировини, що передається, а також її вартість (за потреби).

Положеннями п. 3.1 договору визначено, що сировина передається виконавцю силами і засобами замовника за місцезнаходженням виконавця: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова буд. 50-А.

Згідно з п. 3.4 договору сторони погодили, що якість переданої сировини, визначається лабораторією виконавця, а кількість переданої в роботу сировини приймається виконавцем за його вагами, з урахуванням допустимого відхилення.

За пунктом 3.6 договору результатом виконаних робіт за цим договором є готова продукція. Сторони погодили, що факт передачі готової продукції від замовника до виконавця сторони оформляють шляхом підписання акту приймання передачі готової продукції та відходів.

Відповідно до п. 3.10 договору разом з готовою продукцією Виконавець передає Замовнику наступні документи: акт приймання-передачі сировини в роботу; акт приймання-передачі готової продукції та відходів переробки; якісне посвідчення (за вимогою); звіт про переробку давальницької сировини за умови отримання відходів в процесі переробки, які формуються щоденно. Щодекадне або щомісячне формування актів - за домовленістю сторін.

Умовами п. 3.11 договору встановлено, що сторони дійшли згоди, що транспортування сировини і готової продукції проводитися замовником за власний рахунок.

Пунктом 4.3 договору визначено, що оплата вартості виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем до суду надано:

- договір на переробку давальницької сировини від № 10-18 від 01.10.2018;

- акти надання послуг від 31.10.2018 року № 30 та від 30.11.2018 № 32;

- акти прийому-передачі сировини в роботу за період 22.10.2018 по 16.11.2018;

- податкові накладні від 31.10.2018 № 26, від 30.11.2018 року № 36, від 30.11.2018 № 37;

- банківські виписки з поточного рахунку за період з 30.11.2018 по 14.01.2019;

- платіжні доручення № 322 від 30.11.2018 на суму 350232 грн, № 329 від 03.12.2018 на суму 341665 грн, № 330 від 03.12.2018 на суму 557501,4 грн, № 367 від 10.12.2018 на суму 150000 грн, № 370 від 11.12.2018 на суму 150000 грн, № 5 від 12.12.2018 на суму 150000 грн, № 385 від 13.12.2018 на суму 150000 грн, № 391 від 14.12.2018 на суму 150000 грн, № 395від 18.12.2018 на суму 150000 грн, № 396 від 18.12.2018 на суму 150000 грн, № 402 від 19.12.2018 на суму 76663,28 грн, № 423 від 22.12.2018 на суму 1000000 грн, № 439 від 26.12.2018 на суму 500000 грн, № 448 від 28.12.2018 на суму 500000 грн, № 464 від 08.01.2019 на суму 200000 грн., № 483 від 09.01.2019 на суму 200000 грн, № 498 від 14.01.2019 на суму 200000 грн, № 505 від 14.01.2019 на суму 254294,80 грн;

- накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів;

- звіти переробки давальницької сировини за період з 22.10.2018 по 16.11.2018;

- акти прийому-передачі готової продукції та відходів за період з 23.10.2018 по 17.11.2018;

- зведені акти з переробки.

На підтвердження внутрішнього переміщення сировини та обороту готової продукції позивач надав наступні документи:

- книги відважувань за період з 22.10.2018 по 16.11.2018;

- ярлики-проби за період з 22.10.2018 по 16.11.2018;

- заміри-розрахунки виробленої олії до договору від 01.10.2018 № 10-18;

- акти інвентаризації сировини;

- книги зважувань через автомобільні ваги за період жовтень листопад 2018 року;

- оборотно-сальдові відомості та картки по рахунку 361.

Стосовно взаємовідносин ТОВ «Солома» та ТОВ «Алєф Компані» щодо поставки готової продукції.

Між ТОВ «Солома» (Покупець) та ТОВ «Алєф Компані» (Постачальник) укладено договір поставки від 25.10.2018 № 2510, у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти у власність товар та сплатити за нього грошову суму.

Пунктом 1.2 цього Договору визначено, що товаром за даним договором: олія соняшникова нерафінована, лушпиння соняшникове, шрот соняшниковий, сор соняшниковий.

Умовами п. 2.1 договору передбачено, поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP - склад покупця (Україна, Дніпропетровська область. Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-а) відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року.

Відповідноі до пп. 2.1.1 договору товар, що поставляється за цим договором, є продуктом переробки давальницької сировини - соняшника на підставі укладеного договору між постачальником та покупцем, тому місце отримання товару як продукту переробки давальницької сировини та поставки товару співпадають, що не потребує перевезення товару та оформлення товарно-транспортної накладної.

Згідно до п. 3.3 договору оплата за товар по цьому договору здійснюється покупцем у строк, визначений у специфікації.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем до суду надано наступні документи:

- договір поставки від 25.10.2018 № 2510;

- видаткові накладні від 31.10.2018 № 138, від 17.11.2018 № 103;

- податкові накладні від 31.10.2018 № 138, від 17.11.2018 № 103;

- прибуткові накладні від 31.10.2018 № 2412, від 31.10.2018 № 2407;

- банківські виписки за період з 30.11.2018 по 16.01.2019;

- платіжні доручення № 5662 від 30.11.2018 на суму 46080 грн, № 5663 від 30.11.2018 на суму 304152 грн, № 5667 від 03.12.2018 на суму 172886,4 грн, № 5668 від 03.12.2018 на суму 726280 грн, № 5701 від 11.12.2018 на суму 150000 грн, № 5708 від 11.12.2018 на суму 150000 грн, № 5725 від 13.12.2018 на суму 150000 грн, № 5773 від 14.12.2018 на суму 150000 грн, № 5778 від 14.12.2018 на суму 150000 грн, № 5793 від 18.12.2018 на суму 150000 грн, № 5794 від 18.12.2018 на суму 150000 грн, № 5801 від 19.12.2018 на суму 76663,28 грн, № 5849 від 22.12.2018 на суму 55428 грн, № 5850 від 22.12.2018 на суму 371568,84 грн, № 5848 від 22.12.2018 на суму 573003,16 грн, № 5855 від 27.12.2018 на суму 500000 грн, № 5879 від 03.01.2019 на суму 500000 грн, № 5971 від 08.01.2019 на суму 200000 грн, № 5978 від 10.01.2019 на суму 200000 грн, № 5982 від 14.01.2019 на суму 200000 грн, № 5986 від 15.01.2019 на суму 182294,8 грн, № 5987 від 16.01.2019 на суму 72017,08 грн.

Також на підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ «СКС» позивачем надано:

- книги відважування на вантажі, що ввозяться і вивозяться через автомобільні ваги;

- ярлики-проб власної лабораторії на ввезену сировину;

- акти прийому-передачі сировини для переробки;

- звіти про переробку давальницької сировини;

- акти прийому-передачі готової продукції та відходів переробки соняшнику;

- книги зважувань через автомобільні ваги готової (побічної) продукції, відходів від переробки давальницької сировини замовника.

Також позивачем до суду надано первинну документацію на підтвердження подальшої реалізації придбаної у ТОВ «Алєф Компані» готової продукції:

- зовнішньоекономічний контракт SFM 06/02/19 від 06.02.2019 (специфікація № 1 від 06.02.2019).

- ТОВ «ТД`БІОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39044202) згідно з договором № К021118 від 02.11.2018 (сор соняшниковий);

- ПрАТ «ОРІЛЬ-ЛІДЕР»( код ЄДРПОУ 24426809) згідно договору № 2802 від 28.02.2018 (лушпиння соняшникове);

- ТОВ «АПК «ДНІПРОАГРО»(36161054) згідно з договором № 13-09 від 13.09.2017 (шрот соняшниковий).

Також, позивачем до суду надано первинну документацію на підтвердження подальшої реалізації придбаної у ТОВ «СКС» готової продукції:

- зовнішньоекономічні контракти: № 060917 від 06.09.2017 (Специфікація № 4 від 05.01.2018), № S060917 від 06.09.2017 (Специфікація № 3 від 26.10.2017) року, № S060917 від 06.09.2017 (Специфікація № 2 від 26.09.2017), № S060917 від 06.09.2017 (Специфікація № 1 від 06.09.2017), S270117 від 27.01.2017 (Специфікація № 5 від 07.07.2017), № Ш0109 від 01.09. 2017, № Ш110 від 01.10.2017, № 111 від 01.11.2017, № SFM271017 від 27.10.2017 (Специфікація №1 від 27.10.2017; специфікація № 2 від 13.12.2017), № SFM06/02/19 від 06.02.2019 (специфікація № 1 від 06.02.2019).

- Підприємство «ФАВОРИТ-2020» «ВГОІ» РУХ ЗА РІВНІ МОЖЛИВОСТІ» (код ЄДРПОУ 38089677) згідно з договором № К280917 від 28.09.2017.

- ТОВ «ВПЗ «РЕКАСТ» (код ЄДРПОУ 37878742) згідно з договором № К25011 від 25.01.2018.

- ТОВ «ТД «БІОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39044202) згідно з договором № К021118 від 02.11.2018;

- ТОВ «ТК`ДЕЛЬФА-С» (код ЄДРПОУ 37112689) згідно з договором № 231117 від 23.11.2017;

- ТОВ «АЗИМУТ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34986223) згідно з договором № К140218 від 14.02.2018;

- ТОВ «АЛІОН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38946320) згідно з договором № К070918 від 07.09.2018;

- ТОВ «ДІАМАНТ Україна» (код ЄДРПОУ 41286727) згідно з договором поставки № К080918 від 08.09.18;

- ТОВ «АПК «ДНІПРОАГРО» (код ЄДРПОУ 36161054) згідно з договором № 104 від 01.04.16;

- ПрАТ «ОРІЛЬ-ЛІДЕР» (код ЄДРПОУ 24426809) згідно з договором № 2802 від 28.02.2018;

- ТОВ «АГРО ІНТЕР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41074533) згідно з договором № К140218 від 14.02.18 р.

- ТОВ «АПК «ДНІПРОАГРО» (код ЄДРПОУ 36161054) згідно з договором № 13-09 від 13.09.2017;

- ТОВ «Катеринопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 32580463) згідно з договором № 200218 від 20.02.2018;

- ТОВ «ТД`КОРМА УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 39090919) згідно з договором № К110917 від 11.09.2017;

- ТОВ «СФІТ МЕЙС» (код ЄДРПОУ 40634869) згідно з договором № К200218 від 20.02.2018;

- ПП «ФЕНІКС АГРО» (код ЄДРПОУ 36780586) згідно з договором № К190218 від 19.02.2018.

Отже досліджені судом господарські операції пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу, а наслідки у податковому обліку відповідають змісту , відображеному в укладеному Договорі.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст Договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

З урахуванням кореспондування змісту вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, колегія суддів дійшла висновку, що в результаті господарських операцій з вказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Стосовно посилань відповідача на відсутність фіксації позивачем на паперових носіях інформацію про замовника, перевізника та показники якості сировини замовників колегія суддів зазначає, що в актах прийому-передачі сировини в роботу, накладних вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, звіт про переробку давальницької сировини, ярликах-проби та в інших документах зазначено найменування сторін взаємовідносин, номер договору в рамках якого виконується послуга, найменування та кількість товару, а також інша необхідна інформація.

Отже, висновки відповідача про відсутність фіксації позивачем на паперових носіях інформації про замовника, перевізника та показники якості сировини замовників спростовується наданими до суду первинними та бухгалтерськими документами.

Щодо тверджень відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних на доставку сировини до місця використання, зважування, розвантаження та інших первинних документів складського обліку, факт отримання сировини (насіння соняшникового) за адресою виробництва готової продукції: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-а, суд зазначає таке.

Основною підставою для висновків відповідача щодо непідтвердженості та нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Алєф Компані» та ТОВ «СКС» є саме відсутність товарно-транспортних накладних.

Натомість, згідно з умовами договорів про переробку давальницької сировини, поставка товару здійснювалась силами та за рахунок контрагентів позивача замовників за договорами.

Умови договорів чітко визначають адресу доставки: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-а.

Акти прийому-передачі сировини, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти прийому-передачі готової сировини тощо містять повну інформацію стосовно сторін, найменування та кількості товару, підстав його прийому-передачі, а також місто складання (м. Верхівцеве).

Книги відважувань та інші документи внутрішнього переміщення містять зазначення повної адреси де відбувалось зважування товару (Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-а), номера транспортних засобів, прізвища водіїв, найменування та кількості товару тощо.

Відсутність ТТН не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулась, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.

Тому питання щодо наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Зазначена правова позція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.04.2021 у справі № 810/3713/16.

З цього приводу судом першої інстанції після дослідження наданих позивачем доказів правильно зазначено, що в своїй сукупності перелічені документи у повній мірі надають можливість встановити рух товару, його приймання-передачу сторонами, внутрішнє переміщення та облік, а тому суд дійшов правильного висновку, що доводи податкового органу в цій частині є необгрунтованими.

Доводи апелянта, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 160/4614/20 ТОВ «Солома» відмовлено у задоволені позову, предметом якого було оскарження податкового повідомлення-рішення щодо застосування до позивача штрафу за ненадання документів, і це є підтвердженням позиції відповідача стосовно висновків перевірки, є безпідставними з огляду на таке.

Предметом розгляду справи № 160/4614/20 було оскарження податкового повідомлення-рішення форми «ПС» № 0005880517 від 16.03.2020 ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо застосування до ТОВ «Солома» штрафу в сумі 510 грн за ненадання документів до перевірки на письмовий запит контролюючого органу.

Підставою відмови від надання документів на запит відповідача позивач вважав невідповідність такого запиту п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 16 Порядку № 1245.

Отже, відмовляючись надавати документи на запит контролюючого органу, позивач намагався реалізувати своє право на отримання запиту, який відповідає вимогам чинного законодавства.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 30 червня 2020 року у справі № 160/4614/20 надав оцінку позиціям сторін та зробив висновок, що оформлення запиту відповідно до вимог ст.73 Податкового кодексу України та їх неухильне дотримання здійснюється у разі необхідності збору податкової інформації для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, а не у випадку проведення планової документальної перевірки. У зв`язку з чим відмовив у задоволені позовної заяви позивача.

Отже, підставою ненадання документів на запит відповідача була не протиправна бездіяльність позивача, а його правова позиція, яку останній намагався довести шляхом звернення з позовом до суду.

При цьому, на сторінці 3 акту перевірки міститься наступна інформація: «…керуючись ст. 121, п. 85.2 ст. 85, п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п.п. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України складено акт про ненадання документів від 13.03.2020 № 12870/04-36-05-17/36933660. На підставі зазначеного акту винесено податкове повідомлення рішення від 16.03.2020 № 0005880517 зі штрафними (фінансовими санкціями) в розмірі 510 грн.

Станом на 22.02.2021 ТОВ «Солома» надано документи у повному обсязі.»

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 160/4614/20 не встановлено обставин, які підтверджують висновки акту перевірки стосовно нереальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «СКС» та ТОВ «Алєф Компані».

Стосовно посилань відповідача на те, що зазначені вище контрагенти є фігурантами певних кримінальних проваджень, суд зазначає, що зазначені кримінальні провадження перебувають на стадії досудового розслідування та з наданої податковим органом інформації, а також з даних Єдиного реєстру судових рішень неможливо встановити відносно кого вони зареєстровані. Інформація щодо наявності обвинувального чи виправдувального вироку відсутня. Який статус мають контрагенти позивача в рамках вказаних кримінальних проваджень невідомо, про що правильно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також, суд зауважує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Колегія суддів з цього приводу також зазначає, що на момент укладення та реалізації договору контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Окрім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладений тягар доказування в адміністративному судочинстві, доказів наявності судових рішень за наслідками розгляду зазначених кримінальних проваджень не надавалось, про існування таких рішень також не повідомлялось.

Сам по собі факт того, що контрагент платника податків фігурує в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом фіктивності господарських операцій і не тягне за собою правових наслідків для платника податків.

Аналогічна правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постановах від 21.04.2021 у справі № 815/2417/16, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «СКС» та ТОВ «Алєф Компані» придбавали однакову по найменуванню продукцію у своїх контрагентів за ланцюгом за цінами, що значно відрізняються одна від одної, є безпідставними, оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, згідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ч. 5 ст. 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

За такого правового регулювання зазначені вище доводи апелянта є лише його припущеннями, спростовуються наданими позивачем первинними документами, а тому не свідчать про нереальність господарських операцій.

Щодо посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів колегія суддів зазначає, що відсутність у підприємств-контрагентів умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства є передчасними.

Докази, що підтверджують неспроможність контрагентів позивача поставити товари, відповідачем не надані.

Посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, є необґрунтованим, оскільки містять лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх наступних контрагентів, без оцінки діяльності у відносинах з позивачем, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій саме між позивачем і ТОВ «СКС» та ТОВ «Алєф Компані».

Також податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими контрагентами товариством було одержання позивачем податкової вигоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про не підтвердження реальності господарських операцій у зв`язку з посиланням на аналіз податкової звітності та аналіз Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання є необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкових вигод у залежність від змісту податкової звітності його контрагентів та номенклатури придбаного/проданого товару третіми особами.

За таких обставин, можливі незначні недоліки в оформленні деяких документів первинної документації, що підтверджують окремий етап спірних господарських операцій, не можуть свідчити про відсутність фактичного виконання.

Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що контролюючим органом була проведена зустрічна звірка ТОВ «СОЛОМА» та ТОВ «СКС» (Довідка № 17860/04-36-14-05/36933660 від 10.04.2018), якою встановлено реальність господарських операцій між підприємствами. У вказаній довідці жодних зауважень на момент зустрічної звірки щодо первинних документів за цими операціями контролюючий орган не навів.

З огляду на вказане апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, що первинні документи складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем і його контрагентами ТОВ «СКС» та ТОВ «Алєф Компані», містять достатні дані про зміст господарських операцій, рух активів позивача та підтверджують реальність здійснення таких операцій.

2. Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 0053830718.

В акті перевірки зазначено, що встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.05.2019 по 20.06.2019 на суму 668723,93 грн, чим порушено п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Судом встановлено, що відповідно до додатку 3.1.1 до акту перевірки сума у розмірі 340950,68 грн ПДФО, самостійно нарахована позивачем в березні 2019 року і фактично сплачена 28.05.2019, тоді як мала бути перерахована позивачем до бюджету у строк до 30.04.2019, тобто сплачена несвоєчасно з порушенням граничного терміну сплати, прострочення сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання склало 28 календарних днів.

Також, відповідно до додатку 3.1.1 до акту перевірки сума у розмірі 327773,25 грн ПДФО, самостійно нарахована позивачем в квітні 2019 року, фактично була сплачена 20.06.2019 року, тоді як мала бути перерахована позивачем до бюджету у строк до 30.05.2019, прострочення сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання склало 21 календарний день.

За вказане порушення відповідач застосував до позивача відповідальність, передбачену п. 125-1.2 ст. 125 Податкового кодексу України, відповідно до якої ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Водночас, положення п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України визначають, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених вище приписів дає підстави зробити висновки про те, що податковим правопорушенням відповідно до статті 124 Податкового кодексу України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але з затримкою (несвоєчасно). Відповідно до статті 125-1 Податкового кодексу України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто не нарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15.

Оскільки, як зазначено вище, позивачем самостійно нараховано та сплачено податок на доходи фізичних осіб на відповідний бюджетний рахунок, але несвоєчасно, то судом першої інстанції здійснено правильний висновок про відсутність в його діях порушень, визначених саме статтею 125-1 Податкового кодексу України, та, як наслідок, безпідставність застосування до нього штрафних санкцій, визначених цією статтею, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 21.04.2021 № 0053830718 є протиправним та підлягає скасуванню.

3. Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 0053850718.

Підставою складання податкового повідомлення-рішення № 0053850718 від 21.04.2021 року відповідач зазначає наступне.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що для здійснення господарської діяльності позивач орендує приміщення під офіс, згідно договору оренди від 01.03.2016 року № б/н з громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до яого орендодавець зобов`язується передати ТОВ «Солома» у тимчасове платне користування нежитлове приміщення під офіс, загальною площею 121 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , розмір орендної плати складає 56 грн. за 1 кв.м, всього 6776 грн на місяць.

Згідно з договором орендна плата сплачується орендарем ТОВ «Солома» в безготівковому порядку на картковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця за кожен попередній календарний місяць.

У періоді, що перевірявся, дія договору тривала в період з 01.01.2017 по 10.06.2017. Виплачено орендної плати 36816,28 грн. Нараховано та перераховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 6623,93 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 01.12.2016 № 7/16 затверджена мінімальна вартість місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна у м. Дніпро для приміщень, що використовуються під іншу комерційну діяльність та розташовані в ІІ поясі, та склала 66,1 грн.

За даними перевірки орендна плата за період з 01.01.2017у по 13.06.2017 повинна скласти 7998,10 грн. на місяць (121 кв.м. х 66,1 грн. х 5 місяців та 13 днів).

Таким чином, відповідач зробив висновок про заниження оподатковуваного доходу, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб, чим порушено п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України та донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 1195,22 грн та військового збору в розмірі 109,5 грн.

Разом з тим, відповідно до пп. 163.1.1-163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Отже, податок на доходи фізичних осіб нараховується та сплачується податковим агентом на фактично отриману суму доходу фізичної особи, як правильно зазначено і судом першої інстанції.

Податок на доходи фізичних осіб не може бути нарахований на дохід, який фактично не отриманий фізичною особою.

Не може бути застосовано відповідальність до позивача у вигляді донарахування податку на доходи фізичних осіб на суми, яких не існувало і які не виплачувались позивачем на користь фізичної особи.

Крім того, податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до п. 125-1.2 ст. 125-1 Податкового кодексу України, яким передбачено кваліфікуючу ознаку вчинення правопорушення умисно, натомість, ні у відзиві, ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні на питання суду, представником відповідача не пояснено, чому дії позивача, який сплачував орендну плату відповідно до умов договору, кваліфіковані податковим органом як умисні дії по несплаті (сплаті не в повному обсязі) податків.

Також, податковим органом не доведено, що рішення Дніпропетровської міської ради від 01.12.2016 № 7/16, на яке він посилається, має будь-яке відношення по позивача та орендованого ним нежитлового приміщення, зокрема, що цим рішенням регулюються відносини з оренди позивачем зазначеного нежитлового приміщення, а також, що об`єкт розташований у ІІ поясі. Жодних доказів або пояснень з цього приводу податковим органом не надавалось.

З огляду на вказане колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 21.04.2021 № 0053850718 є протиправним і підлягає скасуванню.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об`єктивно досліджено обставини справи і надано оцінку всім доводам сторін, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Повний текст складений 15 квітня 2022 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 160/14551/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 5 квітня 2022 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко