Постанова

від 17.04.2022 по справі 320/10642/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10642/20 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.

розглянувши у порядку письмого провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні інновації" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні інновації» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби Київській області, в якому просило зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2020 №3 до податкової накладної від 30.06.2020 №59, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації", датою його фактичного надходження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в оскаржуваному рішенні від 08.10.2020 №2016576/37145080. не конкретизовано, які саме документи необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надано позивачем.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Київській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки судом першої інстанції не досліджувались господарські операції на підтвердження факту реальності таких операцій, за якимою була складена спірна податкова накладна, що свідчить про наявність підстав для скасування такого рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що недотримання податковим органом на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі є незаконним, що свідчить про необгрунтованість та наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації" (далі позивач) зареєстроване як юридична особа 21.06.2010 (номер запису: 10701020000040280) за адресою: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19/ "Карат" промисловий майданчик, виробничий корпус №2, кімната 328, що підтверджується наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 37145080 станом на день розгляду справи.

Видами економічної діяльності позивача є: 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у. (основний); 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 62.01 Комп`ютерне програмування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

Позивач є власником об`єкту нерухомого майна виробничого корпусу №2, розташованого за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.04.2014, номер запису про право власності 5385019.

З матеріалів справи слідує, що 17.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні Інновації" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (орендар) укладено договір оренди приміщень №71.

За умовами вказаного договору, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначені у цьому договорі (надалі іменується приміщення), та зобов`язується сплачувати орендодавцеві визначену цим договором орендну плату (пункт 1.1 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (далі контрагент) зареєстроване як юридична особа 08.04.2005 (номер запису: 10701020000007473) за адресою: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-А, прим. 606, що підтверджується наявною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 33401202 станом на день розгляду справи.

Видами економічної діяльності контрагента позивача є: 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації (основний); 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 62.01 Комп`ютерне програмування; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування.

Разом з тим, із наявних у матеріалах справи письмових доказів встановлено, що протягом 2011-2020 років між позивачем та його контрагентом ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" були укладені договори оренди обладнання від 01.12.2011 №0112/2011, від 02.01.2018 №0201/1, від 01.03.2019 №01/03-19, від 02.01.2020 №020120.

Як стверджує позивач, на початку 2020 року його контрагент виявив бажання придбати частину орендованого обладнання, у зв`язку з чим 04.06.2020 між позивачем (продавець) та ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №0406/1, відповідно до змісту пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар, у відповідності з вимогами цього договору та специфікацій, які оформлюються у вигляді додатків до цього договору, підписуються покупцем та продавцем та є невід`ємними частинами договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього повну грошову суму.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання по договору купівлі-продажу від 04.06.2020 №0406/1 він виконав, відповідний товар згідно з умовами вказаного договору поставлено ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" та 30.06.2020 контрагенту позивача було передано наступний товар: інжекційно-ливарна машина тип 570 E 2000 800 ціна без ПДВ 2 581 000,00 грн, інжекційно-ливарна машина тип 520 E 1500 400 ціна без ПДВ 2 272 366,68 грн, інжекційно-ливарна машина тип 570 E 2000 800 ціна без ПДВ 2 685 333,34 грн, інжекційно-ливарна машина тип 570 E 2000 800 ціна без ПДВ 2 685 333,33 грн, інжекційно-ливарна машина тип 370 E 600 170 ціна без ПДВ 1 666 666,67 грн, інжекційно-ливарна машина тип 470 E 1000 290 ціна без ПДВ 2 000 000,00 грн, інжекційно-ливарна машина тип 570 E 2000 800 ціна без ПДВ 3 000 000,00 грн, верстат для свердління отвору в пломбувальному гвинті ціна без ПДВ 264 000,00 грн, верстат для твердих матеріалів з обробки та нанесення ціна без ПДВ 516 000,00 грн, верстат для твердих матеріалів з обробки та нанесення ціна без ПДВ 516 000,00 грн, автоматичний верстат для нарізання прутка латунного FXQG-60 ціна без ПДВ 253 100,00 грн, верстат формувальний 8С із зажимом для терміналу 042 ціна без ПДВ 487 000,00 грн, обладнання для фільтрації повітря ціна без ПДВ 268 000,00 грн, поверочная установка для трансформаторов тока до 2000 А ціна без ПДВ 243 000,00 грн, тороїдальний станок для намотки котушки трансформатора SMC-1E ціна без ПДВ 281 100,00 грн, тороїдальний станок для намотки котушки трансформатора SMC-1E ціна без ПДВ 281 100,00 грн, разом без ПДВ 16 000 000,02 грн, ПДВ 4 000 000,00 грн, разом з ПДВ 20 000 000,02 грн.

Відповідно до пункту 5.3 договору, оплата вартості товару здійснюється покупцем до дати відвантаження товару продавцем.

Позивач стверджував, що станом на 01.07.2020 контрагент ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" за отриманий від позивача товар не розрахувалося.

В силу вимог пункту 5.6 договору, покупець зобов`язаний у випадку прострочення термінів оплати товару (партії товару) повернути продавцю протягом 1 (одного) робочого дня неоплачений товар (партію товару) з моменту отримання письмової вимоги продавця.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що 01.09.2020 позивачем в адресу ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" була направлена претензія (вих. №01/2) з вимогою повернути отримане за договором від 04.06.2020 №0406/1 обладнання.

01 вересня 2020 року ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" надано відповідь (вих. №140/1) на претензію позивача, в якій зазначено, що ТОВ "НІК-Електроніка" не має грошових коштів для оплати обладнання та просить позивача прийняти отримане за договором обладнання (товар) назад.

01 вересня 2020 року ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" повернуто позивачу зазначене обладнання на підставі наступних документів: повернення постачальнику від 01.09.2020 №30 та довіреності позивача від 01.09.2020 №110, повернення постачальнику від 01.09.2020 №31 та довіреності позивача від 01.09.2020 №111, повернення постачальнику від 01.09.2020 №32 та довіреності позивача від 01.09.2020 №112, повернення постачальнику від 01.09.2020 №33 та довіреності позивача від 01.09.2020 №115.

Позивач зазначив, що обладнання, яке було предметом договору купівлі-продажу від 04.06.2020 №0406/1 не переміщувалося і станом на день подання позову продовжує перебувати в оренді ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА".

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) позивачем було видано податкову накладну від 30.06.2020 №59.

В подальшому, позивачем до контролюючого органу за допомогою програми електронного документообігу подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2020 №3 до податкової накладної від 30.06.2020р. №59, на загальну суму коригування обсягів постачання без урахування ПДВ, що оподатковується за основною ставкою (-)(+) (код ставки 20) 6 398 666,68 грн; сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту (-)(+) 1 279 733,34 грн, у т.ч. сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту за основною ставкою (-)(+) 1 279 733,34 грн.

01 жовтня 2020 року позивач отримав квитанцію, відповідно до якої документ прийнято, але його реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2020р. №3 відповідачем вказано таке: "відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.09.2020 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 9031, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=4.6358%, "P"=10.".

Позивачем надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій щодо розрахунку коригування від 01.09.2020р. №3, які отримані (прийняті) контролюючим органом 06.10.2020, що підтверджено квитанцією №2. Копії поданих до контролюючого органу документів наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення 08.10.2020р. №2016576/37145080 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 01.09.2020р. №3 в ЄРПН.

Відтак, підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування слугував висновок щодо ненадання платником податків: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, документів, які вимагав податковий орган, однак позивач не надав.

Не погоджуючись з прийнятим рішеннями, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

21 жовтня 2020 року ДПС України прийнято рішення №57402/37145080/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідачів щодо відмови у реєстрації податкової накладної, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської операції, проте відповідачами відмовлено у реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246).

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/ розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 5 Додатку №3 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначених вимог та у спосіб, що визначений Порядком №520, позивачем разом із поясненнями та додатковими документами було надіслано контролюючому органу наступні документи: витяг від 16.04.2014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 5385019, договір оренди приміщень від 17.04.2014 №71, договір оренди обладнання від 01.12.2011 №0112/2011, договір оренди обладнання від 02.01.2018 №0201/1, договір оренди обладнання від 01.03.2019 №01/03-19, договір оренди обладнання від 02.01.2020 №020120, договір від 04.06.2020 №0406/1 купівлі-продажу, видаткова накладна від 30.06.2020 №333, видаткова накладна від 30.06.2020 №334, видаткова накладна від 30.06.2020 №336, довіреність від 30.06.2020 №692, претензія позивача від 01.09.2020 №01/2, відповідь ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" на претензію від 01.09.2020 №140/1, повернення постачальнику від 01.09.2020 №30, довіреність позивача від 01.09.2020 №110, повернення постачальнику від 01.09.2020 №31, довіреність позивача від 01.09.2020 №111, повернення постачальнику від 01.09.2020 №32, довіреність позивача від 01.09.2020 №112, повернення постачальнику від 01.09.2020 №33, довіреність позивача від 01.09.2020 №115.

Усі вищевказані документи наявні в матеріалах справи та підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, зокрема, за договором купівлі-продажу від 04.06.2020 №0406/1, що є достатнім для реєстрації спірного розрахунку коригування. Справжність і достовірність вказаних документів відповідачем не спростована та у суду сумнівів не викликає.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, відповідач запропонував позивачеві надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, чим позивач і скористався, що підтверджено квитанцією від 10.08.2020 про прийняття повідомлення та документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленому розрахунку коригування.

Також, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунків коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

В свою чергу слід зазначити, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року справі №821/1173/17.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до вимог пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи в спірному рішенні комісії ГУ ДПС у Київській області в якості підстав для відмови в реєстрації розрахунків коригування вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації розрахунків коригування не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яка саме інформація у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію розрахунків коригування.

Крім того, комісія ГУ ДПС у Київській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем розрахунків коригування.

Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що позивачем для реєстрації розрахунків коригування не були надані такі первинні документи як видаткові накладні, які підтверджують поставку позивачем відповідному контрагенту товару.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішення відповідача від 08.10.2020 №2016576/37145080 прийняте у зв`язку із відповідністю поданого розрахунку коригування пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Однак, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування, як і не повідомив суду, у відповідності до пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, що наведені у Порядку №1165, в чому саме і в якій мірі контролюючим органом було встановлено, що сума компенсації вартості товару/послуги 8514, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги).

Крім того, суд бере до уваги, що відповідач у справі був наділений правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Разом з цим, зазначеним правом він не скористався, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення та підстав його прийняття під час розгляду справи не надав, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів.

Зміст вказаного рішення дає підстави стверджувати, що відповідач, розглядаючи подані позивачем документи, не перевіряв їх відповідність вимогам чинного законодавства (наявність обов`язкових реквізитів, дотримання встановленої законом форми тощо), не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Крім того, відповідачем не було взято до уваги той факт, що обладнання, яке було предметом договору купівлі-продажу від 04.06.2020 №0406/1, фізично та фактично не переміщувалося та продовжує перебувати в оренді ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА", оскільки як встановлено судом та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, станом на 01.07.2020 контрагент позивача ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" за отриманий від позивача товар не розрахувався.

У зв`язку з цим, 01.09.2020 позивачем в адресу ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" була направлена претензія (вих. №01/2) з вимогою повернути отримане за договором від 04.06.2020 №0406/1 обладнання. 01 жовтня 2020 року ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" надано відповідь (вих. №140/1) на претензію позивача, в якій зазначено, що ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" не має грошових коштів для оплати обладнання та просить позивача прийняти отримане за договором обладнання (товар). 01 вересня 2020 року ТОВ "НІК-ЕЛЕКТРОНІКА" повернуто позивачу зазначене обладнання на підставі наступних документів: повернення постачальнику від 01.09.2020 №30 та довіреності позивача від 01.09.2020 №110, повернення постачальнику від 01.09.2020 №31 та довіреності позивача від 01.09.2020 №111, повернення постачальнику від 01.09.2020 №32 та довіреності позивача від 01.09.2020 №112, повернення постачальнику від 01.09.2020 №33 та довіреності позивача від 01.09.2020 №115.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження факту здійснення господарських операцій, однак, комісія Головного управління ДПС у Київській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.

Зазначене свідчить про те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, комісією Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оспорюваних рішень.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №3 від 01.09.2020, складений до податкової накладної №59 від 30.06.2020, , колегія суддів, виходить з наступного.

Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування є повноваженням ДПС.

Таким чином, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування №3 від 01.09.2020, складений до податкової накладної №59 від 30.06.2020, в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом звернення до ДПС України.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.О. Лічевецький