Постанова

від 17.04.2022 по справі 640/11421/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11421/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.

розглянувши у порядку письмого провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ТЕТІС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство «Тетіс» звернулось до суду з позовом, у якому, просило:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0219470411 від 26 лютого 2020 року;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Тетіс» судові витрати.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 17 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, оскільки первинне податкове зобов`язання станом на дату застосування штрафних санкцій було не узгодженим, внаслідок оскарження останнього. З огляду на неузгодження грошового зобов`язання, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, Актом про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Приватне акціонерне товариство «Тетіс» (код ЄДРПОУ 03386313) від 27 січня 2020 року №2816/26-15-4-11-13 встановлено порушення ПРАТ «Тетіс» (код ЄДРПОУ 03386313) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 17 календарних днів: податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') від 10 липня 2019 року № 2872615147, сума боргу 288,1 грн, сума штрафної санкцій 28,81 грн; податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') від 10 липня 2019 року № 2872615147, сума боргу 59 765,9 грн, сума штрафної санкції 5 976,59 грн; загальна сума штрафних санкцій 6 005,4 грн.

Позивачем подано відповідачеві заперечення на вищезазначений акт перевірки, з якого слідує що станом на дату проведення камеральної перевірки відповідачем, податкові грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 10 липня 219 року № 2872615147 є неузгодженням, внаслідок оскарження останнього в судовому порядку. Крім того, позивач зазначає, що листом від 21 жовтня 2019 року відповідача повідомлено про оскарження податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2019 року № 2872615147 в судовому порядку.

Листом від 24 лютого 2020 року вих. № 33701/10/26-15-04-11-018 відповідачем розглянуто заперечення до акту перевірки, з якого слідує, що за результатами розгляду акту перевірки від 27 січня 2020 року № 2816/26-15-04-11-13, заперечення на даний акт та інформаційних ресурсів Державної податкової служби, відповідач залишив висновки акту перевірки без змін.

Податковим повідомленням-рішенням від 26 лютого 2020 № 0219470411 на підставі акта перевірки від 27 січня 2020 року № 2816/26-15-04-11-13 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві за затримку на 17 календарних днів сплати грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Тетіс» сплати штраф у розмірі 10% у сумі 6 005,4 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2020 року №0219470411 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (лист адресату направлено поштовим відправленням з описом вкладення 11 березня 2020 року) з одночасним повідомленням Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (лист направлено поштовим відправленням з описом вкладення 11 березня 2020 року).

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 15 лютого 2021 року де вказує на відсутність рішення за результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення від 26 лютого 2020 року № 0219470411. А також зазначив, що не дивлячись на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, відповідачем списано з особового рахунку позивача по податку на додану вартість за рахунок переплати штраф за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Позивачем заявлено про поновлення відповідачем запису в інтегрованій картці платника податків Приватного акціонерного товариства «Тетіс» код ЄДРПОУ 03386313 переплату по податку на додану вартість на списану суму.

За результатом розгляду вищезазначеної заяви відповідачем направлено позивачеві лист від 18 березня 2021 року № 8874/6/26-15-04-16-13 щодо сторнування нарахованого грошового зобов`язання по податковому повідомленню рішенню, де зазначено про відсутність підстав сторнування грошового зобов`язання нарахованого в інтегрованій картці платника податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 26 лютого 2020 року № 0219470411, оскільки станом на 17 березня 2021 за даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби України відсутня інформація щодо реєстрації та розгляду скарги позивача вказане податкове повідомлення-рішення.

Також листом Державної податкової служби від 14 квітня 2021 року № 8477/6/99-00-18-03-01-06 повідомлено позивача, що листом від 17 березня 2020 року №9709/6/99-00-01-02-01-06, що скаргу позивача від 11 березня 2020 року на податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2020 року № 0219470411 повернуто без розгляду, внаслідок порушення скаржником пункту 151 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, та підпункту 2.3.2.5 пункту 2.3.2 Інструкції з діловодства у Державній податковій службі України, затверджено наказом ДПС від 20 грудня 2019 № 222, а сама повідомлення не адресовано Державній податковій службі України.

Не згода позивача з вказаним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.8 статті 56 ПК України визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою

Пунктом 57.3. статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 56.1 статті. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України в редакції від 01 липня 2019 року було передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3. статті 56 ПК України в редакції від 01 липня 2019 року було передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином посвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Таким чином, оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення, а відтак, зазначене податкове зобов`язання не є податковим боргом.

За наявними в матеріалах справи копією рішення про результати розгляду скарги від 19 вересня 2019 року № 2452/1199-00-08-05-01, вбачається, що грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 10 липня 2019 року 2872615147, оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 02 серпня 2019 року № 37089/6/99-99-11-04-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 19 вересня 2019 року (включно).

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2019 року № 2872615147 залишено без змін.

За наявною у матеріалах справи копією ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року по справі № 640/19959/19, позивачем в судовому порядку оскаржено податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2019 року №№2862615147, 2872615147, 2882615147, та від 24 вересня 2019 року №0332615572.

Крім того, суд звертає увагу, що на наявною в матеріалах справи копією повідомлення від 21 жовтня 2019 року, що має відмітку відповідача про отримання 21 жовтня 2019 року, позивачем повідомлено відповідача про оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, а за даними автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що 20 листопада 2019 року в суді зареєстровано відзив відповідача по справі № 640/19959/19, де предметом оскарження є зокрема, податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2019 року № 2872615147.

В сукупності, вказане свідчить, про неузгодженість станом на січень 2020 року грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 10 липня 2019 року №2872615147, а тому вказане грошове зобов`язання не є податковим боргом, в розумінні ПК України.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи відсутність на момент здійснення камеральної перевірки у позивача податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 10 липня 2019 року № 2872615147, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій щодо невчасного виконання податкового зобов`язання, крім того, відповідачеві було відома про відсутність грошового зобов`язання у позивача.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 26 лютого 2020 року № 0219470411 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2021 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.О. Лічевецький