Постанова

від 17.04.2022 по справі 640/11971/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11971/19 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О.

розглянувши у порядку письмого провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування владів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ БАНК" Шевченко О.В., треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАПС" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до Уповноваженої особи Фонда гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення позивача до переліка вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонда та зобов`язання відповідача подати до ФГВФО зміни та доповнення до переліка рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонда стосовно рахунка позивача, відкритого в АТ "ВТБ Банк", в межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладами за рахунок Фонду, є протиправними у зв`язку з відсутністю ознак нікчемності операцій з переказу грошових коштів відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а кошти на його рахунку є вкладом у розумінні цього Закону.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до Переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом включення інформації про ОСОБА_1 , як вкладника Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», який має право на одержання відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Уповноважена особа Фонда гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ Банк" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд не надав належної правової оцінки тому, що платіжна операція має ознаки нікчемності на тій підставі, що є нетиповою та мала на меті отримати задоволення вимог кредитора не від банка і не за рахунок банка, а від ФГВФО.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що у позивачки був відкритий в АТ «ВТБ» банківський рахунок № НОМЕР_1 у валюті UAH.

Відповідно до виписки по рахунку приватного клієнта №890099-2018/1218 08.11.2018 поповнено картковий рахунок (не пов`язаного з підприємницькою діяльністю) згідно договору №11/5 від 01.11.2018 поворотна фінансова допомога - не підлягає оподаткуванню.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року №3180 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», розпочату процедуру виведення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТА «ВТБ БАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28.11.18 по 27.12.18.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.18 №849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.18 №3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», розпочато процедуру ліквідації АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» строком на 2 роки з 19 грудня 2018 року до 18 грудня 2020 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку АТ «ВТБ БАНК», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку, відповідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олександра Володимировича строком на два роки з 19.12.18 по 18.12.20 включно.

Позивачка звернулася до Уповноваженої особи та яку позивачка отримала відповідь №412/1-2 від 16.01.2013, якою повідомлено, що Фондом здійснюється перевірка всіх документів, пов`язаних із вчиненням правочину та проведення дослідження наявних доказів, які мають підтвердити правомірність або неправомірність їх вчинення.

В травні 2019 року позивачка отримала від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Шевченка О.В. повідомлення №2296 1-2 від 16.04.2019 про нікчемність правочину. Даним повідомленням відповідач повідомляв про нікчемність транзакції (операції) від 08.11.2018 про перерахування коштів у сумі 199 000,00 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 від юридичної особи - клієнта банку ТОВ «ПАПС» (код ЄДРПОУ 22925690), що була здійснена з призначенням платежу «Поповнення карт.рах. (не пов`язаного з з підприємницькою діяльністю ОСОБА_1 № НОМЕР_1 зг.дог.№11/5 від 01.11.18 поворотна фін.допомога», згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як вказує позивачка, наслідком протиправного не включення її до Загального реєстру вкладників є те, що вона позбавлена можливості отримати суму відшкодування, гарантовану її Законом.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує права позивача як власника коштів, які знаходяться на картковому рахунку, та останній має право на відшкодування коштів за рахунок Фонда гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочина неплатоспроможного банку, та не встановлено, що саме операція щодо перерахування коштів на рахунок позивачу, має ознаки нікчемності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №4452-VI) визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 статті 3 названого Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонда не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонда перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонда та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банка.

Згідно із положеннями статті 27 Закону України №4452-VI Уповноважена особа Фонда складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонда відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонда станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонда протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонда, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонда зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонда затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонда переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонда гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонда, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонда реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонда.

Підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

До того ж Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року по справі №826/1476/15 суд зазначив, що перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонда при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України №4452-VI.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонда, а не банка, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону України №4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно із положеннями статей 37, 38 Закону України №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Водночас при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказа банка, підписаного уповноваженою особою Фонда. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 ЦК України та частина 3 статті 38 Закону України №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банка не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банка, який підписала уповноважена особа Фонда як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови №796-рш/БТ "Про віднесення Акціонерного товариства "ВТБ Банк" до категорії неплатоспроможних" - 08 листопада 2018 року, на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритому відповідно до договору про обслуговування зарплатного проекту №19256, з урахуванням подальших змін, надійшли грошові кошти у розмірі 199000,00 грн.

Проте уповноваженою особою Фонда позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонда гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до статті 34 цього Закону не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонда не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонда уповноважену особу Фонда. Уповноважена особа Фонда повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонда доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонда та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно із статтею 36 Закону України №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон України №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонда переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонда гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.

Під час розгляду справи відповідачем не зазначено з яких саме підстав правочин позивача віднесено до нікчемних.

Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді як застосовуючи частину 3 статті 38 Закону України №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечуючи виконання статті 38 Закону України №4452-VI, відповідач фактично позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського поточного рахунку та здійснення транзакції АТ "ВТБ Банк" щодо зарахування суми коштів на рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтувала, у чому така перевага полягала.

При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонда. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 38 Закону України №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною 3 статті 38 Закону України №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 216 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонда при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України №4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі №826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі №802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі №821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонда про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у даній справі.

Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 216 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійснення власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України №4452-VI.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав уважати правочин (операцію) по зарахуванню коштів на рахунок позивача від 08 листопада 2018 року на суму 199000,00 грн нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного правочину, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонда гарантування вкладів фізичних осіб, тобто уповноважена особа Фонда, як суб`єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України №4452-VI, а транзакція щодо зарахування коштів на його рахунок здійснена до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонда гарантування вкладів фізичних осіб, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонда подати до Фонда гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонда гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас суд ураховує те, що відповідно до пункта 4 розділа ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонда гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення) перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонда на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Положеннями пункта 6 Положення визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонда може надавати до Фонда додаткову інформацію про вкладників стосовно: зокрема, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

З огляду на ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонда, вже сформовано та подано на затвердження Фонда, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Уповноваженої особи Фонда подати додаткову інформацію стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонда.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2019 року у справі № 820/167/16 та від 19 серпня 2020 року у справі №520/1800/19.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування владів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.О. Лічевецький