Постанова

від 17.04.2022 по справі 460/12716/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/12716/21 пров. № А/857/27/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області,

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року (суддя Друзенко Н.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 12.10.2021р.),

в адміністративній справі №460/12716/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Мирогощанський аграрій» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У вересні 2021 року позивач Приватне акціонерне товариство «Мирогощанський аграрій» (далі ПрАТ «Мирогощанський аграрій») звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Рівненській області (далі ГУ ДПС у Рівненській області) та Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.05.2021 №2711930/35505132 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021, поданої ПрАТ «Мирогощанський аграрій»; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 12.04.2021, подану ПрАТ «Мирогощанський аграрій» датою її подання; 3) стягнути на користь ПрАТ «Мирогощанський аграрій» за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені судові витрати.

Відповідачі позовних вимог не визнали, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подали спільний відзив на позовну заяву. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Такий відзив отримано судом першої інстанції після постановлення судового рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.05.2021 №2711930/35505132 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним акціонерним товариством «Мирогощанський аграрій» податкову накладну №13 від 12.04.2021 датою її подання. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Мирогощанський аграрій» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1135,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області та в сумі 1135,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України.

З цим рішенням суду першої інстанції від 12.10.2021 року не погодився відповідач ГУ ДПС у Рівненській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт (відповідач) покликається на те, що позивачем було отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8459, 8462 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Вказує апелянт, що позивачем не надано документів на підтвердження підстав виписки податкової накладної №13 оскільки останнім, за договором №МА/МГ-21 від 12.04.2021 року, специфікації до договору від 12.04.2021 року та акта приймання-передачі товару від 12.04.2021 року визначається загальна сума в 234538,98 грн. з ПДВ, а податкова накладна №13 від 12.04.2021 року складена на суму 84901,62 грн.. Зазначає апелянт, що до позовної заяви долучено більший обсяг документів, ніж був у розпорядженні комісії при розгляді питання щодо реєстрації чи відмови у реєстрації податкової накладної. До позовної заяви в суді першої інстанції позивач долучив також видаткову накладну №6 від 12.04.2021 року на суму 84901,62 з ПДВ. Зобов`язальну частину позовних вимог апелянт вважає передчасною, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо реєстрації спірної податкової накладної.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 12.10.2021 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне акціонерне товариство «Мирогощанський аграрій» зареєстроване в якості юридичної особи 27.02.2008; з 04.03.2008 є платником податку на додану вартість; види діяльності за КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення коней та інших тварин родини конячих; розведення овець і кіз; розведення свиней; допоміжна діяльність у рослинництві; допоміжна діяльність у тваринництві; післяурожайна діяльність (а.с. 6-12, 20).

Між ПрАТ «Мирогощанський аграрій» (Постачальник) та ТОВ «Мирогощанське» (Покупець) 12.04.2021 укладений Договір поставки №МА/МГ-21 (далі Договір,), згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку, обладнання, інше майно (надалі товар) в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у Специфікації (додаток №1 до цього Договору) (а.с. 16).

Товар поставляється за ціною, вказаною у Специфікації. Загальна сума Договору складає 234538,98 грн з урахуванням ПДВ (п.2.1. та п.2.2. розділу 2 Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору поставка товару по даному Договору здійснюється на умовах EXW (склад постачальника, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Дубенський р-н. село Мирогоща Перша, вул. Шевченка, буд. 1) відповідно до ІНКОТЕРМС - Офіційних правил тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (в редакції 2020 року). Товар поставляється однією партією. Товар за даним Договором поставляється без тари. Товар має бути переданий Продавцем та прийнятий Покупцем в день його оплати у відповідності до п.п. 5.1., 5.2. цього Договору.

Пунктами 5.1., 5.2. розділу 5 Договору визначено, що оплата товару здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування належних до оплати сум на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний в даному Договорі. Оплата за товар має бути проведена Покупцем протягом одного банківського дня з моменту підписання даного Договору.

Перехід права власності на товар відбувається в момент його передачі Покупцю (його представнику) по видатковим накладним та/або актами прийому передачі (п.6.1. розділу 6 Договору).

На виконання умов вищевказаного договору ПрАТ «Мирогощанський аграрій» передало у власність ТОВ «Мирогощанське» товар в асортименті з 35 позицій на загальну суму 234538,98 грн. (в тому числі ПДВ 39089,83 грн), що підтверджується специфікацією до Договору, актом приймання-передачі товару від 12.04.2021 (а.с. 17, 18).

Водночас позивачем 12.04.2021 року згідно з видатковою накладною №6 від 12.04.2021 здійснено реалізацію ТОВ «Мирогощанське» товару в асортименті з 14 позицій на суму 84901,62 грн, в т.ч. 14150,27 грн ПДВ (а.с. 13).

Оплата за товар проведена у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 19.04.2021 №597 на загальну суму 234538,98 грн (в тому числі ПДВ 39089,83 грн) (а.с. 19).

На виконання вимог статті 187 Податкового кодексу України, ПрАТ «Мирогощанський аграрій» була виписана та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна №13 від 12.04.2021 на суму 84901,62 грн, в т.ч. ПДВ на суму 14150,27 грн (а.с. 14).

Контролюючим органом, відповідно до квитанції від 29.04.2021р. №35505132, на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної №13 від 12.04.2021 зупинена, оскільки, вищезазначена податкова накладна відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8459, 8462, відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 15).

Комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 31.05.2021 №2711930/35505132 згідно з якими підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податків: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 27).

Рішення від 31.05.2021 №2711930/35505132 було оскаржене ПрАТ «Мирогощанський аграрій» в адміністративному порядку (а.с. 25, 26). У скарзі зазначено, що товар згідно договору МА/МГ-21 від 12.04.2021 року було продано ТОВ «Мирогощанське», накладна №6 від 12.04.2021 року. Вказано, що до скарги додаються 20 документів однак, не наведено їх перелік.

Рішенням за результатами оскарження від 09.06.2021 №26428/35505132/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 31.05.2021 №2711930/35505132 про відмову в реєстрації податкової накладної - без змін (а.с. 21).

Позивач, вважаючи рішення комісії від 31.05.2021 №2711930/35505132 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021 року протиправним, звернувся із цим позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. На думку суду першої інстанції за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Щодо заявленої позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, суд вважав, що відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції частково вірними, з врахуванням наступного.

Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.42 пункту 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю. Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експресперевізником; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.

Згідно абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт «б»).

Згідно з пунктом 187.1 пункту 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт «а»); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт «б»).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, додатком 1 до якого оформлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (далі - Порядок №1165), що визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку №1165. Так, пунктом 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з отриманою позивачем квитанцією від 29.04.2021 №35505132, згідно якої податкова накладна №13 від 12.04.2021 прийнята, але її реєстрація зупинена, оскільки, вищезазначена податкова накладна відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8459, 8462, відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с. 15).

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021 конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Тобто, квитанція від 29.04.2021 №35505132 про зупинення реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021 не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунів коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 червня 2021 року в справі №2040/7098/18. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та або/банківських виписок з особових рахунків.

Судом враховується, що у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування стала можливою, що додатково свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

З врахуванням частини 2 статті 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень про зупинення реєстрації податкових накладних покладається на відповідача. Тобто, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази на підтвердження того, що зупинення реєстрації розрахунку коригування, поданого суб`єктом господарювання, вчинені відповідно до приписів ПК України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими нормативно-правовими актами.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПрАТ «Мирогощанський аграрій» (Постачальник) та ТОВ «Мирогощанське» (Покупець) 12.04.2021 укладений Договір поставки № МА/МГ-21, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку, обладнання, інше майно в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у Специфікації (додаток №1 до цього Договору).

На виконання умов вказаного Договору позивачем згідно з видатковою накладною №6 від 12.04.2021 здійснено реалізацію товару в асортименті з 14 позицій на суму 84901,62 грн, в т.ч. 14150,27 грн ПДВ та під час здійснення операції з постачання товару ПрАТ «Мирогощанський аграрій» оформлено податкову накладну №13 від 12.04.2021 на суму 84901,62 грн. з ПДВ, яку направлено для реєстрації в ЄРПН. Проте, реєстрацію вказаної ПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України із зазначенням того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8459,8462 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано ПрАТ «Мирогощанський аграрій» надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Як видно з оскарженого рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області від 31.05.2021 №2711930/35505132 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, підставою для такої відмови контролюючим органом визначено ненадання платником податків копій первинних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційний опис), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Водночас повідомлення Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України про зупинення реєстрації розрахунку коригування не містило конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати.

Суд зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Водночас оскаржувана відмова містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Також форма зазначеного рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, документи, яких не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), належить підкреслити. Однак жодного підкреслення оспорюване рішення не містить.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як наслідок, колегія суддів вважає, що комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято протиправне рішення від 31.05.2021 №2711930/35505132 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції від 12 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області.

Відносно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаний вище розрахунок коригування до податкової накладної, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади. На адміністративний суд покладено обов`язок контролю правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є можливим в разі встановлення судом необхідності спонукати (заставляти) рішенням суду такого відповідача до вчинення дій, які він повинен (зобов`язаний) вчинити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У розглядуваній адміністративній справі суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем було долучено до позовної заяви більший обсяг документів, ніж було подано до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненській області для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021.

На вказану обставину покликається апелянт, наголошуючи, що платником податку надано копії первинних документів, зокрема, згідно договору №МА/МГ-21 від 12.04.2021 року, специфікації до договору від 12.04.2021 року та акту приймання-передачі товару від 12.04.2021 року визначається загальна сума в 234538,98 грн. з ПДВ, а податкова накладна №13 від 12.04.2021 року складена на суму 84901,62 грн..

Разом з тим, долучена до матеріалів адміністративної справи видаткова накладна №6 від 12.04.2021 року за якою передано товар в асортименті з 14 позицій, що є частиною обумовленого за Договором товару, складена на суму 84901,62 грн. з ПДВ, саме на таку суму позивачем виписано податкову накладну №13 від 12.04.2021 року.

Тобто, представлені позивачем ПрАТ «Мирогощанський аграрій» до суду матеріали господарської діяльності, в тому числі з метою доказовості підтвердження здійснення операцій із контрагентом ТОВ «Мирогощанське» за договором поставки №МА/МГ-21 від 12.04.2021, зокрема видаткова накладна №6 від 12.04.2021, не були предметом дослідження комісії ГУ ДПС у Рівненській області при вирішенні питання щодо реєстрації податкової накладної №13 від 12.04.2021 року.

В такій ситуації, та з врахуванням приписів Порядку №520, колегія суддів вважає, що з`ясування таких питань як достатність та необхідний обсяг додатково поданих позивачем документів, що дають підстави для реєстрації поданої позивачем вказаної вище податкової накладної, належить до повноважень відповідного контролюючого органу, який приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідачів Головного управління ДПС у Рівненській та Державну податкову службу України, на яких покладено функції з перевірки відповідності критеріям ризикованості платника податку, повторно розглянути і вирішити питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складену і подану на реєстрацію ПрАТ «Мирогощанський аграрій» податкову накладну №13 від 12.04.2021, та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення згідно вимог чинного законодавства.

Наведене дає підстави дійти висновку про частку обґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Тому, відповідно до приписів статті 317 КАС України, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, які виникли у спірних правовідносинах, та їх правового регулювання, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №13 від 12.04.2021, яка складена ПрАТ «Мирогощанський аграрій» датою її подання на реєстрацію, і прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення відповідних позовних вимог.

У решта частині вирішення позовних вимог рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.ч. 3, 6 ст.139 КАС України).

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., який визначено сукупно за кожну із позовних вимог немайнового характеру, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Розраховуючи пропорційність судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача (відповідачів) за рахунок бюджетних асигнувань, колегією суддів з урахуванням часткового задоволення позовних вимог з`ясовано, що такий розмір дорівнюватиме 50%, що від сплаченого судового збору складає 1135,00 грн. (2270*50%). Оскільки такий розмір сплаченого судового збору сумі 1135,00 грн. судом першої інстанції стягнуто в користь позивача із відповідача ГУ ДПС у Рівненській області, тому в цій частині здійснений судом першої інстанції розподіл судових витрат слід залишити без змін.

При цьому, враховуючи безпідставність позовних вимог, заявлених до відповідача ДПС України, та як наслідок безпідставне стягнення в користь позивача із відповідача ДПС України частину сплаченого судового збору в розмірі 1135,00 грн., то в цій частині розподілу судових витрат рішення суду першої інстанції необхідно скасувати.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст.243,308,311,315,316,317, 321,322,325,328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задоволити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в адміністративній справі №460/12716/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Мирогощанський аграрій» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним акціонерним товариством «Мирогощанський аграрій» податкову накладну №13 від 12.04.2021 року датою її подання, та в частині стягнення з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Мирогощанський аграрій» судового збору в сумі 1135,00 грн. і в цій частині прийняти нову постанову.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області та Державну податкову службу України повторно розглянути і вирішити питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного акціонерного товариства «Мирогощанський аграрій» №13 від 12.04.2021 року.

У решта частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в адміністративній справі №460/12716/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль