Рішення

від 18.04.2022 по справі 155/1236/21

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 155/1236/21

Провадження №2/155/139/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2022 р. м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Яремчук С.М.

за участю секретаря Задурської К.;

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача -1- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горохів цивільну справу за позовом Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету звернувся до Горохівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.1.3 Положення про Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету, наказу «Про передачу державного майна від 21.12.2016 р. № 242/1, Акту передачі прийняття від 01.10.2005 р., Акту приймання - передачі від 30.09.2015 р. на праві оперативного управління Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету перебуває приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що коледж має право бути позивачем в суді відповідно до п.1.3 Положення про Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету. Відповідно до п.6.5 Положення інтереси коледжу представляє директор, що діє на підставі довіреності Львівського національного аграрного університету. Відповідно до Договору про надання послуг, пов`язаних з утриманням блоків у гуртожитках від 30.10.2003 р. та Ордеру на житлову площу в гуртожитку № 23 від 14.01.1992 р. відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, в період з квітня 2020 року відповідачі без поважних причин за вказаною адресою не проживають, не забезпечують належне санітарне утримання кімнати, не сплачують плати за проживання в гуртожитку та житлово-комунальних послуг відповідно до умов договору. Наймане відповідачами приміщення занедбане та завалене сміттям. Реєстрація відповідачів, які фактично не проживають у вказаному вище житловому приміщенні, перешкоджає позивачу розпорядитись жилим приміщенням, надавши його іншим особам, які потребують житлової площі. Відтак, відповідно до ст. 71-72 Житлового кодексу Української РСР, позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

05 жовтня 2021 р. на розгляд суду надійшла заява відповідача ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, у якій остання додатково повідомила, що на даний час власними силами проводиться благоустрій приміщення з метою приведення до житлового стану та про готовність в повному розмірі погасити заборгованість, що виникла.

06.12.2021 р. на розгляд суду надійшла письмова заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності. Відповідач додатково повідомила, що на даний час власними силами проведено ремонт з метою проведення до житлового стану блока № 2 у гуртожитку. Повідомила, що вона непрацююча пенсіонерка, власного майна не має і можливості придбати інше житло теж не має можливості. Її діти теж не володіють власним житлом. Зазначила, що вже більше ніж рік часу у приміщенні відключено постачання електроенергії, що унеможливлює проживання за вказаною адресою. Керівництво коледжу постачання електроенергії відновити відмовляється, рахунків на оплату комунальних послуг не надає, тому вона позбавлена можливості сплатити заборгованість. З врахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позову.

09.12.2021 р. на адресу суду надійшли письмові заперечення Горохівського коледжу ЛНАУ на заяву від 06.12.2021 р. Позивач зазначає, що відповідачі не зазначають адреси фактичного місця перебування, що позбавляє його можливості надсилати останнім поштову кореспонденцію. Повідомив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_4 належить на праві власності квартира по АДРЕСА_3 . Щодо твердження відповідача ОСОБА_6 про те, що їй не надають документів на оплату заборгованості зі сплати комунальних послуг та про відключення електроенергії у приміщенні відповідачів, то такі не відповідають дійсності: рахунки на оплату заборгованості за комунальні послуги перебувають у вільному доступі, дані про розмір платежів оприлюднено в гуртожитку. Подача електроенергії до приміщення відповідачів обмежена з потреб пожежної безпеки. Відновлення електропостачання приміщення відбувається без плати за відновлення електропостачання, інші комунальні послуги надаються без обмеження. Відповідачі не звертались до позивача з приводу відновлення постачання електроенергії до приміщення, де вони не живуть та з приводу оплати заборгованості за надані комунальні послуги. Тому твердження, що керівництво відмовляється від переговорів з ними, дійсності не відповідає. Пропозиція відповідачів виселитись з даного приміщення за умови збереження прописки відхилена позивачем як така, яку реалізувати неможливо.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 08.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд підготовчого засідання неодноразово відкладався на клопотання відповідача та його представника.

Ухвалою суду від 03.02.2022 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.03.2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що відповідачі у спірному житловому приміщенні не проживають з квітня 2020 року, про місце фактичного проживання не повідомили, платежі за комунальні послуги не сплачують, одна з кімнат і надалі перебуває в занедбаному стані. Електроенергія до приміщення відповідачів обмежена після пожежі, яка сталась з вини відповідачів, з потреб пожежної безпеки і може бути відновлення без плати за відновлення в будь-який час. Зазначила, що приміщенні придатне для проживання і в умовах воєнного стану позивач міг би надавати це житло для проживання потребуючим переселенцям, при цьому, несплата за проживання в гуртожику та комунальних платежів порушує права позивача.

Представник відповідача-1 Коваленко Є.В. в судовому засіданні проти позову заперечила. Зазначила, що відповідач ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, не має іншого житла, а тому має намір проживати у цьому приміщенні. Не оспорюючи факту відсутності своєї довіретельки у жилому приміщенні понад шість місяців, поважною причиною такої відсутності вказала на неможливість проживання у кімнаті після пожежі, необхідністю зробити ремонт та важке матеріальне становище останньої, яка до того ж останнім часом хворіла. При цьому зазначила, що в кімнаті відсутнє енергопостачання.

Відповідач-2 та відповідач-3 в засідання суду не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від останніх до суду не надходили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку усім доказам в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.3 Положення про Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету, яке затверджене наказом ректора Львівського національного аграрного університету від 08.04.2015 р. № 62 В.В.Снітинського, коледж є структурним підрозділом Львівського національного аграрного університету з окремими правами юридичної особи, має майно, передане йому Університетом в оперативне управління, набуває майнових прав і особистих немайнових прав, має обов`язки, є позивачем та відповідачем в суді.

Згідно п. 6.5 Положення директор є представником Коледжу у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє на підставі та в межах повноважень, передбачених довіреністю, Статутом та цим Положенням.

Згідно довіреності № 38 від 30.03.2021 р. Львівський національний аграрний університет в особі ректора Снітинського Володимира Васильовича уповноважив директора Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету Жельчика Олега Миколайовича представляти інтереси Університету в загальному, адміністративному та господарському судах з усіма правами, які надані чинним законодавством Університету в судових органах, в тому числі в усіх місцевих судах, з усіма правами як позивачу, у тому числі з правом підпису та подання позовної заяви.

Відтак, долучені до позовної заяви документи підтверджують право директора коледжу О.М.Жельчик на звернення до суду з позовом про визнання наймачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням в гуртожитку.

Як вбачається з позовних матеріалів, приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 , перебуває на праві оперативного управління Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету , що стверджується Наказом «Про передачу державного майна» від 21.12.2016 р. № 242/1 з Додатком до нього, Акту передачі-прийняття Горохівського державного сільськогосподарського технікуму до складу Львівського державного аграрного університету станом на 01.10.2005р., Акту приймання-передачі від 30.09.2015 р.

Відповідачу - ОСОБА_3 , яка працювала у Горохівському с/г технікумі, як основному квартиронаймачу та на склад сім`ї: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2 надано в користування житлову площу розмірі 36 кв. м. у кімнаті АДРЕСА_4 . Даний факт підтверджується ордером № 23, виданим ОСОБА_3 14 січня 1992 року на підставі спільного рішення адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу Горохівський с/г технікум.

30.10.2003 р. між Горохівським державним сільськогосподарським технікумом та гр. ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг, пов`язаних з утриманням блоків у гуртожитках, згідно п.1.1 якого споживач зобов`язується своєчасно здійснювати плату за надані послуги на умовах цього договору. При відстуності повної оплати послуг понад три місяці надання послуг припиняється без попередження (п.4.1 Договору).

В подальшому відповідач ОСОБА_3 , яка працювала в Горохівському коледжі ЛНАУ вахтером, наказом директора коледжу № 29а від 18.05.2013 р., згідно наказу № 16 від 18.03.2013 р., скорочена на основі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Про факт реєстрації відповідачів за вищевказаною адресою в кімнаті №2 в корпусі АДРЕСА_5 свідчать довідка Горохівського коледжу ЛНАУ №1 від 03 серпня 2021 року та інформація Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Горохівської міської ради від 02.09.2021 р. за № 169/08-15/2-21, № 170/08-15/2-21, 171/08-15/2-21, яка надійшла у відповідь на запит суду.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що з квітня 2020 року відповідачі без поважних причин за вказаною адресою не проживають, не забезпечують належне санітарне утримання кімнати, не сплачують плати за проживання в гуртожитку та житлово-комунальних послуг відповідно до умов договору.

На підтвердження викладеного позивачем долучено до позовних матеріалів наказ директора коледжу № 35-1 від 05.08.2021 р. про створення комісії для складання акту обстеження технічного стану житлового приміщення (кімнати) гуртожитку та встановлення факту відсутності наймача та членів його сім`ї понад встановлені строки за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно наданого позивачем Акту обстеження технічного стану житлового приміщення (кімнати) гуртожитку та встановлення факту відсутності наймача та членів його сім`ї понад встановлені строки від 05.08.2021 р. № 2, підписаним головою комісії ОСОБА_9 , секретарем ОСОБА_1 , членами комісії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та мешканцями гуртожитку № 2 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 мають зареєстроване місце проживання у даному приміщенні, за вказаною вище адресою не проживають з квітня 2020 року, про поважні причини відсутності не повідомляли. Наймачі не забезпечують належне утримання житла та не сплачують плату за проживання в гуртожитку та житлово-комунальні послуги з квітня 2020 року. Через вікно видно, що наймане житло знаходиться у занедбаному стані, завалене сміттям, відчувається запах сміття.

Станом на 01.08.2021 р. заборгованість за проживання ОСОБА_3 становить 12085,10 грн., остання проплата здійснювалась в березні 2020 р. у сумі 3000,00 грн., про що свідчить Довідка № 1 від 03.08.2021 р. за підписом директора та головного бухгалтера коледжу. В процесі розгляду спору в суді заборгованість зросла і складає 14676,06 грн. (Довідка № 213 від 09.12.2021 р.).

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина першастатті 55 Конституції України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першоїстатті 16 Цивільного кодексу України, частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зістаттею 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У відповідності достатті 64 Житлового кодексу Української РСРчлени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно достатті 65 ЖК Української РСРнаймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Аналіз приведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

Статтею 9 ЖК Української РСРпередбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Стаття 71 ЖК Української РСРвстановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно достатті 72 ЖК Української РСРвизнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на статті 71,72 ЖК Української РСР.

Змінами дозаконів України від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду», від 4 березня 1992 року № 2163-ХІІ «Про приватизацію державного майна» передбачено, що гуртожитки включено до об`єктів державного житлового фонду, що підлягає приватизації (Закон України від 3 березня 2005 року № 2453-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках»).

Оскільки правовий режим гуртожитків, жилі приміщення яких підлягають приватизації відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду», прирівняний до правового режиму жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, то на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються норми статей71,72 ЖК УРСР.

З урахуванням подібності правовідносин щодо користування жилою площею в гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами частини першоїстатті 71 ЖК УРСРщодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутнім права на жиле приміщення протягом шести місяців слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності особи, якій надавалася жила площа для проживання в таких гуртожитках (за відсутності підстав для виселення).

Такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1166цс15.

При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності.

Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правилЦПК Українищодо оцінки доказів.

При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права. Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це.

Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов`язані з цим правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв`язку з вибуттям наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (стаття 107 ЖК Української РСР).

Отже, у даній цивільній справі суд всебічно перевіряє доводи сторін щодо факту відсутності та поважності причин відсутності відповідачів у жилому приміщенні понад зазначені устатті 71 ЖК Української РСРстроки.

Щодо факту відсутності відповідачів у жилому приміщення понад шість місяців, то такий підтверджується Актом від 05.08.2021 р. № 2 та не заперечується відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що вбачається із змісту поданих ними письмових заяв від 05.10.2021 р. та 06.12.2021 р.

Доводи представника відповідача-1 ОСОБА_3 щодо поважності причини відсутності її довірительки у жилому приміщенні понад шість місяців, які зводяться до фінансових труднощів зробити ремонт після пожежі та неможливості проживання в жилому приміщенні через відключення позивачем електропостачання, суд вважає необгрунтованими та такими, що спростовуються, зокрема, Актом обстеження технічного стану житлового приміщення гуртожитку. Так, відповідно до даного Акту «приміщення знаходиться в занедбаному стані, завалене сміттям, під дверима чути неприємний запах, характерний сміттю». Як додатково пояснила представник позивача в судовому засіданні, ознак пожежі приміщення не має та цілком придатне для проживання. Окрім цього, доказів звернення до керівництва коледжу з проханням відновити електропостачання представником відповідача суду не надано.

Суд бере до уваги, що впродовж тривалого судового розгляду справи відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які висловлювали бажання проживати в даному житловому приміщенні та намір погасити заборгованість за проживання в гуртожитку та комунальні послуги, і надалі у ньому не проживають та не сплатили жодного платежу для погашення заборгованості. Окрім цього, відповідачі жодного разу не з`явилась в судове засідання та не повідомила суд про фактичне місце проживання. Відповідач ОСОБА_4 не цікавився судовим розглядом справи, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.

Водночас, несплата за проживання в гуртожитку та рахунків на оплату комунальних послуг впродовж двох років, недбала поведінка відповідачів, які не забезпечують належного санітарного утримання кімнати, на думку суду, свідчить про відсутність у відповідачів наміру ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання та втрату ними інтересу до такого жилого приміщення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням з огляду на відсутність поважних причин відсутності відповідачів у жилому приміщенні понад зазначені устатті 71 ЖК Української РСРстроки. Суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому є всі підстави для задоволення позову .

У відповідності дост.141ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 273, 355 ЦПК України, ст. 71, 72 ЖК УРСР, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Горохівського коледжу Львівського національного аграрного університету (45700, Волинська область, м. Горохів, вул. Студентська, 8, код ЄДРПОУ 34387404) по 756 (сімсот п`ятдесят шість) гривень 57 копійок судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Горохівський коледж Львівського національного аграрного університету (45700, Волинська область, Луцький район, м. Горохів, вул. Студентська, 8, код ЄДРПОУ 34387404.

Відповідач 1: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 ).

Відповідач 2: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 ).

Відповідач 3: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ).

Повне судове рішення складено та підписано 20.04.2022 р.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.