Судовий наказ

від 18.04.2022 по справі 521/5025/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/5025/22

Провадження № 2-н/521/543/22

СУДОВИЙ НАКАЗ

19 квітня 2022 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Громік Д.Д., розглянувши справу за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФІЛАТОВА 62», про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на утримання будинку та комунальним платежам у розмірі 8380,34 грн.; судового збору у розмірі 248,10 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України, суд повідомляє, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

ОСББ «ФІЛАТОВА 62» займається обслуговуванням житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник є споживачем комунальних послуг квартири АДРЕСА_1 . Однак свої зобов`язання щодо щомісячної сплати вартості спожитих комунальних послуг не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно ст. ст. 525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення з боржника витрат на правову допомогу у розмірі 2000 гривень слід зазначити наступне.

Згідно п.6 ч.1 ст. 168 ЦПК України, у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

За змістом ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу, віднесені до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на особливість наказного провадження, суд приходить до висновку що грошові кошти, які стягуються за наказом суду, в тому числі і в частині витрат на правничу допомогу мають бути достатньою мірою підтверджені наданими доказами.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), акт приймання-передачі виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 зазначила наступне. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Тобто, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

На підтвердження обставин складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, заявником було надано Акт надання послуг № 2 від 15.01.2022 року, складеного між замовником - головою правління ОСББ «Філатова 62» Соловйовим В.О. з одного боку та представником виконавця ФОП ОСОБА_2 з іншого боку, у якому сумою послуг за складання заяви про видачу судового наказу зазначено 2000,00 гривень.

Однак в даному акті не зазначено, що дана заява про видачу судового наказу була складена щодо стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних представником, доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (квитанція, фіскальний чек, прибутковий касовий ордер), отже вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд не приймає до уваги надане до матеріалів заяви платіжне доручення № 806 від 12.01.2022 року на суму 4000,00 грн., оскільки в призначенні платежу вказано за юридичні послуги згідно договору № 2 від 01.12.2021р., однак вказаний договір в матеріалах заяви відсутній, що у свою чергу позбавляє суд можливості впевнитись, що ці кошти були спрямовані на послуги пов`язані із стягнення саме з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на утримання будинку та комунальним платежам.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 133,137,141,161-169 ЦПК України,ст. ст. 525-527,615,625 ЦК України, суддя, -

Н А К А З У Ю:

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФІЛАТОВА 62» (Код ЄДРПОУ 43375614, адреса: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 62) заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 8380,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФІЛАТОВА 62» (Код ЄДРПОУ 43375614, адреса: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 62) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 248,10 грн.

Копію наказу з копіями заяви та доданих документів невідкладно надіслати боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно зі ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 172 ЦПК України, у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Цей наказ може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років.

Суддя Малиновського

районного суду м. Одеси Д.Д. Громік