Рішення

від 19.04.2022 по справі 904/609/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2022м. ДніпроСправа № 904/609/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Кемікал", м. Київ

до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма СВК", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 542 433,10 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Кемікал" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма СВК" про стягнення 542 433,10 грн., з яких: 513 768,50 грн. основний борг, 19 262,78 грн. пеня, 3 253,01 грн. 3% річних, 6 148,81 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 031208/НЕО/21 від 12.08.2021.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання позивача та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 18.02.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу 18.02.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали від 18.02.2022) на електронну адресу відповідача..

Відзив відповідач до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Кемікал" (продавець) та Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма СВК" (покупець) було укладено договір поставки № 031208/НЕО/21 (далі - договір).

Продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, узгоджений цим договором (п. 1.1. договору).

Асортимент, кількість, ціна, умови оплати, умови поставки, строки поставки узгоджуються в додатках до цього договору на кожну партію товару і є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Дата оплати товару дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.3. договору).

Право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товару несе покупець з моменту отримання товару від продавця (п. 2.4. договору).

За затримку покупцем оплати товару продавець має право вимагати стягнення з покупця суми залишку заборгованості та/або пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 5.3. договору).

Сторони домовились про те, що строки позовної давності щодо штрафів, пені за даним договором становлять три роки. Період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, становить три роки (п. 5.9. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань оформлених в додатках до цього договору (п. 8.1. договору).

28.10.2021 сторони підписали додаток № 4 до договору (а.с. 12), в якому визнали товар, що підлягає поставці на загальну суму 364 752,00 грн. з ПДВ та погодили умови оплати товару: розрахунки за поставлену продукцію проводяться в гривні відповідно до пунктів цього договору і здійснюються протягом 30 календарних днів по факту приходу товару на склад покупця.

12.11.2021 сторони підписали додаток № 5 до договору (а.с. 17), в якому визчили товар, що підлягає поставці на загальну суму 444 643,50 грн. з ПДВ та погодили умови оплати товару: розрахунки за поставлену продукцію проводяться в гривні відповідно до пунктів цього договору і здійснюються протягом 30 календарних днів по факту приходу товару на склад покупця.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 809 395,50 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № 543 від 01.11.2021 про поставку товару на суму 364 752,00 грн. з ПДВ (а.с. 14);

- № 574 від 15.11.2021 про поставку товару на суму 444 643,50 грн. з ПДВ (а.с. 19).

Позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 572 від 28.10.2021 на суму 364 752,00 грн. з ПДВ (а.с. 16);

- № 616 від 12.11.2021 на суму 444 643,50 грн. з ПДВ (а.с. 21).

Відповідно до п. 1.2. договору асортимент, кількість, ціна, умови оплати, умови поставки, строки поставки узгоджуються в додатках до цього договору на кожну партію товару і є невід`ємною частиною цього договору.

В додатках № 4 та № 5 до договору, сторони визначили умови оплати товару: розрахунки за поставлену продукцію проводяться в гривні відповідно до пунктів цього договору і здійснюються протягом 30 календарних днів по факту приходу товару на склад покупця.

Таким чином, відповідно до умов договору, відповідач повинен був сплатити за поставлений товар:

- за накладною № 543 від 01.11.2021 суму 364 752,00 грн. з ПДВ у строк до 01.12.2021 включно (01.11.2021 + 30 календарних днів);

- за накладною № 574 від 15.11.2021 суму 444 643,50 грн. з ПДВ у строк до 15.12.2021 включно (15.11.2021 + 30 календарних днів).

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар сплатив лише частково 295 627,00 грн., на підтвердження чого надав виписки по рахунку (а.с. 22-23), відповідно до яких:

- 03.12.2021 відповідач сплатив позивачу 50 000,00 грн., з призначенням платежу: «за хімпродукцію відповідно до рахунку № 572 від 28.10.2021»;

- 15.12.2021 відповідач сплатив позивачу 60 000,00 грн. з призначенням платежу: «за хімпродукцію відповідно до рахунку № 572 від 28.10.2021»;

- 14.01.2022 відповідач сплатив позивачу 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «за хімпродукцію відповідно до рахунку № 572 від 28.10.2021»;

- 20.01.2022 відповідач сплатив позивачу 85 627,00 грн. з призначенням платежу: «за хімпродукцію відповідно до рахунку № 572 від 28.10.2021». У зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 513 768,50 грн.

Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 513 768,50 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 513 768,50 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 262,78 грн. за період з 02.12.2021 по 11.02.2022.

Відповідно до п. 5.3. договору за затримку покупцем оплати товару продавець має право вимагати стягнення з покупця суми залишку заборгованості та/або пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Сторони домовились про те, що строки позовної давності щодо штрафів, пені за даним договором становлять три роки. Період нарахування штрафних санкцій, в тому числі пені, становить три роки (п. 5.9. договору).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 02.12.2021 по 11.02.2022 у розмірі 3 253,01 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2021 року по січень 2022 року у розмірі 6 148,81 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 542 433,10 грн., з яких: 513 768,50 грн. основний борг, 19 262,78 грн. пеня, 3 253,01 грн. 3% річних, 6 148,81 грн. інфляційні втрати.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 11 300,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 1776 від 31.01.2022, замість 8 136,50 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 3 163,50 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 3 163,50 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 8 136,50 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма СВК" (49126, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 54, ідентифікаційний код 20257936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Кемікал" (02141, м. Київ, вул. Мишуги Олександра, буд. 10, офіс 422, ідентифікаційний код 38949342) 542 433,10 грн., з яких: 513 768,50 грн. основний борг, 19 262,78 грн. пеня, 3 253,01 грн. 3% річних, 6 148,81 грн. інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 136,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва