Рішення

від 19.04.2022 по справі 909/123/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2022 Справа № 909/123/22Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Максимів Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство"

до відповідача: Колективного підприємства "Агрошляхбудкомлект"

про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію в сумі 70304 грн 57 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Державне підприємство "Івано-Франківське лісове господарство" із позовною заявою до Колективного підприємства "Агрошляхбудкомплект" про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію згідно Договору купівлі-продажу лісопродуції № 705 від 02.10.2018 в сумі 70304 грн 57 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

21.02.2022 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, суд надіслав товариству на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення, яким суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі, повернулись до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

21.02.2022 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу лісопродукції №705 від 02.10.2018 поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 70304 грн 57 коп. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 612, 655, 629 ЦК України, ст.193 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

02.10.2018 сторони уклали договір купівлі-продажу лісопродукції №705, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов"язується продати, а покупець прийняти та оплати лісопродукцію (пиловник смерека, гарний кряж) з франко - верхнього складу.

Загальна вартість договору становить 113062 грн 50 коп. з ПДВ (п.2.1.).

Покупець проводить 100% передоплату вартості продукції (п.2.2.).

Перехід права власності на товар, зазначений в пункті 1.1. цього договору відбувається в момент його передачі покупцю, що оформляється товарно-транспортною накладною (п.3.1.).

Згідно з п.4.1. договору продавець зобов"язаний передати покупцю товар в кількості, якості, що відповідає умовам цього договору.

Покупець зобов"язаний прийняти товар за кількістю, якістю, відповідно до вимог діючого законодавства України; оплатити товар у розмірах та терміни, які встановлені цим договором.

Відповідно до п.1.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь якому випадку до повного виконання умов договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу лісопродукцію на суму 71098 грн 03 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними ІФА №772802 від 24.10.2018, ІФА №772796 від 19.10.2018, ІФА №772803 від 24.10.2018.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 70304 грн 57 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач 14.05.2020 та 24.12.2021 направляв на адресу відповідача претензіії №10-170 та №10-667 з вимогою оплатити заборгованість. Однак вказані вимоги відповідач залишив без відповіді та виконання, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого товару в сумі 70304 грн 57 коп. підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2481 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №301 від 16 лютого 2022 року.

Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп., коп. покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73,74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, судВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство" до Колективного підприємства "Агрошляхбудкомлект" про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію в сумі 70304 грн 57 коп. задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства "Агрошляхбудкомлект", вул. Височана, 17-Б, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400 (код 05454255) на користь Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство", вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76019 (код 22192129) 70304 (сімдесят тисяч триста чотири) грн 57 коп. заборгованості, а також 2481(дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.04.2022

Суддя Т. В. Максимів