Рішення

від 19.04.2022 по справі 120/18049/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 р. Справа № 120/18049/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Еколайнс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Еколайнс" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі також ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення №3213577/40878538 від 07.10.2021 про відмову в реєстрації розрахунку коригування за № 2009 від 20.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати такий розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 20.09.2021 позивач сформував розрахунок коригування № 2009 до податкової накладної № 1509 від 15.09.2021 та направив його для реєстрації в ЄРПН. Згідно з квитанцією від 24.09.2021 документ було доставлено та прийнято, однак його реєстрацію зупинено. Причиною зупинення реєстрації такого розрахунку коригування зазначено те, що платник, який його подав, відповідає вимогам пункту 5 "Критеріїв ризиковості здійснення операції". Як зазначає позивач, на виконання вказівок контролюючого органу господарством надано письмові пояснення та копії всіх наявних документів для підтвердження обставин, що слугували підставою для складання такого розрахунку коригування та реальності здійснення господарської операції з контрагентом - ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна", в межах якої і були складені відповідні документи. Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.10.2021 №3213577/40878538 у реєстрації такого розрахунку коригування відмовлено. Надалі, в процедурі адміністративного оскарження таке рішення було залишене без змін відповідною Комісією ДПС України. Позивач вважає, що надані ним документи та пояснення вказують на відсутність законних та достатніх підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021, у зв`язку з чим такий документ мав бути зареєстрований відповідачем в ЄРПН. Відтак за захистом порушених, на думку позивача, прав та інтересів останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 29.12.2021 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

13.01.2022 на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України, у яких останні просили у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник ГУ ДПС у Вінницькій області вказав на те, що після зупинення реєстрації ПН/РК платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Так, на виконання вимог п.п. 201.16.1-201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пропозиції, викладеної у квитанції, позивач надав первинні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій по зупиненому розрахунку коригування. Однак, відповідач 1 наголошує, що жоден із поданих в електронній формі документів не відкривався для перегляду, у зв`язку з чим в комісії регіонального рівня була відсутня можливість розглянути надані документи. За таких обставин ГУ ДПС у Вінницькій області стверджує, що оскільки надані позивачем документи не були попередньо дослідженні Комісію з питань зупинення реєстрації ПН/РК, тому і приймати рішення про зобов`язання зареєструвати спірний розрахунок коригування в ЄРПН в суду не має правових підстав. Враховуючи наведене відповідач вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволеними бути не можуть.

Інший відповідач - ДПС України в обґрунтування своєї позиції також зазначив, що на момент прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН/РК позивач не виконав усіх умов, визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження господарських операцій, а тому такі документи орган ДПС не мав змоги дослідити. З-поміж іншого наголосив, що зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу. На думку відповідача, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ФГ "Еколайнс" зареєстроване як юридична особа Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області 06.10.2016 та з 01.03.2017 є платником єдиного податку 4-ї групи та податку на додану вартість. Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (01.11.).

Судом із досліджених матеріалів справи встановлено, що 13.09.2021 між позивачем і ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" укладено договір поставки №К2109-0368 предметом якого є постачання м`якої пшениці 4-го класу врожаю 2021 року кількістю 50000 тон. +/- 10% по ціні : за 1 метричну тонну - 6635, 96 грн. плюс ПДВ 929,04 грн., разом 7565 грн.

В межах виконання даного договору на підставі видаткової накладної № 4 від 15.09.2021 позивач поставив ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" товар пшеницю м`яку 4-го класу урожаю 2021 року в кількості 52,3 т на загальну суму 395649,21 грн., в т.ч. ПДВ 48588,50 грн.

За наслідками цієї події відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну № 1509 від 15.09.2021, та за допомогою програми електронного документообігу направлено останню до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Згідно сформованої контролюючим органом квитанції від 16.09.2021 дана податкова накладна прийнята та успішно зареєстрована в ЄРПН.

Однак, як вказує позивач, у зв`язку з допущенням помилки при складанні цієї податкової накладної (так як за фактом постачання товару за ВН № 4 від 15.09.2021 мало бути складено дві податкових накладних: за фактом отримання авансу 14.09.2021 та за фактом фактичного відвантаження 15.09.2021), ФГ «Еколайнс» було сформовано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2009 від 20.09.2021 до податкової накладної № 1509 від 15.09.2021, який засобами електронного документообігу направлено до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Згідно із сформованою контролюючим органом квитанцією №9278989724 від 24.09.2021 позивача повідомлено, що документи прийнято, однак відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК № 2009 від 20.09.2021 в ЄРПН зупинена. У квитанції підставою для зупинення реєстрації РК зазначено те, що сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання вимог контролюючого органу позивач за допомогою програми електронного документообігу надіслав на адресу контролюючого органу за місцем своєї реєстрації повідомлення № 8 від 06.10.2021 про подання пояснень та копій документів щодо обставин складання як податкової накладної так і розрахунку коригування до неї, реєстрацію якого було зупинено.

Проте, за наслідками розгляду таких документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 07.10.2021 № 3213577/40878538 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021 в ЄРПН. Підставою відмови в реєстрації вказано про ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, договорів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків". При цьому в графі додаткова інформація виокремлено: "документи надані в електронному вигляді не відображаються для перегляду".

Не погодившись з вказаним рішенням, 19.10.2021 позивач оскаржив його до вищестоящого органу - Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального рівня ДПС України, яка своїм рішенням від 28.10.2021 № 49577/40878538/2 скаргу позивача залишила без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить із наступного.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

На виконання положень ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021 до податкової накладної № 1509 від 15.09.2021, є те, що платник податку відповідає вимогам пункту 5 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Так, пунктом 1 Додатку 3 до Порядку № 1165 передбачено, що до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні (пункт 5): перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Тобто, змістовний аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Однак, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чітко не зазначено за якою саме підставою із указаного в п. 5 Критеріїв господарську операцію позивача віднесено до ризикових. Виходячи із положень Порядку № 1165, метою зупинення реєстрації ПН/РК є перевірка ознак наявності ризиків можливого порушення платником норм податкового законодавства, що може бути спростовано шляхом надання додаткових пояснень та/або доказів.

Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021 містить загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації РК) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Отже, вказані недоліки квитанції, окрім того що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію розрахунку коригування, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 , від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що з метою реєстрації розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021 до податкової накладної № 1509 від 15.09.2021 у ЄРПН позивач надіслав контролюючому органу всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції з контрагентом, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня жодна інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішень про реєстрацію такої податкової накладної.

Разом із тим, оспорюваними рішеннями контролюючого органу було відмовлено у реєстрації такого розрахунку коригування з підстав ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, договорів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків"

З цього приводу суд зазначає, що при розгляді питання щодо відмови позивачеві у реєстрації розрахунку коригування комісією контролюючого органу зазначено лише шаблонні висновки про ненадання платником податків документів, які є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

В той же час, як уже встановлено судом, що на підтвердження обставин складання розрахунку коригування та реальності здійснення господарських операцій позивачем подані пояснення з підтверджуючими документами. Відповідачами суду не доведено, що зазначений перелік документів не подавався позивачем.

Крім того, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, серед іншого, підставою для його прийняття слугувало те, що надіслані позивачем документи не відкриваються для перегляду.

Суд зауважує, що матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює контролюючий орган, у якому утворена така комісія та технічні проблеми щодо можливості/неможливості відкриття поданих документів у визначеному податковим органом порядку та форматі не можуть бути підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування.

Отже, посилання відповідачів на неможливість дослідження поданих платником документів в електронній формі є безпідставним, оскільки дана обставина сама по собі не є підтвердженою відповідними доказам. Крім того, виходячи зі змісту рішення Комісії ДПС України від 28.10.2021 № 49577/40878538/2, в суду відсутні підстави вважати, що усі надані позивачем документи не могли бути дослідженні при розгляді скарги позивача в процедурі адміністративного оскарження прийнятого рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" та обґрунтованість складання розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021 до податкової накладної № 1509 від 15.09.2021, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і таким, що підлягає скасуванню рішення від 07.10.2021 № 3213577/40878538, яке прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021. Відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування ФГ "Еколайнс" № 2009 від 20.09.2021, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 N 2755-VI реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

При цьому, згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Згідно статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття комісією ГУ ДПС у Вінницькій області рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірний розрахунок коригування.

Відносно доводів відповідачів про те, що зобов`язання контролюючого органу зареєструвати ПН/РК в ЄРПН є їхніми дискреційними повноваженнями, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Оскільки під час розгляду справи позивачем доведено виконання свого обов`язку щодо надання ним до комісії ГУ ДПС у Вінницькій області документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, суд вважає, що, у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію відповідного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В цьому випадку визначений спосіб захисту порушеного права не є формою втручання у дискреційні повноваження відповідача, а є належним і ефективним способом відновлення порушених прав позивача, що виключають необхідність повторного звернення до суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykinav. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування позивача є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача, які понесені ним у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі, визначеному п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - 2270,00 грн., належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.10.2021 № 3213577/40878538 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 2009 від 20.09.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування Фермерського господарства "Еколайнс" (код ЄДРПОУ 40878538) № 2009 від 20.09.2021 датою його подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Еколайнс" понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Еколайнс" понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 20.04.22.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Фермерське господарство «Еколайнс» (код ЄДРПОУ 40878538, місцезнаходження: вул. Польова, буд. 5, с. Велика Вулига, Тиврівський район, Вінницька область, 23353);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053);

Суддя Слободонюк Михайло Васильович