Рішення

від 21.02.2022 по справі 160/24880/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року Справа № 160/24880/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

08.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство», у якому позивач просить суд:

- стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство» (код ЄДРПОУ 03113443) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України жовтень листопад 2021 року в сумі 4589,30 грн. (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 30 копійок) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Нормами чинного законодавства на відповідача покладено обов`язок в повному обсязі відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Внаслідок порушення вимог чинного законодавства України у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам підприємства за період жовтень листопад 2021 року в сумі 4589,30грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

Копію ухвали від 13.12.2021 направлено відповідачеві засобами поштового зв`язку на адресу відповідача зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується матеріалами справи. Проте 27.01.2022 на адресу суду повернувся конверт з позначкою від 24.01.2022 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з частиною 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 1 статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Наведена позиція узгоджується висновками неодноразово викладеними Верховним Судом, в тому числі в ухвалах від 11.03.2019 у справі №810/2887/17, від 29.05.2019 у справі №539/2741/17 та від 10.02.2021 у справі №215/5939/18.

Отже, днем отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху вважається 24.01.2022. Тобто, строк на подання відзиву на позов відповідачем до 08.02.2022.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що у встановлений судом та на день судового розгляду справи по суті строк відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

При цьому, за правилами ст. 262 КАС України розгляд даної адміністративної справи мав відбутись до 11.02.2022 року, проте в зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 07.02.2022 по 21.02.2022 розгляд справи, враховуючи приписи ч.6 ст.120 КАС України, здійснено в перший робочий день 22.02.2022.

Враховуючи вищенаведене та на підставі ч.6 ст.162 КАС України, судом ухвалено рішення про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Відкрите акціонерне товариство «Нікопольське автотранспортне підприємство» (код ЄДРПОУ 03113443) перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунку суми позову заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоджовтень листопад 2021 року в сумі 4589,30грн.

З наявних в матеріалах справи розрахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що відповідачем позивачу не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій жовтень листопад 2021 року в сумі 4589,30грн.

В матеріалах справи наявні докази направлення та отримання відповідачем розрахунків про заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за жовтень листопад 2021 року.

Відкритим акціонерним товариством «Нікопольське автотранспортне підприємство» доказів погашення вказаної заборгованості в ході судового розгляду до суду надано не було.

Отже, станом на час розгляду справи наявність у Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство» заборогованості перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за Списком №2), за жовтень листопад 2021 року в сумі 4589,30грн. підтверджується: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилались відповідачу, супровідними листами; доказаминадсилання розрахунків фактичних витратна адресу підприємства та розрахунком суми позову.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції Українипередбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 6статті 92 Конституції Українивстановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

З 01.01.2004 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам,членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, який був прийнятий на зміну положеннямЗакону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ).

Згідно зі статтею 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - засписком №2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Порядок пенсійного забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, визначається відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Так, частиною 2 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком №1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком №2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14Закону України«Про пенсійне забезпечення» до набрання чинностіЗаконом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно дочастин другоїітретьоїстатті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеногостаттею 26цього Закону, здійснюється у такому порядку:

-підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначеніпідпунктом 4пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно дочастини другоїстатті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

-за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13Закону України«Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначеніпідпунктом 4пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинностіЗаконом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно допунктів 2-8частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) тачастини третьоїстатті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначенихпунктами 1і2частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначеніпідпунктом 4пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинностіЗаконом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсі» відповідно допунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно допунктів 2-8частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченогостаттею 26Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 820/829/17 та від 09.07.2020 по справі № 804/1424/17.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів`передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 21-1 (далі Інструкція №21-1).

Так, п.6.1 Інструкції №21-1 передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені упідпункті 4пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно достатті 13Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року№ 2148-VІІІ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно дочастини другоїстатті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

-особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

-особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно допунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» тапунктів 2-8частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з п. 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено з матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період жовтень листопад 2021 року на загальну суму 4589,30грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт погашення відповідачем заборгованості з невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах, а відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість звернення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з позовом щодо її стягнення.

За положеннями частини 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно достатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписівстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1статті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 77 КАС України вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення заборгованість у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимогистатті 9 КАС Українине виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1статті 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до частини 2статті 139 КАС Україниз відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) до Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство» (місцезнаходження: 53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К.Лібнехта, 165; код ЄДРПОУ 03113443) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольське автотранспортне підприємство»на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період жовтень листопад 2021 року в сумі 4589,30грн. (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 30 копійок) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно