Ухвала

від 22.02.2022 по справі 320/9391/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

23 лютого 2022 року Справа № 320/9391/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Лапунько О.М., представника відповідача - Поліщука О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОПАД" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОПАД" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного Управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №16034;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (Код ЄДРПОУ 43141377) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОПАД" (код ЄДРПОУ 41796362) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підстави віднесення позивача до переліку ризикових, які зазначені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також не відповідають порядку застосування такого критерію до платника податку, які викладені у п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а податковий орган при прийнятті вказаного рішення, на думку позивача, вийшов за межі своїх повноважень.

Відповідач з позовом не погодився, свої заперечення висловив у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відтак оскаржуване рішення є законним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідач 01.09.2021 подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з порушенням строку звернення до суду з даним адміністративним позовом визначним КАС України.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечує. Крім того, заперечує проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Вказує, що шестимісячний строк на оскарження спірного рішення припав на період карантину, встановленого Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19) та враховуючи положення п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ просить визнати поважними обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки визначенні ст. 122 КАС України.

Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що про спірне рішення позивачу стало відомо ще у лютому 2020 році, а до суду він звернувся лише у липні 2021 року. Зауважив, що Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» набрав чинності з 17.07.2020, таким чином, з 17.07.2020 не діють норми щодо продовження строків звернення до адміністративного суду на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19). На думку відповідача, позивач не був обмежений у праві звернутись до суду в строк визначений законом та подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, клопотання про залишення даного позову без розгляду та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України, При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

В даному випадку позивач оскаржує рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 05.02.2020 №16034 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, тому позивачу необхідно було звернути до суду у шестимісячний строк.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Таким чином, про спірне рішення позивачу стало відомо ще у лютому 2020 році, а до суду він звернувся лише у липні 2021 року, що підтверджується штампелем Київського окружного адміністративного суду на позовній заяві з вх. №9621/21 від 30.07.2021, тобто минуло більше року.

У своїй відповідні на відзиві позивач стверджує, що не мав змоги звернутись раніше до суду, оскільки було встановлено карантинні обмеження, однак суд з цим не може погодитись з урахуванням такого.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 18.06.2020 №731-IX п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в новій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Закон України №731-ІХ від 18.06.2020 набрав чинності з 17.07.2020, таким чином, з 17.07.2020 не діють норми щодо продовження строків звернення до адміністративного суду на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID -19).

Тобто, позивач не був обмежений у праві звернутись до суду в строк визначений законом та подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Натомість, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОПАД" звернулось до суду з порушенням, визначеного законом строку звернення без обґрунтувань причин його пропуску та підстав для поновлення за відсутності будь-яких доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити даний позов без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 205, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОПАД" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в адміністративній справі №320/9391/21, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею - 19.04.2022