Рішення

від 18.04.2022 по справі 159/925/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/925/22

Провадження № 2/159/638/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Ковельська дитяча художня школа імені Андроника Лазарчука», Управління культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Комунального закладу «Ковельська дитяча художня школа імені Андроника Лазарчука» (відповідач-1, Заклад освіти, КДХШ ім. А. Лазарчука), Управління культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради (відповідач-2) про визнання незаконним і скасування наказу відповідача-1 № 2-6 від 29.01.2022 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »; зобов`язання відповідача-2 виплатити середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи.

1. Стислий виклад позицій сторін у справі

1.1. ОСОБА_1 з 01.10.2008 працює у КДХШ ім. А. Лазарчука на посаді викладача історії мистецтв. Наказом керівника Закладу освіти від 29.01.2022 позивач відсторонена від роботи з 31.01.2022 без збереження заробітної плати на період до усунення причин, що зумовили відсторонення (надання доказів про наявність щеплення від COVID-19 або про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19). Вважає наказ відповідача-1 незаконним, оскільки відсторонення від роботи із таким формулюванням суперечить вимогам статті 46 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП). Із повідомленням про обов`язковість щеплення і наказом про відсторонення позивачку ознайомлено шляхом направлення відповідних повідомлень у мобільному додатку, що суперечить загальним вимогам до документообігу. ОСОБА_1 вважає, що запровадження обов`язкового профілактичного щеплення виключно для працівників закладів освіти порушує її права як громадянина України, визначені статтями 21, 24, 43, 55 Основного Закону. Також, із посиланням на статтю 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», вказує на заборону вимагати і надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.

Керуючись наведеним, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ директора КДХШ ім. А. Лазарчука № 2-6 від 29.01.2022 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »; зобов`язати відповідача-2 виплатити середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи; стягнути із відповідача-2 понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

1.2. У відзиві на позов відповідач-1 заявлених позовних вимог не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, керуючись таким.

ОСОБА_1 05.11.2021 була ознайомлена із Повідомленням про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 на підставі Наказу Міністерством охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, яким затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. У зв`язку із незгодою на проходження щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 08.11.2021 переведена на дистанційний режим роботи. Повторне повідомлення про необхідність до 28.01.2022 надати документ про вакцинацію або про абсолютні протипоказання проти щеплення і наслідки такої неподачі позивачу 22.02.2022 направлено через мобільний додаток. Одночасно позивачці запропоновано у приміщенні школи особисто ознайомитись із таким повідомленням, що вона не зробила, а тому 27.01.2022 таке повідомлення було направлене їй поштовим зв`язком. Станом на 29.01.2022 позивач не надала доказів про вакцинацію або про абсолютні протипоказання проти щеплення, а тому наказом № 2-6 була відсторонена від роботи із 31.01.2022. Отже, ОСОБА_1 була обізнана про вимоги щодо профілактичного щеплення, а керівник відповідача-1 надав розумні строки позивачу для медичного огляду і проведення щеплення.

1.3. Відповідач-2 правом подачі відзиву на позов не скористався.

2. Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 17.02.2022. Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 28.02.2022 за вказаним позовом відкрите провадження у справі розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі пункту 2 частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення учасників, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників, є дата складання повного судового рішення. Датою ухвалення рішення у даній справі є 19.04.2022 року.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

3.1. ОСОБА_1 із 01.10.2008 року працює у Ковельській дитячій художній школі, у подальшому - Комунальному закладі «Ковельська дитяча художня школа імені Андроника Лазарчука» (копія трудової книжки НОМЕР_1 ).

3.2. 03.11.2021 ОСОБА_1 ознайомилась із повідомленням про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 (що засвідчила власним підписом). Вказаним повідомленням відповідач-1 довів до відома позивача, що на підставі Наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, до 07.11.2021 необхідно надати документ про підтвердження наявності профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до проведення відповідного щеплення. Попереджено, що у випадку не надання до 07.11.2021 одного із вказаних документів, то із 08.11.2021 відбудеться відсторонення від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП, статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

При ознайомленні із вказаним повідомленням ОСОБА_1 письмово висловила свою позицію - «не погоджуюсь».

3.3. 05.11.2022 ОСОБА_1 звернулась до директора КДХШ ім. А. Лазарчука із письмовою заявою про дозвіл працювати дистанційно замість незаконного відсторонення.

Наказом керівника КДХШ ім. А. Лазарчука № 3-13 від 08.11.2021 «Про роботу художньої школи в умовах «червоного» рівня епідеміологічної небезпеки» для викладача у тому числі ОСОБА_1 запроваджено виключно дистанційну форму роботи. Із відповідним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 08.11.2021.

Наказом керівника КДХШ ім. А. Лазарчука № 3-15 від 11.12.2021 «Про роботу художньої школи в умовах «червоного» рівня епідеміологічної небезпеки» із 12.12.2021 в художній школі відновлено очне навчання у зв`язку із наданням інформації про вакцинацію достатньою кількістю працівників художньої школи. При цьому, викладачу ОСОБА_1 , яка не надала документ про вакцинацію або про абсолютну заборону чи застереження щодо вакцинації, залишено виключно дистанційний режим роботи.

Повідомленням № 4 відповідач-1 повторно роз`яснив позивачу необхідність подати (до 28.01.2022) у дирекцію школи документ про підтвердження наявності профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до проведення відповідного щеплення. Фото вказаного повідомлення позивачу направлено засобами мобільного зв`язку. Про отримання такого повідомлення і про його зміст позивач ствердила у позовній заяві. Окрім того, вказане повідомлення 27.01.2022 позивачці направлено поштовим зв`язком за її місцем проживання; із 28.01.2022 поштове відправлення зберігалось у відділенні поштового зв`язку із статусом «відправлення не вручене під час доставки»; 23.02.2022 позивач відправлення отримала (вказані обставини встановлено на підставі квитанцій відділення поштового зв`язку; інформації, яка міститься у розділі «трекінг» на сайті Укрпошти).

3.4. Наказом директора КДХШ ім. А.Лазарчука № 2-6 від 29.01.2022 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » викладача художньої школи ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 31.01.2022 на період до усунення причин, що зумовили відсторонення. Підставою для відсторонення визначено: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 викладачу ОСОБА_1 від 22.01.2022; ненадання викладачем ОСОБА_1 до 28.12.2022 документального підтвердження проходження щеплення проти COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до такого щеплення.

Із вказаним наказом позивачку ознайомлено шляхом направлення копії у мобільному додатку. Про отримання такого повідомлення позивач ствердила у позовній заяві. Також позивач визнала обставину про те, що 31.01.2022 її було повідомлено про те, що вона не допускається до роботи.

Фактичне пропущення педагогічних годин викладачем ОСОБА_1 з 01.02.2022 та заміну її педагогічних годин іншими викладачами підтверджено копією відповідного журналу по Ковельській ДХШ ім. А.Лазарчука, копією довідки змін до табелю обліку заміни пропущених годин педагогічними працівниками, копією наказу № 3-3 від 29.01.2022.

4. Застосовані норми права; висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Згідно із частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

У визначенні поняття «законодавством» суд враховує рішення Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року № 12-рп/09 (справа про тлумачення терміну «законодавство»).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство», що вживається у частині третій статті 21 Кодексу законів про працю України, треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У преамбулі Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вказано, що цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

За змістом частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) Положенням про Міністерство охорони здоров`я України головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ).

Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі - Перелік № 2153).

Цей перелік доповнено наказом МОЗ № 2393 від 01 листопада 2021 року.

Відповідно до Переліку № 2153 з доповненнями обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:

1. центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

2. місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

3. закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;

4. підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади.

5. установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;

6. підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

Відповідно до примітки до Переліку № 2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211, від 20 травня 2020 року № 392 та від 22 липня 2020 року № 641.

Пунктом 41-6 указаної постанови, який введений в дію з 08 листопада 2021 року, визначено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

- на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

- відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

- строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництва та організацій, для яких таке щеплення є обов`язковим, як підстава для відсторонення працівника від роботи у відповідності до частини першої статті 46 КЗпП України відноситься до інших випадків, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від роботи на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.

На переконання суду, позивачка завчасно була повідомлена про необхідність вакцинації та надання відповідних документів. При цьому, судом взято до уваги ознайомлення із відповідним повідомленням ОСОБА_1 03.11.2021. При ознайомленні із вимогою про необхідну вакцинацію, остання висловила позицію - не погодилась. Про обізнаність ОСОБА_1 щодо наслідків ненадання підтверджуючих доказів про вакцинацію (або протипоказання) стверджено заявою позивачки від 05.11.2021 про встановлення дистанційного режиму роботи. Повторно про необхідність вакцинації та надання відповідних документів позивачку повідомлено 22.01.2022 (про що вона ствердила у позовній заяві).

Повідомлення відповідача ґрунтується на таких нормативно-правових актах як наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У справі встановлено, що на працівників Комунального закладу «Ковельська дитяча художня школа імені Андроника Лазарчука» поширюється дія Переліку № 2153, тому директор цього навчального закладу, видавши оспорюваний наказ, як керівник виконував вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 і правомірно застосував до позивача відсторонення від роботи, оскільки це прямо передбачено законодавством. Також встановлено, що станом на 29.01.2022 ОСОБА_1 не надала документу, що підтверджує проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 або доказів про наявність протипоказань, а тому роботодавець правомірно відсторонив її від роботи. Така бездіяльність особи по проходженню обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 (із урахування наявного строку із 08.11.2021 по 29.01.2022) розцінюється судом як відмова від щеплення.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку, що відсторонення позивачки від роботи ґрунтувалось на вимогах законодавства, здійснено в спосіб, передбачений законом та існування правових та фактичних підстав.

У справі «Соломахін проти України» у рішенні від 15.03.2012 ЄСПЛ сформулював правовий висновок, за змістом якого примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань у регіоні.

У пунктах а, б статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, зокрема, піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я її громадян. Позивачка не дотрималася загальних правових обов`язків, спрямованих на охорону здоров`я людей, і держава визначила законодавством захисний захід - відсторонення від роботи.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується. Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Тимчасова втрата заробітної плати це прямий наслідок свідомого рішення позивачки обрати саме такий шлях для себе особисто, відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначене статтею 43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людей, зокрема, учасників освітнього процесу, якими згідно із статтею 27 Закону України «Про дошкільну освіту» є діти дошкільного віку, вихованці, учні; педагогічні працівники; помічники вихователів та няні; медичні працівники; батьки або особи, які їх замінюють; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; асистенти дітей з особливими освітніми потребами; фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров`я. Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта. Право на таємницю про стан здоров`я, закріплене у статті 286 ЦК України.

Разом з тим, інформації про COVID-сертифікат та щеплення в переліку документів, що підпадають під медичну таємницю, в українському законодавстві немає. Відтак, COVID-сертифікат не є медичною таємницею.

На підставі досліджених у справі доказів та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відсторонення позивача від роботи було здійснено відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, тому підстави для визнання незаконним і скасування оспорюваного наказу відсутні.

З огляду на те, що у цій частині позовних вимог суд дійшов висновку про їх безпідставність, відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час відсторонення із 31.01.2022.

5. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись статтями 46, 235 КЗпП України, статтями 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ, статтями 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ, статтями 78-81, 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 430 ЦПК, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Ковельська дитяча художня школа імені Андроника Лазарчука», Управління культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання незаконним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Комунальний заклад «Ковельська дитяча художня школа імені Андроника Лазарчука», Волинська область, місто Ковель, вулиця С.Бандери, 16, код ЄДРПОУ 05396304;

відповідач - Управління культури, молоді та спорту виконавчого комітету Ковельської міської ради, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 89, код ЄДРПОУ 05396534.

Повний текст рішення складено 19.04.2022

Головуючий:Ю. Ф. ВОЛКОВА