Рішення

від 19.04.2022 по справі 169/43/22

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/43/22

Провадження № 2/169/188/22

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Турійський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивований тим, що 07 травня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис про стягнення з неї на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в розмірі 8549.03 гривень за кредитним договором № 735 від 09 квітня 2009 року, що був укладений між нею та АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор», що відступила право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Вказуючи, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог законодавства, а саме: з посиланням на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору № 735 від 09 квітня 2009 року, а сума заборгованості, зазначена у виконавчому написі, не є безспірною, то просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М.

У судове засідання позивач не з`явилася, 20 квітня 2022 року подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить справу розглядати без її участі (а. с. 58).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 53 на звороті, 56), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов та клопотань не подавав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань не подавав.

Представник третьої особи Турійського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі (а. с. 57).

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 20 квітня 2022 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 квітня 2009 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 735, відповідно до якого позивачу було надано кредит у розмірі 9396.94 гривень на строк 60 місяців від дати укладення цього договору зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22 % річних (а. с. 27-35).

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги № 14/12/2020-ФМ від 14 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Груп Фактор» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (а. с. 36).

07 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 32198, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 735 від 09 квітня 2009 року в розмірі 8549.03 гривень.

Виконавчий напис вчинено про стягнення заборгованості за період з 13 грудня 2020 року по 07 травня 2021 року.

Крім того, зі стягувача стягнуто плату в розмірі 50 гривень за вчинення виконавчого напису, яка підлягає стягненню з боржника. Загальна заборгованість боржника становить 8599.03 гривень (а. с. 36).

Постановою державного виконавця від 05 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса (а. с. 37).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно зі статтею 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

З огляду на вказане, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису від 07 травня 2021 року приватний нотаріус Остапенко Є.М. керувався статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172 (далі - Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року була залишена без змін.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оспорюваний у цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 07 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

З огляду на те, що укладений 09 квітня 2009 року між АТ «Індустріально-експертний банк» та ОСОБА_1 кредитний договір № 735, який був наданий відповідачем (стягувачем) приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то суд вважає, що приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив оспорюваний виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають передбаченим Переліком вимогам до документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника (у редакції на час вчинення виконавчого напису), що свідчить про недотримання ним порядку вчинення виконавчого напису та умов щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, позивач вказувала на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості та поза трирічним строком звернення до нотаріуса.

Приватний нотаріус Остапенко Є.М. письмових пояснень щодо позову, належним чином засвідчених копій документів щодо вчинення спірного виконавчого напису суду не надав, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити та перевірити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мала безспірну заборгованість та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Ні відповідачем, ні третьою особою жодних належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача про те, що заборгованість за кредитним договором не є безспірною, надано суду не було, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Разом із тим, навіть за наявності безспірної заборгованості у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, оскільки укладений між сторонами кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.

Аналіз наведених обставин справи та доказів в їх сукупності дає достатні підстави для висновку, що приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив оспорюваний виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають передбаченим Переліком вимогам до документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника (у редакції на час вчинення виконавчого напису), що свідчить про недотримання ним порядку вчинення виконавчого напису та умов щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Доводи позивача у позовній заяві про те, що письмової вимоги стягувача про усунення порушення виконання зобов`язання вона не отримувала ні відповідачем, ні третьою особою не спростовані.

За таких обставин справи, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом правових підстав для задоволення позову і визнання виконавчого напису, вчиненого 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Остапенком Є.М., таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992.40 гривень.

На підставі викладеного, статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 32198, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a> заборгованість за кредитним договором № 735 від 09 квітня 2009 року у розмірі 8549 (вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 03 (три) копійки та плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 50 (п`ятдесят) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a> в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»</a>, адреса місця знаходження: вулиця Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, місто Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місця знаходження: вулиця Мала Житомирська, 6/5, місто Київ.

Третя особа: Турійський відділ державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), адреса місця знаходження: вулиця Луцька, 23, селище міського типу Турійськ, Ковельський район, Волинська область, код в ЄДРПОУ 34918745.

Представник третьої особи - Турійського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів): Сидорук Валентина Василівна, адреса місця знаходження: вулиця Луцька, 23, селище міського типу Турійськ, Ковельський район, Волинська область.

Повне рішення складено 20 квітня 2022 року.

Головуючий